.

Погода рідного краю (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
172 2292
Скачать документ

Сценарій уроку

“Погода рідного краю”

(природознавство 4-й клас)

Мета: познайомити учнів зі складом атмосфери планети Земля; утворенням
хмар, вітру, збагатити уявлення про опади, дати поняття про погоду;
указати на значення прогнозу погоди для людини; розвивати
спостережливість, уяву, логічне мислення.

Учити узагальнювати знання про явища природи, установлювати
причинно-наслідкові зв’язки.

Виховувати шанобливе ставлення до природи.

Обладнання: карта України, аудіозапис «Всесвіт», таблиці «Кругообіг води
у природі», «Напрямок вітру»; ілюстрації явищ природи, термометр,
флюгер, прилади для дослідів (чайник, скельце, кульки, свічка).

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань

1. Прослуховування фрагменту про атмосферу з аудіокасети «Всесвіт».

2. Гра «Бліц-відповідь».

Як називається країна, в якій ми живемо? (Україна.)

Столиця України? (Київ.)

Область, у якій ми живемо називається… (Київська).

Її обласний центр… (Київ).

Київська область розташована у природній зоні… (мішаних лісів,
лісостепу).

Учитель. Із ваших відповідей я зрозуміла, що ви добре засвоїли, в якій
області живете, її географічне положення на карті України.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. А чи все ми знаємо про свій рідний край? (Повідомлення
вчителя).

Сьогодні ми будемо закріплювати, поглиблювати, поповнювати й отримувати
нові знання, пов’язані з вивченням рідного краю. Про що ж буде йти мова
на уроці, ми дізнаємося, коли прослухаємо пісню (звучить аудіозапис
«Всесвіт»).

Учитель. Що сьогодні будемо вивчати? (Висновки дітей.)

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

Учитель. Що можна назвати парасолькою нашої планети? (Атмосферу.)

Учитель прикріпляє слова на дошці.

Евристична бесіда

Учитель. Можливо, хтось пояснить значення слова «атмосфера»?

Учні. Картка для допомоги учням для складання визначення. Атмосфера —
газова оболонка (шар, який покриває зовні що-небудь), яка оточує та
захищає Землю, а сила тяжіння утримує її, як магніт, не даючи газам
відлетіти в космос. (Ілюстрації стор. 50–51, ч. І.)

Учитель. Нашій планеті пощастило двічі: вона тримається на оптимальній
відстані від Сонця (на якій?); єдина з усіх планет Сонячної системи має
атмосферу, придатну для життя, що захищає від сонячної радіації,
зберігає тепло на Землі. Атмосфера Землі неповторна завдяки своєму
складу (ілюстрація стор. 52, ч. І).

Найбільшу частину атмосфери складає газ азот. У перекладі з грецької
мови це означає «неживе». Він складає основу повітря (78 %). Але життя в
чистому азоті неможливе. Кисень потрібний для дихання та горіння і його
у складі повітря 21 %. Ще в повітрі є й вуглекислий газ, що виділяється
під час дихання живих істот, під час горіння тощо. Його в атмосфері дуже
мало — усього 0,5 %. Але це саме та кількість, яка потрібна рослинам для
живлення і не є отруйною для людей і тварин.

А навіщо ми провітрюємо клас? (Ланцюгова відповідь дітей.)

Учитель. Усе живе поглинає кисень, виділяє вуглекислий газ, а для
нормального життя людині, як і іншим живим істотам, потрібен кисень, і
коли його частка зменшується, то стає важко дихати.

Як атмосфера поповнюється киснем? (Виділяють кисень рослини.)

Так у природі відбувається процес перетворення вуглекислого газу в
кисень.

У природі існують і інші процеси.

Процес — послідовна закономірна зміна явищ. Зараз познайомимося з однією
з таких змін (явищ).

Демонстрація досліду

Дослід. Закип’ятимо чайник. Відкриваємо кришку. Що ми бачимо? (Пар.)

Поставимо скельце на пару. Що ви бачите на скельці? (Крапельки.)

Водяна пара зіткнулася з холодним скельцем і перетворилась у крапельки.

Учитель. Який висновок можна зробити? При нагріванні вода випаровується,
піднімається вгору у вигляді пари, при охолодженні перетворюється у
крапельки.

Як же у природі утворюється водяна пара?

Учень (підходить до плакату «Кругообіг води у природі»).

На Землі багато води. Ця вода весь час випаровується з поверхні річок,
озер, морів, вологого ґрунту, рослин. Невидима водяна пара завжди
міститься на поверхні. Коли вона охолоджується, з пари утворюються дуже
дрібні краплини води. Із таких краплин утворюються хмари, які
перебувають у повітрі високо над земною поверхнею. Дрібні краплини у
хмарах, зливаючись одна з одною, поступово збільшуються. Хмара стає
темнішою. Важкі краплини води не можуть утриматися в повітрі та падають
на землю у вигляді дощу, снігу, граду — тобто опадів.

Учитель. Як цей процес називається? (Кругообіг води у природі.)

Ось так і відбувається кругообіг води у природі: вода випаровується,
утворюється хмара, іде дощ, а потім вода знову випаровується.

Яку ж функцію виконують хмари між Сонцем і Землею?

Вони є захисним екраном між ними, не даючи Сонцю забирати багато вологи
та не відпускаючи земне тепло.

3 яким явищем природи ви познайомилися? (Утворювання хмар, дощу, снігу,
граду.)

А ще є такі опади, які виділяються безпосередньо з повітря. Їх утворення
залежить від коливання температури повітря протягом доби. Це туман,
іній, роса — це також явища природи.

Фізкультхвилинка

Учитель. Давайте разом подякуємо атмосфері за допомогу, піклування,
захист.

Учні. Дякуємо повітрю, кисню, снігу тощо.

Учитель. На дні цього глибоченного повітряного океану живемо ми з вами і
доволі зручно почуваємося — ніби риби у воді, не відчуваючи на собі
ніякого тиску.

То може повітря не має ваги?

Щоби це з’ясувати, виконаємо такий дослід (демонстрацію досліду коментує
учень).

Дослід. Зважимо дві кульки. Бачите, вага їх однакова. Надмемо одну з
них, підвісимо, і що ми бачимо? Вона переважила порожню кульку, бо вона
важча. Це дозволяє нам зробити висновок: повітря має вагу.

Учитель. Учені підрахували, що вага всієї атмосфери, яка тисне на Землю,
складає 5,3 мільярда тонн. Це вага мільярда великих слонів. На кожний 1
см2 нашого тіла тиск повітря складає 1 кг 33 г.

Ця сила, з якою повітря тисне на земну поверхню, називається атмосферним
тиском (прикріпити слова на дошці).

Практична робота

Учитель. Натисніть пальчиком на руку. Відчуваєте тиск? А тепер
відпустіть. Тиск відчуваєте?

Ми не відчуваємо атмосферний тиск, тому що пристосувалися до нього. У
тканинах живих організмів є безліч повітряних бульбашок. У них тиск
такий же, як і атмосферний тиск, і це не дає йому змоги нас розплющити.

А ще повітря любить «мандрувати». Як це відбувається, перевіримо на
досліді (демонстрацію досліду коментує учень).

Дослід. Запалимо свічку, прочинимо двері. Якщо полум’я нахилилося у
клас, це означає, що холодне повітря з коридору ніби вскочило до класу
та виштовхнуло тепле повітря.

Піднімемо свічку вгору. Полум’я нахилилося в коридор. Тепле повітря
піднялося догори, бо воно легше, ніж холодне.

Висновок: холодне повітря опускається вниз, а тепле піднімається догори.
Таким чином повітря переміщається.

Учитель. Ці явища відбуваються у природі, але у великих масштабах.
Повітря завжди переміщається. Сонце нагріває землю, але не скрізь
однаково. Там, де вона нагрівається більше, повітря стає теплішим і
піднімається вгору. На його місце надходить холодне. Цей рух повітря над
землею і є вітер, який визначає характер погоди (прикріпити слово на
дошці).

Погода — стан нижнього шару атмосфери в певний час і в певному місці;
зміни, які відбуваються в нижньому шарі повітря над певною місцевістю.

З яким явищем природи ви познайомилися? (Відповіді учнів.)

Вітер має різні напрямки. Напрямок вітру визначають за допомогою
флюгера. (Атлас, стор. 6. Знайомство із флюгером.) Ми у класі зробили
свій флюгер. Стрілочка показує напрямок, у якому дме вітер. (Троянда
вітрів, таблиця.)

Практична робота «Визначення напрямку вітру»

Учитель. Як називається вітер, який дме із заходу? (Західний, він
приносить вологу з Атлантичного океану). Східний? (Посуху.) Північний?
(Похолодання.) Південний? (Потепління.)

Вітри мають і різну силу. (Робота з підручником.) Слабкий, помірний —
дерева спокійні. Сильний вітер легко гне додолу дерева. Дуже сильний
вітер може викликати великі руйнування. У цьому році було дуже багато
стихійних лих. У Криму різке потепління спричинило весняні паводки,
затоплено багато сіл, міст.

Мільйони людей щодня дивляться прогноз погоди по телевізору, слухають
радіо, читають у газетах.

Прогноз — це передбачення, якою буде погода в майбутньому. (Прикріпити
на дошці слово.)

Декому просто цікаво, якою буде погода завтра, щоби вирішити, що вдягти
наступного дня. Але багатьом людям та організаціям потрібна точна
інформація про погоду. Адже від неї залежать робота моряків, льотчиків,
успіх сільськогосподарських робіт, безперебійність роботи транспорту,
будівельних робіт тощо.

Поміркуйте та наведіть приклади показників погоди, які можуть зашкодити
праці.

Учні. Хліборобам — сильні зливи, град. Будівельникам — морози, дощі.

Учитель. Дуже важливо передбачати, якою буде погода через добу, кілька
днів, тижнів. Навіщо людям знати, якою буде погода завтра?

Учні. Це допомагає людям заздалегідь підготуватися до несприятливих
умов.

Учитель. Нам оголошують штормове попередження. Що ми повинні робити?
(Відповіді учнів.)

Чи однакова буде погода в Києві та в Криму? Від чого це залежить?
(Відповіді учнів.)

Погода легко змінюється. А чи буде погода однакова в усіх районах
великого міста?

Буває так, що на лівому березі Дніпра — сухо, тепло, світить сонце, а на
Солом‘янці — дощі, сильний вітер.

Хто ж нам прогнозує погоду?

У минулі часи, коли не було метеостанцій, люди завбачували погоду,
користуючись місцевими ознаками, народними прикметами. Якщо бджоли не
вилітають із вуликів, а мурашки не снують біля свого будиночка — буде
дощ, якщо ввечері утворився туман, — то ні вночі, ні вранці приморозків
не буде; захід сонця чистий — на гарну погоду.

(Учні наводять приклади народних прикмет.)

Учитель. Багато з цих ознак мають тепер наукове обґрунтування. Складають
погоду метеорологи (прикріпити слово на дошці). Метеорологія — наука, що
вивчає зміни погоди та стан атмосфери. За якими показниками визначають
прогноз погоди?

Відповіді учнів. Температура повітря, атмосферний тиск, напрямок вітру,
стан неба, опади, вологість.

Учитель. Ведуть спостереження за погодою на метеостанціях. Такі станції
є в кожній області. Щоби скласти прогноз погоди, який потім повідомлять
по телевізору, радіо, треба зібрати якомога більше даних про погоду. Для
складання прогнозу для Києва терміном на три доби необхідні дані всіх
метеостанцій Північної півкулі, а на 5–7 днів — з усієї Землі.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель. У нас у класі є невеличка метеостанція. Складемо прогноз погоди
для Києва на сьогодні.

Робота у групах. (Звучить аудіозапис «Всесвіт».)

І група. Визначити температуру повітря, напрямок вітру.

ІІ група. Стан неба, опади.

III група. Обробка даних.

Учень повідомляє прогноз. Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.
Служба погоди нам повідомляє, що кінець зими святкувати рано. За даними
синоптиків, сьогодні на території нашого міста та області температура
повітря протягом доби становитиме +3 °С, похмуро, дощ зі снігом, вітер
південно-східний.

Після довгої, холодної зими в березні сонце починає лагідно світити,
зацвітуть перші квіти і синьо усміхнеться небо.

V. Підсумок

Учитель. Перегляньте опорний конспект. Про що сьогодні ви дізналися на
уроці?

Робота у групах. Кожна група приготує для іншої групи по 2–3 запитання.

Домашнє завдання. Робота за підручником.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020