.

Особливості тексту-опису. “Робота” автора у тексті-описі (сценарій)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2090
Скачать документ

Сценарій проведення уроку.

Тема. Особливості тексту-опису.

“Робота” автора у тексті-описі.

Мета. Виявити особливості тексту-опису,

Виявити “роботу'” автора опису.

розвивати уяву, увагу, мислення.

Виховувати шанобливе ставлення до

слова, мови.

Обладнаний: картина А Куїнджі” Місячна ніч над Дніпром”

Хід уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. – Які види текстів ми вже уміємо писати” (Текст-розповідь)

– Які ж особливості мас тексі-розповідь? (Важливо викласти послідовність
подій, не розірвати “ланцюжок” подій)

– Сьогодні ми з вами познайомимося з особливостями тексту-опису. Щоб
навчитися писати тексти-описи, нам потрібно зрозуміти; яку “роботу
виконує автор тексту-опису. А чи потрібно нам взагалі вміти писати
тексти-описи? Чи не достатньо нам добре писати розповіді?

Діти. Нам часто у житті доводиться описувати те, що ми бачили або
відчували, коли розповідаємо про краєвиди місцевості, де побували,
відпочивали, про нові країни, по яких мандрували, про людину, з якою
товаришуємо.

Учитель. А коли ви читаєте опис, що вам це дає?

Діти. Ми хочемо уявити те, про що читаємо, хоч самі не бачили те, що нам
описують. Нам стає зрозуміліше, що нам хочуть розповісти.

Учитель. Чи залежить від “якості” опису те, що ми уявляємо?

Діти. Так. Чим кращий опис, тим точніше ми можемо уявити те, що бачив
автор.

Учитель. Отже, добре складений опис допомагає людям “бачити” те,
очевидцями чого вони не були, те, чого не бачили. А недбалий опис дає
тільки поверхневі уявлення, людина погано уявляє те, що її описують. Щоб
бути хорошим оповідачем, тобто, щоб бути зрозумілішим своїм
співрозмовникам, потрібно знати особливості тексту-опису і “роботу”
автора опису.

ІІ. Визначення особливостей тексту-опису і “роботи” автора тексту-опису.

Учитель. Складемо схему особливостей тексту-опису.

Отже, ми бачили пейзаж, картину чи розглядали людину. Ми були
очевидцями.

А читачі не бачили того, що бачили ми. Вони не були очевидцями

Учитель. Яке ж завдання автора?

Діти. Він повинен так описати, щоб читачі “побачили” те, що бачив автор.

Учитель. Отже, “робота” автора тексту-опису – детально описати,
“намалювати” словами картину (людину, явище природи) читачам, які його
не бачили. “Намалювати” так, щоб читачі могли уявити те, що бачив автор.

Автор повинен випередити всі запитання, які можуть виникнути у читачів і
дати на них відповіді у тексті. Це нам слід враховувати під час
написання тексту-опису.

Ш. Знайомства з текстом-описом.

1.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо себе спочатку у ролі не
автора, а читачів. Чи вдасться нам уявити те, що нам описує автор? Чи не
виникнуть у нас запитання до нього? Потім ми порівняємо наші уявлення з
самою картиною.

– Ми за вами вчилися розглядати, вивчати картини художників. Ми
намагалися зрозуміти, що ж намалював художник, який настрій передає нам
його картина.

– Зараз ми послухаємо опис картини, а побачимо її уже після обговорення.

– Намагайтеся здогадатися, що зображено на цій картині. Прислухайтеся до
своїх відчуттів.

Цей опис складено мистецтвознавцем – людиною, яка професійно займається
описом і поясненням змісту картин. Ці люди працюють у образотворчий
музеях і допомагають відвідувачам музею зрозуміти задум художника.

Отже, опис:

Перед нами розкривається широкий простір, що поширюючись, іде вдалину:
рівнина, перекреслена зеленуватою стрічкою тихої ріки, майже зливається
на горизонті з темним небом, що вкрите рядами легких хмар. У вишині вони
трохи розійшлися і в утворене вікно глянув Місяць, освітив річку, хатки
і павутину стежин на ближньому березі. Все у природі притихло зачароване
чудесним сіянням неба і води.

Блискучий серебристо-зеленкуватий диск Місяця залив своїм таємничим
фосфоруючим світлом землю, що пірнула у нічний спокій. Воно (світло)
таке сильне, що деякі глядачі намагалися заглянути за картину, щоб
знайти там ліхтар чи лампу. Але ліхтаря не було, а Місяць продовжував
випромінювати своє чарівне, таємниче світло.

Гладеньким відбивають це світло води ріки, з бархатистої сині ночі
біліють стіни українських хат.

Це величне видовище змушує думати про вічність і незнищенну красу світу.

2. Перевірка розуміння опису.

Учитель. Що ж ви зрозуміли, що уявили?

Діти. – Я зрозумів, що на картині зображено ніч, темне небо, тиху річку
і яскравий Місяць.

– Я уявила, як Місяць виглядає між хмарами і освітлює спокійну,
зеленувату річку.

– А річка ця схожа на дзеркало.

– Світло Місяця таємниче, фосфоруючи і вся земля, ніби зачарована ним
світлом.

– А я “побачив” на березі річки біленькі хатинки і стежинки.

– Я не “побачив” як земля і небо розмежовуються чіткою лінією. Вони,
немов злилися.

– А небо покрите темними невеличкими рядами, між якими світить Місяць

3. Розгляд картин

Учитель. Цікаво, чи правильно ми “побачили” картину. Ось погляньте на
цей шедевр Архипа Куїнджі “Місячна ніч над Дніпром”.

Що з того, що “побачили ми в описі, ми побачили на картині?

Діти. – Ми майже точно уявили те, що намалював художник.

От тільки нам не описали, що на березі річки є млин, який добре помітно
на фоні вези.

Учитель. Автор випустив з уваги цю деталь та все ж його опис допоміг нам
уявити картину художника ще до того, як ми її побачили.

– Які ж слова і словосполучення допомогли автору опису “намалювати” те,
що малював фарбами художник?

Діти. – Зеленувата стрічка річки.

– Глянув Місяць.

– Павутина стежин.

– Чудесне сіяння неба і води.

– Блискучий диск Місяця.

– Таємниче, фосфоруючи світло.

– Пірнула у нічний спокій.

– бархатиста синь ночі.

– Величне видовище.

Учитель. Використовуючи порівняння, переносне значення слів автор тексту
опису “малює” словами, передає настрій картини, випереджує наші
запитання.

IV. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.

Учитель. З якою роллю з нашої схеми ми успішно справилися на уроці?

Діти. Ми були читачами, які “побачили” те, що прочитали.

Учитель. Що ж нам слід зробити, щоб, коли ми станемо авторами
тексту-опису, досягти такого ж результату: дати можливість читачам
“побачити” те, що бачимо ми.

Діти. – Ми не забудемо про жодну деталь картини.

– Ми використовуватимемо “кольоровії слова, порівняння.

– Відповідатимемо не запитання читачів ще до самих запитань.

Учитель. На наступному уроці ми всі разом будемо пробувати себе у ролі
автора тексту-опису іншої картини. Сподіваюся, що з цим завданням ми
справимося теж успішно.

Урок №2 (Відеоматеріал)

Тема. Текст-опис за картиною В. Д. Поленова

“Ставок, що заріс”

Мета. Вчити змальовувати пейзажі за картиною та

колективно складеним планом.

Розвивати мову і спостережливість, збагачувати

словниковий запас, розвивати уміння висловлювати

свої думки та почуття.

Розвивати естетичні почуття і потребу у прекрасному.

Виховувати шанобливе ставлення до слова і природи.

Обладнання Схема особливостей тексту-опису, репродукція картини
В.Д.Полєнова ” Ставок, що заріс”.

Хід уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Згадайте, що ми вчили на минулому уроці?

Діти. Ми ознайомилися з особливостями тексту-опису.

Учитель. А для чого ми не вчили?

Діти. Щоб бути цікавими співрозмовниками. Поряд з розповіддю ми хочемо
уміти описувати, щоб наші розповіді були детальнішими, зрозумілішими для
людей, з якими ми спілкуємося.

Учитель. Чим відрізняється опис від розповіді?

Діти. Коли ми пишемо розповідь, важливо не розірвати “ланцюжок” подій, а
коли пишемо опис, то потрібно “намалювати” словами те, що бачиш.
“Намалювати” так, щоб люди, які не бачили, стали очевидцями.

Учитель. Згадаємо схему особливостей тексту-опису.

Діти. Автор бачить щось і описує те, що він бачив. Читачі, що не бачили
того, що бачив автор, з його опису можуть “побачити” те саме.

Учитель. У якій ролі ми були на минулому уроці?

Діти. На минулому уроці ми були читачами.

Учитель. Чи справився автор зі своєю “роботою”? Чи “побачили” ми те, що
бачив автор?

Діти. Так.

Учитель. Спробуємо ж себе у ролі автора.

Наше завдання – ми сьогодні будемо описувати картину, будемо автором.

Яку ж мету ми сьогодні поставимо?

Діти. Ми будемо вчитися детально описувати словами те, що ми бачимо на
картині.

ІІ. Колективна підготовча робота

1. Розгляд картини.

2. Складання плану

Учитель. Що потрібно описати, щоб наші читачі зрозуміли, уявили те, що
бачимо ми? Зафіксуємо це у плані.

План

1. Літній пень.

2. Казковий ліс

3. Лісовий ставок

4. Мальовнича поляна

5. Блакитне небо

IV. Робота над текстом твору

1. Колективний опис картини за першим пунктом плану

Учитель. Що ми будемо описувати у цьому пункті плану?

а) добір іменників, прикметників, дієслів та словосполучень

Діти. День (який?) спокійний, дивовижний, погожий, спокійний і т.д.

Проміння (яке?) спекотний, літній і т.д.

День (що робить?) розлігся, пакує і т.д.

Проміння огортає теплом

б) складання речень до першого пункту плану

Дивовижний літній полудень розлігся над землею. Вітерець ані шелесне.
Сонячне проміння охоплює ліс, огортає його своїм теплом.

2. Робота у групах. Опис окремих пунктів плану.

1 група – “Казковий ліс”

а) добір іменників, прикметників, дієслів та словосполучень.

б) складання речень до 2 пункту плану.

Ліс, мов грається сонечком у жмурки Він не пускає до листочків сонячне
проміння. Тут пахне грибами і лісовими квітами.

2 група – “Лісовий струмок”

а) добір іменників, прикметників, дієслів і словосполучень.

б) складання речень до 2 пункту плану.

Лісовий ставок виблискує на сонці. У ньому купається листочки білого
латаття. Над ставком чекає човнів стара пристань. Очерет стоїть, наче
сторожа біля води.

3 група – “Мальовнича поляна”

а) добір іменників, прикметників, дієслів і словосполучень.

б) складання речень до 3 пункту плану.

Мальовнича поляна розляглася перед лісом. На ній виблискують біленькі
квіти, немов хтось щойно розсипав золоте намисто на зелене полотно. З
полянки до лісу біжить стежина.

4 група – “Блакитне”

а) добір іменників, прикметників, дієслів і словосполучень.

б) складання речень до 5 пункту плану.

Погідне небо дихає, на землю теплом. По небу пливуть білі хмаринка, мов
човники, що задивляються на землю. Ми так чекаємо теплого літа.

3. Перевірка роботи групи

а) читання групою зразків;

б) корекція і редагування зразків.

V. Колектнвне написання твору

(попередження орфографічних помилок – письмо з пропуском у слові на
місці орфограми)

VІ. Перевірка колективної роботи

1. Читання тексту для “читача” (дитини, що не бачила картину)

2. Перевірка розуміння “читачем” колективної роботи

Учитель. Зараз ми запропонуємо тобі кілька картин. Якщо ми детально
описали картину і ти все правильно зрозуміла, то ти вибереш саме “нашу”
картину.

(Дитина розглядає кілька картин і вибирає ту, яку їх описали)

VІІ. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок

Учитель. Чи справилися ми з роботою автора?

Діти. Так.

Учитель. На наступному уроці кожна наша група одержить свою картину і
вже самостійно описуватиме її.

Зразок дитячого твору

Сонячний день панує над землею. Вітерець заснув. Ліс, мов грається з
сонцем у жмурки. Він не пускає до листочків сонячне проміння. Тут пахне
грибами і квітами. У тихому лісі співають пташки. Лісовий ставок
виблискує на сонці. У ставку купаються листочки білого латаття. Над
водою чекає стара пристань човнів. Очерет стоїть, наче сторожа.
Мальовнича поляна розляглася біля лісу. На ній виблискували квіти, немов
їх щойно хтось розсипав на зелене полотно. Погідне блакитне небо пихало
на землю теплом. По небу пливуть хмаринки, ніби човники. Ми так чекаємо
теплого літечка.

Урок № 3

Тема. Текст-опис за картиною.

Мета. Вчити описувати пейзажі за картиною

та планом.

Передати функції контролю за написанням твору групам Розвивати
спостережливість, зв’язне мовлення, уміння чітко висловлювати свої
думки. Виховувати шанобливе ставлення до слова і любов до природи.

Обладнання. Схема особливостей тексту-опису, репродукції картин.

Хід уроку:

1. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Що ми робили на минулому уроці?

Діти. Ми колективно писали текст-опис картини і перевірили, чи зрозуміло
ми висловили свою думку, своє бачення.

Учитель. Яке ж завдання ми поставили перед собою на сьогоднішній урок?

Діти. Сьогодні ми спробуємо самі (у групі) написати текст-опис.
Кожна група описуватиме свою картину, яку не бачили учні іншої групи.

Учитель. Як перевірятимемо свої опису?

Діти. Треба дати прочитати свій опис іншій групі, а картину не
показувати – нехай відгадають, що було на ній зображено.

Учитель. Пригадайте, що повинен пам’ятати автор опису, щоб справитися зі
своєю “роботою”? І яка у нього “робота”?

Діти. Автор повинен детально “змальовувати” словами картину, щоб читачі
змогли “побачити” те, очевидцями чого вони не були.

Учитель. Тож, складаючи, оцінюйте свій опис з точки зору читача: щоб
йому було зрозуміло, що ми бачили.

Учитель. Пригадайте схему, за якою ми описувала картину.

Діти. Спочатку ми складати план.

Учитель. Дія чого?

Діти. Щоб нічого не забути, не випустити з уваги, бо від цього залежить.
як нас зрозуміють.

Учитель. Як ви описуватимете кожен пункт плану?

Діти. Ми будемо підбирати слова (різні частини мови), словосполучення,
будемо вживати переносне значення слів та порівняння.

Учитель. Отже, ми знаємо, що роботи, і знаємо, як це робити. Залишається
тільки зробити. Тож вибирайте конверт з картиною.

ІІ. Самостійна робота груп

(учитель виконує роль консультанта груп)

1 група

План

1. Вітряна ніч

2. Пора року.

3. Озеро.

4. Береговий обрив.

5. Похмуре небо.

Текст-опис (стиль збережено)

Місячна ніч

Осіннього вечора лютувала буря. Вітер виривав дерева з корінням,
похилені дерева висять над озером. Озеро було освітлене місячним сяйвом.
Місяць з-за хмар поглядає, на похилені дерева і доріжкою пробігає по
озеру. Похмуре небо вкрите темними хмарами, які біжать наввипередки,
втікаючи від злого вітру. Обрив над річкою облягали мох і трава.

Це була похмура холодна ніч.

2 група

План

(відсутній)

Текст-опис (стиль збережено)

***

Погідного осіннього дня небо злилося з озером, мов заглядає у дзеркало
його поверхні. Біля озера були молоді гори. Гори були різноманітні. Там
росли молоді берези, маленькі ялини і могутня сосна. Сосна була дуже
стара. Вона закривала своїми могутніми гілками світло малим ялинкам.

3 група

План

Весняний день.

Безшумний ліс.

3. Дзюркотливий струмок.

4. Задумане небо.

Текст-опис (стиль збережене)

Весняний день

Одного весняного дня ми зайшли у ліс. Дерева ще не прокинулись від
довгого сну і сумують за своїм зеленим листячком Зате ялинки пишаються
своїм зеленим вбранням. На зеленій поляні ростуть конвалії і
підсніжники, а коло квітів ростуть “котики”. А поміж горбочками і
деревами дзюркотить дзеркальний струмок. Білокорі берези видивляються у
струмок на свою красу. Щойно з далекого краю прилетіли ластівки і
принесли на своїх крилах весну. Навіть небо після холодної зими гріється
у проміннях сонечка.

Ліс зустрічає весну.

Ш. Підсумок уроку. Мотивація навчальної діяльності на наступний урок.

Учитель. Що ми робитимемо на наступному уроці?

Діти. Треба перевірити, чи зрозуміло ми висловили свою думку. Для цього
будемо читати один одному свої описи і допоможемо їх удосконалити,
виправити помилки.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019