Організаційний момент на уроці української мови та літератури:
теорія,практика,інновації
Основною формою організації процесу навчання учнів є урок.
Найхарактернішими ознаками його є те, що він проводиться при постійному
складі учнів і під безпосереднім керівництвом вчителя, за сталим
розкладом.
Кожен урок має свою структуру, тобто зовнішні постійні елементи (етапи).
Вони складають макроструктуру уроку. Ознакою уроку як форми навчання є
те, що він має початок і кінець. У макроструктурі кожного уроку початок
виділяється в самостійний етап –“ Організація класу до уроку “, а кінець
– “ Підсумок уроку “. Ці етапи створюють рамки, в яких відбувається
процес навчання або його частина. Крім цих, розрізняють наступні етапи
уроку: “ Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Загальна мотивація
діяльності учнів “, “Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок
“, “Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок”, “
Застосування засвоєних знань, умінь і навичок “, “Перевірка засвоєних
знань, умінь і навичок “, “ Організація домашньої роботи “. Кожен із
етапів має свою дидактичну мету.
В. О. Онищук відзначав, що макроструктура уроку характеризується тим, що
в ній жорсткість і гнучкість, постійність і змінюваність діалектично
взаємозв’язані і перебувають у протиріччі. Окремі етапи можуть
здійснюватися у згорнутому вигляді, а інколи випадати зовсім.
Сукупність методів і прийомів на кожному етапі уроку складає
мікроструктуру уроку. Вона є дуже мобільною. Розробка її з позиції
досягнення найбільшої адекватності у кожній конкретній ситуації дозволяє
гнучкіше використовувати всю структуру того чи іншого типу уроку.
У педагогічній практиці часто можна спостерігати, що вчитель довго не
може заспокоїти учнів, коли почався урок. Причин подібної ситуації
декілька, серед них: об’єктивні – психологічні особливості дітей і
суб’єктивні – у дітей досконало не сформовані такі якості особистості,
як організованість і дисциплінованість.
Щоб уникнути таких ситуацій, науковці радять:
а) систематично удосконалювати організаційні вміння;
б) перед кожним уроком психологічно налаштовувати школярів на роботу,
відволікати від попередніх вражень;
в) постійно виховувати зібраність, прагненням до порядку та дисципліни у
навчанні, до самоорганізованості.
Вчитель різними методами і прийомами може впливати на організацію класу
до уроку:
– розв’язування кросворду на перерві, пов’язаного з темою уроку;
– зачитування уривку оповідання і зупинка на найцікавішому місці, а
продовження зробити на уроці і т. ін.
Звичайно, що такі прийоми використовуються з урахуванням вікових та
індивідуальних особливостей учнів, їх інтересу до навчального предмету,
конкретної ситуації перед уроком.
Організація учнів до уроку не повинна забирати багато часу, згодом може
взагалі тривати менше хвилини, але повинна характеризуватися певним
динамізмом. давати учням заряд психічної енергії і працездатності.
Організаційний момент уроку націлений на підготовку учнів до
продуктивної роботи. Для цього вчитель має вміти визначити емоційний фон
класу, за необхідності — підсилити або скоригувати його. Процес
мовленнєвої взаємодії вчителя з учнями починається з привітання, яким
учитель задає тон спілкуванню, заряджає позитивним настроєм, передає
своє доброзичливе ставлення: “Доброго ранку! Сьогодні гарна погода, і
настрій у вас, бачу, теж гарний”. Значення слова “бачу” означає, що
вчитель хотів би бачити гарний настрій в учнів. При цьому можна
використати такі моделі: оптимізуючі (“Радий вас бачити. Нас чекає
сьогодні незвичайний матеріал…”, “Подібне ми вже робили, тому ви з цим
завданням легко впораєтесь. Спробуємо закріпити успіх”),
нейтральні (“Перевірте готовність робочих місць. Налаштуйтеся на
серйозну роботу. Нам сьогодні потрібно буде…”),
гальмівні (“Ви сьогодні дуже неуважні. Мені це не подобається.
Заспокойтеся і пригадайте, що ви на уроці”). Однак гальмівними фразами
користуватися слід дуже обережно. Якщо вчитель, наприклад, виявив
відсутність у більшості учнів робочих зошитів, краще відразу подбати про
організацію їх роботи, ніж витрачати час і сили на нотації.
Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри
та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку
для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня
організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку
відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози
та зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги.
Перефразовуючи вислів”Як назвеш корабель, так він і попливе”, на
практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і “пройде”. Тому раджу з
самого початку уроку створити такий робочий настрій у класі, щоб усі: і
Вася, що забув зошит вдома, і Галинка, якій дзвінок завадив показати
подрузі нову помаду, і Вова, який не встиг дограти в гру на мобільному,і
відмінниця Оленка – відчули об’єктивну потребу у внутрішній готовності
сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. Вчитель повинен за лічені
секунди оцінити ситуацію, відчути психологічний стан учнів і виробити
“стратегію” організації класу до уроку. Найчастіше доводиться діяти
експромтом. І тут необхідно мати при собі “боєприпаси”. Таким арсеналом
володіє кожен вчитель. Це – слово, посмішка, погляд. Головне – самому
налаштуватися на позитивний ефект.
То як же можна почати урок? Пропоную декілька варіантів початку уроку,
які використовую у своїй практиці:
Традиційне вітання. Не забудьте про оптимізуючу модель.
Поетичне вітання. Почніть урок віршованими рядками. Наприклад:
А) А тепер за парту
Всі сідайте рівно.
І до роботи візьмемось сумлінно.
Б) Уже дзвінок нам дав сигнал:
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо .
Роботу швидше починаймо.
В) Нумо, діти, підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок!
Доберіть поезію, яка створить позитивний настрій, розкриє учням красу
слова.
Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Моя ласкава, мамина, єдина –
Щебече соловейком на весь світ.
Н.Рій
Ще більший ефект матиме епіграф до уроку,записаний на дошці та
прочитаний вчителем або учнями.
Музичне вітання. Ніяких слів, тільки музика, яка налаштує на урок, буде
перекликатися з темою. Вчитель може використати мелодії українських
народних пісень, класичну музику, навіть сучасну популярну музику. Так,
наприклад, на початку теми “Просторічні слова, жаргонізми, професійні
слова” не завадить послухати і Вєрку Сердючку. А ось спів солов’я
налаштує на вивчення оповідання “Соловей”К.Малицької у 5 класі.
“Малюнкове вітання”. Використовую для цього смайлики. Є декілька
варіантів такого вітання:
Прикріпляю на дошці смайл “Радість” і бажаю всім учням гарного настрою,
легкого засвоєння теми.
Пропоную учням обрати “Смайл уроку”серед запропонованих.
Учням, що обрали”сумні” або занадто веселі смайли, раджу налаштуватися
на роботу. Важливо використати цей прийом і наприкінці уроку, під час
рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи
змінився їх настрій за час уроку. Це дасть змогу вчителю проаналізувати
свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.
Міні-тренінг або розминка.
Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які
дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та
самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та
творчості. Адже критичне мислення – це складний процес, що починається
із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення.
Невід’ємний елемент структури уроків з використання стратегії критичного
мислення – це розминка (або міні-тренінг). Вона допомагає створити
психологічний клімат (сприяє кращому засвоєнню навчального
матеріалу,підвищенню авторитету вчителя, психологічному розвантаженню
учнів, які за день мають 6-7 різних уроків), налаштовує дітей на
активну й плідну індивідуальну, парну, групову форми роботи.
Реалізація стратегії критичного мислення в рамках класно – урочної
системи навчання обмежує розминку коротким проміжком часу від 3 до 5
хвилин. Але навіть за цей період можна зробити багато чого. Потрібно
тільки критично оцінювати можливості розминки, розширити її
функціональні межі.
У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для
мотивації навчання, для ненав’язливого формування мети і завдань уроку.
Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального
процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно
значущі. Із психологічної точки зору розминка — це своєрідний спосіб
позбутись негативу, дискомфорту, відчути себе захищеною частинкою
дружнього колективу. Розминка ззовні схожа на цікаву гру, але несе в
собі глибоку інформацію, яка готує ґрунт для сприйняття нового
матеріалу. Застосовую міні-тренінги, коли бачу, що учні прийшли на урок
занадто збуджені, емоційні, не можуть швидко “включитися” в роботу.
Пропоную тренінг у невимушеній формі, швидкому темпі, не примушую всіх
виконувати завдання. Але, як правило, діти звикають до таких оргмоментів
і активно беруть участь у тренінгу.
Пропоную декілька варіантів таких розминок:
1) Міні-інтерв’ю. Після привітання даю чітку інструкцію: “Інтерв’ю за 1
хвилину. Відповідаємо прикметниками ( прислівниками,
дієсловами,словами з префіксами –роз, -без і т.д). Вибір питань і
відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку, допомагає
застосувати на практиці набуті знання. Наприклад:
До теми “Прикметник”
– Яким був попередній урок? (важким, цікавим…)
– Якою була перерва? (веселою, короткою…)
– З яким настроєм ви прийшли на урок?( гарним, сумним, надзвичайно
веселим…)
– А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти
нову тему? ( робоча)
– Отже, давайте створимо таку робочу атмосферу.
До теми “Прислівник”
– Як працювалося вам на попередньому уроці? ( добре)
– У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок? (
нашвидкуруч)
– Коли продзвенів дзвоник на урок? ( нещодавно)
– Чому деякі з вас запізнилися на урок? ( ненавмисне)
– Як треба зараз працювати, щоб наздогнати втрачені хвилини уроку? (
наполегливо, швидко, продуктивно)
2) Формула уроку. Учні повинні скласти формулу своєї майбутньої роботи
на уроці, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні
для плідної роботи. Старшокласникам можна дати завдання “розшифрувати”
записану формулу. Такий тренінг розвиває у дітей навички
самоорганізації, логічне мислення, вміння ставити мету і досягати її.
Наприклад, у 7 класі перед вивченням теми “Дієслово як частина мови”
учні склали таку формулу майбутнього уроку:
(у+о)* (в+с)*р=з, де у – увага, о- організованість, в- взаємодопомога,
с- спілкування, р- робота, з – знання.
3) “Ім’я з малюнком”. Всі сідаємо в коло, а кожен учень малює на папері
річ, яка, як він вважає, найкраще його характеризує. Підписує малюнок
своїм ім’ям. Всі по черзі демонструють малюнки групі і пояснюють, чому
обрали цей образ. Після презентації вішають всі малюнки на стіні в
класі. Цей прийом раджу використати на вступних уроках у 5 класі або
перед вивченням теми”Правопис імен по батькові” в рамках презентації
проекту”Моє ім ‘я” у 6 класі
4) ” Комплімент”. Урок починається з того, що вчитель підходить до
першого учня і говорить: «Ти мені подобаєшся, тому що ти дуже добрий»,
учень повертається до сусіда і продовжує комплімент: «Ти мені
подобаєшся, бо ти серйозний» і т.д. Як різновид цієї вправи на заняттях
зі спецкурсу “Основи журналістики”, на уроках літератури у 8-11 класах,
практикую вправу “Плюс-мінус”.Суть її в тому, що учні стають у коло,
перший учень кладе руку на плече сусіда зліва і називає не тільки
позитивну(+),а і негативну(-) рису характеру, якої необхідно позбутися (
обов’язково у коректній формі). Наприклад, “Ти сміливий хлопець, але
спробуй більше довіряти оточуючим”. Учні можуть за бажання не
називати”мінус” свого товариша, а якщо учень не хоче почути свій
“мінус”, то після слова але говорить “Стоп”. Спочатку у класі часто
чується “стоп”, але поступово усі прагнуть вислухати думку товаришів,
намагаються виправити “мінус”. Рекомендую повторювати таку розминку хоча
б через місяць. Вважаю, що учні таким чином привчаються до критики, але
не ображають при цьому людську гідність товариша.
5) “Психологічна настанова”. Ось якими можуть бути варіанти початку
уроку:
А. “До успіху”
– Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для
того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і
слухняними. Завдання наші такі( можна оформити як девіз уроку):
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
Б.”Самоналаштування”
– Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте :
Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.
Я особистість творча.
Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.
В. „Чорна рука – біла рука”
Етюд з негативними емоціями.
Дітям пропонується уявити й зобразити спочатку „чорну руку”, що готова
до агресії, а потім, за сигналом, перетворити її на „білу руку”, добру
руку, ту, що може пожаліти.
?Т?Т?- Чи можуть негативні емоції приносити користь людям? То
давайте нести один одному тільки добро , позитивні емоції.
Г. „Спіймай мій настрій”.
Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії
першим.
Діти виконують дії, які називає учитель.
– Посміхніться, „зніміть” посмішку зі свого обличчя долонею та
„киньте” своєму сусідові. „Спіймайте” посмішку, „прикрасьте” нею своє
обличчя.
– Зобразіть на обличчі ще будь-яку емоцію, „подаруйте” її своєму
товаришеві.
Ґ. “Девіз творчих та винахідливих”
Дітям пропонується перед початком роботи промовити такі слова:
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!
Д. “Психоформула”
Рекомендую використовувати таку настанову на початку уроку, перед
самостійною чи контрольною роботою.
Люблю я свій розум,
Увагу та пам’ять.
Працює мій мозок.
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Учителя слово
Здійсню практично.
„Розминка” на уроках української мови та літератури використовується як
метод формування комунікативної компетентності учнів. Соціальне
замовлення суспільства полягає в тому, щоб насамперед забезпечити
мовленнєвий розвиток особистості, навчити її вільно спілкуватися в
різних ситуаціях. Цей процес відбуватиметься лише за умов
комунікативно-діяльнісного підходу до навчання. Комунікативна діяльність
допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуватимуться
впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочують
товаришів до співпраці. У результаті складається стимулююча, творча
атмосфера.
Сам процес проведення деяких видів розминок передбачає достатню
рухливість(об’єднання в групи, шикування у коло, пересування по класній
кімнаті). Систематичне використання розминок на уроках допоможе у
спілкуванні сором’язливим дітям, таким, які виявляють агресивність,
дітям з мовними та іншими вадами.
Кожна розминка обов’язково обмежується в часі. Учитель перед початком
вправи, нагадує дітям: „Час на виконання роботи (1, 2, 3)хвилини”.
Пропоную такі мовні розминки:
1.”Вітання ” . Діти стоять у колі, кожен з учнів називає своє ім’я так,
як йому подобається, щоб його називали; говорить слова-вітання,
„ввічливі слова”.
Учитель:
Давайте привітаємось,
Давайте посміхнемося,
Давайте в очі глянемо,
І нам тепліше стане.
– Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.
– Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!
– Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!
– Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!
Така розминка формує культуру мовлення, привчає використовувати етикетні
формули.
2. .”Актор”. Вправа допоможе при вивченні теми ” Порядок слів у простому
реченні. Інверсія у простих реченнях. Логічний наголос.
К.М.Уміння використовувати логічний наголос і порядок слів для
підвищення точності й виразності мовлення”у 8 класі з поглибленим
вивченням української мови.
Вимовіть фразу “Яка у нього професія” так, щоб виразити: захоплення;
співчуття; презирство; зневагу; питання; заздрість; питання-перезапит;
здивування.
Прочитайте текст відповідно до авторських ремарок:
Прийшла?! Мені страшно за тебе! – – -(із страхом)
У всьому вини саму себе! – – -(із страхом)
Прийшла! Знати, так тому і бути! – – -(радісно)
Нам один без одного не прожити! – – -(радісно)
Пішов!.. Прийде або ні? Загадка. – – -(з тривогою)
Я поступила з ним так бридко! – – -(з тривогою)
Пішов! Гора повалилася з плечей! – – -(з полегшенням)
Боже борони від цих зустрічей! – – -(з полегшенням)
3. ” Тренуємо губи”.
Сильно, із зусиллям зібрати губи в “хоботок” так, щоб при цьому вони
мали мінімальну площу. Потім так само активно, із зусиллям розтягнути їх
в сторони, не оголяючи зуби. Повторити цей рух 10-15 разів, до появи в
м’язах губ відчуття тепла.
Подуйте на кульбабу.
Злизуйте з губ варення.
4. “Слухняний язик”. Доцільно використовувати таку розминку перед
вивченням теми “Фонетика”у 5 класі. Вправа допоможе учням підготувати
мовленнєвий апарат до усного виступу на задану тему.
Рот напіврозкритий. Кінчиком язика постарайтеся торкнутися носа, потім
підборіддя, поверніть язик в початкове положення.
Рот напіврозкритий. Кінчиком висунутого язика напишіть в повітрі букви
алфавіту, після кожної букви повертайте язик в початкове положення.
Забийте язиком гол.
5. “Сила голосу”. Використовую такі вправи під час вивчення теми ” Типи
речень за метою висловлювання. Інтонаційні і структурні особливості
розповідних, питальних і спонукальних речень” у 8 класі з поглибленим
вивченням української мови, на заняттях зі спецкурсу “Основи
журналістики” у 8-11 кл.
Прочитайте тексти, міняючи залежно від змісту силу голосу:
Була тиша, тиша, тиша.
Раптом гуркотом грому змінилася вона!
І ось вже дощик тихенько — ти чуєш? —
Закрапав, закрапав, закрапав по даху.
Напевно, зараз барабанити він стане.
Вже барабанить! Вже барабанить.
Я сиджу і слухаю, не дихаючи,
Шерех очерету, що шарудить.
Очеретинки шепочуться:
— Ши, ши, ши!
— Що ви тихо шепочете, очерети?
Хіба так нашіптувати добре?
А у відповідь шелестіння:
— Шо, шо, шо!
— З вами я нашіптувати не хочу!
Я заспіваю над річкою і станцюю,
Навіть дозволу не запитаю!
Я станцюю у самого очерету!
Очеретинки шепочуться:
– Ша, ша, ша…
Немов просять пошепки:
— Не танцюй!..
До чого сполохливі очерети!
Грім гуркотить — бух! Тарах!
Немов гори рушить.
Тиша в переляку — ах! —
Затикає вуха.
“Мій голос злітає увись”. Вправа удосконалює навички читання вголос,
виробляє рухливість голосу, правильну інтонацію.
Називайте поверхи, по яких ви в думках піднімаєтеся, підвищуючи кожного
разу тон голосу, а потім “сходьте” вниз.
Прочитайте вірш так, щоб підвищення і пониження висоти голосу
відповідало змісту вислову:
Щоб оволодіти грудним регістром,
Я стаю аквалангістом.
Все нижче опускаюся, нижче!
А дно морське ближче, ближче!..
І ось вже в царстві я підводному!
Хоч занурився глибоко,
Але голосом грудним, вільним
Розпоряджаюся я легко.
Щоб оволодіти грудним регістром,
Корисно стати аквалангістом.
Вимовляйте слова спочатку поволі, потім поступово прискорюйте темп до
дуже швидкого з подальшим уповільненням: “Швидко їхали, швидко їхали,
швидко їхали… швидко їхали… швидко їхали”.
Прочитайте примовку з поступовим прискоренням:
Сонечко,
Полети на облишко,
Принеси нам з неба,
Щоб було влітку:
У городі боби,
В лісі ягоди, гриби,
В джерелі водиця,
В полі пшениця.
Прочитайте вірш. Вибирайте темп мови, відповідний змісту тексту:
Втекло молоко,
Втекло молоко!
Вниз по сходах скотилося,
Уподовж вулиці пустилося,
Через площу потекло,
Постового обійшло,
Під лавкою проскочило,
Трьох стареньких підмочило,
Пригостило трьох котенят,
Розігрілося — і назад:
Уподовж вулиці летіло,
Вгору по сходах пихкало
І в каструлю заповзло,
Відбуваючи важко.
Тут господиня настигнула:
— Закипіло?
— Закипіло!
“Звуковий хіт” стане незамінним при вивченні орфоепії та орфографії,
допоможе розвинути чистоту мовлення учнів, збагатить лексичний запас.
Вчитель може використовувати “звукові хіти” як скоромовки, самодиктанти
.
Звуки І — И.
А) Іл, ікс, Іра, пілігрим, липень, хімія, ім’я, ви, ми, ти, жила, в
Індії, вечір, вулиці, мис, випуск, цирк, витяг, з цікавістю.
Б) Біл — бив, вивів — вилив, лижі — лиже, милий — мив, нив — Нил, тил —
Тіль, рись — рис, дим — Діма, син — синій, ази — Зіна.
В) Кому піроги та пампушки, кому синяки та шишки. Який Мартин, такий у
нього і алтин. Знали, кого били, тому і перемогли. Ось голки і шпильки
виповзають з-під лавки.
Звук Е.
А) Ех, цей, жерсть, жест, в курені, поверх, поет, кашне, поетика, село,
пень, день.
Б) Хто сіє та віє, той не збідніє. Їв — не їв, а за столом сидів.
Звуки С — З.
А) Сук, син, сила, сісти, стіг, укус, розсада, віз, заноза, звук,
зимовий, козел.
Б) Сам — зам, сало — залу, суп — зуб, коси — кози, внесу — внизу, синій
— Зіна, сирий — сер, сесія — сів, зад — зять.
В) Назвався груздем — лізь в кошик. Дзвенить земля від золотої спеки. У
семеро саней по семеро в сани всілися самі. Спати на сіні буде Сеня.
Звуки Ш — Ж.
А) Шаль, жаль, спритний, сушений, душ, шкода, жерсть, жолудь, жук,
калюжа, рушниця, справжній.
Б) Прошарок — прожарив, ваш — важливий, жарт — страшно, широчінь — жир,
жити — шити.
В) Дзижчить жужелиця, дзижчить кружляється. Йшли шість мишей, несли
шістнадцять грошей; дві миші поплоше несли по два гроши. Віжки з шкіри в
хомут вхожі. Вовки нишпорять — їжу шукають.
Вимовіть важкі поєднання звуків спочатку поволі, потім швидше:
Тлз, джр, врж, мкртч, кпт, кфт, кшт, кст, ктщ, кжда, ккждэ, кждо, кжду,
кшта, кштэ, кшту, кшто.
Вимовіть слова з важкими поєднаннями приголосних спочатку поволі, потім
швидше:
Мудрувати, постскриптум, підбадьорювати, трансплантація, надзвуковий,
скуйовджений, контрпрорив, протестантство, розбурхати, надстривожений,
стовбур, відомство, брандспойт, надзвуковий, витійствувати,
філософствувати, монстр.
Потренуйтеся у вимові довгих приголосних:
А) До Клари, до кого, до горла, до гастролей, до Галі, до Каті, до
Києва, до кінця, до міста, віддалений, вплутатися, віддати, розпалювати,
віддушина, зжити, без шуби, безжальний, безсмертя, відновити,
підтвердити, відштовхнути;
Б) Верх — вгору, ведення — введення, штовхнути — відштовхнути, тримати —
підтримати, тягнути — відтягнути, водний — ввідний.
Роботу над поєднанням звуків можна проводити у формі гри, використовуючи
звуконаслідування:
А) Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!
Б) Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!
В) Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки!
Вимовіть скоромовки з важкими поєднаннями або чергуваннями приголосних
звуків:
Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет.
На дворі трава, на траві дрова; не рубай дрова посеред двору.
Йшла Саша по шосе і смоктала сушку.
Розкажіть про покупки. — Про які про покупки? — Про покупки, про
покупки, про покупки мої.
До ладу тлумачити, та марного розтлумачивати.
У ставку у Полікарпа — три карасі, три коропи.
Краб крабові зробив граблі, подарував граблі крабові. — Грабуй граблями
гравій, краб!
Купи кіпу списів.
Летять три пташинки через три порожні хатинки.
Наш Полкан потрапив в капкан.
Стоїть копиця з подприкопеночком, а під копицею перепелиця з
перепеленочком
Стоїть, стоїть біля воріт бик тупогубоширокорот.
Не тільки мовна розминка!
Ученими давно доведений зв’язок між розвитком рухів і формуванням мовних
навиків. Поєднання роботи над технікою мови з ритмічними рухами тіла дає
хороший ефект і допомагає зняти напруженість, скутість. При роботі можна
використовувати ходьбу, рухи рук і ніг, проводити жести, що допомагають
розумінню змісту мови. Такі вправи із задоволенням виконуватимуть не
тільки учні 5-7 класів, а й старшокласники.
Рекомендуються завдання наступного типу:
Промовляння скоромовок або лічилок з диригуванням в такт мови (вказівний
палець правої руки рухається вгору-вниз; рух-слово):
Тато тут, тато там,
Тато, тато тут і там.
Мама тут, мама там,
Мама, мама тут і там.
Тато тут, мама там,
Тато, мама тут і там;
Підберіть рухи до наступної довгопромовки:
Йшли з Африки до Саратова
Сім відчайдушних піратів.
бачать напис на стовпі;
Продовжуй: і тобі, і тобі.
Йшли з Африки до Саратова…
Існує цілий ряд вправ, заснованих на імітації звуків і рухів різних
природних ситуацій, наприклад:
а) уявним насосом накачайте шину велосипеда, роблячи руками звичні рухи
і вимовляючи С-С-С-С, С-С-С-С, С-С-С-С…;
б) короткими, уривчатими рухами стискуйте “грушу пульверизатора”,
супроводжуючи руху звуками Ф! Ф! Ф! Ф!…;
в) продемонструйте, що ви рубанком стружете дошку:
Ж-Ж-Ж-Ж! Ж-Ж-Ж-Ж!…;
г) покажіть, як ви косите траву: С-С-С-С! С-С-С-С!…;
д) натріть підлогу щіткою: Ш-Ш-Ш-Ш! Ш-Ш-Ш-Ш! Ш-Ш-Ш-Ш!
На мою думку, розминка є маленьким міцним містком між початком уроку та
його основною частиною. Як побудувати цей невеликий, але такий важливий
етап уроку, залежить від творчості педагога, його вміння взаємодіяти з
учнями. Дійсно, в організації уроку творчий пошук учителя необхідний,
але водночас треба підкреслити, що новації – не самоціль: вони мусять
бути педагогічно виправданими та відповідати основним вимогам навчання
і виховання в сучасній школі.
Література:
Б а х а н о в К.О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі. –
Запоріжжя : Просвіта, 2002.
Інноваційні технології навчання української мови і літератури/ Укладач
О.І.Когут. – Тернопіль: Астон, 2005
Коваленко С.М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник. –
Тернопіль: Мандрівець, 2007.
Мокрогуз О.П. Інноваційні технології у викладанні суспільних дисциплін,
-Чернігів – 2002
П о м е т у н О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.:
Шкільний світ, 2007.
Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання.-К.: Видавництво А.С.К., – 2004
Риторика/навчально-методичний посібник/ Укладач: Н.Б.Голуб. –
Черкаси:Вид-во ЧНУ, 2003
Чалдини Р. Психология влияния. – СПб .,1999
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
