Мета: розширити знання дітей про народні традиції та звичаї; ознайомити
з різними видами народної творчості; виховувати любов до народної пісні,
рідної мови, шанобливе ставлення до батьків, старших людей, до звичаїв і
традицій свого роду, своєї сім’ї.
Вчитель: Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи
на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на свято родинне.
1 уч. Вітальне слово “Здрастуйте”
Нам хочеться сказать,
Всього. Всього найкращого
Вам, друзі, побажать.
2. уч. Даруємо хліб-сіль, щоб добро пливло до вас у дім.
3 уч. Принесли ми вам мішечок гречки,
Щоб не було між вами суперечки.
4 уч. А ми принесли мішечок вівса,
Щоб родина була здорова уся.
5 уч. Даруємо вам підкову на щастя і долю
6 уч. Даруємо вам ці квіти,
Що весело було жити.
7уч. Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.
8 уч. Подарую будячок, – щоб любили ви діточок.
9 уч. Подарую вас гарбуза – щоб не хворіла ваша коза.
10 уч. Дарую вам мед оцей, щоб завжди щиро приймали гостей.
Баба. Щиро дякую за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того щедрі
дарунки.
Пісня “Ой зелене жито, зелене”
Дід. Шановні глядачі!
Здорова ваша вся рідня?
Дозвольте: хочеться вам, бачу,
Почуть від мене цього дня,
Що, власне, означає різні?
Тут справи зовсім очевидні,
Нам треба рідних зігрівать,
Любити ніжно, шанувать.
І, як ведеться у народі.
Під час Різдва у них бувать.
Або листом поздоровлять,
Щоби на увесь рік сказати,
Що я їм, що вони мені!
Тож, дай, їм, Боже, довгі дні!
Баба. Ой, роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося. Признаваймося –
Не багацько нас є.
1 уч. Свій рід ми знаємо увесь
Від мами й тата,
Дідуся й бабусі
І дітям всім наказ ми мусим дати
Що родовід не тільки треба знати,
Найголовніше старших шанувати,
І цінувати їх, і поважати.
2 уч. Можеш призабути запах рути-м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати!
Може не впізнати зір і небозводу.
Та не смій зректися свого родоводу!
Пісня “Ой у вишневому садочку”
Дід. А в нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка:
Тільки він, та вона,
Та старий, та стара,
Та дві ляльки в колисці,
Та дві Христа у намисті,
Та дві дівки косаті,
Та два парубки вусаті,
І Андрон, і Харитон,
Парамон і Антон,
І Прутас, і Панас,
І той парубок, що в нас,
І Горпина і Уляна,
Що полюбила Дем’яна,
І низенькая Килина,
Що полюбила Мартина,
І зовиця білолиця,
І ще якась молодиця,
І ще ота, що мички миче,
Що всякого за чуб смиче,
І ще отой Герасим,
Що чоботи усім шив.
Дід. Отака Сімочка
У нашого Олемечка.
2 уч. Вивчаємо письменників-чужинців
І за кордони їздимо – “пізнавать”,
А рушники, що баба вишивала,
У скрині нерозгорнуті лежать.
1 уч. Усі мистецтва здатні воскресити,
Ті, кому втрата раною пече…
Ой, забувають рідну мову діти.
А і ній же Кия чиста кров тече!
Пісня про рушники
Учні. 1. Ми є діти українські –
Хлопці і дівчата,
Рідний край наш Україна,
Красна і багата.
2. Українець я маленький,
Україна – край рідненький.
Вірний син я свого роду –
Українського народу.
3. Українка я маленька,
Україна моя ненька,
В неї щира я дитина.
Добра, люба та єдина.
4. Вірна я дочка народу,
Славна, з козацького роду.
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.
5. Присягаєм край наш рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
Баба. Давайте згадаємо найдавніші перлини народної творчості – прислів’я
та приказки. Які прислів’я ви знаєте?
– У кого рідна ненька, у того й голівка біленька.
– У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
– Як під сонцем квітам, так і з матір’ю дітям.
– Хата без рушника, – що родина без дітей.
– Дорога мені хатка, де родила мене матка.
– Чим хата багата, тим і рада.
– Без верби і каменю нема України.
– Нашого цвіту – по всьому світу.
– У доброго батька – добрі діти.
-Шануй батька і неньку – буде скрізь тобі гладенько.
Дід. Співали, гостоньки, співали,
У решето пісні, прислів’я, казки складали,
А налетіли горобці – решето звалили.
Жартів наробили.
1 уч. Ой ви, хлопці, ви, дівчата,
Чи не бачили моєї жінки?
Моя жінка знакомита:
Задрипана ззаду свита.
І на ногу налягає,
І на плечах торбу має,
А на носі така булька,
Як за десять грошей булка,
Ззаду свита з реп’яхіми, –
Ото жінка моя сама.
2 уч. Чи я в мужа не жона,
Чи не мастериця,
Покроїла я штани,
Вийшла рукавиця.
А муж мене не побив,
А муж мене позвали ва,
А муж мене похвалив,
Що я мастериця.
3 уч. Оженився у Петрівку
Та взяв дівку-семилітку
Узяв дівку-семилітку,
Не вимете хати влітку.
Треба неньку, треба мамку,
Ще й до печі куховарку
Поки діжу замісила,
Свиня двері розносила,
Свиня двері розносила,
Жінка в діжі утопила,
Прийшлось волів нанімати,
Жінку з діжі рятувати.
4. уч. Дала мені мама корову
Та й на мою бідну голову:
До корови треба рано вставати,
А я люблю до полудня спати,
Ціле літо хлопці доїли,
А на зиму вовчики зли, –
Щоб була мама здорова –
Буде мені друга корова.
Дід. Спасибі вам за вашу щирість, за участь у святі.
Хай біде згода у вашій родині, хай буде згода у нашій Україні.
Баба. Де згода в сімействі, там мир і тишина.
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Їх Бог благословляє, добро їм посилає
І щастя для людей, і щастя для людей.
Пісня “І в вас, і в нас хай буде гаразд”
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
