Моральні цінності та ідеали наших предків. За драмою І. А. Кочерги
“Ярослав Мудрий”
Мета: познайомити учнів з перипетіями навколо цього твору, визначити
моральні цінності та ідеали наших предків, образи героїв твору, ідею,
композицію; пояснити актуальність і сучасний пафос драми; повторити
вивчене про драматичну поему; виховувати старшокласників патріотами
своєї землі
Обладнання: ілюстрації до твору, фото собору Софії Київської, портрети
Ярослава Мудрого, картки, вікторина, лист учениці до Ярослава Мудрого,
матеріал до п’єси, підготовлений учнями, платівка – арія Ярослава
Мудрого з однойменної опери Мейтуса.
Хід уроку
І. Актуалізація і корекція опорних знань
1. Літературний диктант (біографія письменника).
Рік народження І. А. Кочерги … (1881); … (1899-1903) – навчається в
Київському університеті на … (юридичному) факультеті.
… (1927) – “Алмазне жорно”.
Рік створення “Свіччиного весілля” … (1930.)
Роки евакуації – де? (Уфа, 1941-1944.)
Пише драматичну поему 1944 р. … (“Ярослав Мудрий.”)
Нагороджений 1948 року … (орденом Трудового Червоного Прапора).
Якого року йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв
України? (1950.)
Рік смерті І. А.Кочерги? (1952.)
Де похований письменник? (На Байковому кладовищі в м. Києві.)
ІІ. виклад нового матеріалу
Епіграф до уроку: “Кожна п’єса Івана Кочерги відкриває нову сторінку
мистецтва… Коли я думаю про “Ярослава Мудрого”, я згадую найвищі
зразки поетичної драматургії – Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого,
Шиллера, Лесі Українки…”
М. Рильський
1. Історія написання драми.
Примітка: Доповідає представник групи істориків. Крім істориків, серед
учнів є дослідники, біографи, які займалися пошуковою діяльністю, щоб
узяти активну участь у роботі на уроці.
Історик. П’єса І. Кочерги “Ярослав Мудрий” – це вершина його творчості.
При її написанні драматург використав історичні події ХІ століття, коли
князем Київської Русі був Ярослав Мудрий. Для п’єси Кочерга взяв лише
невеличкий період з 1036 року. Це був час, коли князь після тривалих
воєн міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до
здійснення давно поставленої мети – високо піднести культуру руської
землі.
П’єса написана 1944 року. Остаточний варіант п’єси написаний 1946 року.
І. Кочерга виділив у п’єсі п’ять дій, кожна з яких має свою назву і
відповідає певному часові:
Дія перша – “Сокіл” (1030 р.)
Дія друга – “Закон і благодать” (1030 р.)
Дія третя – “Квітневий сніг” (1032 р.)
Дія четверта – “Каменяр і князь” (1032 р.)
Дія п’ята – “Перша відміна”, “Гуслі і меч”, “Друга відміна”, “Золота
брама” (1936 р.).
2. Проблемно-тематичний аналіз п’єси.
Учитель (звертається до учнів).
– Назвіть сюжетні лінії п’єси.
– Яка композиція драми?
– Жанр п’єси.
– Тема.
– Проблематика.
Відповіді. У п’єсі немає єдиної стрижневої сюжетної лінії – усі лінії
твору перетинаються в образі князя, усі найважливіші події стосуються
саме його. Найголовніші з них:
стосунки:
Ярослав – Микита
Ярослав – Журейко
Ярослав – Гаральд
Ярослав – Інгігерда
Експозиція – І дія
Зав’язка – ІІ дія
Розвиток дії – ІІ, ІІІ дія композиція: хронологія
Кульмінація – IV дія
Розв’язка – V дія
Жанр – історична драматична поема.
Тема – показ синівської відданості батьківщині, полум’яної любові до
рідної землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола
простих людей, які в жорстоких боях із різними нападниками відстоювали
волю і незалежність своєї вітчизни.
Проблематика – проблема миру, кохання, любові до рідної землі.
Учні (літературознавець). Звернемо увагу ще й на символи, які відіграють
велику роль у п’єсі. Це: гуслі – символ прагнення Ярослава до поширення
культури на Русі; меч – символ захисту від нападників; золоті ворота –
символ зодчества містобудування.
Учитель (оголошує тему уроку). Сьогодні на уроці ми разом з автором
відкриємо завісу на моральні цінності наших предків, їхні ідеали. Але
найбільше будемо говорити про князя Ярослава, адже ця постать і є
композиційним та сюжетним центром. Подивимося, хто він є, як його
зображає автор у своєму творі.
3. Проблемно-тематичний аналіз образів.
а) Ярослав.
Дві основні риси: непримиренність до всіляких ворогів вітчизни;
прагнення до будівництва, культури й освіти народу.
б) Ярослав Мудрий – людина далекоглядна, цілеспрямована, розважлива.
в) Жорсткий і добрий, мудрий і терплячий.
г) Мрійник.
д) Учинки величні: будує храм – Софіївський собор, створює перші закони
“Руської правди”, першу на Русі бібліотеку.
є) Люблячий батько (ставлення до доньок Єлизавети і Анни), “тесть
Європи”.
Інсценізація уривка з п’єси “Ярослав Мудрий”.
Епізод розмови Ярослава з доньками.
Висновки (роблять учні).
1. Кочерга оспівує державну мудрість, величність у помислах, відданість
князя Ярослава своїй батьківщині.
2. Ярослав дбає про культуру свого народу.
3. Мріє: “Поставити на Русі города,
Щоб степова спинялася орда…”
Микита – людина творча, обдарована. (Аналізує образ і підбирає цитати до
нього – І група учнів.)
Сильвестер – учений-монах, який символізує нашу духовність. (Аналіз ІІ
групи.)
Журейко – каменяр, любить свою вітчизну. (Аналіз ІІІ групи.)
Інгігерда – шведська принцеса, княгина. Дружина Ярослава. (Аналіз IV
групи.)
Єлизавета – молода князівна палко любить свій край. (Аналіз V групи.)
Милуша – дочка Людомира. (Аналіз VI групи.)
Висновки. Герої п’єси “Ярослав Мудрий” – це патріоти свого краю, свого
народу, мужні, красиві душею люди.
I?aae4
6
?ae6
?
ІІІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу
1. Дається дослідникам.
У п’єсі “Ярослав Мудрий” є деякі неточності:
а) на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової доньки Єлизавети з
Гаральдом норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася пізніше – 1044
року;
б) за даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з
печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ,
перебуваючи саме в Києві.
Але ж це є художній твір, в якому мають право на існування і історична
достовірність, і художній вимисел.
2. Лист учениці 11-Б класу Назарук Надії до Ярослава Мудрого (додаток
1).
3. Вікторина “Чиї ці слова?” (Додаток 2).
4. Прослуховування арії Ярослава перед битвою з печенігами з однойменної
опери Мейтуса.
5. Заключне слово вчителя.
Наші предки вміли любити і ненавидіти, прощати і ставити на перший план
загальнодержавні інтереси. Автор возвеличує ідеал вірності: рідній
землі, коханій, князю.
Отже, ми маємо змогу простежити моральні висоти наших предків:
безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до її ворогів,
працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у коханні, уболівання
за рідними і друзями.
Поема Івана Кочерги вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, і
в цьому велике патріотичне значення його твору.
П’єса своїм патріотичним пафосом залишається актуальною і в наш час.
IV. Домашнє завдання
Уміти аналізувати драму та образи героїв. Виписати п’ять цитат до
персонажа, який найбільше сподобався учням (за власним вибором).
Додаток 1
Лист до Ярослава Мудрого.
Вельмишановний великий княже Ярославе!
Звертаюся до тебе з далекого ХХ століття. Я живу на твоїй і моїй рідній
землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала
недавно п’єсу Івана Кочерги “Ярослав Мудрий”, де розповідається про
важкий період твого життя і правління. Твій образ змальовано з великою
повагою, любов’ю, так що він не може не схвилювати душу читача.
Я була вражена від твоєї розважливості та мудрості. Адже скільки сил
тобі довелося покласти, щоб зберегти єдність країни та злагоду серед
народу. Був ти, княже, і жорстким, і добрим, і терплячим.
Мені у серце запали такі твої слова:
“Людей учу я страхом і книжками,
Але і сам я у людей учусь.
Бо мудр народ, і житиме віками,
В трудах і битвах вихована Русь”.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує
розлад, занепад економіки, науки і культури. О, якби зараз у людей були
такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і
щасливим. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути
чесними, здатними до самопожертви ради Батьківщини: “І, поки жив, стояти
я клянусь за руську правду і єдину Русь!”
А як ти говорив про книжки?!
“І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі”.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру,
книжки, за які ви платили золотими монетами.
Я бачу, що наші предки понад усе цінували в людині не її гаманець, а
високі моральні якості. Я думаю, що кожна людина повинна виховувати в
собі ці найкращі риси. Упевнена, що для нашої країни ще настануть добрі
часи. Ми, твої нащадки, дуже вдячні за цей мудрий життєвий досвід, який
долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на
сторінках історичних романів.
З великою повагою до тебе, Ярославе,
учениця 11-Б класу
Назарук Надія
Додаток 2
ВІКТОРИНА
Чиї ці слова?
“Щоб меч важкий поклавши і шолом,
Палати білі й храми будувати…
В істини золотоверхий храм
Ввійти собі і двер відкрити вам”.
(Ярослав не хоче воювати, а бажає будувати прекрасні храми.)
“Потщитесь, браття, треба поспішати,
Щоб книги всі переписати нам”.
(Сильвестр.)
“Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру”.
(Ярослав.)
“Побіда, княже, Господа прослав!
Побито вщент поганих супостатів”.
(Журейко.)
“Де я знайду чудових стільки книг,
Такі пісні, як в Києві у тата,
Що королів мудріший всіх земних.
А Київ наш – зелений і прозорий!
Дніпро широкий… кучеряві гори,
Палати білі, бані золоті…
Де ще красу подібную знайти?
І це все кинуть…”
(Єлизавета.)
“Людей учу я страхом і книжками,
Але і сам я у людей учусь”.
(Ярослав.)
“Тому, хто руську правду поважає,
Завжди у нас і шана, і хвала”.
(Ярослав.)
“Хто вип’є раз дніпрової води,
Тому ніколи Київ не забути…”
(Сильвестр.)
“О Господи великий, милосердний,
Злих ворогів на Русь не допусти!
І Ярослава в битві захисти!
(Інгігерда.)
“Я в Новгород помчав перед ордою
І перстень твій громаді показав”.
(Журейко.)
“Бо дивний світ, що бачила ти в чащі,
І є, княжна, мистецтва дивний світ –
Воно завжди підносить душу нашу…”
(Микита.)
“З того часу я Київ полюбила,
Не там, а тут моя вітчизна мила.
Прости, тобі я болю завдала”.
(Єлизавета.)
“Бо мудр народ і житиме віками
В трудах і битвах вихована Русь”.
(Ярослав.)
“Раніш ніж храми будувать святі,
Годиться правду ствердити в житті”.
(Журейко.)
“Раніш закон, а потім благодать…”
(Ярослав.)
“З усіх небесних благ
Найвищим благом кров я цю вважаю,
Що є з народом вірний мій зв’язок.
Мені не треба пишних тих казок,
Що предків нам шукають десь за морем.
Народ мій тут, на рідних цих просторах,
Від Києва до Ладоги живе,
І не заброд Ісландії суворих, –
Мене своїм він предком назове!”
(Ярослав.)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter