.

Моральні цінності та ідеали наших предків. За драмою І. А. Кочерги "Ярослав Мудрий"

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
153 1906
Скачать документ

Моральні цінності та ідеали наших предків. За драмою І. А. Кочерги
“Ярослав Мудрий”

Мета: познайомити учнів з перипетіями навколо цього твору, визначити
моральні цінності та ідеали наших предків, образи героїв твору, ідею,
композицію; пояснити актуальність і сучасний пафос драми; повторити
вивчене про драматичну поему; виховувати старшокласників патріотами
своєї землі

Обладнання: ілюстрації до твору, фото собору Софії Київської, портрети
Ярослава Мудрого, картки, вікторина, лист учениці до Ярослава Мудрого,
матеріал до п’єси, підготовлений учнями, платівка – арія Ярослава
Мудрого з однойменної опери Мейтуса.

Хід уроку

І. Актуалізація і корекція опорних знань

1. Літературний диктант (біографія письменника).

Рік народження І. А. Кочерги … (1881); … (1899-1903) – навчається в
Київському університеті на … (юридичному) факультеті.

… (1927) – “Алмазне жорно”.

Рік створення “Свіччиного весілля” … (1930.)

Роки евакуації – де? (Уфа, 1941-1944.)

Пише драматичну поему 1944 р. … (“Ярослав Мудрий.”)

Нагороджений 1948 року … (орденом Трудового Червоного Прапора).

Якого року йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв
України? (1950.)

Рік смерті І. А.Кочерги? (1952.)

Де похований письменник? (На Байковому кладовищі в м. Києві.)

ІІ. виклад нового матеріалу

Епіграф до уроку: “Кожна п’єса Івана Кочерги відкриває нову сторінку
мистецтва… Коли я думаю про “Ярослава Мудрого”, я згадую найвищі
зразки поетичної драматургії – Пушкіна, Шекспіра, Олексія Толстого,
Шиллера, Лесі Українки…”

М. Рильський

1. Історія написання драми.

Примітка: Доповідає представник групи істориків. Крім істориків, серед
учнів є дослідники, біографи, які займалися пошуковою діяльністю, щоб
узяти активну участь у роботі на уроці.

Історик. П’єса І. Кочерги “Ярослав Мудрий” – це вершина його творчості.
При її написанні драматург використав історичні події ХІ століття, коли
князем Київської Русі був Ярослав Мудрий. Для п’єси Кочерга взяв лише
невеличкий період з 1036 року. Це був час, коли князь після тривалих
воєн міцно закріпив за собою великий київський престол і приступив до
здійснення давно поставленої мети – високо піднести культуру руської
землі.

П’єса написана 1944 року. Остаточний варіант п’єси написаний 1946 року.
І. Кочерга виділив у п’єсі п’ять дій, кожна з яких має свою назву і
відповідає певному часові:

Дія перша – “Сокіл” (1030 р.)

Дія друга – “Закон і благодать” (1030 р.)

Дія третя – “Квітневий сніг” (1032 р.)

Дія четверта – “Каменяр і князь” (1032 р.)

Дія п’ята – “Перша відміна”, “Гуслі і меч”, “Друга відміна”, “Золота
брама” (1936 р.).

2. Проблемно-тематичний аналіз п’єси.

Учитель (звертається до учнів).

– Назвіть сюжетні лінії п’єси.

– Яка композиція драми?

– Жанр п’єси.

– Тема.

– Проблематика.

Відповіді. У п’єсі немає єдиної стрижневої сюжетної лінії – усі лінії
твору перетинаються в образі князя, усі найважливіші події стосуються
саме його. Найголовніші з них:

стосунки:

Ярослав – Микита

Ярослав – Журейко

Ярослав – Гаральд

Ярослав – Інгігерда

Експозиція – І дія

Зав’язка – ІІ дія

Розвиток дії – ІІ, ІІІ дія композиція: хронологія

Кульмінація – IV дія

Розв’язка – V дія

Жанр – історична драматична поема.

Тема – показ синівської відданості батьківщині, полум’яної любові до
рідної землі князя Київської Русі Ярослава Мудрого та широкого кола
простих людей, які в жорстоких боях із різними нападниками відстоювали
волю і незалежність своєї вітчизни.

Проблематика – проблема миру, кохання, любові до рідної землі.

Учні (літературознавець). Звернемо увагу ще й на символи, які відіграють
велику роль у п’єсі. Це: гуслі – символ прагнення Ярослава до поширення
культури на Русі; меч – символ захисту від нападників; золоті ворота –
символ зодчества містобудування.

Учитель (оголошує тему уроку). Сьогодні на уроці ми разом з автором
відкриємо завісу на моральні цінності наших предків, їхні ідеали. Але
найбільше будемо говорити про князя Ярослава, адже ця постать і є
композиційним та сюжетним центром. Подивимося, хто він є, як його
зображає автор у своєму творі.

3. Проблемно-тематичний аналіз образів.

а) Ярослав.

Дві основні риси: непримиренність до всіляких ворогів вітчизни;
прагнення до будівництва, культури й освіти народу.

б) Ярослав Мудрий – людина далекоглядна, цілеспрямована, розважлива.

в) Жорсткий і добрий, мудрий і терплячий.

г) Мрійник.

д) Учинки величні: будує храм – Софіївський собор, створює перші закони
“Руської правди”, першу на Русі бібліотеку.

є) Люблячий батько (ставлення до доньок Єлизавети і Анни), “тесть
Європи”.

Інсценізація уривка з п’єси “Ярослав Мудрий”.

Епізод розмови Ярослава з доньками.

Висновки (роблять учні).

1. Кочерга оспівує державну мудрість, величність у помислах, відданість
князя Ярослава своїй батьківщині.

2. Ярослав дбає про культуру свого народу.

3. Мріє: “Поставити на Русі города,

Щоб степова спинялася орда…”

Микита – людина творча, обдарована. (Аналізує образ і підбирає цитати до
нього – І група учнів.)

Сильвестер – учений-монах, який символізує нашу духовність. (Аналіз ІІ
групи.)

Журейко – каменяр, любить свою вітчизну. (Аналіз ІІІ групи.)

Інгігерда – шведська принцеса, княгина. Дружина Ярослава. (Аналіз IV
групи.)

Єлизавета – молода князівна палко любить свій край. (Аналіз V групи.)

Милуша – дочка Людомира. (Аналіз VI групи.)

Висновки. Герої п’єси “Ярослав Мудрий” – це патріоти свого краю, свого
народу, мужні, красиві душею люди.

I?aae4

6

?ae6

?

ІІІ. Первинне усвідомлення поданого матеріалу

1. Дається дослідникам.

У п’єсі “Ярослав Мудрий” є деякі неточності:

а) на 1032 рік автор відніс шлюб Ярославової доньки Єлизавети з
Гаральдом норвезьким, хоч насправді ця подія відбулася пізніше – 1044
року;

б) за даними літописів Ярослав був у Новгороді і вже потім прийняв бій з
печенігами. А в драмі Ярослав довідується про рух печенігів на Київ,
перебуваючи саме в Києві.

Але ж це є художній твір, в якому мають право на існування і історична
достовірність, і художній вимисел.

2. Лист учениці 11-Б класу Назарук Надії до Ярослава Мудрого (додаток
1).

3. Вікторина “Чиї ці слова?” (Додаток 2).

4. Прослуховування арії Ярослава перед битвою з печенігами з однойменної
опери Мейтуса.

5. Заключне слово вчителя.

Наші предки вміли любити і ненавидіти, прощати і ставити на перший план
загальнодержавні інтереси. Автор возвеличує ідеал вірності: рідній
землі, коханій, князю.

Отже, ми маємо змогу простежити моральні висоти наших предків:
безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до її ворогів,
працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у коханні, уболівання
за рідними і друзями.

Поема Івана Кочерги вчить нас любити свою історію, своє славне минуле, і
в цьому велике патріотичне значення його твору.

П’єса своїм патріотичним пафосом залишається актуальною і в наш час.

IV. Домашнє завдання

Уміти аналізувати драму та образи героїв. Виписати п’ять цитат до
персонажа, який найбільше сподобався учням (за власним вибором).

Додаток 1

Лист до Ярослава Мудрого.

Вельмишановний великий княже Ярославе!

Звертаюся до тебе з далекого ХХ століття. Я живу на твоїй і моїй рідній
землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала
недавно п’єсу Івана Кочерги “Ярослав Мудрий”, де розповідається про
важкий період твого життя і правління. Твій образ змальовано з великою
повагою, любов’ю, так що він не може не схвилювати душу читача.

Я була вражена від твоєї розважливості та мудрості. Адже скільки сил
тобі довелося покласти, щоб зберегти єдність країни та злагоду серед
народу. Був ти, княже, і жорстким, і добрим, і терплячим.

Мені у серце запали такі твої слова:

“Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь.

Бо мудр народ, і житиме віками,

В трудах і битвах вихована Русь”.

Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує
розлад, занепад економіки, науки і культури. О, якби зараз у людей були
такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і
щасливим. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути
чесними, здатними до самопожертви ради Батьківщини: “І, поки жив, стояти
я клянусь за руську правду і єдину Русь!”

А як ти говорив про книжки?!

“І добрій книзі більше я радію,

Ніж золоту в коморі”.

Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру,
книжки, за які ви платили золотими монетами.

Я бачу, що наші предки понад усе цінували в людині не її гаманець, а
високі моральні якості. Я думаю, що кожна людина повинна виховувати в
собі ці найкращі риси. Упевнена, що для нашої країни ще настануть добрі
часи. Ми, твої нащадки, дуже вдячні за цей мудрий життєвий досвід, який
долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на
сторінках історичних романів.

З великою повагою до тебе, Ярославе,

учениця 11-Б класу

Назарук Надія

Додаток 2

ВІКТОРИНА

Чиї ці слова?

“Щоб меч важкий поклавши і шолом,

Палати білі й храми будувати…

В істини золотоверхий храм

Ввійти собі і двер відкрити вам”.

(Ярослав не хоче воювати, а бажає будувати прекрасні храми.)

“Потщитесь, браття, треба поспішати,

Щоб книги всі переписати нам”.

(Сильвестр.)

“Да буде мир! І Богом я клянусь,

Що кожного вразить моя сокира,

Хто збаламутить Київ наш і Русь,

Хто осквернить насильством справу миру”.

(Ярослав.)

“Побіда, княже, Господа прослав!

Побито вщент поганих супостатів”.

(Журейко.)

“Де я знайду чудових стільки книг,

Такі пісні, як в Києві у тата,

Що королів мудріший всіх земних.

А Київ наш – зелений і прозорий!

Дніпро широкий… кучеряві гори,

Палати білі, бані золоті…

Де ще красу подібную знайти?

І це все кинуть…”

(Єлизавета.)

“Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь”.

(Ярослав.)

“Тому, хто руську правду поважає,

Завжди у нас і шана, і хвала”.

(Ярослав.)

“Хто вип’є раз дніпрової води,

Тому ніколи Київ не забути…”

(Сильвестр.)

“О Господи великий, милосердний,

Злих ворогів на Русь не допусти!

І Ярослава в битві захисти!

(Інгігерда.)

“Я в Новгород помчав перед ордою

І перстень твій громаді показав”.

(Журейко.)

“Бо дивний світ, що бачила ти в чащі,

І є, княжна, мистецтва дивний світ –

Воно завжди підносить душу нашу…”

(Микита.)

“З того часу я Київ полюбила,

Не там, а тут моя вітчизна мила.

Прости, тобі я болю завдала”.

(Єлизавета.)

“Бо мудр народ і житиме віками

В трудах і битвах вихована Русь”.

(Ярослав.)

“Раніш ніж храми будувать святі,

Годиться правду ствердити в житті”.

(Журейко.)

“Раніш закон, а потім благодать…”

(Ярослав.)

“З усіх небесних благ

Найвищим благом кров я цю вважаю,

Що є з народом вірний мій зв’язок.

Мені не треба пишних тих казок,

Що предків нам шукають десь за морем.

Народ мій тут, на рідних цих просторах,

Від Києва до Ладоги живе,

І не заброд Ісландії суворих, –

Мене своїм він предком назове!”

(Ярослав.)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020