Лицарі ввічливості
“Ніщо не дається нам так дешево
і не ціниться так дорого, як ввічливість!”
(О.Сухомлинський)
План турніру
Конкурс “Розминка”.
Гра “Закінчи речення”.
Конкурс “Лицарські манери”.
Інсценізація оповідання Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.
Конкурс “Від теорії до практики”.
Мета:
Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати
ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно
поводитися у транспорті, у школі.
Вчитель: Доброго дня, любі діти!
Ви так гарно відповіли мені “Добрий день!” Отож, ми побажали один
одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість,
задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне
одного цим хорошим теплим побажанням. А ще кажуть: “Доброго здоров’я”,
“Здорові були”, “Моє шанування вам”. Є теплі, рідні та близькі слова
“мама”, “тато”… Є слова вагомі – “держава”, “Батьківщина”. А є ще
ввічливі слова, називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно
вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо
вона приносить втіху і хороший настрій.
Сію в дитині в серденько ласку.
Сійся, родися ніжне “Будь ласка”,
Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе,
Слово у серці, як зернятко в ниві.
“Доброго ранку!”, “Світлої днини!” –
Щедро даруй ти людям, дитино,
Мова барвиста, мова багата,
Рідна і тепла, як батьківська хата.
І ведучий: Доброго дня, дорогі друзі!
ІІ ведучий: Доброго здоров’я!
ІІ ведучий: Раді бачити вас у цьому залі!
І ведучий: Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості.
ІІ ведучий: У ньому беруть участь ваші ровесники, знавці правил
ввічливості і хорошого тону.
ІІІ ведучий: Ми побажаємо учасникам турніру успіхів. Нехай переможуть
найчемніші.
(Звучить марш)
І ведучий: Запрошуємо команди на сцену.
ІІ ведучий: Команда “Усмішка”, команда “Сонечко”.
ІІІ ведучий: Познайомтесь, будь ласка, з журі…
І ведучий: Журі оцінюватиме конкурси за п’ятибальною системою. Увага!
турнір оголошуємо відкритим!!!
ІІ ведучий. Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими
і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі
закони доброї поведінки знати.
ІІІ ведучий. Перемогти у турнірі буде не просто, змагатися треба за
кожний бал, суворо дотримуючись законів ввічливості. (Звучить музика).
І ведучий. Перед тим, як розпочати конкурсну програму, ми пропонуємо
командам привітати одна одну. (Вітають).
ІІ ведучий. Оголошуємо І-й конкурс “Розминка”. Запитання для І команди:
Кого у минулому називали лицарями? (У середні віки лицарями називали
відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили важку збрую (лати, шолом,
кольчугу). Були озброєні списом і мечем. Щоб стати лицарем треба було
пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків віддавали на
навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з
лука, метати спис, володіти мечем. Крім військових наук, хлопчиків
привчали дотримуватись даного слова, бути ввічливими і тактовними,
виручати один одного, захищати слабшого, скривдженого, шляхетно
ставитися до жінки).
Запитання для ІІ команди: Яку людину ми називаємо лицарями сьогодні?
(Людину безкорисливу, готову на самопожертву в ім’я іншої, яка дотримує
слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на
сміливі вчинки, в його грудях б’ється благородне серце).
І ведучий: Поки журі підбиватиме підсумки, ми проведемо розминку з
глядачами.
Гра “Закінчи речення”.
* * *
Розтане навіть льодяна глиба
Від слова теплого (спасибі).
* * *
Зазеленіє навіть пень,
Коли почує (добрий день).
* * *
За смачний обід і ситний
Скажем мамі ми (спасибі).
ІІ ведучий: Оголошуємо другий конкурс “Лицарські манери”.
1 завдання “Хто скаже найбільше чарівних слів”. Від кожної команди по
представникові.
ІІІ ведучий: Кожен з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слова і
вирази. За кожен вираз чи слово по балу.
2 завдання “Благородні вчинки”.
Запитання для І команди: Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку,
коли заходиш у дім?
(Переступаючи поріг лицар повністю озброєний знімає свій шолом. “Я тебе
не боюся” – говорив він цим жестом. – Бачиш, моя голова відкрита. Я вірю
тобі”).
Запитання для ІІ команди: Звідки прийшов до нас звичай, вітаючись
знімати рукавичку?
(Знявши рукавичку, лицар показував, що у його руці немає зброї, що він
ставиться до зустрічного доброзичливо).
Завдання 3. “Ми йдемо у театр”.
Запитання для І команди: За скільки хвилин до початку вистави треба
приходити у театр?
(Хвилин за 30, щоб вспіти роздягнутись і зайняти своє місце).
Запитання для ІІ команди: Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його
з’їсти, а дзвінок уже пролунав?
(Якщо морозиво у вазочці, то постав його на стіл, якщо у обгортці, то
викинь у урну).
Підсумки.
ІІІ ведучий: Поки журі підбиває підсумки, ми подивимось інсценізацію
Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.
Дійові особи:
Костик, чуйний хлопчик.
Марія Петрівна, його сусідка.
Бабуся
(На лавці сидить бабуся. Входить Костик).
Костик (до себе): Сьогодні буду з усіма жінками найчемніший і
найуважніший з усіх наших хлопців. Ось бабуся сидить на лавочці. Нехай
вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму… От вона
розкаже всім: “Ой який же в нас Костик чуйний та вихований!” (Чекає).
Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.
(У дворі з’являється Марія Петрівна з важкою сумкою).
Костик. О! Краще я їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З
магазину?
Марія Петрівна: Так. Купила ось до свята.
Костик: Гаразд, так вже тому й бути, донесу вам сумку до під’їзду. Тут
зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як маневровий паровоз.
(Костик простягає руку, але сусіда, відсторонивши руку Костика йде
далі).
Бабуся (до себе). Ой, який грубий, невихований хлопчик! І чого ж його
тільки у школі вчать?
Костик (бабусі). Це я невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки
що, на ваших очах… Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу (біжить,
підбиває ногою бабусину палицю, та хитає головою). Нізащо, нікому!
Досить з мене. Дякую!
ІІІ ведучий: Оголошуємо третій конкурс “Від теорії до практики”.
Завдання 1. Сервірування стола.
(Тарілку, зліва – виделку, праворуч – ніж та ложку. Ложку і виделку
увігнутими сторонами донизу).
Завдання 2. Випити компот.
(Дають випити компот не порушуючи правил хорошого тону. Випити рідину,
ложечкою дістати ягідку, кісточку випльовують у ложечку, потім у
блюдечко).
Підсумки.
По черзі читають вірші І.Бойка
“Некультурні хазяї”
Із гостини по сніжку
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
– Як вам гостювалось?
– Та нічого, все як слід…
Тільки бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Некультурні дуже.
Некультурні хазяї
Просто нехороші, –
У прихожій не зняли
З нас вони калоші.
Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили,
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.
* * *
Про культуру школяра
Наш Валерій виступать
Готувався днів із п’ять.
Добре готувався, –
Та перестарався.
Став до столу і мовчок,
Позіхнув у кулачок,
Пальцем носа копирснув,
Рукавами піт змахнув,
Потім ще й почухав
Нігтями за вухом,
Підсмикнув штанці Валера…
В класі засміялися:
“Про культуру школяра”,
Доповідь так звалася!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
