Сценарій уроку
“Корупція в давньоримській республіці”
Уважається, що корупція є актуальною проблемою для посткомуністичних
країн, бо колишня система спиралась на корупцію як консолідуючий
механізм. Навички такої поведінки та стереотипи мислення є перешкодою
для створення демократичного суспільства. Відтак превентивність
корупційних звичок має відбуватись починаючи навіть не зі школи, а з
родини та дитячого садочка. Представлені в цьому розділі матеріали є
проектами складової Національної програми боротьби з корупцією
Литовської Республіки (2000–2006 роки).
Мета та завдання: познайомити учнів з Римською аристократичною
республікою; розкрити факт, що вже в ті часи існували підкуп посадових
осіб, хабарництво, розкрадання майна; формувати поняття корупції.
Методи: робота з матеріалами підручника, з документами, рольова гра.
ХІД УРОКУ
На початку уроку учні знайомляться із проявом корупції в Римській
республіці. Підкреслюється, що в Римі існувала аристократична
республіка. У ній уся влада перебувала в руках багатих громадян,
оскільки державні посади не оплачувались.
На дошці записуються питання й завдання:
1. Вивчіть документи й доведіть, що в Римській республіці існувала
корупція, розкажіть, у чому вона проявлялась.
2. Якої шкоди громадянам Римської республіки завдавало недотримання
законів?
3. Порівняйте поведінку Цицерона й Віра, коли вони займали важливі
посади в Римській республіці. Що впливало на їхню поведінку?
Учні діляться на три групи:
1. Одна група займається пошуком у документах фактів, коли Цицерон
обвинувачує Віра.
2. Інша група намагається виявити причини такої поведінки Віра.
3. Третя група з’ясовує, що являють собою потерпілі та яка шкода їм
заподіяна.
Учням пропонується розподілити між собою ролі та зобразити судовий
процес.
Узагальнення: після вивчення документів учні вказують, що злочини
зроблені Вером. Вони роблять висновок, що в Римській республіці не
дотримувалися закони, чим завдавалася шкода громадянам республіки. У
бесіді з учнями підкреслюється, що корупція існувала ще в античні часи.
Розкриваються її значення в житті чиновників, а також шкода, заподіювана
суспільству й державі.
Додатки
Джерело А
Плутарх про Цицерона:
«Цицерон володів невеликим, але достатнім для його витрат майном, і було
дивно, що він не брав ані винагороди, ані подарунків за свої захисні
мови, особливо в той час, коли вів справу Віра. Винність цієї людини,
яка, будучи пропретором у Сицилії, зробила багато злодіянь і по
відношенню до якого сицилійцями була порушена справа, він довів не
своїми промовами, а саме тим, що не виступив із промовою. Претори,
намагаючись вислужитись перед Віром, відкладали справу до останнього
дня, і було ясно, що одного цього дня не буде достатньо для проголошення
промов і рішення не буде. Тоді встав Цицерон і сказав, що промови не
потрібні, викликав і розпитав свідків, потім запропонував суддям
голосувати».
Джерело В
Із промови Цицерона про Віра:
«Під час перебування Віра претором для сицилійців не існували ні їхні
власні закони, ні рішення нашого сенату, ні права людини. У Сицилії
кожному належить лише те, на що не поширились безмежна жадібність і
свавілля цієї людини. Протягом усіх трьох років жодна судова справа не
вирішувалась інакше, ніж рухом його брів; ніяке майно не успадковувалось
від батька або діда, щоб воно не було відібране рішенням суду за наказом
Віра найстрашніші злочинці за гроші звільнялись від судової
відповідальності, а шановних і вищого ступеня доброчесних людей,
обвинувачених заочно, засуджували без суду й відправляли в поселення».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
