Урок на тему:
Компаративний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури у
9 класі
Однією з найбільш гострих проблем у викладанні зарубіжної літератури
залишається проблема аналізу художнього твору. З огляду на значне
зростання обсягу навчального матеріалу, доречнішим стає компаративний
аналіз художніх творів.
Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки знаходження у творі
відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради
порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів,
шанобливого ставлення до чужинців.
Якими ж шляхами йде шкільна компаративістика?
По-перше, це порівняння творів зарубіжних письменників, які належать до
однієї або різних літературних епох.
Розпочинається вивчення іноземної літератури в 9 класі розглядом
священних книг народів світу. Що є спільним і відмінним між ними, які
моральні настанови, яку мудрість життя несуть нам вічні книги?
Ці питання стають головними на уроці.
При вивченні античної літератури цікаво зробити порівняльний аналіз поем
“Іліада” й “Одіссея” Гомера та “Енеїди” Вергілія. Учні, порівнюючи зміст
цих поем, швидко знаходять відповідності.
Вергілій, як і Гомер в “Одіссеї”, докладно описує блукання героя по
дорозі з Іліону до Калії. Як Одіссей на банкеті у царя феаків Алкіноя
докладно розповідає про свої пригоди, так само Еней на банкеті у Дідони
описує загибель Трої й тривалі мандри. Як Одіссея не хоче відпускати
закохана в нього німфа Каліпсо, так і Енея затримує правителька
Карфагену.
Чимало відповідностей можна знайти, порівнюючи “Енеїду” з “Іліадою”. І
там, і там війна починається через жінок (Гелену і Лавінію). Еней у
поемі Вергілія виконує ту ж функцію, що Ахілл в “Іліаді”. Вони обидва
найсильніші й найхоробріші з-поміж героїв. Як Гефест на прохання Фетіди
зробив Ахіллові щита, так щита Енеєві зробив Вулкан на прохання Венери.
До того ж, на щитах зображено сцени відповідно з давньогрецького та
римського життя.
Але відповідності стосуються ознак зовнішніх, а от сутність зображеного
на двох щитах різна. Якщо у Гомера це зображення побуту греків, то у
Вергілія це зображення історії римлян.
Учні знаходять й інші відмінності у поемах. Наприклад, ставлення до
богів у Гомера і Вергілія принципово різне. Суттєву відмінність можна
побачити і в характеристиках двох головних героїв. Ахілл лише
прудконогий, а Еней уже благочестивий. Вергілій підійшов до зображення
внутрішнього світу героїв.
При вивченні сонетів Шекспіра доречно порівняти їх із сонетами Данте і
Петрарки.
Компаративний аналіз рекомендуємо провести за таким планом:
1. Історія створення.
2. Особливості форми, віршування.
3. Теми.
4. Образи.
5. Художні особливості.
Розповідаючи про історію створення сонетів Шекспіра, учитель акцентує
увагу учнів на тому, що ці сонети бути написані в добу пізнього
Відродження, на відміну від сонетів Данте (раннє Відродження) і Петрарки
(Відродження).
Якщо сонети Данте і Петрарки присвячені жінкам (Беатріче й Лаурі), то
більшість сонетів Шекспіра присвячена невідомому білявому юнакові. Решта
сонетів розкриває історію його драматичного кохання до Смаглявої леді.
“Італійський сонет” складається з двох катренів (чотиривіршів) і двох
терцетів (тривіршів).
Шекспір запропонував нову форму сонета: три катрени, в яких викладена
певна думка, і двовірш, у якому висловлювалася головна думка-висновок.
Учні відмічають, що спільним у сонетах трьох поетів є те, що вони
оспівують жіночу красу та кохання. Але є й помітні відмінності у
висвітленні цієї теми.
В сонетах Данте любов до Беатріче стає відображенням краси божества.
Його красуня “заповита в покривало”, вона не має ніяких індивідуальних
рис.
По-новому прагне співати про любов Петрарка, “щоб здобути співом тіло”.
Відчуваючи внутрішній розлад між почуттям любові до Лаури як до земної
жінки і гріховністю цього почуття, Петрарка робить вибір на користь
кохання.
Сонети Шекспіра – це гімн земній красі. Перед нами постає образ земної
жінки, не ідеалізований, зі своїми вадами, але вес одно прекрасний
(сонет 130). Поет зображує любов як вірну опору, провідну зорю в
бурхливому морі життєвих незгод (сонети 116, 60).
Крім теми кохання, важливе місце в ліриці Шекспіра займає тема поета.
Автор розмірковує про життя на землі, піднімає філософські питання. Учні
відмічають багатий арсенал художніх засобів, які використовує Шекспір:
епітети, гіперболи, антитези, метафори, консейти. Наводять приклади,
порівнюють з використанням художніх засобів у сонетах Данте і Петрарки.
Другий шлях розвитку шкільної компаративістики – це зіставлення творів
зарубіжної й української літератури. Прикладом такого аналізу є
порівняння “Енеїди” Вергілія й однойменної поеми І. Котляревського.
Форма уроку за цією темою – семінар.
Вчитель розбиває клас на чотири творчі групи. Кожна група отримує блок
запитань, працювати над якими буде вдома.
Перший блок запитань стосується історії створення поем.
Пропонуємо деякі з них.
1. Зверніть увагу на соціально-політичний і культурно-історичний
контекст творів Вергілія і Котляревського. Що спільне ви помітили? Свої
спостереження пов’яжіть з проблематикою аналізованих творів. Виникнення
поем бачиться вам як випадкове чи закономірне?
2. Яка була остання авторська воля Вергілія щодо свого найвидатнішого
твору? Хто не погодився з таким рішенням?
3. Чи не була надрукована поема Котляревського за життя автора?
Другий блок запитань стосується сюжету та композиції.
Запитання можуть бути такими:
1. Зі скількох частин складається сюжет “Енеїди” Вергілія?
А поема Котляревського?
2. Скільки сюжетних ліній простежується в зіставлюваних творах?
3. Визначте основні і побічні рушії сюжету творів.
Як вони визначають групування персонажів?
4. Яку частину в поемах можна вважати експозиційною? Чому?
Яким чином і в якій мірі вона готує читача до розгортання основних
подій?
5. Яке місце в поемах можна вважати кульмінацією? Чому?
6. Характер розв’язки творів, який він?
У чому ви помітили логічність появи саме такого закінчення?
Третій блок запитань стосується образної системи поем.
1. Поясніть роль образу автора в організації тексту творів.
2. Охарактеризуйте головного героя поем, визначте спільні й відмінні
риси Енея у Вергілія і Котляревського.
3. Які з так званих другорядних образів перебувають у системних
зв’язках із характером головного героя?
У четвертому блоці мова піде про стиль поем.
Направленість цих запитань може бути такою:
1. У чому виявляється неповторність мови поем?
Як “дихання” епох позначилося на мовній палітрі творів?
2. Знайдіть елементи книжного стилю у поемі Вергілія й народного
характеру мови у творі Котляревського?
3. Зробіть спостереження над епітетами й порівняннями в творах.
Що спільне і що відмінне ви помітили?
Цікаво проходять уроки-зіставлення за творами Ж.-Б. Мольєра
“Міщанин-шляхтич”, Д. Фонвізіна “Недоросток”, І. Карпенка-Карого “Мартин
Боруля”.
Третій аспект шкільної компаративістики – це порівняння образів
літературних героїв. Офелія і Джульєтта, Маргарита Гете (“Фауст”), і
Катерина Т. Г. Шевченка (“Катерина”), Чайльд Гарольд, Онєгін і Печорін.
Робота на уроці по зіставленню образів повинна закінчитися складанням
таблиці “Спільне і відмінне в характерах героїв”.
Компаративний аналіз творів допомагає усвідомити учням цілісність
світового літературного процесу.
Сучасне життя висуває необхідність творчого підходу до уроку літератури
та до всього процесу навчання. Компаративістика відкриває широкі
горизонти в процесі навчання та виховання сучасних школярів, розширення
їхнього кругозору, формування цілісного світобачення.
Такий підхід до викладання літератури у 9 класі обумовив досягнення
учнів нашої школи на районних олімпіадах (призові місця кілька років
підряд) і обласних олімпіадах (успішне виконання робіт заочного туру і
участь у ІІІ етапі учнівських олімпіад).
За методом компаративного аналізу художнього твору – майбутнє.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
