ТЕМА: Підсумково-узагальнюючий урок з теми «Княжа Русь-Україна»
МЕТА: підвести підсумки державотворчого процесу Київської Русі,
узагальнити, систематизувати та перевірити знання учнів
з теми «Княжа Русь-Україна», продовжувати розвивати вміння
працювати за різними формами навчання, орієнтуватися в історич-
ному часі, виховувати повагу до історичної минувшини України.
ТИП
УРОКУ: підсумково-узагальнюючий
ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації до історичних подій, «історичне лото», кросворд,
таблиця, елементи костюмів київських князів.
ПЛАН УРОКУ
Організаційний момент.
Повідомлення теми та завдань уроку.
Повторення та узагальнення.
Словникова робота – «Історичне лото”.
Робота з таблицею.
Зустріч гостей – київських князів:
а) гра «Упізнай персону»;
б) гра «Що зображено на малюнку?»;
в) розгадування кросворду.
4. Обговорювання історичних подій методом «Мікрофон».
IV. Перевірка набутих знань (різнорівневі завдання).
V. Підсумок.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент.
– Добрий день, діти!
Вже продзвенів дзвінок, і почався урок,
урок історії, урок про те, що було.
II. Повідомлення теми та завдань уроку.
Сьогодні у нас підсумково-узагальнюючий урок з теми «Княжа
Русь-Україна».
На уроці ми повторимо весь навчальний матеріал з теми, опрацюємо багато
цікавих завдань, а потім використаємо набуті знання під час виконання
тематичної роботи в кінці уроку.
III. Повторення та узагальнення.
Словникова робота «Історичне лото».
– В процесі гри «Історичне лото» закріпемо поняття з теми:
князь, князівство, дружина, віче, полюддя, релігія, християнство,
Київська Русь, Руська Правда,
ярлик, хан, орда, язичнизтво, бояри. (Учні по черзі дістають із мішечка
картки з назвами понять
і визначають їх значення).
2. Робота з таблицею.
– Необхідно заповнити пропуски в таблиці (таблиця зображена на ватмані,
пропуски заповнюються маркером).
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9. V ст.
882р.
907р.
912р.
988р.
1037р.
1199р.
1223р.
1240р. Заснування міста Києва.
Прихід Олега до влади у Києві
Похід Олега на Візантію
Вступ на престол Ігора
Хрещення Русі
Початок будівництва Софії Київської
Об’єднання Галицького і Волинського князівств
Битва на річці Калці
Зруйнування Києва монголо-татарами
3. Зустріч гостей – київських князів.
– Діти, до нас завітали високопоставлені гості, давайте привітаємо їх та
вислухаємо, що вони нам про себе розкажуть.
Гра «Упізнай персону».
Ми уважно вислухаємо кожного з гостей, а потім спробуємо вгадати – хто
він.
Гості:
– Мене вважають мудрою людиною. Я прихильник мирних шляхів у досягненні
мети, замість війн у дипломатії користуюсь шлюбними зв’язками. Моя
сестра та доньки одружені з поль-ським, французьким, норвезьким,
угорським королями, дехто називає мене за це тестем Єворопи. Я створов
перший збірник законів, що отримав назву «Руська Правда». За час мого
правління було збудовано багато чудових споруд. Деякі залишилися і до
сьогодення. Наприклад, храм святої Софії. (Ярослав Мудрий)
– Мені прийшлось правити після смерті мого чоловіка, бо наш син
Святослав був малолітнім. Але мене вважають мудрою правителькою: я
встановила розмір данини підлеглим племенам, встановила дипломатичні
стосунки з іншими державами, зокрема з Візантією, де я була декілька
разів, в Візантії я й охрестилася. (Ольга)
– Я завзятий воїн. Моя хоробрість передалася мені у спадок від батька.
Майже весь час я
у походах. Ніколи не нападаю на ворога нишком, підступно, завжди
попереджаю ворога:
«Хочу на вас ідти». (Святослав)
– За часи мого князювання Русь перетворилася в могутню державу. Я
завершив об’єднання всіх земель. Провів багато реформ. Я охрестився сам,
охрестив своїх синів, військо, а потім і все населення Києва.
(Володимир Великий)
– Кажуть, що я підступно захопив владу в Києві вбивши Аскольда. Ставши
при владі, я став величати себе князем. За короткий час я приєднав до
своєї держави багато слов’янських племен, здійснював походи на Візантію.
(Олег)
–
8
:
R
T
’
”
¶
?
I
?
&(*lnp?¶ii¤
¦
?
?
:
,Bp??
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter