Тема: Ідея віротерпимості й національної толерантності у романі В.
Скотта «Айвенго»
Мета: навчати учнів робити висновки з прочитаного, ознайомити з
поняттям толерантності, віротерпимості, конфлікту, компромісу; розвивати
уміння аналізувати отриману інформацію та робити висновки; виховувати
повагу до думок інших людей.
Основні поняття: віротерпимість, толерантність, компроміс, конфлікт.
Епіграф: Якщо люди не навчаться допомагати і поважати один одного, то
рід людський зникне з лиця Землі.(В. Скотт)
Хід уроку:
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Організаційні питання
2. Повідомлення теми та мети уроку
3. Робота з епіграфом
Чи згодні Ви зі словами В. Скотта?
Чи допоможете Ви людині, яка потрапила у біду?
Що таке повага? За що Вас можна поважати? Чи поважаєте Ви інших?
ІІ. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
Який за жанром роман В. Скотта«Айвенго»?( історичний )
Яку країну описав В.Скотт у романі «Айвенго»?(Англію ХХІ ст.)
Які історичні події покладено в основу роману?( протистояння англосаксів
і норманів)
Які національності описує автор у творі?(нормани, англосакси, євреї)
Хто правив Англією за відсутності Ричарда Левове Серце? (принц Джон)
Під яким ім’ям виступав на лицарському турнірі Айвенго?( «Позбавлений
спадщини»)
Чому Седрік Ротервудський позбавив свого сина спадку?(Айвенго служить
у короля Ричарда, а Седрік ненавидить завойовників норман)
ІІІ. Формування нових знань , умінь та навичок
В романі “Айвенго” В. Скотт змальовує Британію XII ст. – пору, коли
в цій країні посилились протиріччя між її народами, зокрема норманами і
саксами. Таким чином автор привертає увагу до проблеми порозуміння між
двома народами, з яких має народитися одна нація – англійська.
1. Історичний екскурс (учні діляться на 3 групи, отримують інформаційні
картки, опрацьовують матеріал потім обмінюються інформацією)
1-ша група розповідає про саксів.
2-га група – про норманів.
3- тя – про хрестові походи.
Бесіда
Знайдіть у творі рядки, де автор описує історію завоювання Англії
норманами.
Чому гостей , які прийшли у будинок Седріка називають «храмовниками»?
Як зустрів Седрік своїх гостей норманців? Поясніть його поведінку.
Якою мовою звертається Седрік до своїх гостей?
Яке ставлення норманської знаті до іновірців, зокрема єврея Ісаака?
Чи так само Седрік ставиться до євреїв? Чому
А як ви ставитесь до людей іншої віри?
Що Ви дізнались про Хрестові походи? Як ви ставитесь до насильного
нав’язування віри?
Зрозуміло, що всі ми різні. Комусь подобається червоний колір, іншому
синій; хтось у захваті від смаженої картоплі, а є люди, які взагалі її
не їдять; одні вірять у Алаха, інші у Христа. Та чи можемо ми
стверджувати хто з них правий, а хто ні? Чи можемо ми сказати , що ця
нація погана, а інша краща за всіх? Звичайно ні, адже кожен народ має
свою історію, неповторну культурну спадщину, національний колорит та
менталітет. І якщо погляди на певні речі не збігаються, то не
обов’язково хапатися за зброю і відстоювати свою точку зору. Адже
будь-який конфлікт можна вирішити мирним шляхом, шляхом взаємних
поступок .
Словникова робота
Як Ви розумієте, що таке конфлікт?
Конфлікт – (від лат.conflictus- зіткнення) – зіткнення протилежних
інтересів, поглядів.
Драматичний конфлікт – відображення життєвих суперечностей у художніх
творах, що виявляється в зіткненні й боротьбі протилежних ідей, прагнень
і вчинків людей.
Чи були у Вас конфлікти з оточуючими7
Як ви їх вирішували?
До чого можуть призвести конфлікти?
Які конфлікти автор показує у романі?
Національний
Сакси К
Нормани
О
Політичний
Король Ричард Н Принц
Джон
Соціальний
Знать Ф Прості люди
Л
Родинний
Седрік І Айвенго
Релігійний
Норманська знать К Єврей
Ісаак
Т
– Знайдіть у творі підтвердження конфлікту між Ричардом і Джоном, між
знаттю та бідняками.
– Чи знайшли розв’язку усі конфлікти у романі В. Скотта? Чому?
– Чи зміг Седрік пробачити сина?
– Чи змінилося його ставлення до норманців?
Чи є способи вирішення конфліктів?
Чи здатні Ви поступитися, щоб залагодити конфлікт?
Ми дізналися про боротьбу між двома різними народами та культурами.
Справді, не можуть «ужитися» дві людини з різними поглядами на життя
під одним дахом, а що говорити про дві нації. Як можуть мирно
співіснувати завойовники і переможені? У своєму романі В.Скотт доводить,
що постійні суперечки саксів і норман, міжусобні війни підривають міць
країни. Вольтеру присвоюють вислів: “Я не згоден з тим, що ви говорите,
але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку”. У
цьому афоризмі – класична теорія толерантності.
Толерантність — повага, прийняття різноманіття культур нашого світу,
терпимість до чужих думок і вірувань.
Компроміс (від лат. Compromissum – угода) – згода, порозуміння з
противником , досягнуті шляхом взаємних поступок.
Творча робота
Комунікативно-ситуативні завдання
Умовте Седріка Ротервудського пробачити Айвенго і не позбавляти його
спадку.
Уявіть, що ви присутні на переговорах англосаксів і норманців. Розкажіть
про можливість компромісу між ними.
Уявіть, що Ви присутні на турнірі, де норманська знать принизила єврея
Ісаака. Заступіться за нього.
IV. IV. Підведення підсумків уроку
Медод „ Про що я дізнався на уроці?”
Продовжте думку.
На уроці я дізнався про…
Особливо цікавим для мене було…
Мені сподобалось виконувати…
Я отримаю гарну оцінку тому що…
Я отримаю низьку оцінку тому що…
На наступний урок я ….
Історизм Вальтера Скотта виявився в умінні відкрити потаємні
пружини історичного процесу і розповісти про те, як позначилась їх дія
на долях окремих людей. Сам сюжет “Айвенго” побудовано на ворожнечі між
прибічником короля Річарда лицарем Айвенго і зловісним храмовником
Бріаном де Буагільбером. Але в подіях приватного життя Вальтер Скотт
відтворює конфлікти історичного масштабу.
У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та
норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших
часів феодалізму.
–
i
?
?
L~Ae?6
”
????e
h
h
??????e
??e
??e
?
??e
?
??e
??????e
?
?
?????¤?¤?$?????e
?&?
окості пов’язані з боротьбою підкорених народів зі своїми покорителями,
а в результаті кожен наступний етап розвитку, примиряючи ворогуючих,
робить суспільство більш досконалим. Недаремно роман “Айвенго”
закінчується весіллям Айвенго та Ровени, і присутні під час одруження
знатні нормани й сакси розуміють, що “мирними засобами могли досягти
набагато більших успіхів, ніж у результаті ненадійного успіху в
міжособовій війні”, “побачили в союзі цієї сім’ї запоруку майбутнього
миру і згоди двох племен; з того часу ці ворогуючі племена злились і
втратили свою відмінність”.
V. Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру на тему «Середньовічну Англію я побачив такою…»
Зробити виписки стосовно традицій та звичаїв народу в романі.
Зробити художній переклад уривку з роману
It was upon the second morning after this happy bridal, that the Lady
Rowena was made acquainted by her handmaid Elgitha, that a damsel
desired admission to her presence, and solicited that their parley might
be without witness. Rowena wondered, hesitated, became curious, and
ended by commanding the damsel to be admitted, and her attendants to
withdraw.
Інформаційна картка №1
Англосакси
Найдавнішим населенням англійських островів були кельти. У часи
римського цісарства перебували тут римські легіони, а також осіли купці
і промисловці з Італії і провінцій. Через це почалася в Англії
романізація. З початком V ст., під час переселення народів, римляни
залишили Британію, і тоді на острови почали напливати германські племена
з суходолу. Близько 450 р. осіли тут сакси, а за ними англи й юти.
Даремно боронив країну проти них король Артур, пізніше оспіваний у
піснях. Нові поселенці почали засновувати свої держави.
Англосаксонська держава розвивалася у безнастанній боротьбі: з одного
боку з місцевими кельтами, з другого;— з новими мандрівними племенами,
що морським шляхом напливали до островів. В IX ст. наїздили Англію
скандинавські нормани. Переказ оповідає, що наїзники опанували цілу
країну, і король мусив шукати захисту серед лісів та боліт . Врешті
данський король Кнут Великий (1016—1035) завоював Англію і злучив її з
Данією і Норвегією в одну державу. Потім королем Англії став норманський
князь Вільгельм. Ціла країна перейшла у руки нової, норманської,
династії. Вільгельм Завойовник (1066— 1087) уповні використав права
переможця і всю земельну власність роздав своїм лицарям або тим
англійським панам, що склали йому присягу вірності.
Інформаційна картка №2
Нормани
Нормани, або варяги, відіграли також визначну роль при творенні
державного життя у Східній Європі; в життя середньовіччя вони внесли
елементи рухливості, лицарства й сильної влади.
Нормани мали добру залізну зброю, бо на Скандинавському півострові
викопували першорядну залізну руду, одягалися в залізні панцирі й
шоломи, до бою йшли з мечами або сокирами й щитами. Спочатку займалися
тільки тим, що нападали на морські міста і грабували їх. Завдяки добрій
бойовій організації і незвичайній солідарності вони стали грізним
ворогом усіх морських країн. Особливо голосні були напади норманів на
франкську державу за наслідників Карла Великого. В 845 р. вони добули
місто Гамбург і безжалісно спалили йога Потім об’їхали цілі Нідерланди,
знищили прибережні міста. Рікою Рейн спустилися у глибину Німеччини,
зруйнували Кьольн, Трір, Кобленц. Так само обійшлися з французькими
містами, — пограбували Руан, Нант, Орлеан, Бордо й Тулузу. У той самий
час нормани попливли ще далі на південь, знищили побережжя Піренейського
півострова, особливо Ліссабон і Севілью, потім відвідали Африку й Італію
і дісталися до східної частини Середземного моря, до Греції й Малої
Азії. Нормани відкрили також шлях до Ісландії і ще далі на захід, до
Гренландії і Лабрадору, — отже, відкрили Америку ще перед Колумбом.
Пізніше на норман почали впливати культури інших народів, вони обирали
собі місце до постійного проживання і засновували власні держави Так,
норманські войовники осіли на атлантичному побережжі Франції, на
півострові, що від них дістав назву Нормандії; в 912 р. їхній князь
Ролльо, або Рольф, став васалом французького короля.
У 1066 р. норманський князь Вільгельм Завойовник підкорив Англію
Норманське завоювання Англії глибоко і остаточно змінило характер
Англії. Нормани стали правлячим класом. Їхній вплив був домінуючим як у
мові, так і в політичному і соціальному житті. Але хоча завойовники були
і сильні, і багато численні, їхній вплив був би набагато меншим, якщо б
вони на протязі віків не були в тісному контакті з французьким народом,
який постачав майбутніх королів у Англію. В англійській армії з цього
часу офіцерами були нормани. Військові справи контролювались і
керувались норманським вищим класом, від якого англійці перейняли багато
французьких військових термінів.
Інформаційна картка №3
Хрестові походи
Хресто?ві похо?ди — військово-релігійні походи західно-європейського
рицарства і цивільних осіб до країн Близького Сходу під гаслом боротьби
за визволення Гробу Господнього і Святої землі від «невірних».
В них брали участь феодали, міщани, селяни, купці, навіть діти.
Вперше до походу на Церковному соборі у Клермоні 1095 року закликав
Папа Римський Урбан ІІ.
Весною 1096 року, не дочекавшись лицарів, у похід рушили загони селян
Франції, Німеччини і Італії. Вони були погано озброєні і недосвічені у
військовій справі. У першому ж бою під столицею Нікейського султанату
їхню армію знищили турки. Ледь десята частина врятувалася втечею.
Лицарі під проводом досвіченого нормана Боемунда Тарентського зібралися
восени 1097 року і наступного року захопили Нікею, Едессу, а пізніше
Кілікію і Єрусалим (1099). Вони заснували Єрусалимське королівство, а
також, Антіохійське князівство, Едесське і Триполійське графства. Крім
того, тут були організовані чернечо-лицарські ордени іоанітів,
тамплієрів і Тевтонський орден.
1144 року мосульський султан відвоював Едессу, що стало приводом для
другого походу (1147—1149), який завершився невдачею.
1187 султан Саладин (Салах ад Дин) розбив хрестоносців і захопив
Єрусалим. Відбивати святе місто у третьому поході вирушили зі своми
військами король Франції Філіпп ІІ Август, король Німеччини Фрідріх І
Барбаросса і король Англії Ричард І Левине Серце. Єдиним успіхом походу
було завоювання Кіпру, який був проданий тамплієрам.
Результатом четвертого походу (1202—1204) були узурпація влади
імператора у Константинополі і заснування Латинської імперії.
Відбулося ще чотири хрестові походи — усі невдалі (1217—1221, 1228—1229,
1248—1254, 1270). У 1212 році окремо був організований похід дітей, що
як безгрішні мали відвоювати Єрусалим. Похід закінчився ганебно. Діти
частково не витримали труднощів походу, а частково були продані в
рабство.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
