.

Езопові байки (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
179 3239
Скачать документ

Урок читання

“Езопові байки”

(3 клас)

Мета: узагальнити знання учнів про види усної народної творчості,
навчити виділяти в них головний зміст, відрізняти один від одного,
продовжити знайомство з Езоповими байками, розвивати вміння оцінювати
вчинки дійових осіб; удосконалювати читацькі навички; виховувати почуття
дружби, доброти, бажання допомагати іншим.

Обладнання: магнітофон, картки для роботи у парах, книги „Езопові
байки”.

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку. Повідомлення теми уроку.

Учитель. Тема нашого уроку „Езопові байки”. Сьогодні ми продовжимо
знайомитись з байками Езопа.

2. Актуалізація знань учнів.

1. Ми закінчили вивчати тему „Усна народна творчість”. Що належить до
усної народної творчості? (Казки пісні, загадки, прислів’я, приказки.)

А тепер перевіреною, як ви можете розрізняти ці види усної народної
творчості. Будете працювати в парах.

У вас на партах лежать картки. Візьміть їх. У першій колонці написані
назви видів усної народної творчості, у другій – їх тлумачення.

З’єднайте першу і другу колонку стрілочками відповідно змісту.

1. Прислів’я Стислий умовний опис когось, чогось, за яким треба
відгадати, хто це чи що це

2. Пісня Короткий, часто віршований крилатий народний вислів, в якому у
високохудожній формі виражено повчальний життєвий досвід і мудрість мас

3. Казка Коротке повчальне оповідання в прозовій або віршованій формі

4. Приказка Фольклорний розповідний твір про вигадані а часто й
фантастичні події

5. Загадка Невеликий (здебільшого з 3–5 куплетів) ліричний вірш, що
виконується співом

6. Байка Стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я (але
без повчального значення)

Перевірте виконану роботу.

Відкривається дошка. Результати записані на дошці.

1–2

2–5

3–4

4–6

5–1

6–3

2. Загадаємо, хто такий Езоп? (Відповіді учнів.)

Прочитаємо ще дещо про нього. (На картках.)

Про мудрість Езопа складалися цілі легенди, які свідчили про те, що він
був далеко розумніший за своїх сучасників.

Майже всі народи світу мають свої байки, і, що цікаво, – серед них є
багато схожих на сюжети, запозичені в Езопа, хоч і складено їх у різних
краях, за різних часів і різними мовами.

На Україні теж було чимало письменників, що складали свої байки за
зразками давніх Езопових байок.

У XVIII сторіччі – Григорій Сковорода.

У ІХ сторіччі – Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Леонід Глібов.

У ХХ сторіччі – Остап Вишня, Степан Олійник, Микита Годованець.

У кожного з цих байкарів – від Езопа до Глібова – є схожі між собою
байки, і кожна по-своєму цікава.

Коли ми слухаємо їх по телевізору, ми сміємось.

3. Фізкультхвилинка.

Діти встають і виходять з-за парт.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири кроки.

Вище руки підніміть

І спокійно опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу – все гаразд.

А зараз прочитаємо байку Езопа „Лисиця та цап”, яку переказала сучасна
грецька письменниця Піліна Цілікалі.

4. Читання байки Езопа „Лисиця та цап”.

У магнітофонному супроводі.

Лисиця та цап

Якось улітку опівдні промітна, хитрюща лисиця спускалася з гори,
простуючи до лісу. Там жила її сестра, в якої саме справляли іменини
лисеняти. Тожє і квапилася тітонька привітати свого небожа, а заразом
смачно попоїсти та розважатись. Спустилася вона з гори та й побігла
полем. Облизувала губи і думала:

„Напевне, сестра чимало смачненького наготувала, як торік і позаторік…
пирогів, курочок…, а то, гляди, ще й гусочку або качечку… Тієї птиці
доволі навколо, а надто в мірошника… А медяники! Де ж і поласувати
ними, як не в сестриці!”

Коли це раптом: трах! бах! трісь!

Не стямилась лисиця, як гепнулась у колодязь. Пасуючись думкою на
ласощах, не помітила небезпеки. Добре, хоч не забилася. Та й води в
колодязі було трохи, ледве по коліно лисиці. Але сам колодязь був
глибоченний, і хоч як вона дерлася та дряпалася – вибратись нагору не
могла.

– Ой, горенько мені, що ж я робитиму сама серед поля? Хто мене витягне
звідси? А просиджу всеньку ніч у крижаній воді, то до ранку й
закоцюбну…

Заплакала лисиця, заголосила:

– Оце була б уже в сестри та любенько розмовляла в золотому товаристві,
а на вогні смажилися б курочки, качечки, гусочки… Та ба, спіткало тебе
лихою, тітонько лисице…

Аж раптом згори долинула чиясь хода. Підвела лисиця голову та й побачила
цапа, що нахилився над колодязем. Мабуть, йому дуже хотілося пити.

Серце в лисиці закидалось, і вона сказала подумки:

„Є нагода врятуватися!”

І гукнула радісно, наче була рада-радісінька, що опинилася в колодязі:

– Моє шануваннячко, цапе!

– Це ти, лисице? – здивувався цап. – Добридень! Ну як там, добра вода? Я
йду здалеку і мало не зомлів зі спраги.

– Ще й питає, чи добра! Пресмачна! Холодна й солодка. Вип’єш – як на
світ народишся. Лізь-но сюди, покуштуєш – будеш мені дякувати.

– Зараз! Вигукнув цап, стрибнув у колодязь в жадібно припав до води.
Пив, пив, аж поки вгамував спрагу, а потім підвів голову і вдячно глянув
на лисицю.

– Ну що, правду я сказала? Добра вода?

– Ой же й добра! Освіжився нарешті! Від самого ранку ніде не можу знайти
води, усі джерела висохли.

– За такої спеки воно й не дивно.

– Може, полізьмо вже нагору? – спитав цап і спробував видертися по
стіні. Але небавом збагнув, що з того нічого не вийде, і мовив до
лисиці:

– Що ж тепер робити?

– Справді, – вдавано засмутилася лисиця, – залізли сюди, не подумавши,
як будемо вибиратися. Ну й бевзні ж ми, любий цапе!

– Хоч би що там було, а треба поміркувати, як видобутися нагору.

– Ну-бо, спробуймо так, – каже лисиця. – Ти стань дибки, передніми
ногами на стіну й нахили голову, а я видерусь тобі по спині на роги й
ухоплюся за цямрину. А коли вилізу, витягну й тебе. Згода?

– Згода!

– Ну, то ставай, як я казала.

Цап став дибки, сперся передніми ногами на стіну й нахилив голову.
Лисиця видерлась по спині йому на роги, витягши лапи, вхопилася за
цямрину а й вискочила з колодязя. Хитрунці цього тільки й треба було.

– Ох, не віриться, що нарешті вибралась!

– Ну, а тепер витягай мене! – гукнув цап. Лисиця нахилилася над
колодязем і відказала:

– Як же я тебе витягну, любий цапе? По-перше, я тебе не дістану. Та коли
б навіть удалося схопити тебе за роги, чи одужаю., я маленька лисичка,
витягти такого здоровенного цаписька? Де в мене така сила візьметься?

Лисиця засміялася й нахилилася нижче:

– Ех, цапе, цапе, аби в тебе було стільки розуму, скільки в бороді
волосся, ти б не стрибав у колодязь, не подумавши перше, як
вибиратимешся нагору.

Та й побігла до сестри, де вже зібралися гості, їла, пила й розважалася
аж до ранку.

На цапове щастя, була лисиця добросердна, хоч і хитрюща. Тож коли
скінчився вранці бенкет, попросила вона в сестри міцну мотузку й замість
іти додому, побігла до колодязя.

– Гей, цапе! – гукнула. – Ти ще й досі тут п’єш воду?

З колодязя долинув захриплий, жалібний голос:

– Де ж мені бути? Звичайно, тут.

– Ну, зараз вилізеш. Я принесла мотузку. Один кінець прив’яжу до дерева,
а другий спущу тобі. Хапайся за нього та й вилазь помалу.

Лисиця все зробила, як казала та й дременула додому. Боялася, щоб цап не
полоскотав їй боки рогами.

Невдовзі бідолаха вибрався нагору мокрий і брудний. А згодом лежав у
хліві на соломі, поволі приходячи до тями.

„Правду казала лисиця, – думав він, – бракує мені розуму. Але це лихо
мене навчило. Надалі ніколи не починатиму жодної справи, не подумавши
перше, чи зможу довести її до ладу”.

5. Тестування (змішане).

А. Лисиця йшла до лісу? (+)

Б. О котрій годині вона йшла? (б)

а) о десятій годині ранку;

б) о дванадцятій годині дня;

в) о дев’ятнадцятій годині.

В. Кого бігала привітати лисиця? (в)

а) свою сестру;

б) свою матусю;

в) свого небожа.

Г. Де знаходився колодязь, у який потрапила лисиця?

у лісі? (–) у полі.

Ґ. Якою, за словами лисиці, була вода в колодязі? (а, в)

а) пресмачна;

б) прозора;

в) холодна.

Д. Чому вчить ця байка? (а, в)

а) не починати жодної справи, не подумавши;

б) бути ввічливим;

в) допомагати один одному.

6. Самостійне оцінювання учнями своїх відповідей.

Кожна правильна відповідь – 2 бали.

Відкривається дошка. На ній записані пральні відповіді:

1 +

2 б

3 в

4 –

5 а, в

6 а, в

Підніміть руку ті, хто поставив собі 12 балів, 10 балів, 8 балів…

Допомагати треба своїм товаришам і іншим людям і тваринам.

Проспіваємо про це пісню.

7. Пісня „Загубилось кошеня”.

Загубилось кошеня

Загубилось кошеня,

Вже добу його нема.

Всюди я його шукала,

Не спала ніч всю, чекала.

Приспів:

Повернись, мій милий друже,

За тобою скучу дуже.

Ляльки, іграшки яскраві

Неживі і не ласкаві.

„Не хвилюйся, – каже мама, –

Є у нього своя справа.

Погуляє і знайдеться

Ось побачиш, повернеться”.

Приспів:

Цей мисливець, кожен знає,

Де захоче – там гуляє.

Може він вже другий ранок

Ловить мишку на сніданок.

Приспів:

8. Перевірка домашнього завдання.

Інсценування байки „Лисиця і журавель”.

А тепер перевіримо домашнє завдання. Вам треба було прочитати байку
„Лисиця і журавель” і підготуватися до інсценування цієї байки, вивчити
слова Лисиці та Журавля.

У чому різниця між Езоповою байкою і одноіменною народною казкою?

Хто хоче проказати нам цю казку? А хто хоче показати байку?

Інсценування казки та байки.

9. Робота над прислів’ями.

Записані на дошці.

Які прислів’я з наведених можна віднести до цієї байки? Чому?

1. Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

2. Хитрощі не люблять совісті.

3. Без трудів не іспечеш пирогів.

4. В гостях добре, а вдома краще.

5. Добре роби – добре і буде.

6. Як ти до людей, так і вони до тебе.

Які прислів’я ви запам’ятали? Розкажіть їх напам’ять.

10. Підсумок уроку

Що нового ви дізналися на уроці?

Якби ви були вчителями, який із етапів нашого уроку ви б не проводили на
своєму уроці?

11. Домашнє завдання.

Прочитати байку Езопа „Два півні” (с. 102–106), підготувати запитання до
неї.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020