Тема:
“Дозвольте колядувати – дім звеселяти”
Мета: Закріпити знання дітей про Різдвяні свята. Розповісти про
традиційні страви на Святий вечір; познайомити дітей з народними
традиціями, прикметами, пов’язаними з цим святом; пригадати колядки;
продемонструвати інсценівку „Дитячий вертеп”; виховувати любов і повагу
до традицій та обрядів рідної України.
Хід заняття:
(діти заходять до залу)
Вихователь: – Діти, нещодавно ми святкували Різдвяні свята. Пригадайте,
які Різдвяні свята ви знаєте? (Різдво, Новий рік або Василя, Водохреща).
Сьогодні ми завітаємо з вами у минуле і я розповім вам, як раніше
святкували Різдво в кожній українській родині.
Заходьте, будь-ласка, до хати, сідайте зручненько і слухайте мою
розповідь.
Діти, а що це за свято Різдво? Що це за день? (Діти – Це день, коли
народився Ісус Христос). Так, в цей день у Вифлиємі у Діви Марії
народився син Божий, Ісус Христос. А починалося Різдво з Святого вечора.
В цей день нічого не можна було робити, а тільки годувати святочну
вечерю. Не можна було сваритися, а навпаки, треба помиритися з ворогами,
щоб у новому році всі жили дружно, у мирі і злагоді.
Давайте і ми помиримось, щоб не сваритися у новому році.
(діти беруться за руки попарно)
Всі – Мир-миром, пироги з сиром,
варенички в маслі,
Ми дружечки красні. Поцілуймося!
(хлопчик несе „дідуха”).
Хлопчик – Дай Боже здоров’я!
Вихователь – Помагай Боже! А що несеш?
Хлопчик – Несу злато, щоб увесь рік ми жили багато!
Вихователь – Діти, а що це таке приніс Назарик? (Діти – „дідуха”).
Так, він приніс „дідуха” – це сніп жита, пшениці.
Символ врожаю, достатку і добра в хаті.
(кладуть „дідуха” в кутку на столі).
Вихователь: Далі починали накривати на стіл.
– Дай сіно, там біля печі.
Спочатку на стіл розстеляли сіно (показує), потім клали зерно, щоб
урожай був гарний, багатий і по куточках клали часник, щоб усі злі,
темні сили тікали з хати; і гроші, щоб жили багато. Сіно стелили і під
столом. Далі застеляли скатертину (дівчатка допомагають).
– А тепер викладаємо на стіл страви, які мали бути пісними, тобто без
м’яса.
– Скільки їх повинно бути? (12)
– А яка головна страва в Святвечір? (Кутя)
Так, ця варена пшениця, до котрої додавали мед, горіхи, мак, цукор,
родзинки (діти підказують).
– До куті подавали узвар (вар) – з сушениць.
(вихователь викладає на стіл макітру і глечик).
– Відгадайте загадку (хлопчик загадує):
Місили, місили,
Ліпили, ліпили,
А тоді – кіп та в окріп,
В масло та в сметану.
Хто зуміє відгадати, того будем частувати! (вареники).
Так, правильно. Господиня на святий вечір готувала вареники з різними
начинками (з капустою, грибами, сливками).
– А які ще страви були на столі в Святвечір? (Діти – голубці, риба –
оселедці, гриби, квасоля – горох, капуста, коржі з маком, калачі,
пампушки, мед, горіхи, яблука).
– Перед тим, як сідати вечеряти, господар і господиня брали з усіх страв
потроху і йшли пригощати:
песика – за те, що вірно стеріг хату й господарство; йшли в стайню до
корови, кози, коника – їх частували, а також курям, качкам, гусям давали
вареної пшениці – куті, щоб всі вони були здорові і щоб добре велося в
господарстві.
– Діти, подивіться у вікно, чи не зійшла вже вечірня зірка, що має
сповістити всім людям про велике чудо, народження Сина Божого – Ісуса
Христа? (є, зійшла зірочка)
Дівчинка. Ісусик маленький,
родився голенький,
ручки простягає,
Христос ся рождає!
Вихователь: Засяяла перша зірка, вже час до столу сідати. Господар з
хлібом тричі обходив навколо столу, молився, засвічував свічку на столі
і запрошував всіх до столу. А потім брав ложку куті і підкидав до стелі.
Діти, покажіть як він підкидав до стелі.
(разом показують).
– Щоб так ягнята стрибали!
– Щоб так телята брикали!
– Щоб так бджоли роїлися!
Як це зерно скаче від землі до стелі!
– Діти, покажіть мені, що робили дітки для того, щоб кури несли багато
яєць? (лізуть під стіл і квочуть). Молодці!
– Давайте ще пограємось у гру „Пташка маленька”:
„Пташка маленька,
Де твоя ненька?
На маківці сиділа,
Дрібен мачок дзюбала!
Дзюб, дзюб, дзюбаночок,
Ходи, пташко, у таночок”
– А після вечері до кожної хати заходили колядники із зіркою та
дзвіночком. І у нас є малі колядники (входять колядники). Давайте всі
разом заколядуємо.
Колядка „Прилетіли ангелята, як пташата з неба…”
Діти
1. Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Колядин, колядин,
Я у батька один син,
Мені не дивуйте,
Ковбаску лаштуйте!
Я дівчинка маленька,
Спідничка рябенька,
Чоботи червоні,
Зі святом будьте здорові!
4. Я маленький козачок,
Є у мене кожушок.
Я іду колядувати,
Собі грошей заробляти1
5. Колядин, колядин,
Я, хазяєчко, один,
Винеси мені пиріжок,
Та поклади у мішок,
З руками, з ногами,
Щоб бігав за нами!
(„баба” – вихователь кладе пиріжок, дитин, що сидить у мішку, бере
пиріжок, закриває верх мішка і мішок починає рухатися по залу, „баба” і
колядник ловлять його, а з мішка – дитина вискакує).
– А далі наставало свято нового року, або Василя. Зранку – раненько до
хати прибігали хлопчики, засівали жито – пшеничку. А де ж наші
засівальники?!
Діти:
1. Сійся, родися, жито – пшениця,
Горох, чечевиця і всяка пашниця.
Внизу корениста, зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік, було більше, як торік,
Щоб усього було доволі, і в коморі, і на полі!
Сію, сію, посіваю з новим роком вас вітаю!
2. Сієм вам пшеницю,
Щоб завжди була на столі паляниця.
Сієм вам квасолю,
Щоб була добра до вас ваша доля.
3. Сієм, сієм, посіваєм, з новим роком вас вітаєм!
На щастя, на здоров’я, на новий рік!
(вихователь дякує і запрошує засівальників в хату)
– Свято Нового року не обходилось без ігор, забав. Давайте і ми з вами
пограємо у гру „Коза – дереза”.
– А зараз, діти, для вас сюрприз, або подарунок; вмощуйтесь зручненько і
дивіться.
„Дитячий вертеп”.
Дитячий вертеп
І пастушок – Добрий вечір, господарю!
Мир в цій хаті,
Перестаньте сумувати,
Ми іздалеку прийшли
І новину принесли.
ІІ пастушок – Ми бачили в ясну морозну ніч
Сіяння в небі чисте і звабливе …
І зрозуміли – то родився Бог
Йому у дар ми віддали серця
Свою любов і поклоніння щире.
І пастушок – Ми були у тій хатині,
Де Ісус лежить на міні,
Пресвятая Мати – Діва
Свого сина ісповила,
В ясла бідні укладає
І тихесенько співає…
ІІ пастушок – Скільки там людей зібралось!
Славлять диво, те, що сталось.
І багаті, і убогі, і каліки, і здорові.
Вірять, що святую силу,
Мале тіло воплотило.
І пастушок – Я чую гамір з вулиці!
Ой, брате, то Ірод – цар з вояками! Ховаймось!
(ховаються, входить Ірод з воїнами).
Ірод – Які новини в моїм царстві?
І вояк – Новина, царю, в царстві є –
Родився новий цар, і чули –
Що Богом послане дитя
Вже покорило всі серця.
Ірод – Я – цар юдейський! Я тут цар!
Я цього світу володар!
Ти сказав, дитя святеє народилось?
А, може, це тобі приснилось?
І вояк – Та ніби ні.
Ірод – Тоді до зброї! Весь мій край,
Кожен куточок обшукайте!
Хлоп’ят дворічних приведіть
І всіх дощенту повбивайте!
(вояки виходять, входять козаки).
І козак – Ісус – є вічний Бог,
До Ірода – Той, хто панує без тривог.
І ти боїшся того Бога,
Тому лиха твоя тривога.
І люд невинний ти караєш,
Невинну кров ти проливаєш.
ІІ козак – То ж за свої страшні злодійства
Ти згинеш, іроде, наввік!
Ірод – Ви що? Що ви задумали?
ІІ козак – Ти чуєш, Іроде, страшись!
Бо ми всі разом
Тебе караємо мечем,
Що ти гострив дитині Божій!
Разом – Так згинь навік!
(підступають до Ірода, карають мечами)
Чорт підхоплює падаючого Ірода.
(стук у двері).
Пастушок – Хто там? Хто там? (швидко заходить Жид).
Жид – Я – Мошко – жид, я не дурний
Не люблю злидні, люблю гроші,
І вещі маю я хороші …
Малий, малий, та не дурний …
А ще не прочь би трохи сісти,
Півдека випити і з’їсти.
(бігає по хаті, підбігає до столу, щось їсть).
Чорт – Ух, ух, ух! Я – злий дух!
Я зіпрів, як у жнива
Ну й тяженна голова! Ірода царя!
Я її поки доніс, то замучився до краю.
Мабуть, тут я відпічну, десь тут приятеля маю.
Де ти, Мошечку?
Жид – Я тут!
Чорт – Де ти?
Жид – Тут я!
Чорт – Де ти?
Жид – Тут! (Жид з чортом граються, обнімаються, танцюють).
І пастушок – Гей ви, чорти й чортенята!
Тікайте геть з цієї хати!
ІІ пастушок – Гляньте, браття, світло є,
Як у вікна сильно б’є!
І пастушок – То ж до хати запросімо,
Хай освітить нам весь дім!
(входить Ангел)
Ангел – Хай цей дім добром панує!
Хто тут світла потребує?
І пастушок – Всім, всім, всім нам гірко,
Засвіти нам, ясна зірко!
Ангел – На темні сили є спосіб певний –
Ум свідомий, ясний, ревний,
Не незгода, а злагода,
Єдністю і любов народна:
Не пітьма, а лиш просвіття,
Що як сонце серед літа,
Гріє квіти, гріє трави,
Так зігріє душі праві.
Темну силу поконаю –
Світлом я її злякаю.
(розмахує рукою, Жид, Чорт тікають).
Козак Пізній час, пора рушати,
Треба лиш повіншувати!
Вінчуємо вас з Рождеством Христовим!
Щоб вам щастя квітло
Вінком малиновим!
Ангел – Щоб Ісус із того світа
Слав нам щастя, долю
І многії літа!
(Разом) Христос рождається!
Колядка (на мелодію „Бог ся рождає”).
– Діти, цікаво вам було дивитися Вертеп?
А хто сподобався? Чому?
А хто зовсім не сподобався і чому?
На цьому наше заняття закінчується.
(частування пампушками).
Колядка
І. Нині в нас Різдво Божого Дитятка,
Українські діти йдуть його вітати:
Петрик йому співає,
Славко в дудочку грає,
Настя з Юрком танцює,
Михась собі тупцює,
Маруся плясає, дитя забавляє
Ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля-ля.
ІІ. Каже Ісусик до Божої мами –
Як мені добре з тими діточками,
З ними я завжди буду,
Їх ніколи не забуду.
І зішлю їм з неба рай
В їх прекрасний рідний край!
За добре серденько, пригорни їх, ненько!
Ма-ма, ма-ма, ма-ма-ма-ма-ма!
ІІІ. Грають, співають українські села,
Щоб та Дитина була вся весела,
Щоб весело було всім,
Всі по своєм говорім,
По – вкраїнські помолись!
І співати научись!
Ісусе на сіні, дай щастя Вкраїні!
Боже, Боже, Боже щастя дай!
(разом) Христос рождається!
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
