Урок із біопластики

Чудеса з Колобком

Мета: навчитись бачити складні просторові структури та відтворювати їх.
Досягти філософського розуміння краси форми та просторових перетворень.
Розвивати фантазію, уяву, пам’ять, образотворчість, дрібну моторику рук
дитини. Через ознайомлення з новою народною декоративною пластикою
урізноманітнити художню діяльність

Обладнання: солоне тісто, ножиці, стеки, клей ПВА, площина-заготовка,
таблиці, дощечки для ліплення.

Форма організації навчального процесу: групова.

Використання засобів навчання: посібник Ю. Петренко «Ліплення — перша
сходинка до пізнання скульптури», К., «Плеяди», 2002; С. Плачинда
«Словник давньоукраїнської міфології», К., 1993.

Дотримання техніки безпеки: бесіда-засторога «Як користуватися
колючо-ріжучими предметами?».

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний етап

Розподіл вихованців по групах. Визначення виду діяльності, матеріалів та
інструментів, які допоможуть у роботі.

ІІ. Пізнавальний етап діяльності

Учитель. Сьогодні ми продовжимо знайомитися з міфами давньоукраїнського
народу. І допоможе нам у цьому… Здогадайтеся, хто?

Вона — на писанках магічних

Оберігає кожен рід,

На українських знаках вічних

Рятує, пестить всенький світ.

Вона у Ярослава на гербі,

Вона — родини нашої княгиня,

Благає, просить Бога о добрі.

То хто ж вона?

Ім’я їй… (Берегиня.)

Я. Шекера

Справді, захисниця українського народу Берегиня, як і завше, перенесе
нас у прадавні часи, туди, де на землях, на котрих нині живемо ми,
тільки-но з’явились наші пращури — давні українці.

Як же все починалось?

І дитина

Був мертвий морок. Порожнеча.

Летіло Всесвіт-Око одиноко…

Спинилося; змережило сльозу — предтечу

Життя, зродився з неї Сокіл.

Я. Шекера

ІІ дитина

Він витворив пташино-божий Вирій,

Прадуб і озеро Живлющої води,

Добро і Зло блукали в пеклі й сині

Для вічної святої боротьби.

Я. Шекера

Учитель. Так усе й починалося. Сокіл-род породив двох велетнів: Білобога
— володаря Світла, Добра та Краси та Чорнобога — володаря Пітьми, Зла й
Погані. Породив і сказав: «Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете
вічно. Бо ви є Життя. І ті, що прийдуть, не зазнають Добра без Зла і
Краси без Погані, бо без цього не пізнають, що таке життя і навіщо жити
в ньому».

З того часу так і ведеться. Із чорних сліз Чорнобога вродилися триглавий
Змій-Дракон — головне військо Мороку та потворна жінка Мара, котра
засіяла землю бур’янами та колючками. Сиділи вони у своїй пітьмі й з
усієї сили заздрили, ненавиділи, лихо чинили…

У Білобога ж у Вирію вродились бог громовиці Перун і бог вітру Стриба,
які вибивають із хмаринок дощ: без вітру й дощу немає життя на Землі.

Поряд із ними — матінка Коляда, яка породила Божича-Сонце та синє небо:
без світла й тепла теж нема життя на Землі.

Тут живуть і Дажбог, котрий вкриває Землю лісами та гаями, та богиня
Жива — саме життя, що засіває Землю житом, пшеницею і всякою пашницею.

…На святому лані

Богині стережуть земні джерела:

Водою з хвилями живими править Дана,

А Лада — веснами, вогнем веселим.

А навкруги витають дивні духи:

Житами розкошує рогатий польовик,

Русалок водяних тяга за вуха,

Господарює хвацько велет-лісовик…

Я. Шекера

А на полі, із зернинки, що висіяла богиня Жива, виріс маленький
тендітний колосок, котрий дав усім живим істотам життя, бо жито —
значить жити. Потягнулись до колосочка всі живі створіння: птахи, звірі,
люди. Дякуючи йому, розрісся людський рід. Та ось тільки люди збирали з
колоска зернинки та просто жували їх. Правда ж, не зовсім смачно?

І тоді з’явився на Землі дивний чоловік, котрий пообіцяв людям те зерно
змолоти, зробити тісто і спекти в печі хліб.

Не сподобалось це Чорнобогові. Послав він Мару та Змія-Дракона спалити
мудреця.

?

o

b

d

o

d

Тричі нещадний вогонь знищував працю чоловіка і тричі чоловік знову
починав усе спочатку. Побачила наполегливість людини богиня Жива (боги
завжди допомагають роботящим і наполегливим), допомогла: пригостила
молодильним яблучком, нарекла богом Сварогом і ще й в одруження свою
рідну сестру Берегиню дала.

І таки спік Сварог Першу Хлібину — запашну й золоту, як Сонце, — і виніс
її людям. Вкусили люди теє диво й силу відчули в собі неймовірну,
збагнули, що приніс Сварог їм велике щастя, і міць, і здоров’я, і
довголіття.

А Берегиня взялась усе це Добро оберігати. Заповідала: ніколи, за при
яких обставин не кривдити хліба.

Та якось в одному помешканні ніжна Матуся взялась навчати доньку
господарювати.

— А можна я випечу колобка? — сором’язливо запитала дівчинка. —
Смачнючий буде!

— Чого б і ні, — підохотила доньку ненька, добре знаючи, що граючись,
малята набираються Розуму, а без Розуму ой як тяжко подолати Зло і
Погань.

Взяла мала господиня до рук шматочок тіста та й зліпила з нього колобка.

— Плиг! — підскочив колобок на столі та й плюхнувся в сільничку.

Що робити? Солоне тісто ні людина, ні тварина з’їсти не зможе, а
викидати — великий гріх!

— А що, коли використати неслухняного солоного колобка для навчання та
розвитку малят? — запропонувала Берегиня.

Так і вчинили. І з тих пір в Україні господині почали ліпити із солоного
тіста маленькі фігурки, які потім зберігали у своїх оселях роками,
передаючи з покоління в покоління як маленькі обереги свого роду й перші
паростки великого українського таланту.

Учитель непомітно вдягає на руку ляльку-колобка.

Колобок. Добрий день! Це я, колобок. Я дуже люблю ходити в гості та
показувати різні фокуси. Я вмію творити чудеса: по-різному
перевтілюватись. Ось цей гарний голуб — це я, оце кумедне жабеня — теж
я. Я можу стати літачком і човником, рибкою й зайчиком, котиком і
собачкою… Усього не перелічити.

Будь-який хлопчик чи дівчинка можуть стати витівниками й навчитись
перетворювати простий, усім знайомий колобок на різні фігурки.

Спробуйте, пофантазуйте. Якщо забули, як ліпити, не біда. Помніть мене
трішки, зігрійте у своїх долоньках, і ваші руки все згадають.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення завдань
майстер-класу

Учитель. Діти! Сьогодні й до нас на урок закотився цей диво-колобок, і
нині чудеса творити з вами розпочнемо з колобка ми. Спробуємо пізнати
красу форми через просторові перетворення, підключивши свою уяву,
фантазію та пам’ять, створимо власний спільний проект — картину-барельєф
«Народження колоска»; хоча би злегка «доторкнемось» до витоків рідного
народу.

А як приємно буде вашим друзям чи рідним отримати в подарунок
декоративне панно-барельєф, що слугуватиме ще й оберегом!

Допоможуть нам у цьому незвичайні стеки, виготовлені з підручних
матеріалів, які вдало передають фактурну поверхню виробу, й, звичайно ж,
солоне тісто.

Засторога! Покажіть, як слід подавати один одному ножиці. Пригадайте, що
стеки — колючі.

Учитель. А зараз до роботи. Перед вами — заготовка картини-барельєфа
«Народження колоска» за щойно розказаною мною легендою. Придивіться
уважно. Яких, на вашу думку, істот не вистачає на ній? Створіть їх
власноруч і доповніть полотно.

Таблиці-опори підкажуть вам, як перетворити колобки на тих істот, які
завітали на гостини до колоска, щоби привітати його з днем народження та
й смачненькими зернятами поласувати.

ІV. Практична робота вихованців

Учитель допомагає індивідуально, націлює дітей на те, що таблиці не
вимагають повного копіювання фігурок, а слугують лише для розвитку
образного та асоціативного мислення. Елементи роботи у групах.

V. Моніторинг заняття

Презентація виробів. Вихованці прикріплюють клеєм ПВА свої фігурки на
площину-заготовку та пояснюють, чому саме, на їхню думку, цій істоті
місце на картині.

На наступному уроці, коли тісто добре висохне, діти розфарбують свої
вироби та покриють їх лаком, що і стане заключним етапом роботи над
барельєфом.

Похожие записи