.

Без верби та калини немає України: Сценарій тематичного вечора

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4055
Скачать документ

Без верби та калини немає України: Сценарій тематичного вечора

Відкривається завіса. Праворуч та ліворуч сцени стоять 2 кущі калини. На
заднику сцени напис “Без верби та калини немає України”

В глибині сцени ансамбль виконує пісню “Біля млину калина” або “0й
гілля-гілля” /укр. народна/, а дівчата з танцювального колективу
виконують танець. У кожної в руці гілочки верби і калини. На фіналі
пісні вони стають одна за одною, розкривши руки кожна по-різному,
імітуючи дерева.

На сцену виходять ведучі: хлопець та дівчина.

Хлопець:

Струмок серед гаю як стрічечка,

Червоніє калина мов свічечка.

Дівчина:

Червоніє калина, квітують поля.

Разом: Добридень тобі, Україно моя!

Хлопець: Добрий день вам, гості дорогії! Сьогодні ми розповімо вам про
рослинні символи нашої країни.

Дівчина: Кожен народ має свої святині, свої символи – споетизовані
образи дерев, квітів, птахів, тварин. Є вони і в нашого народу. Тополя,
дуб, чорнобривці, барвінок, волошки… Та без верби і калини немає
України!

Хлопець: Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу,
засвідчують любов до рідної землі.

Дівчина: Ми розповімо вам про калину, яку найбільше шанували на Україні.
Не було такої хати, коло якої б вона не росла.

Хлопець: Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі китиці
розвішували попід стріхами, і вони червоніли, мов намисто.

Виконується народна пісня “Якби в лісі не цвіла калина”.

Дівчина:

Ой на горі калина,

Там дівчина ходила.

Калиноньку ламала,

На козака кидала.

Виконується танець “Ой на горі калина”.

Хлопець: В народі кажуть: “Червона калина – від 100 хвороб лікує”.
Калина така цілюща тому, що. виросла з вели-кої дівочої любові. А було
це так…

Дівчина: Один парубок покохав вродливу дівчину Калину. Але батько не
дозволив її брати, а посватав синові багачку Ганну. На весілля прийшла і
Калина. Запросила коханого до танцю і непомітно завела його в сад, а
тоді – до річки. Тут і застала їх Ганна. .Калина вигукнула: “Нехай же не
буде і тобі життя з моїм коханим!” – і потягнула Ганну у воду…

Хлопець: Потонули обидві. Ганну поховали на цвинтарі, а Калину, як
.душогубку – на кручі. І виріс там кущ з гіркими червоними плодами.
Назвали його калиною. І стала калина сим-волом дівочої краси і кохання.

Дівчина:

Зрубав хлопець калиноньку та зробив сопілку.

Її голос калиновий причарував дівку.

Бо ж не знайти ніжнішого, чистішого, бентежнішого звуку, ніж звук
калинової сопіл-ки.

Виконується мелодія на сопілці.

1/4

D

T

? ¦uD

“”%Oe%TH($)A)0*?aeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeae

: ки-тицями прикрашають коровай, заквітчують вільце молодої. На столі
перед нареченими ставлять букет калини, бажаючи цим краси в подружньому
житті і вірного кохання. Є таке повір’я: якщо молодята хочуть щоб
первістком був  син, треба зробити з калини сопілку.

Дівчина: В калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. Є
прислів’я: “Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли ро-сте”.
Матері при народженні дітей саджати калину і вчили їх доглядати за нею.

 

Хлопець: Василь Скуратівський, автор книги “Берегиня” згадує; “Мама
ка-зала: “…посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі та мені”.
А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але
є калина – її мудрість, безсмертя”.

Виконується пісня “Мамина коса”.

Дівчина: Як символ вічної пам’яті саджали калину на цвин-тарях, на
козацьких могилах. Існує ось така легенда. Було це тоді, коли на нашу
землю нападали татари. В одному селі справ-ляли весілля. Багато
вродливих дівчат зібралося. Раптом налеті-ли чужинці. Красуні-українки,
щоб не потрапити до рук бусурманів, стали тікати на болото, де й
загинули. А на болоті згодом виріс калиновий гай.

Виконується пісня “Прощай, слава”.

Хлопець:

Червоно калино, чом не процвітаєш,

Молода дівчина, чом стоїш думаєш?

Виконується пісня, хореографічна група виконує танець.

Дівчина: Заміжжя – велика зміна в житті дівчат. І бентежні роздуми
мимоволі обступають серце…

/Читається уривок “У домі турботливої матері”/.

Хлопець:

Ой ти дівчино, червона калина,

Як мені на тебе дивитися мило.

 

/Фольклорно-етнографічний танець “Васелички”/.

/Читається уривок – Шевченко Т. “Тече вода з-під явора”/.

Дівчина: Є вірш “Калина” у Лесі Українки. Написала вона його в тяжку
годину, після похорону свого друга Сергія Мержинського. Біль поетеси
вилився в такі рядки:

У лузі калина так рясно цвіте,

Під тою калиною мене мила жде.

Гнеться, гнеться калинонька,

 Десь там моя дівчинонька.

Вона гнеться, погинає –

Десь там мене вспоминає”.

Хлопець:

Пішли дівоньки в долину

По червоную калину,

Калиноньку ламали,

Пісеньки співали.

Виконується пісня “Ой, я молода, калину ламала”.

На сцену виходять усі учасники з вітами калини.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020