Реферат на тему:

Запорізька область

Історія регіону

Протягом багатьох століть територія Запорізького краю була своєрідним
коридором, де перехрещувалися різні культури. Крізь запорізькі землі
проходив водяний шлях «із варяг у греки», який відігравав величезну роль
у торгівлі й політиці Київської Русі. Після татаро-монгольської навали
1237-1240 років територія Запорізького краю на два століття вві-йшла до
складу Золотої Орди.

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням
з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та
посідала визначне місце на міжнародній арені — європейські держави
встановлювали з нею дипломатичні відносини й укладали військові союзи.
Наприкінці XVIII ст. землі південної України ввійшли до складу
Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області
був складним. У ньому взяли участь представники багатьох національностей
та народів, що викликало до життя своєрідне злиття їхніх культурних та
господарчих традицій. Складовою населення території сучасної Запорізької
області крім росіян та українців наприкінці XVIII — на початку XIX ст.
були також іноземні переселенці: німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки,
серби, греки, албанці. Тому цей край традиційно вважається
багатонаціональним.

У 1770 році біля річці Мокра Московка була закладена Олександрівська
фортеця — ланка Дніпровської укріпленої лінії, а в 1778 році м.
Олександрівськ (нині — м. Запоріжжя) стає повітовим містом імперської
Росії. У роки радянської влади Запоріжжя — важливий індустріальний центр
СРСР. У 1927 році почалося будівництво Дніпрогесу — найпотужнішої
гідроелектростанції в тогочасній Європі. Поряд прискореними темпами
споруджувався комплекс нових енергомістких підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний Другою
світовою війною. Однією з найяскравіших сторінок в історії регіону є
післявоєнне відродження підприємств чорної та кольорової металургії
області й індустріального комплексу-гіганта — Дніпрогесу. До початку
1950 року відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970
роках тут були започатковані нові галузі індустрії — електротехнічна та
хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал краю: було введено
в дію Дніпрогес-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну
електростанцію.

Датою офіційного створення області вважається 10 січня 1939 року.
Сьогодні її територія займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5%
території України. До її складу входять 20 районів, 5 міст обласного
(Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар і Токмак) і 9 — районного
підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 село.

Демографічна довідка, рівень урбанізації

За даними перепису 2001 року, чисельність населення області складає
1929,2 тис. чол., що дорівнює 4% усього населення України. Щільність
населення складає 72,1 чол. на кв. км. У містах живе 1458,2 тис. чол., у
сільській місцевості — 471 тис., серед них 886,6 тис. чоловіків і 1042,6
тис. жінок. Рівень урбанізації по області складає 75,4%, що вище від
середнього рівня по Україні. Понад 42% населення області (813,3 тис.
чол.) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і
відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку
області.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

Сьогодні в Запорізькій області існує 85 зареєстрованих партійних
організацій обласного рівня. Найчисельнішими та найкраще структурованими
серед них є СДПУ(о) (23650 членів), АПУ (5600), Партія регіонів (18250),
«Батьківщина» (5 тис.), КПУ (4850). Треба зазначити, що обласна
організація Партії регіонів, яку очолює директор ВАТ «Укрграфіт» Б.
Петров, користується підтримкою влади. Вона створювалася насамперед за
допомогою адміністративних важелів і на виборах отримала підтримку влади
в складі блоку «За єдину Україну!». Обласний осередок КПУ під
керівництвом народного депутата України О.Бабуріна як ідеологічна
політична сила спирається на значні протестно налаштовані прошарки
літнього населення, які вбачають у цій партії «істинну» опозицію владі.
Найдинамічніше розвиваються Запорізька обласна організація СДПУ(о),
головою якої обрано А. Світлицького, з її постійно зростаючим членством
та подвійним збільшенням кількості прихильників на останніх виборах у
регіоні та Запорізька обласна організація Аграрної партії України на
чолі з Ю. Гавриковим. Первинні осередки СДПУ(о), Партії регіонів,
«Батьківщини», КПУ створені в кожному районі й у кожному місті області.
АПУ має первинні осередки в кожному районі області та в м. Мелітополі.

Останнім часом зростає вплив у Запорізькій області блоку партій «Наша
Україна». Електоральна підтримка «Нашої України» приблизно рівнозначна
підтримці провладного блоку «За єдину Україну!», що завдячує передовсім
особистому рейтингу В. Ющенка, якому в регіоні з огляду на його
специфіку може й шкодити підтримка таких партій, як КУН, УНП, НРУ.
Відтак ключову роль у цьому відіграє традиційно впливова на
регіональному рівні партія «Реформи і порядок», обласний осередок якої у
складі 1500 членів очолює народний депутат України С. Соболєв. Ця партія
має первинні осередки в кожному місті та майже в кожному районі
Запорізької області.

Інші політичні партії мають значно меншу реальну кількість членів, ніж
декларують, як правило, в міжвиборчий період вони майже не ведуть
роботи, однак мають довірених осіб, які за умови фінансування
розгортають діяльність виборчих штабів усіх рівнів.

Виборчі процеси в регіоні

Запорізька область посідає 9 місце за кількістю тих, хто має право брати
участь у виборах: на її території проживає 1 млн. 521 тис. 729 виборців,
що складає 4,1% усіх виборчих голосів в Україні. У середньому виборча
активність в області сягає 55-65%.

З аналізу результатів виборів 1998 і 2002 року (див. табл. 1-2) можна
дійти висновку, що в області:

— КПУ разом з іншими лівими партіями незалежно від цілей їх створення, а
насамперед із ПСПУ, протягом чотирьох років упевнено зберігає свій
електорат у межах 45% плюс-мінус 2-3%, що, очевидно, залежить від рівня
явки виборців на виборчі дільниці;

— ПСПУ на чолі з Н. Вітренко має свій стійкий електорат (близько 5,5%);

— офіційна «партія влади» користується незначною підтримкою виборців (у
межах 7%), однак спостерігається тенденція до зростання рівня довіри до
неї й у разі об’єднання всіх партій в одну їхній рейтинг може сягнути до
10%;

— запоріжці демонструють стабільну недовіру до ультра-опозиції в особах
Лазаренка — Тимошенко (2,5%);

— праві ліберали («Наша Україна») мають стабільно невисокий рейтинг
(8%), до того ж окреслилася тенденція до його падіння поза залежністю
від фігури, що репрезентує праволіберальний напрямок. Особливо вражає
рівень падіння довіри до блоку «Наша Україна» в місті Запоріжжі (в 2
рази впродовж останніх двох років).

Особливістю виборчої кампанії 2002 року стало цілковите фіаско тих
кандидатів-мажоритарників чи політичних партій, які наріжними каменями
своєї виборчої кампанії зробили роздачу гуманітарної чи фінансової
допомоги, організацію концертних програм за участі популярних артистів і
т. п., а не систематичну роботу. Натомість успіх супроводжував тих, хто
зробив ставку на підтримку авторитетних осіб, керівників та конкретні
акції по благоустрою міст і сіл.

У Верховній Раді України ІV скликання Запорізьку область представляють 4
народні депутати від виборчого блоку політичних партій «За єдину
Україну!» (І. Бастрига, Г. Горлов, В. Бронніков, О. Пеклушенко), 3 — від
виборчого блоку політичних партій «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»
(Ю. Артеменко, П. Сабашук, В. Трофименко), 1 — групи «Народовладдя» (В.
Хмельницький), по одному — від СДПУ(о) (Я. Сухий) та КПУ (А. Мороз).

1 За результатами проміжних виборів в одномандатному виборчому окрузі №
82, які відбулися 8 грудня 2002 року після смерті народного депутата
України О. Олексенка, народним депутатом України було обрано
Хмельницького Василя Івановича, за якого віддали свої голоси 35,12%
виборців, що взяли участь у голосуванні. На виборчі дільниці прийшли
55,7% від загальної кількості виборців.

Вибори Президента 1999 року

У першому турі президентських виборів 31 жовтня лідерство в області
захопив Л. Кучма, на підтримку якого висловилися 317371 виборець
(30,7%), на другому місці йшов П. Симоненко — 317823 (30,8%), далі — Н.
Вітренко — 152363 (14,8%), О. Мороз — 96343 (9,3%), Є. Марчук — 47173
(4,6%), Ю. Костенко — 11326 (1,1%), Г. Удовенко — 9570 (0,9%), В.
Онопенко — 6205 (0,6%).

У другому турі, що відбувся 14 листопада, за П. Симоненка проголосувало
525043 виборців (49,7%), за Л. Кучму — 473731 (44,8%). Обох кандидатів
на пост Президента викреслили у виборчих бюлетенях 40087 виборців
(3,8%).

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів
влади

У 2002 році запорізькі обласні осередки політичних партій України брали
достатньо активну участь у виборах до місцевих рад. Від партій потрапили
до бюлетенів для голосування 685 кандидатур.

Серед 100 депутатів обласної ради налічується 70 представників блоку «За
єдину Україну!», 8 — КПУ та по 4 — СДПУ(о) і ВПО «Жінки за майбутнє»,
решта незалежні.

В органах державної влади домінують представники Партії регіонів, вони
мають найбільший вплив у державних та податкових адміністраціях. Значний
вплив також мають і прихильники СДПУ(о). НДП найширше представлена в
середній керівній ланці, але останнім часом вона значно поступилася
своїми позиціями на користь Партії регіонів.

Основні політичні конфлікти в регіоні розгортаються в площині влада —
опозиція. Прикладами подібного протистояння можуть слугувати акції
«Україна без Кучми» та «Повстань, Україно!». За цього в області
політичні конфлікти зазвичай не мають вираженого персоніфікованого
характеру, прикладом чого можуть слугувати виборчі кампанії, які
проходять без особливих ексцесів.

Судово-правовий захист громадянських і політичних прав та свобод

У Запорізькій області діє 26 місцевих судів, апеляційний суд,
господарський та апеляційний господарський суд, юрисдикція якого
розповсюджується на Запорізьку і Херсонську області. У регіоні працюють
180 суддів, за рік розглядається близько 100 тис. справ.

У діяльності судів спостерігаються значні недоліки: тяганина, прийняття
незаконних і помилкових рішень, факти хабарництва. Так, у 2001-2002
роках прокуратура області відкрила 2 карні справи за фактами зловживання
службовим становищем проти судді місцевого суду Шевченківського району
міста Запоріжжя Едуарда Крикливого, якого звинувачено в отриманні хабара
в розмірі $100, та проти голови місцевого суду Запорізького району
області Ольги Євсєєвої, якій інкримінується одержання хабара в розмірі
$2 тис.

Деякі громадські та молодіжні організації подають у межах своїх
можливостей безоплатну юридичну допомогу населенню. Слід відзначити, що
вже третій рік поспіль працює студентська юридична приймальня при
гуманітарному університеті «Запорізький інститут державного і
муніципального управління» в м. Запоріжжі, яка подає безоплатну юридичну
допомогу малозабезпеченим громадянам. Крім того, з квітня 2003 року
почала працювати юридична громадська приймальня Запорізької молодіжної
обласної громадської організації «Молодий рух», яка допомагає
громадянам, що зазнали збитків унаслідок порушень їхніх прав, а також
веде моніторинг дотримання права на свободу преси в регіоні.

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

Герой України В’ячеслав Богуслав є генеральним директором
авіамоторобудівного заводу «Мотор-Січ» — підприємства з оборотом у
мільярд гривень. Дві третини акцій заводу підконтрольні йому. Компанія
володіє однойменною авіакомпанією, запорізьким телеканалом «Алекс».
Обраний по мажоритарному окрузі № 79 народний депутат України Ярослав
Сухий, що входить до фракції СДПУ(о), був висунутий саме «Мотор-Січчю».
У Запорізькій міськраді навіть є фракція депутатів-співробітників
«Мотор-Січі».

Колишній губернатор та міський голова Запоріжжя Євген Карташов підтримує
в регіоні власників комбінату «Запоріжсталь» Андрія Іванова, народного
депутата Василя Хмельницького, Володимира Солдатенка і близького до них
керівника «Індустріалбанку» Олега Дворецького. Групу «Запоріжсталі»
також представляють голова правління комбінату, Герой України Віталій
Сацький та народний депутат України Геннадій Горлов. Комбінату
підконтрольний запорізький телеканал ТБ-5 і щоденна газета
«Індустріальне Запоріжжя».

Голова ради директорів компанії «Олександр» Володимир Кальцев очолює
велику трейдингову компанію з річним оборотом понад 50 млн. дол.
Компанія має в Запоріжжі ряд дочірніх бізнесових структур у сфері
торгівлі та послуг, є співвласником комерційного акціонерного банку
«Муніципальний». Балотуючись на посаду мера обласного центру в 2002
році, В. Кальцев створив до виборів медіа-концерн «Нове слово», до
складу якого ввійшли три міські газети, радіокомпанія і телеканал
«Хортиця».

Народний депутат України Петро Сабашук, який є членом фракції «Наша
Україна», теж балотувався на посаду міського голови Запоріжжя й у своїх
виступах критикує обласну владу. До свого обрання він очолював
корпорацію «Світанок», що володіє Запорізьким електротехнічним заводом
«Весна», Запорізькою міською енергетичною компанією і когенераційною
станцією «Південна». Він має вплив також у Мелітополі, де мером обрано
висуванця «Нашої України» Василя Єфименка.

Валерій Баранов, який став мером Бердянська в 1998 році, а в 2002 році
був переобраний на цю посаду, має ряд торгових і переробних
бізнес-структур на території цього курортного міста на березі Азовського
моря. За короткий строк він спромігся відновити і реформувати міське
господарство, здобути авторитет чудового керівника й адміністратора, а
відтак вважається перспективним регіональним політиком.

Аналіз стану регіональної економіки

Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають
основу її індустріального та аграрного потенціалу. Посідаючи 9 місце в
Україні за чисельністю населення, область утримує 2 місце після м. Києва
за обсягом виробництва валової доданої вартості в розрахунку на одного
жителя.

Регіональний ВВП на душу населення складає 3,8 тис. грн., що теж є
другим після м. Києва показником в Україні. У галузях народного
господарства зайнято 734,4 тис. чоловік, з них 493,7 (понад 67%)
працюють у сфері матеріального виробництва.

В області зосереджені практично всі основні промислові галузі, серед
яких ключовими є електроенергетика, металургія, машинобудування,
металообробка та хімія. Основу промисловості регіону складають
металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 12,1%
загального обсягу чавуну, 14% сталі, 15,6% готового прокату, 11,9%
коксу, 26,5% електроенергії України.

Лідером на автомобільному ринку України є СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ», де
виробляється 36,7% усіх легкових автомобілів. Відомий італійський
виробник середньо- та багатотоннажних вантажівок — компанія «Івеко» —
обрала своїм партнером з випуску авто європейського класу запорізьке
підприємство «Мотор-Січ». Запорізька область посідає 4 місце серед
регіонів України за обсягами зовнішньої торгівлі та зокрема експорту.
Запорізький регіон відноситься до числа найбільш
інвестиційно-привабливих в Україні. За обсягом прямих іноземних
інвестицій в основний капітал (понад $260 млн.) область входить до
першої десятки регіонів України, а за обсягом інвестицій у розрахунку на
душу населення посідає 4 місце.

За обсягом грошових доходів у розрахунку на душу населення область
утримує 5 місце серед регіонів України, а за рівнем середньомісячної
заробітної плати — 2-ге.

У регіоні діють понад 160 великих промислових підприємств. Металургійний
комплекс області представлений такими підприємствами чорної та
кольорової металургії, як відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь»
— провідний виробник сталей та чавуну, «Дніпроспецсталь» — виробник
спеціальних сталей, «Український графіт» — провідний виробник
графітованих електродів, «Запорізький алюмінієвий комбінат» — єдиний в
Україні виробник алюмінію й основної сировини для його виробництва —
глинозему, «Титаномагнієвий комбінат» — єдиний в Україні виробник
губчастого титану, провідне підприємство з виробництва германію та
кристалічного кремнію. ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» — єдиний в
Україні виробник алюмінієвої катанки для електротехнічних цілей шляхом
безперервного ливарництва. ВАТ «АзМОл» — одне з найпотужніших в Україні
підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. ВАТ
«Пивобезалкогольний комбінат «Славутич» — один із лідерів пивоваріння у
Східній Європі та найсучасніше підприємство галузі з високим рівнем
автоматизації технологічних процесів.

У м. Запоріжжі розташовані всесвітньо відомі підприємства машинобудівної
галузі з високотехнологічним виробництвом, а саме ВАТ «Мотор-Січ» —
виробник авіадвигунів для літаків та вертольотів провідних розробників —
КБ Антонова, Яковлєва, Туполєва, Берієва, Камова, Міля, ВАТ «Запорізький
трансформаторний завод» — єдиний в Україні виробник силових
трансформаторів світової якості, «Запоріжабразив» — провідний виробник
абразивних матеріалів та інструменту. На території регіону розміщена
Запорізька атомна електростанція — найбільша АЕС у Європі, встановлена
потужність якої складає 6000 мВт.

Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною
інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установи. Такі
регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк»
відповідно до своїх загальних активів (понад $20 млн.) віднесені до
групи «великих банків» України.

Щільність телефонних номерів на 100 чоловік складає 24 одиниці, за цим
показником область посідає 1 місце в Україні.

Розвиток малого та середнього бізнесу

Протягом останніх років в області склалися позитивні тенденції в сфері
розвитку малого підприємництва. Тут функціонує близько 8,5 тисяч малих
підприємств, на яких зайнято 14% працюючих на всіх підприємствах
області. Серед малих підприємств переважають підприємства з чисельністю
зайнятих до 10 осіб, яких налічується 75% від загальної кількості малих
підприємств.

Малими підприємствами в 2001 році вироблено продукції та надано послуг
обсягом 5,1% загального виробництва продукції (робіт, послуг) області.
Темпи зростання обсягів випуску продукції (в діючих цінах) склали 128,8%
до 1999 року. Більше половини малих підприємств функціонують у сфері
торгівлі та послуг, 15% — у промисловості, 10,2% — в будівництві, 3,6% —
у сільському господарстві, 3,2% — у сфері транспорту та зв’язку.

Крім юридичних осіб у сфері малого бізнесу працюють 62 тис.
громадян-суб’єктів підприємницької діяльності. Переважна більшість
підприємців-фізичних осіб працюють на ринках, проте зростає й кількість
підприємців, які надають послуги населенню (ремонт побутової техніки,
індивідуальний пошив одягу, індивідуальний ремонт та пошив взуття).

Оцінка бюджетних процесів в області та міжбюджетних відносин

У 2002 році Запорізька область перерахувала в державний бюджет 3 млрд.
207,6 млн. грн. Видаткова частина бюджету області складала 313,2 млн.
грн. з урахуванням субвенцій з державного бюджету в розмірі 147,7 млн.
грн., що становило 85,1% до плану на рік (173,5 млн. грн.), і була
виконана на 91,9%.

До обласного бюджету в 2002 році надійшло 161 млн. 783,4 тис. грн.
доходів загального фонду, тобто 97,7% затвердженого річного плану. Тим
часом заборгованість підприємств регіону перед бюджетами всіх рівнів
склала за 2002 рік 718 млн. грн., що майже вдвічі більше, ніж на початок
року. Заборгованість перед Пенсійним фондом України становила 24 млн.
грн., що на 77% більше, ніж у 2001 році, а заборгованість по зарплаті —
47 млн.

На І квартал 2003 року 367 підприємств області, або 1,7% від загальної
кількості платників податків, працювали збитково.

Стан приватизаційних процесів у регіоні

Від початку процесу роздержавлення в Запорізької області були
приватизовані 820 об’єктів державної та 2003 об’єкти комунальної
власності. Практично завершена приватизація малих і середніх
підприємств, на які не розповсюджується мораторій. Повністю завершена
приватизація радгоспів та підприємств, що обслуговують сільське
господарство. Підприємства олійно-жирової та молочної промисловості,
хлібозаводи, консервні заводи перетворені на відкриті акціонерні
товариства.

У промисловості частка приватизованих підприємств становить близько 50%
від загальної кількості, а обсяг випущеної ними в 2001 році продукції
сягнув 77% від загального обсягу виробництва.

Стан аграрної реформи в регіоні

l

n

n

??$??/?ізькій області займалося 2967 підприємств: 109 державних та 180
приватних підприємств, 2163 фермерських господарства, 342 господарчих
товариства, 99 кооперативів, підсобних господарств і 74 інших. Посівна
площа дорівнювала 1225 тис. га, в господарствах населення — 307,8 тис.
га.

1,6 млн. гектарів було розпайовано між колишніми членами колективних
сільгосппідприємств. Середній розмір паю склав 7,3 га. Право на земельну
частку паю отримали 220 тис. чол. Державні акти на отримання землі в
приватну власність одержали 144 тис. громадян. У 2002 році надійшло 2
тисячі скарг на несправедливе розпаювання землі, 1800 з яких були
задоволені.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція
рослинництва. За 1996-2000 роки частка продукції рослинництва склала в
середньому 58,3%, тваринництва — 41,7%. Основною технічною культурою
Запорізької області є соняшник.

Зовнішня торгівля, інвестиційний та інноваційний розвиток

Хоча зовнішньоторговельний оборот Запорізької області зменшився з 2,19
млрд. дол. США в 2000 році до 1,95 млрд. дол. у 2001-му та до 1,8 млрд.
дол. у 2002 році, однак обсяг іноземних інвестицій у 2002 році в
порівнянні з попереднім роком зріс на 96 млн. дол. і склав 378,24 млн.
За оцінкою всесвітньо відомої консалтингової фірми «Coopers and
Lybrandt», регіон є одним з найбільш привабливих в Україні для іноземних
інвесторів. У рейтингу інвестиційної привабливості країни Запорізька
область посідає 4 місце. Відтак на неї припадає 6% від загального обсягу
вкладених в економіку країни інвестицій.

Найвагоміші зовнішньоінвестиційні проекти регіону — це
пивобезалкогольний комбінат «Славутич», що належить шведській компанії
«Baltic Bеvеrеаgеs Holding», ЗАТ «СП «Запорізький автомобільний завод»
(ЗАЗ), 50% акцій якого володіє швейцарська компанія «Hirch and Cie»,
електрометалургійний комбінат «Дніпроспецсталь» — 58% акцій його
викупила інвестиційна компанія «ING Barrings-Схід» (Європейський Союз),
Запорізький алюмінієвий завод, 68,01% акцій якого належить російському
«АвтоВАЗ-інвест». Найбільші внутрішні інвестиції надійшли до
Запорізького заводу феросплавів, контрольний пакет акцій якого належить
компаніям, афілійованим з «Приватбанком» (Дніпропетровськ), підприємства
«Запоріжкокс», контрольним пакетом акцій якого володіє «Донгорбанк»
(Донецьк), Запорізького абразивного комбінату, контрольний пакет акцій
якого купила компанія «Бринкфорд» (Київ).

Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення в Запорізькій
області перевищує середньоукраїнський рівень на $36,9 і дорівнює $121,9.
Іноземні інвестиції вкладені в 145 підприємств краю. Великий інтерес
інвесторів викликають такі галузі економіки області, як машинобудування
(75,6%), харчова промисловість (9,7%), чорна металургія (8,5%).

Запорізька область є чітко визначеним експортоорієнтованим регіоном, в
якому обсяги експорту, за підсумками 2001 року, більш ніж удвічі
перевищують обсяги імпортних закупівель. За обсягами експорту область
посідає 4 місце серед регіонів України.

Понад 100 підприємств регіону постійно здійснюють зовнішньоторговельну
діяльність. В загальній структурі експорту регіону більше половини
складають чорні метали, друге і третє місця поділяють продукція
кольорової металургії та машинобудування. Партнерами області в зовнішній
торгівлі є більш ніж 100 країн світу. Найбільші обсяги експортних
поставок товарів та послуг здійснюються до Російської Федерації,
Туреччини, Китаю, Угорщини, Німеччини та Польщі.

Оцінка соціальної сфери регіону

За даними обласного центру зайнятості населення, на 1 березня 2003 року
в області нараховувалося 1166,4 тис. осіб працездатного віку (59%),
352,4 тис. (17,8%) молодшого та 457,3 тис. (23,2%) старшого за
працездатний вік. 79,5% працездатного населення проживало в містах
області, а 20,5% — в сільській місцевості. 60 із кожних 100 зайнятих в
економіці працівників становили жінки, 17 — молодь у віці 16-28 років,
15 — громадяни, які отримували пенсію за віком, на пільгових умовах та
по інвалідності.

2002 року в області було зареєстровано 112 тис. безробітних, що на 18%
більше, ніж попереднього року. Рівень офіційно зареєстрованого
безробіття по області складає 3,7% від загальної чисельності населення.

Соціальні програми

Щороку Запорізька обласна рада затверджує програму
соціально-економічного та культурного розвитку Запорізької області.

Запорізька обласна державна адміністрація докладає зусиль до вирішення
житлової проблеми в області. Розроблена й ефективно реалізується обласна
програма «Молодій запорізькій родині — доступне житло» із залученням
державного та обласного пільгових кредитів для будівництва житла. У 2003
році на ці цілі передбачено виділити 1,76 млн. грн. пільгового
довгострокового державного кредиту.

В сфері охорони здоров’я затверджені та діють обласні програми,
спрямовані на підвищення якості надання медичної допомоги
соціально-незахищеним верствам населення та жителям сільської
місцевості, впровадження надання первинної медико-санітарної допомоги
населенню області на засадах сімейної медицини, зокрема «Репродуктивне
здоров’я в Запорізькій області на 2001-2005 роки», «Дитинство»,
«Програма комплексних заходів щодо заохочення народжуваності на
2002-2005 роки», «Програма заходів щодо реалізації концепції безпечного
материнства на 2002-2005 роки».

З ініціативи губернатора Запорізької області в регіоні прийнята й
реалізується програма «Комп’ютерний клас — кожній школі», в рамках якої
планується створити близько 200 комп’ютерних класів у школах області. У
межах обласної програми боротьби з бідністю подається медична, соціальна
(в т. ч. адресна) допомога найуразливішим верствам населення: ветеранам,
інвалідам, малозабезпеченим, здійснюються заходи щодо забезпечення
літнього відпочинку дітей із малозабезпечених сімей та дітей-сиріт.
Запорізька обласна рада ухвалила також програму відродження та розвитку
козацтва в області на 2002-2005 роки.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

У Запорізькій області зареєстровано 462 друкованих видання, з яких
регулярно виходить приблизно половина. Поширенням преси займаються
Запорізька дирекція держпідприємства «Укрпошта», запорізьке комунальне
підприємство «Преса», приватні розповсюджувачі.

34 з усіх зареєстрованих видань є державними. З обласного бюджету
фінансується газета «Запорізька правда» (вона виходить тричі на тиждень
накладом 30 тис. прим), а також ряд районних газет, засновниками яких є
відповідні ради депутатів. У Запоріжжі виходить газета «Запорозька Січ»
(тричі на тиждень середнім накладом 12 тис.), що фінансується з міського
бюджету. Та найбільш популярні інформаційні щотижневі видання
перебувають у приватній власності: «МІГ» (середній разовий тираж — 60
тис. прим.), «Мрія» (65 тис.), «Субота плюс» (48 тис.), «Мелітопольські
відомості» (32 тис.) і додатки до газети «Місцевий час» та «Місце
зустрічі», «Діловий Бердянськ» (22 тис.).

Нині в Запорізькій області зареєстровано 9 телекомпаній, найбільшими з
яких є запорізькі ТБ-5, «Алекс», «МТВ+» (Мелітополь). З обласного
бюджету фінансується телеканал «Запоріжжя». Тут зареєстровано 19
компаній кабельного телебачення. В області зареєстровано також 9
радіостанцій, найбільшими з них є ФМ-станції «Ностальжі», «Великий Луг»,
«Південний простір». З бюджету області фінансується «Радіо «Запорожжя».

В області діє 21 інтернет-провайдер, найпотужнішими з яких є Запорізька
дирекція ВАТ «Укртелеком», «Комінт», «Marka ISP», «Експрес»,
«Січ-Інфоком», «Запоріжзв’язоксервіс». Райони області в основному
обслуговують «Укртелеком» та «Комінт». У регіоні використовуються такі
перспективні технології інтернет-зв’язку, як вихід у мережу за допомогою
кабельних каналів телебачення (інтернет-провайдер «Фрегат»), послуга
call back, вихід по каналах CDMA, радіо-інтернет («Експрес»,
«Радіоком»). За експертними оцінками, в Запорізькій області активними
користувачами Інтернету є близько 4% населення області (офіційні дані
щодо цього відсутні).

У 2001 році в області було зареєстровано 15 громадянських позовів до ЗМІ
та журналістів, що стосувалися їхньої професійної діяльності, у 2002-му
— 13. Більшість позовів стосувались оприлюднення недостовірної
інформації, яка завдає морального збитку і плямує ділову репутацію.
Найгучнішими справами 2002 року стали позов мера Запоріжжя Олександра
Поляка до телеканалу «Хортиця» і трьох його співробітників з вимогою про
відшкодування морального збитку, завданого критикою його дій у
телеефірі, на суму 700 тис. грн. (позов задоволено), позов керівництва
запорізького міського комунального підприємства до газети «Індустріальне
Запоріжжя» і двох її журналістів, що опублікували критичний виступ
кандидата на посаду міського голови (суд стягнув із газети 1,8 млн.
грн., а з журналістів — по тисячі), позов настоятеля Запорізької єпархії
Української автокефальної православної церкви до телеканалу ТБ-5 про
солідарну відповідальність на суму 500 тис. грн. за поширення
інформації, що завдала шкоди діловій репутації УАПЦ (позов не
задоволено), позов компанії «МАСА інвест-груп» до газети «Наш час плюс»
з вимогою про відшкодування шкоди, завданої діловій репутації, на суму в
200 тис. грн. (позов не задоволено), позов єговістської громади
Жовтневого району Запоріжжя до телеканалу «Алекс» з приводу оприлюднення
недостовірної інформації і відшкодування шкоди на суму в 300 тис. грн.
(позов не задоволено).

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського
суспільства в регіоні

Станом на 1 січня 2003 року в області було зареєстровано понад тисячу
громадських організацій, але тільки 400 з них регулярно звітують про
свою діяльність. Діють 300 громадських організацій обласного значення
(див. табл. 4).

Стан третього сектора області в порівнянні з іншими регіонами виглядає
не найкращим чином. Найбільш помітною є діяльність молодіжних, зокрема
студентських організацій та частини політичних молодіжних об’єднань.
Частина цих організацій, що перебуває в складі Запорізького комітету
молодіжних організацій, має доступ до бюджетного фінансування. Решта ж
намагається проводити незалежну від партій та влади діяльність (що не
виключає спільних проектів), тож джерелами їх фінансування є, як
правило, міжнародні гуманітарні організації (найбільш показові приклади
— Комітет виборців України та Ліга інтелектуального розвитку молоді). У
Запорізькому регіоні функціонують Ресурсний центр для громадських
організацій (який останнім часом значно знизив свою активність) та
Ресурсний центр для працівників соціальної сфери, створений на базі
Запорізького державного університету та переважно орієнтований на його
потреби (він діє в рамках проекту «Соціальна освіта в Україні» Дитячого
християнського фонду).

Органи самоорганізації населення

Після прийняття Верховною Радою Закону України «Про органи
самоорганізації населення» в районах та містах Запорізької області
почали активно створюватись органи самоорганізації населення,
квартальні, вуличні, будинкові комітети, в містах та селах області
проводяться громадські слухання та збори громадян.

Досвід Бердянська, одного з найбільших міст Запорізької області, в сфері
залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого значення є
унікальним не тільки для області, але й для країни. Протягом 2002 року
тут було проведено близько 80 зборів громадян по мікрорайонах міста з
приводу створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків
(ОСББ). Триває процес створення будинкових комітетів, а в приватному
секторі міста працюють 33 вуличних комітети. Згідно з положенням про
ради мікрорайонів міста Бердянська, затвердженим рішенням 26-ї сесії
Бердянської міської ради ХХІІІ скликання, тут створено 12 комітетів
мікрорайонів.

У 2002 році управління державної служби охорони при УМВС України в
Запорізькій області уклало договір із громадським об’єднанням «Порядок у
нашому домі» № 11-2019 від 31 травня 2002 року, а відтак сьогодні місто
Бердянськ має муніципальну міліцію — підрозділ з охорони комунальної
власності.

Приклад Бердянська почали наслідувати й інші міста та населені пункти
області: процес створення органів самоорганізації населення починає
активно ініціюватись органами місцевого самоврядування міста Токмака,
районними радами. Члени територіальної громади м. Токмака мають право
ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до компетенції
органів місцевого самоврядування, що, безумовно, сприятимемо розвитку
нових форм громадського самоврядування в місті.

В обласному центрі процес створення органів самоорганізації населення
просувається значно повільніше, його вплив на життєдіяльність міста
залишається мінімальним.

Аналіз міжсекторної співпраці

Незважаючи на велику кількість зареєстрованих громадських організацій
громадськість та ЗМІ не виявляють глибокого інтересу до їхніх проектів
та програм, що може бути викликане незрілістю й аморфністю запорізьких
некомерційних організацій. Громадські організації є маловпливовими й
охоплюють менше 2% населення. Більша їх частка зосереджена в обласному
центрі, а також у містах Бердянську, Мелітополі, Енергодарі. Органи
влади майже не підтримують розвиток організацій третього сектора.

Поряд існують і досить успішні приклади участі громадських організацій у
розв’язанні деяких суспільних проблем. Передовсім це профілактика
негативних явищ (злочинності, наркоманії, алкоголізму та ін.) у
дитячому, підлітковому, молодіжному середовищах, запобігання насильству
в сім’ї, екологічні проблеми, допомога малозабезпеченим верствам
населення. Прикладами успіху є діяльність таких громадських організацій,
як благодійний фонд «Сподівання», благодійні фонди «Небайдужі люди» і
«Сантіс», Ліга інтелектуального розвитку молоді, Комітет виборців
України, Центр юридичного захисту, «Молодий рух».

Бізнесові кола потроху починають усвідомлювати свою соціальну
відповідальність, і що далі, то охочіше виступають спонсорами подібних
проектів. У першу чергу це стосується представників середнього бізнесу,
серед яких можна відзначити НВО «Гарт», ТОВ «Ольф», ТОВ «Рома» та
«АТ-Комп».

Але, на жаль, такі стосунки не набули в регіоні характеру системної
взаємодії. В області досі немає Ради соціального партнерства. Щоправда,
останнім часом з’являються оптимістичні сигнали з усіх трьох секторів.
Так, уже сформовано оргкомітет з проведення І регіонального форуму
організацій третього сектора, ідея якого знаходить розуміння і в органах
державної влади, й у представників бізнесу.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

За даними всеукраїнського перепису населення, на території області
проживають представники понад 130 національностей й народностей. У
національному складі населення області переважну більшість становлять
українці (1364,1 тис. осіб, або 70,8% від загальної кількості
населення). Росіян налічується 476,7 тис. (24,7%), болгар — 27,8 тис.
(1,4%), білорусів — 12,7 тис. (0,7%), вірмен — 6,4 тис. (0,3%), євреїв —
4,4 тис. (0,2%).

Російську мову вивчають як предмет у переважній більшості середніх
навчальних закладів області. Польська мова викладається в недільній
польській школі, яка функціонує на базі загальноосвітньої середньої
школи № 41 м. Запоріжжя, іврит вивчається в двох єврейських школах
«Алеф» та «Шабат Любович». З мовами інших національностей бажаючі мають
можливість ознайомитися на різноманітних курсах, які організуються
національно-культурними товариствами, що представляють інтереси 18
національних громад області.

У регіоні зареєстровано 50 національно-культурних товариств та
громадських організацій, 13 із яких мають статус обласних. Це зокрема
обласні відділення Всеукраїнської організації «Російський рух України»,
Товариства болгарської культури, Товариства німецької культури
«Відергебурт», Грецької ради «Еллада», Товариства польської культури
імені Адама Міцкевича, Литовського національно-культурного товариства,
Єврейської ради, а також Спілка вірмен Запорізької області, Запорізька
обласна організація Конгресу азербайджанців України, Ассирійська
діаспора Запорізької області, Запорізьке товариство татарської культури,
Запорізьке товариство корейської культури.

Національно-культурні товариства області постійно проводять заходи на
відзначення своїх національних свят. У м. Запоріжжі регулярно
проводяться дні єврейської, татарської, вірменської, грецької культури.

Періодичні видання національно-культурних товариств області
розповсюджуються на громадських засадах. Одне з найвідоміших
національних видань — газета громади прогресивного іудаїзму «Шалом» «В
поисках истины» — виходить накладом у 2000 примірників.

Фактів міжнаціональної ворожнечі в Запорізькій області не зафіксовано.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Запорізька область є одним із найбільш промислово розвинутих регіонів
України. Основою запорізької економіки залишаються чорна, кольорова
металургія та машинобудування, що зумовлює чималу різницю між рівнем
життя сільського і міського населення області, а також ставить
промисловість у залежність від експорту. Економічну ситуацію в регіоні
ускладнює процес вторинного перерозподілу власності, наявні та очікувані
економічні конфлікти навколо ряду важливих промислових та енергетичних
підприємств регіону.

Крім того, в 2001-2002 роках металургійна промисловість Запорізького
регіону, орієнтована на експорт, пережила падіння виробництва. Криза
була викликана початком антидемпінгових розслідувань у США і Росії, що
стосувались і продукції багатьох підприємств області. Але незважаючи на
важку кризу металургійна промисловість області відновлюється.

У машинобудівному комплексі Запорізької області завдяки
протекціоністській політиці держави та започаткуванню ряду спільних
проектів спостерігається позитивна динаміка. Авіамоторобудівний завод
«Мотор-Січ» і ЗАТ «СП «Запорізький автомобілебудівний завод» істотно
збільшили обсяги виробництва.

Сільське господарство Запорізької області балансує на межі кризи, яка
може виникнути через відсутність належної кількості діючих переробних
підприємств та природні катаклізми, що притаманні Запорізькому регіону,
який відноситься до числа місцевостей з ризикованим землеробством. Через
низькі закупівельні ціни на продукцію переробних підприємств збитковими
і нерентабельними залишаються тваринництво та птахівництво. Головною
вадою агропромислового комплексу області зостається й тотальна
централізація влади і відсутність у місцевих та районних рад можливості
самостійно управляти бюджетом. Сільське господарство області потребує
відродження переробного комплексу, застосування тимчасового регулювання
закупівельних цін на м’ясо і молоко. Також необхідно остаточно
врегулювати конфлікти навколо розпаювання земельних ділянок, що частково
зменшить соціальну напругу на селі.

Через відсутність зворотних державних соціальних дотацій у Запорізьку
область (надходження в держбюджет від регіону в п’ять разів перевищують
зворотні дотації) виникли кризи в соціальній сфері та в комунальному
господарстві, яке потерпає від масових неплатежів населення. Низький
рівень життя і зростання кількості людей похилого віку зумовлюють
опозиційні політичні вподобання більшості виборців: регіон входить до
«червоного поясу» України. За результатами парламентських виборів 2002
року лівий партійний спектр отримав у Запорізькій області 38% голосів.

Характерною рисою економічно міцної Запорізької області є відсутність
сильного політичного лобі в центральних органах влади. На місцевому
рівні влада не розробила необхідних програм для розвитку механізмів
самоорганізації населення і створення підприємств середнього та малого
бізнесу.

Нині Запорізька область є одним із найбільш екологічно забруднених
регіонів України, до чого призводить діяльність великої кількості
підприємств важкої промисловості та пасивна роль державних органів
влади, які повинні контролювати екологічну ситуацію. Під час проведення
екологічного експерименту в гірничо-металургійному комплексі
підприємства недостатньо модернізували очисні споруди, хоч і досягли
певних успіхів.

У майбутньому для подолання економічної та соціальної кризи Запорізький
регіон потребує значних бюджетних вливань, які повинні спрямовуватися на
фінансування сфер охорони здоров’я, освіти, соціального захисту,
культури, фізичної культури та спорту, які потерпають від постійного
недофінансування та не мають альтернативних фінансових джерел.

Похожие записи