.

Трансформаційні зрушення в соціально-економічному розвитку регіонів (реферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3664
Скачать документ

Реферат на тему:

Трансформаційні зрушення

в соціально-економічному розвитку регіонів

Розвиток економіки України та вирішення важливих соціальних проблем
значною мірою залежать від ефективності трансформаційних процесів, які
повинні забезпечити найбільш повне й оптимальне використання
природно-ресурсного, науково-технічного, виробничого і соціального
потенціалу кожного регіону. Активізація економічних трансформацій
зумовлює необхідність раціонального управління процесами комплексного
розвитку територій, максимального врахування особливостей регіонів, їх
можливої інтеграції в загальнодержавному господарському комплексі,
забезпечення соціальних стандартів життєдіяльності людей. Управління
регіональним розвитком випливає з регіональної політики держави в галузі
господарської діяльності, міжрегіонального кооперування, розвитку
ринкової інфраструктури та нових територіальних форм економічної
діяльності, збалансованості економічного та екологічного розвитку.

Останнім часом вітчизняні науковці, серед яких Амоша О.І., Долішній
М.І., Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М., Чумаченко М.Г., Бандур С.І., Пила
В.І., Чернюк Л.Г. та ін, приділяють велику увагу розв’язанню проблем
регіонального розвитку.

Незважаючи на результати досліджень зазначених авторів, значну кількість
публікацій, присвячених особливостям трансформаційних процесів у
перехідний період, слід відзначити, що саме на регіональному рівні не
створені умови для подолання застійних явищ, проведення структурних
перетворень, спрямованих на розвиток відтворювальних процесів,
вдосконалення пропорцій між галузями і сферами виробництва, досягнення
належних екологічних умов для розвитку виробничих комплексів та
забезпечення належного рівня життя людей у регіонах. Це обумовлено тим,
що нині рівні економічного і соціального розвитку економічних районів
України мають значні відмінності. Досить суттєвими є і відмінності у
ресурсному забезпеченні, розвитку ринкової інфраструктури тощо. З огляду
на це, метою написання цієї статті є дослідження стану розвитку
господарського комплексу регіону Полісся та розробка пропозицій по
подоланню його відставання від інших регіонів України.

Особливостями регіонів та відмінностями соціально-економічного їх
розвитку є просторовий ресурс – територія; працересурсний та споживчий
потенціал – населення; ефективність функціонування економіки – це
виробництво валової доданої вартості, а також продукції промисловості і
сільського господарства, роздрібного товарообороту, обсягів товарів і
послуг. Особливості відтворення характеризуються показниками інвестицій
в основний капітал, а рівень соціального розвитку – видатками на освіту,
охорону здоров’я, соціальний захист, житлово-комунальне господарство
тощо.

Узагальнені показники розвитку економічних районів (за класифікацією
автора) і регіонів України у 2002 р. представлені в табл.1. Як свідчать
дані цієї таблиці, найбільш результативним було функціонування
господарських комплексів у Донецькому і Придніпровському економічних
районах, в яких виробляється 31,5% валової доданої вартості. Промислове
виробництво дає 50,3% загальнодержавного виробництва продукції, тут
зосереджено більш ніж третину основних виробничих фондів. Виділяються ці
райони і найбільшими капітальними вкладеннями, які становили 27%
загальнодержавних.

Таблиця 1. – Основні соціально-економічні показники розвитку економічних
районів і регіонів України у 2002 році

Економічні райони і регіони

Частка регіону у загальнодержавному показнику, %

територія* населення валова додана вартість** продукція промисловості
продукція сільського господарства інвестиції в основний капітал
роздрібний товарооборот експорт товарів***

Донецький район 8,8 15,1 16,6 27,4 8,4 13,8 11,9 27,6

Донецька 4,4 9,9 4,1 19,2 5,8 10,1 8,6 19,7

Луганська 4,4 5,2 12,5 8,2 2,6 3,7 3,3 7,9

Карпатський район 9,3 12,8 8,6 5,3 11,7 9,9 12,4 6,1

Закарпатська 2,1 2,6 1,5 0,6 2,2 1,6 2,7 1,5

Івано-Франківська 2,3 2,9 2,1 1,5 2,8 2,6 1,8 2,2

Львівська 3.6 5,4 4,0 2,8 4,7 4,8 6,2 2,0

Чернівецька 1,3 1,9 1,0 0,4 2,0 0,9 1,7 0,4

Південний район 18,8 15,2 12,9 7,7 15,2 15,6 13,0 10,9

АР Крим 4,5 4,2 3,0 1,6 3,3 4,0 3,6 1,2

Миколаївська 4,1 2,6 2,4 2,2 3,3 2,8 2,1 3,0

Одеська 5,5 5,1 5,2 2,6 5,3 7,1 4,6 5,5

Херсонська 4,7 2,4 1,6 0,9 3,3 1,0 1,9 0,9

м. Севастополь – 0,8 0,7 0,4 – 0,7 0,8 0,3

Подільський район 10,1 9,0 6,0 3,7 12,3 4,6 6,0 2,4

Вінницька 4,4 3,7 2,7 1,8 5,8 1,7 2,6 1,4

Тернопільська 2,3 2,4 1,3 0,6 3,2 0,9 1,4 0,4

Хмельницька 3,4 2,9 2,0 1,3 3,3 2,0 2,0 0,6

Поліський район 16,9 10,1 6,8 5,5 13,1 6,6 8,2 3,3

Волинська 3,3 2,2 1,5 0,9 3,0 1,7 2,0 0,8

Житомирська 5,0 2,9 1,7 1,6 3,3 1,4 2,1 1,0

Рівненська 3,3 2,4 1,7 1,2 3,0 1,9 2,0 0,6

Чернігівська 5,3 2,6 1,9 1,8 3,8 1,6 2,1 0,9

Придніпровський район 13,9 13,7 14,9 22,9 14,1 13,2 14,8 23,8

Дніпропетровська 5,3 7,4 8,9 14,7 6,0 7,8 8,7 16,0

Запорізька 4,5 4,0 4,3 7,3 3,8 4,0 4,3 7,4

Кіровоградська 4,1 0,3 1,7 0,9 4,3 1,4 1,8 0,4

Східний район 13,9 12,1 11,7 12,4 14,5 14,0 13,0 5,8

Полтавська 4,8 3,4 3,7 4,5 5,0 4,9 3,3 4,3

Сумська 3,9 2,7 2,3 2,2 3,5 2,6 2,4 1,5

Харківська 5,2 6,0 5,7 5,7 6,0 6,5 7,3 2,2

Центральний район 8,3 12,1 22,5 15,4 10,7 22,1 20,4 16,4

Київська 4,8 3,8 3,5 3,3 6,1 4,4 3,6 1,7

Черкаська 3,5 2,9 2,0 1,6 4,6 1,6 2,0 1,1

м. Київ – 5,4 17,0 10,5 – 16,1 14,8 13,6

Джерело: розраховано автором за даними [5, с. 50, 122, 170, 231, 282,
303, 368].

* Показники по Київській області з включенням м. Києва, по АР Крим з
включенням м. Севастополя

**Показники за 2001 рік

***Показники не включають нерозподілених обсягів по регіонах у розмірі
4%

Це свідчить про те, що тут склався фондо- і капіталомісткий комплекс
індустріального виробництва. Ці два економічні райони беруть активну
участь у зовнішньоекономічній діяльності. Так, експорт товарів з цих
районів у 2002 році складав 51,4% загальнодержавного, що забезпечує
основні валютні надходження в Україну.

На другому місці за результативністю економічної діяльності знаходяться
Південний, Східний та Центральний економічні райони. У них виробляється
понад 47,1% валової доданої вартості, 35,5% промислової і майже 40,4%
сільськогосподарської продукції країни. Капітальні вкладення тут
становлять 51,7% загальнодержавних, а експорт товарів і послуг – 33,1%
обсягів.

На решту районів України – Карпатський, Подільський і Поліський,
припадає 21,4% виробництва ВДВ, 14,6% промислової і 37,1%
сільськогосподарської продукції. Ці райони дають лише 11,8% експорту
товарів. Це показники узагальнюючого характеру.

Трансформаційні процеси, що супроводжуються структурно-динамічними
зрушеннями в регіональній господарській системі, більш детально
досліджені на прикладі Поліського економічного району.

Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж
північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським,
Подільським, Центральним та Східним районами. Через цей регіон проходять
транспортні артерії, що з’єднують Україну з Білоруссю, частково – з
Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною
ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами
Північної Європи та Балтії, а з іншого, – між Росією та Західною
Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся
не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв`язків,
але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими
державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної
системи торгівлі, транспорту та зв’язку, створення зон міжрегіонального
та міждержавного співробітництва.

Враховуючи притаманний району дефіцит енергоносіїв, енергетичну базу
району складають, поряд із власними (вугілля кам’яне й буре, газ, нафта
та торф, дрова), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні
ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та
сільськогосподарського комплексів Полісся є власне внутрішній, а також
ринки інших економічних районів України, на які надходить продукція
машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали
тощо. Продукція паливної промисловості, однак, споживається в основному
в межах району.

Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого
потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура
природно-ресурсного потенціалу, у якій домінує частка
сільськогосподарських ресурсів, по-друге, довготривала
аграрно-промислова спеціалізація господарства регіону. У 90 -і роки в
промисловості, а особливо, у сільському господарстві відбулося суттєве
моральне та фізичне старіння основних фондів. У багатьох галузях
фактично припинилось нарощування та оновлення виробничих потужностей.
Особливої шкоди при цьому завдано галузям спеціалізації економічного
району – легкій промисловості, машинобудуванню, сільськогосподарському
виробництву тощо. Неналежним чином використовується виробничий
потенціал, сконцентрований у зоні радіоактивного забруднення. Особливо
це стосується підприємств агропромислового комплексу.

У територіальній структурі суспільного виробництва (за виробництвом
валової доданої вартості в розрахунку на душу населення) найкращими
показниками характеризується Чернігівська, найгіршими – Волинська
область. У внутрірайонній територіальній структурі виробництва ВДВ у
2001 р. також домінуючою є Чернігівська, найменшою – Волинська область.

Аналіз галузевої структури валової доданої вартості свідчить, що
господарський комплекс Полісся у порівнянні з Україною відрізняється
більшою часткою сільського господарства та відносно меншою питомою вагою
промисловості, транспорту й зв’язку, будівництва, житлово-комунального
господарства, сфери послуг. Для збалансування
територіально-господарських пропорцій пріоритетами структурної політики
мають стати саме ці галузі господарства при збереженні загальної
агропромислової орієнтації регіональної економіки Полісся. Підвищення
рівня промислового розвитку та поліпшення якості і збільшення обсягу
послуг інфраструктурних галузей сприятимуть ефективній зайнятості
трудових ресурсів Полісся. З точки зору територіальних господарських
пропорцій пріоритетне значення має повніше й прискорене залучення в
суспільне виробництво потенціалу Волинської та Чернігівської областей,
поглиблення спеціалізації Рівненської області на традиційному
аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та легкої
промисловості.

Спеціалізацію промислового комплексу району виявляє порівняння галузевої
структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо
у загальноукраїнській структурі промислової продукції домінує продукція
паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукупності 47,5 %
від загальної продукції), то для Полісся переважаючою є продукція
переробних галузей (харчової та легкої промисловості разом).

Питома вага продукції паливно-енергетичного комплексу та металургії
загалом становить у Поліссі лише 26,6%, причому остання практично не
представлена (1,2%), хоча паливна промисловість та енергетика
перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної
галузі виробництва – харчової і переробної промисловості для Поліського
району перевищує 37% при середньоукраїнському показнику – 19,1%. Іншими
галузями спеціалізації району є деревообробна та целюлозно-паперова,
легка і промисловість будівельних матеріалів (табл. 2).

Таблиця 2. – Територіальна структура промисловості Поліського
економічного району за видами діяльності у 2002 році (у фактичних цінах)

Вид

промислової

діяльності Територіальна структура

(частка регіону у загальному обсязі України, %) Структура за видами
промислової діяльності, %

Україна Поліський Волинська Житомирська Рівненська Чернігівська Україна
Поліський Волинська Житомирська Рівненська Чернігівська

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Вся промисловість 100,0 5,5 0,9 1,6 1,2 1,8 100,0 100,0 100,0 100,0
100,0 100,0

У тому числі

Добувна промисловість 100,0 3,3 0,2 1,0 0,1 2,0 10,9 7,0 2,5 10,0 0,7
12,2

видобування енергетичних матеріалів 100,0 3,3 0,3 0,0 0,0 3,0 7,3 4,7
2,5 0,0 0,0 12,2

видобування неенергетичних матеріалів

100,0 3,2 – 2,9 0,3 0,0 3,6 2,3 0,0 10,0 0,7 0,0

Обробна промисловість 100,0 5,0 1,0 1,1 1,0 1,9 75,0 75,0 86,3 79,9 55,7
81,8

харчова промисловість та перероблення сільськогосподар-ських продуктів
100,0 9,9 2,4 2,1 1,2 4,2 19,1 37,6 54,3 38,0 17,4 45,2

легка промисловість 100,0 11,7 1,3 3,6 1,1 5,7 1,6 3,7 2,4 5,5 1,2 5,1

текстильна промисловість та пошиття одягу 100,0 15,1 1,7 4,0 1,5 7,9 1,1
3,3 2,3 4,2 1,2 4,9

виробництво шкіри та шкіряного взуття 100,0 3,9 0,2 2,7 0,1 0,9 0,5 0,4
0,1 1,3 0,0 0,2

виробництво деревини та виробів з дерева 100,0 16,3 1,5 0,7 11,1 3,0 0,8
2,6 1,5 0,5 6,4 1,3

целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа 100,0 8,2 0,4 1,5 0,6
5,7 2,8 4,5 1,4 3,9 1,2 9,0

виробництво коксу та продуктів нафтоперероб-лення 100,0 2,5 – – – 2,5
5,5 2,7 – 0,0 – 7,5

хімічна та нафтохімічна промисловість 100,0 4,4 0,5 0,7 2,2 1,0 6,9 6,0
4,1 4,4 11,0 3,7

хімічне виробництво 100,0 4,7 0,1 0,8 2,7 1,1 5,4 5,1 0,5 4,2 10,5 3,5

продовження табл. 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

виробництво гумових та пластмасових виробів 100,0 2,9 2,0 0,1 0,5 0,3
1,5 0,9 3,6 0,2 0,5 0,2

виробництво інших неметалевих мінеральних виробів 100,0 10,9 1,0 4,5 5,1
0,3 3,1 6,6 3,7 13,2 11,3 0,5

металургія та оброблення металу 100,0 0,4 0,1 0,1 0,1 0,1 20,6 1,2 1,4
2,0 1,1 0,6

машинобудування 100,0 3,7 0,9 0,9 0,6 1,3 11,5 8,3 12,5 9,9 4,9 8,1

виробництво машин та устаткування 100,0 3,7 1,3 1,4 0,3 0,7 5,5 3,9 8,6
7,1 1,1 2,0

виробництво електричного та електронного устаткування 100,0 4,5 0,9 0,9
1,6 1,1 3,1 2,8 3,5 2,6 3,6 1,9

виробництво транспортного устаткування 100,0 2,9 0,1 0,1 0,1 2,6 2,9 1,6
0,4 0,2 0,2 4,2

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 100,0 6,6 0,7
0,8 4,3 0,8 14,1 18,0 11,2 10,1 43,6 6,0

Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату

Аналіз динаміки виробництва промислової продукції в Україні та
Поліському районі за 1990-2002 рр. в цілому показує, що в основному
тенденції спаду промислового виробництва в Поліському економічному
районі відповідають загальноукраїнським. Однак, негативною ознакою для
регіону було більш значне, ніж у країні в цілому, скорочення обсягів
промислового виробництва до піку кризового періоду 90-х років. Тенденції
відставання простежувалися в районі і в період стабілізації промислового
виробництва (1998-2000 рр.). Як уже відзначалось, спільними для всіх
областей Полісся галузями промислової спеціалізації є легка та харчова
промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова,
деревообробна та целюлозно-паперова галузь; будівельна індустрія. Крім
перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області –
електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській
та у Чернігівській – паливна галузь, які й визначають місце Полісся у
міжрегіональному поділі праці в Україні.

Основні промислові підприємства району використовують місцеві сировинні
ресурси, хоча окремі виробництва (у легкій, хімічній та нафтохімічній
промисловості, в енергетиці) використовують й сировинні матеріали й
напівфабрикати, що надходять з інших регіонів.

Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське
господарство, харчова та легка промисловість, виробництво засобів
виробництва для комплексу.

Враховуючи специфіку природнокліматичних умов, сільське господарство
Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м’ясного напряму,
свинарстві, вирощуванні картоплі, льону, зерна, цукрових буряків,
овочів, ягід, плодів, культурних грибів та консервів з них, розвинуте
птахівництво. Навколо промислових центрів району сільське господарство
розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ
сільськогосподарських культур Полісся, як і в Україні, домінують зернові
культури (у 2002 р. – 50,2 % посівних площ району і 55,8% в Україні).
Тут виробляється 9,1% від загальноукраїнського виробництва зерна, 13,1%
цукрових буряків, 24,1% картоплі, 10,1% овочів, 13,3% м’яса, 16,5%
молока, 11,1% яєць (табл. 3).

У Поліссі профілюючими галузями АПК є м’ясо-молочна, маслосироробна,
консервна, борошномельна, цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова.
Помітне, в тому числі, експортне значення мають крохмальна,
комбікормова, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних,
слабоалкогольних (у т.ч. пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних
вод. Випуск продовольчих товарів у районі в 2002 році складав: борошна –
7,9% від усього обсягу продукції по Україні, цукру-піску – 14,6%, 5,3%
продукції з незбираного молока, 22,1% тваринного масла, 16,3% жирних
сирів та 12,6% плодоовочевих, м’ясних та молочних консервів (табл.4).

Таблиця 3. – Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції
у Поліському економічному районі в 2002 році (у господарствах усіх
категорій), тис. т

Види продукції Україна Поліський Волинська Житомирська Рівненська
Чернігівська

всього в % до України всього в % до України всього в % до України всього
в % до України всього в % до України

Зерно 38804 3496 9,1 687 1,8 890 2,3 681 1,8 1238 3,2

Цукрові буряки (фабричні) 14452 1902 13,1 555 3,8 460 3,2 437 3,0 450
3,1

Картопля 16619 3991 24,1 1127 6,8 823 5,0 891 5,4 1150 6,9

Овочі 5827 583 10,1 108 1,9 163 2,8 145 2,5 167 2,9

М’ясо

(у забійній вазі) 1648 219 13,3 45 2,7 54 3,3 59 3,6 61 3,7

Молоко 14142 2339 16,5 512 3,6 694 4,9 484 3,4 649 4,6

Яйця, млн шт. 11309 1248 11,1 200 1,8 379 3,4 293 2,6 376 3,3

Джерело: розраховано автором за даними [5, с.188-192, 205-207]

Таблиця 4. – Виробництво основних видів продовольчих товарів в
Поліському економічному районі у 2002 році, тис. т

Види продукції Україна Поліський Волинська Житомирська Рівненська
Чернігівська

всього в % до України всього в % до України всього в % до України всього
в % до України всього в % до України

Борошно 2960 233 7,9 63 2,1 70 2,4 53 1,8 47 1,6

Хліб і хлібобулочні вироби 2356 244 10,4 46 2,0 82 3,5 42 1,8 74 3,1

Цукор-пісок 1621 236 14,6 78 4,8 47 2,9 55 3,4 56 3,5

М’ясо (включаючи субпродукти I категорії) 457 42 9,2 12 2,6 16 3,5 3
0,7 11 2,4

Продукція з незбираного молока 1178 63 5,3 25 2,1 12 1,0 10 0,8 16 1,4

Тваринне масло 131,3 29,1 22,1 4,0 3,0 13,3 10,1 3,4 2,6 8,4 6,4

Олія 980,1 5,8 0,6 0 0 0,2 0 1,5 0,2 4,1 0,4

Сири жирні (включаючи бринзу) 128,6 21,1 16,3 6,2 4,8 5,7 4,4 3,9 3,0
5,3 4,1

Консерви (млн умовних банок) 1710 215 12,6 100 5,8 30 1,8 29 1,7 56 3,3

Джерело: розраховано автором за даними [5, с.149-157]

Економічна криза останнього десятиріччя, разом з наслідками аварії на
ЧАЕС, призвела до значного зниження як розмірів сільськогосподарського
виробництва, так і обсягів вироблення продукції харчової промисловості.
За роки державності темпи зміни обсягів виробництва в економічному
районі і в країні демонстрували схожі тенденції, однак треба мати на
увазі, що зменшення обсягів товарної продукції АПК більш болюче вдарило
по економіці району, аніж по країні в цілому, враховуючи саме
аграрно-промислову спеціалізацію Полісся.

Розташування району з точки зору розміщення транспортних комунікацій
вигідно виділяє Полісся серед інших регіонів країни. Через його
територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому
числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія –
Україна – Польща та Україна – Білорусь. Важливими вузловими
транспортними центрами є Бахмач, Житомир, Чернігів, Коростень, Луцьк,
Рівне. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ – Коростень та Київ –
Ніжин – Конотоп, Ніжин – Чернігів. Головним водним шляхом району є р.
Десна. Судноплавні ділянки мають р. Стир та р. Горинь, Київське
водоймище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального
користування району сягає 3191 км, довжина автомобільних шляхів
загального користування з твердим покриттям – 25,8 тис. км, причому як
щільність залізничних колій, так і густота автомобільних доріг у Поліссі
є меншою за середньоукраїнський показник, що об’єктивно пояснюється
меншою господарською освоєністю економічного району.

Частка відправлення вантажів автотранспортних підприємств Полісся
складає 7,3% від загальнодержавного рівня (в абсолютному вимірі згаданий
показник становить 68,7 тис. т), що явно є недостатнім, особливо для
Східного Полісся, враховуючи виключно сприятливе, з точки зору
розміщення транспортних артерій та вузлів, розташування території
району.

Роль транспортних вузлів економічного району в його господарстві та в
Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв’язків
з країнами далекого та ближнього зарубіжжя. В перспективі прикордонні
області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами
міжрегіонального та міжнародного співробітництва у прикордонних регіонах
Україна – Білорусь – Польща та Україна – Росія – Білорусь відповідно. У
зв’язку з цим збільшенню обсягів товарно-транспортних потоків через
Поліський район повинно сприяти створення на його території та більш
ефективне функціонування наявних пріоритетних економічних зон, зокрема
торговельної та складської спеціалізації, а також зон безмитного
перетину державного кордону України.

Рівень соціального розвитку Поліського економічного району помітно
відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі
заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими,
ніж у країні в цілому. Рівень грошових доходів населення регіону складає
всього 6,3% від середнього для країни. Волинська та Рівненська області
характеризуються порівняно меншою, ніж інші території району,
забезпеченістю житлом. Основні показники розвитку соціальної сфери
Поліського району представлені в таблиці 5.

Галузь побутового обслуговування в районі за обсягами послуг на душу
населення відстає від загальноукраїнських показників, постійно
скорочується кількість закладів побутового обслуговування. Платних
послуг на душу населення в економічному районі надано всього 52% від
загальноукраїнського рівня.

В усіх областях району обсяги роздрібного товарообігу на душу населення
є меншими, ніж у цілому в Україні, спостерігається скорочення мережі
підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства.

Таблиця 5. – Основні показники розвитку соціальної сфери Поліського
економічного району у 2002 р.

Україна Поліський Волинська Житомирська Рівненська Чернігівська

всього в % до України Всього В % до України Всього в % до України всього
в % до України всього в % до України

Торгівля і послуги

Роздрібний товарооборот, млн грн 39690,8 3298,9 8,2 795,6 2,0 846,4 2,1
812,9 2,0 844,1 2,1

Роздрібний товарооборот на одну особу населення, грн 823 686 83,4 752
91,4 613 74,5 695 84,4 684 83,1

Кількість об’єктів роздрібної торгівлі, тис. 89,3 10,2 11,4 2,2 2,5 2,8
3,1 2,0 2,2 3,2 3,6

Кількість об’єктів ресторанного господарства, тис. 30,6 3,8 12,3 1,2 3,9
0,8 2,6 0,9 2,9 0,9 2,9

Торгова площа магазинів, тис. м2 6054 655 10,8 126 2,1 196 3,2 136 2,2
197 3,3

Кількість місць на об’єктах ресторанного господарства, тис. 1771 227
12,8 71 4,0 55 3,1 52 2,9 49 2,8

Обсяг вироблених послуг, млн грн 43801,3 1874,4 4,3 427,1 1,0 486 1,1
568,2 1,3 393,1 0,9

Обсяг реалізованих послуг, оплачених населенням, у розрахунку на 1
особу, грн 277 144 52,0 173 62,5 123 44,4 161 58,1 118 42,6

Освіта

Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року)

Кількість закладів 22094 3386 15,3 828 3,7 946 4,3 787 3,6 825 3,7

В них учнів, тис. 6350 703 11,1 164 2,6 197 3,1 188 3,0 154 2,4

Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічними
навчальними закладами, тис. 282,4 27,3 9,7 8,1 2,9 7,3 2,6 5,1 1,8 6,8
2,4

Вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації (на початок
навчального року)

Кількість закладів 667 71 10,5 15 2,2 19 2,8 17 2,5 20 3,0

В них студентів, тис. 582,9 63,9 11,0 12,2 2,1 20,3 3,5 14,2 2,4 17,2
3,0

Вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації

Кількість закладів 330 17 5,1 3 0,9 5 1,5 5 1,5 4 1,2

В них студентів, тис. 1686,9 97,8 5,8 19,1 1,1 25,0 1,5 30,4 1,8 23,3
1,4

Продовження табл. 5

Заклади культури та мистецтва

Театри, од. 131 10 7,6 2 1,5 2 1,5 2 1,5 4 3,1

Музеї, од. 376 47 12,5 9 2,4 5 1,3 10 2,7 23 6,1

Бібліотеки, од. 20380 3037 14,9 575 2,8 1055 5,2 617 3,0 790 3,9

Клуби, од. 19896 3438 17,3 664 3,3 1230 6,2 711 3,6 833 4,2

Медичне обслуговування

Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення) 46,9 38,5
82,1 39,5 84,2 39,0 83,2 38,9 82,9 36,4 77,6

Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення) 110,0
115,8 105,3 109,9 99,9 118,2 107,5 115,1 104,6 120,0 109,1

Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення) 97,3 91,2 93,7 82,6
84,9 80,6 82,8 88,5 91,0 113,0 116,1

Планова місткість амбулаторно-поліклінічних закладів (відвідування за
зміну на 10 тис. населення) 205 201,0 98,0 173,1 84,4 234,9 114,6 201,4
98,2 194,7 95,0

Відпочинок

Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць 150524 7924 5,3 1442 1,0
2455 1,6 2368 1,6 165,9 1,1

Будинки та пансіонати відпочинку, місць 62603 375 0,5 39 0,1 – – – – 336
0,5

Дитячі оздоровчі табори, місць 205179 7206 3,5 1255 0,6 2020 1,0 1650
0,8 2281 1,1

Грошові доходи і витрати населення*

Грошові доходи – всього, млн грн 109391 6911 6,3 1423 1,3 2046 1,9 1492
1,4 1950 1,8

у розрахунку на душу населення, грн 2247,5 1408,8 62,7 1339,5 59,6
1463,2 65,1 1267,9 56,4 1564,6 69,6

Грошові витрати та заощадження –

всього, млн грн 102835 6532 6,4 1624 1,6 1816 1,8 1368 1,3 1724 1,7

у розрахунку на душу населення, грн 2112,8 1343,1 63,6 1528,5 72,3
1298,3 61,4 1162,7 55,0 1382,7 65,4

Джерело: розраховано автором за даними [5, с.303, 305, 316-320,
453-454, 503, 511, 513-515, 521-524, 545, 550-551]

* Показники за 2001 р.

При зменшенні числа дошкільних виховних закладів як в Поліссі, так і в
Україні, відсоток дітей, охоплених вихованням в них у регіоні, є меншим
за середньоукраїнський показник. Проте, сфера освіти в районі
характеризується окремими позитивними показниками. Так, спостерігається
зростання числа вищих навчальних закладів і кількості в них студентів.
На 2002 рік в Поліссі функціонують 71 вищий заклад освіти І-ІІ рівня
акредитації та 17 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня, у яких загалом
навчаються 161,7 тис. студентів.

Показник місткості амбулаторно-поліклінічних закладів у порівнянні з
середньоукраїнським є нижчим у Волинській, Рівненській та Чернігівській
областях. Забезпеченість населення району лікарями, незважаючи на певне
зростання у порівнянні з 1990 р., складає 82,1% від забезпеченості по
Україні, хоча значна кількість населення Полісся проживає в умовах
підвищеного ризику для здоров(я на радіоактивно забруднених територіях.
Таке становище в соціальній сфері економічного району тим більше можна
вважати незадовільним, враховуючи його статус, який значним чином
постраждав від аварії на Чорнобильській атомній станції.

Висновки

Аналіз динамічних характеристик техніко-економічних показників розвитку
областей Полісся свідчить про слабку дієвість та активність
господарської діяльності, що потребує на загальнодержавному та
регіональних рівнях розробки і впровадження системи заходів для
підвищення ефективності функціонування всіх складових господарського
комплексу, прискорення темпів економічного зростання в найближчі 10
років у порівнянні з середніми по Україні, реалізації заходів по
підвищенню якості життя та покращання демографічної ситуації через
цільову бюджетну підтримку.

Для прискореного розвитку проблемних територій слід ефективніше
використовувати механізми інвестиційних преференцій. В Україні починаючи
з 1999 року запроваджені території пріоритетного розвитку, вільні та
спеціальні економічні зони, але їх функціонування обмежується складними
процедурами визначення і затвердження пріоритетних видів економічної
діяльності, обмеженнями в податкових пільгах, нестабільністю
законодавства.

Треба сформувати досить прозоре і чітке правове поле без необхідності
прийняття всіляких підзаконних актів і таким чином витримувати
слаборозвинені регіони в цілому та точкові проблемні зони в окремих
містах та районах.

Але для чіткого регулювання всього комплексу адміністративних заходів
слід вибудувати чітку схему управління цими процесами. В нинішніх умовах
в Україні конче необхідно створити Національне агентство регіонального
розвитку, наділивши його повноваженнями центрального органу виконавчої
влади.

Відповідно в областях повинні функціонувати агентства регіонального
розвитку із відділеннями чи представництвами на місцях. Причому
створюватись вони можуть на асоціативних засадах з участю органів
місцевого самоврядування, бізнесових та інших структур.

Багаторічний досвід роботи на регіональному рівні дозволяє мені зробити
висновок, що без таких формувань зрушити з місця проблему гармонізації
національних і територіальних інтересів неможливо. Про це свідчить також
практика європейських та інших держав, зокрема Великобританії, Бельгії,
Італії, Франції, США, Японії.

Серед економічних засобів перш за все визначальний вплив мають фінансові
і грошово-кредитні методи. Зміст їх зводиться до надання одноразових,
тимчасових і постійних субсидій, дотацій, позик, кредитів, премій,
грантів, прискореної амортизації, податкових пільг для зниження затрат
по виготовленню продукції, наданню послуг у проблемних регіонах з метою
накопичення власних інвестиційних ресурсів та підвищення привабливості
їх залучення із зовнішніх джерел.

Водночас за допомогою цих методів можна здійснювати вплив на професійну
переорієнтацію робочої сили, її просторове переміщення, компенсацію
затрат на переїзд та грошову допомогу на придбання житла.

Потребує вдосконалення і бюджетний механізм. Запроваджені Бюджетним
кодексом України принципи і механізми бюджетного планування лише
поглиблюють регіональні диспропорції і призводять до розшарування
місцевих бюджетів лідируючих і проблемних регіонів. Для останніх,
зокрема, доцільно було б запроваджувати особливий бюджетний режим.

Економічні засоби підтримки слаборозвинених регіонів використовують
практично всі високорозвинені держави. Застосування їх в Україні є дещо
новим для національної регіоналістики, і тому глибокий аналіз їх форм та
змісту дасть можливість сформувати власну модель застосування цих
засобів при прийнятті законодавчих актів про засади регіональної
політики та практичної їх реалізації.

ЛІТЕРАТУРА:

Бандур С.І., Заяць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіональна
соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика. –
К.: ПК „Принт Експрес”, 2002. – 249 с.

Долішній М.І. Регіональна соціально-економічна політика (основні засади
формування та розвитку) // Регіональна економіка. – 1997. – № 2.

Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П,, Данилишин Б.М.,
Фащевський М.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів
України. – К.: Нічлава, 2002. – 690 с.

Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За
ред. академіка НАН України В.М. Гейця. – К.: Фенікс. – 2003. – 1008 с.

Статистичний щорічник України за 2002 рік / За ред. О.Г.Осауленка. – К.:
„Консультант”. – 2003.

Чумаченко М.Г. Региональная политика в Украине. – Донецк: ИЭП НАН
Украины, 1993. – 56 с.

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019