Реферат на тему:
Технологія виробництва високоякісного насіння сільськогосподарських
культур
Найбільш повна і швидка реалізація досягнень селекції можлива лише за
високого рівня організації насінництва, основні завдання якого зводяться
до прискореного розмноження насіння і підтримання генетичних ознак та
властивостей вирощуваних у виробництві сортів. За різними оцінками вклад
нових сортів у загальне підвищення рівня врожайності вирощуваних культур
сягає 30-40% з перспективою збільшення його до 60-80%.
Сорт — це створена шляхом селекції сукупність рослин тієї чи іншої
культури, яка має певні спадкові морфологічні, біологічні й господарські
ознаки та властивості. В процесі багаторічного виробничого використання
ці характеристики погіршуються внаслідок механічного та біологічного
засмічення, появи мутацій, ураження хворобами та ін. Тому виникає
необхідність проводити сортооновлення, тобто заміна насіння, яке
пересівається ряд років, на насіння високих репродукцій — еліту або
першу репродукцію цього ж сорту. Насінням високих репродукцій
проводиться і сортозаміна на виробничих посівах одного сорту іншим, з
більш високими господарсько-цінними ознаками та властивостями.
Своєчасність проведення в повному об’ємі сортопоновлення та сортозаміни
сприяють високоефективному веденню сільськогосподарського виробництва.
Загальні вимоги.
Виробництво насіння сільськогосподарських культур у достатній кількості
та з високими урожайними властивостями можливе лише за оптимальних умов
вирощування. В зв’язку з цим:
кращі для даної культури попередники слід відводити під насінницькі
посіви;
всі види робіт від підготовки ґрунту та сівби до збирання врожаю слід
виконувати своєчасно і якісно;
забезпечення поживними речовинами та засобами захисту рослин від хвороб,
шкідників, та бур’янів є обов’язковими.
Для того щоб уникнути засмічення насіння механічними включеннями, які
важко відокремлюються на очисних машинах, та насінням інших сортів
однієї культури, посіви бажано розміщувати в різних полях сівозміни.
Насінницькі посіви сортів перехреснозапильних культур також повинні мати
достатню просторову ізоляцію.
Видові та сортові прополки є обов’язковим агрозаходом для насінницьких
посівів (табл. 7.1). Від своєчасності та якості їх проведення значною
мірою залежить сортова чистота насіння, рівень його урожайних
властивостей, термін збереження сорту у виробництві.
Особливу увагу слід приділити технологічним заходам щодо збереження
насінницьких посівів і насіння від засмічення:
вдалий підбір попередника дозволяє уникнути засмічення посівів через
падалицю та бур’яни, насіння яких важко відокремлюється від насіння
культури;
уникати заїздів на відведені під насінницькі посіви поля агрегатів, які
працюють на збиранні врожаю чи сівбі на сусідніх полях;
при протруюванні насіння, його очистці та при збиранні врожаю
насінницьких посівів агрегати необхідно максимально очищувати від
попередньої культури чи сорту, а першу порцію (0,5-1,0т) зерна при
збиранні врожаю та очистці насіння (0,5-2,0 ц) використовувати на
товарні цілі;
збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих
репродукцій бажано проводити першими; при наявності в господарстві
кількох репродукцій одного сорту ці операції доцільно розпочинати з
більш високої, при цьому необхідність очистки агрегатів відпадає;
для очистки зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин доцільно
використовувати культуру, насіння якої легко відділяється (для пшениці,
жита, ячменю вівса такою культурою є горох).
Враховуючи вищезазначене, необхідно планувати розміщення насіннєвої маси
на токах.
7.1. Норми просторової ізоляції (мінімальна відстань, м) для
насінницьких посівів
Збирання врожаю.
Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим
комбайнуванням та роздільним способом. Перше використовується при
рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах і
за нестабільних погодних умов (часті дощі в період збирання). В інших
випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом. Пряме
комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в
межах 16-18%, проса — при дозріванні зерна у верхній та середній частині
волоті; гороху і вики — при побурінні 70-75% бобиків. За несприятливих
погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при
підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та
сушку насіннєвого матеріалу.
При збиранні врожаю необхідно контролювати ступінь травмування насіння,
який не повинен перевищувати 1%. Для цього обмолот слід проводити в
оптимальні строки на понижених швидкостях. Обороти барабана та зазори
молотильних агрегатів комбайна повинні бути відповідно відрегульовані.
Післязбиральний обробіток насіння.
Розміщення насіннєвої маси на току проводять згідно попередньо
складеного плану з розрахунку, щоб уникнути взаємного засмічення культур
та сортів. На бурт ставиться етикетка, де вказано культуру, сорт та
репродукцію.
Всі роботи із зберігання, сушки, очистки насіння, до його використання,
проводяться під технологічним контролем, що забезпечує відповідність
показників насіння вимогам Державного стандарту. Показники контролю
повинні заноситись у спеціальний журнал.
Вологість зерна визначають за допомогою вологомірів чи висушуванням по
мірі надходження насіннєвої маси на тік та в період зберігання, до
доведення насіння у відповідність з Держстандартом. Насіння, вологість
якого перевищує вказані вимоги, необхідно просушити (табл. 7.2, 7.3),
дотримуючись рекомендованого режиму сушки.
7.2. Режим сушки насіння в шахтних зерносушарках.
Якщо вологість насіння озимих культур не перевищує 16, а ярих — 15%,
можна приступати до вторинної очистки і доведення його до посівних
кондицій. В разі невисокої вологості навколишнього повітря ефективним
може бути активне вентилювання (без підігріву) насіннєвої маси в
сушарках чи буртах.
Очистка насіння проводиться на наявних у господарстві очисних агрегатах.
Останні регулюються з урахуванням даних лабораторного аналізу про якість
очищення та забезпечення максимального виходу повноцінного насіння. В
процесі очистки якість контролюється візуально і лабораторно.
Зберігання насіння.
Цей завершальний етап технологічного процесу повинен забезпечувати
збереження життєздатності й сили росту насіння, запобігати засміченню і
розповсюдженню хвороб та шкідників. Погіршення якості насіння під час
зберігання відбувається від самозігрівання, розвитку комах, кліщів,
мікроорганізмів тощо. Уникнути негативного впливу вказаних явищ можна за
правильної підготовки насіння, раціонального розміщення його у сховищах,
підтримання оптимального режиму зберігання.
7.З. Режим сушки в стаціонарних сушарках
До закладки на зберігання допускається насіння, доведене за показниками
вологості та наявності домішок до стандартного рівня. Розміщення партій
насіння проводять з урахуванням сортових та посівних якостей.
Репродуктивне насіння можна зберігати насипом. Висота насипу для
зернових і зернобобових культур не повинна перевищувати 2 м (при
активній вентиляції — до 3 м), олійних — їм. Засік не досипають на 15-20
см до стіни. Елітне та насіння вищих репродукцій слід затарювати в
мішки. Штабелюють на дерев’яних піддонах етикетками назовні. Відстань
мішків від підлоги повинна становити не менше 15 см, від стін сховища та
між штабелями — 70 см, технологічні проходи між партіями насіння — 1,5
м. Гранична кількість рядів мішків (у висоту) в штабелі при зберіганні у
холодний період року складає: для пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки,
гороху, вики, кукурудзи — 8, проса — 6, ріпаку і сої — 5; льону довгунця
— 12, люцерни, конюшини, тимофіївки — 5.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
