.

Розміщення продуктивних сил Чехії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3605
Скачать документ

Реферат на тему:

“Розміщення продуктивних сил Чехії”

План

Вступ

1. Економіко-географічне і політико-географічне положення Чехії

2. Природні умови і природні ресурси Чехії

3. Населення Чеської Республіки

4. Загальна характеристика народного господарства Чехії

5. Зовнішньоекономічні зв’язки Чеської Республіки

Використана література

Вступ

Чеська Республіка розташована в центрі Європи на порівняно невеликій
території – близько 79 тис.кв.км. і є однією з розвинутих,
індустріальних країн світу. Чехія має загальні границі з Німеччиною,
Словаччиною, Австрією і Польщею. Чисельність населення Чеської
Республіки – 10,3 млн. чоловік. Офіційна мова – чеська.

Столиця держави – місто Прага. Найбільш великі міста Чехії – Брно,
Острава, Пльзен, Усті-Над-Лабем, Градец Кралове.

Чехію часто називають серцем європейського континенту. Мандрівникам між
Пльзенем і Хебом з гордістю показують гранітний обеліск із написом
“Центр Європи”. Країна немов створена для туризму. У Чехії нараховується
2500 стародавніх замків і містечок. Немає, здається такого
архітектурного стилю, що не був би представлений у Чехії – романський,
готичний, ренесанс, чеське бароко.

Дослідження розміщення продуктивних сил Чехії є досить цікавим і
повчальним для перенесення окремих принципів і положень на вітчизняну –
українську – дійсність.

1. Економіко-географічне і політико-географічне положення Чехії

Історично знаходячись на перетині численних торгово-економічних шляхів,
у середині “європейського будинку”, володіючи високим ступенем
територіальної контактності (більш половини європейських держав є для
Чехії найближчими сусідами) Чеська Республіка має великі можливості для
переносу на свій ґрунт передових досягнень науки і техніки, культури
виробництва, прогресивних форм організації праці, методів підготовки
кваліфікованих кадрів.

Це дозволило країні ще до другої світової війни міцно ввійти в першу
десятку індустріально розвинутих країн світу, досягти досить високого
життєвого рівня населення.

Чехія розташована на Богемському плато, яке простягнулося через усю
країну із заходу на схід. Західна частина країни з трьох сторін
обрамлена гребенями гір, що огинають Чеський масив. У Північній Моравії
знаходиться гірська група Бескид. Мальовнича, не дуже висока
Чешсько-Моравська височина відокремлює Чехію від Моравії.

Чеський масив – сильно зруйновані средневисотні гори, складені в
основному твердими кристалічними породами. Їхні підняті краї, що майже
збігаються з державним кордоном країни, лише в окремих місцях
перевищують 1000 метрів: на північному сході – це Йызерські гори і
Крконоше, на північно-заході – Крушніе гори, на південно-заході –
Чеський ліс і Шумава. На сході і південно-сході Чеський масив обмежений
невисокою (до 800 метрів) горбкуватою Чешсько-Моравською височиною, що
відрізняється родючими ґрунтами.

Йізерські гори – це великий гірський масив висотою до 1100 метрів.
Великі високостовбурні ліси, кришталево чисті струмки з піщаним дном,
торфовища з невеликими озерцями і достаток дичини – усе це характерно
для описуваного району.

У Південній Чехії простирається Шумава – широкий пояс невисоких гір з
мальовничими льодовиковими озерами. Гори в основному складені гнейсами і
гранітами. У долинах багато торф’яних боліт, де беруть початок численні
струмки і річки, зокрема ріка Влтава. У лісах, що покриває схили Шумави,
переважає ялина і ялиця. Вони багаті звіром, дичиною і лісовими ягодами,
зокрема чорницею і лісовою ягодою, які йдуть навіть на експорт. У
гірських районах одним з головних занять населення здавна були заготівля
і сплав лісу. На базі значних запасів деревини на Шумаві склалася
деревообробна промисловість, а також велике паперове виробництво.

Чехія – країна, що знаходиться усередині європейського континенту. Таке
економіко-географічне положення держави з однієї сторони дає багато
переваг для розвитку взаємовигідного співробітництва із сусідніми
країнами, а з іншої сторони має і негативні наслідки тому що країна
відрізана від світового океану і не має виходів у жодне з морів.

До 1993 року, коли відбувся поділ Чехословаччини на дві суверенних
держави, політика країни і її економічний потенціал були спрямовані на
зміцнення соціалістичного табору. Основними партнерами Чехії були
соціалістичні країни Східної Європи і Радянський Союз. Після розпаду
соціалістичного табору уряд Чехії взяло новий політичний курс і основну
ставку зробило на розвиток двосторонніх відносин із країнами Західної
Європи і на залучення в країну іноземних інвестицій у чеську економіку
(в основному Німеччині, Франції й Італії). Чехія входить до складу
багатьох міжнародних організацій – Організації Об’єднаних Націй (ООН),
Європейської Ради (ЄС), НАТО.

2. Природні умови і природні ресурси Чехії

Чехія – країна різноманітних і мальовничих ландшафтів. Рівнини тут
перемежовуються пагорбами, відкриті простори – лісовими масивами, уся
країна немов проткана незліченними нитками рік і річечок. Окраїнні
гірські хребти західної частини країни надять своєю дикою красою.

Чеська Республіка має гарні природні умови і природні ресурси як для
розвитку сільського господарства і промисловості, так і для розвитку
туризму.

Клімат Чехії визначається географічним положенням країни і формується
переважно під впливом повітряних мас, що рухаються з Атлантичного
океану. Клімат Чехії в загальному помірковано континентальний, з чітко
вираженими сезонами року. У силу переваги гірничо-горбкуватого рельєфу
велике значення має місцева циркуляція повітря. Рельєф тут впливає на
температурний режим і на просторовий розподіл опадів. Оскільки Чехія
витягнута по широті, те кліматичні розходження її окремих областей
визначаються різницею не між північчю і півднем, а між заходом і сходом.

Середньорічна температура – плюс 8-10 С. Для більшої частини території
типова нехолодна зима із середніми температурами самого холодного місяця
(січня) від –2 С до –4 С. Зрідка узимку середньодобова температура
повітря падає до –20 С, що зв’язано з вторгненнями холодного арктичного
повітря. Часті відлиги, особливо на заході країни. Діапазон
температурних розходжень улітку більше, тому що сильніше позначається
континентальність, що наростає в східному напрямку, середня температура
липня біля +19 С. У горах літо прохолодніше – +8-13 С. М’яка, приємна
погода буває навесні, із другої половини травня, і восени, до середини
жовтня.

Кількість опадів у різних районах Чехії коливається від 450 до 2000 мм у
рік. Переважна частина території республіки одержує 600-800 мм опадів у
рік, тобто їхня загальна кількість цілком достатньо для нестатків
землеробства. Близько 20% їх випадає у виді снігу. Найбільша кількість
опадів характерно для навітряних схилів високих гір. Посушливих районів
у країні дуже мало. Великі лісові масиви, луги, численні водоймища і
водойми допомагають утримувати вологу в ґрунті. Вирішальне значення має
посезонний розподіл опадів. Наявність літнього максимуму (близько 40%
всіх опадів за червень-серпень) є сприятливим чинником для сільського
господарства.

Розмаїтість природних умов відбивається і на ґрунтовому покриві. На
ґрунтах позначаються розходження в рельєфі, кліматі і гідрогеології
окремих районів. Найбільш поширені підзолисті і бурі лісові ґрунти,
меншу площу займають чорноземні та інші ґрунти. Значна частина підзолів
покрита лісом, і у фонді сільськогосподарських земель частка цих ґрунтів
набагато нижче, ніж у загальному ґрунтовому покриві країни.

На території Чехії є два порівняно значних райони чорноземних ґрунтів у
центральних районах країни й у Центральній Моравії. Вони широко
використовуються під посіви цукрового буряка, озимої пшениці і ячменя.
На буроземах зосереджена основна частина посівів зернових культур
країни. Підзолисті ґрунти використовуються головним чином під посіви
вівса, жита і картоплі, однак хвора частина їх зайнята лісовою
рослинністю.

Чехія належить до числа найбільш лісистих країн Європи. Близько 60%
усієї лісової площі займають хвойні дерева, по однієї п’ятої приходиться
на листяні і змішані ліси. Хвойні ліси складаються в основному із сосни
і їли, а листяні ліси – в основному з бука і дуба. На базі значних
запасів деревини в країні склалася деревообробна промисловість, а також
велике целюлозно-паперове виробництво. Лісу Чехії багаті звіром,
дичиною, грибами і ягодами.

Ліс не єдине природне багатство Чехії. Серед природних копалин найбільше
значення для народного господарства мають паливні ресурси і насамперед
кам’яне і буре вугілля. Загальні запаси кам’яного вугілля оцінюються в
13 млрд.т. Основний і найбільший район видобутку –
Остравсько-Карвінський басейн. Покладу кам’яного вугілля маються також
біля міст Кладно, Пльзень і Брно. Остравсько-Карвінський басейн різко
перевершує інші і по якості вугілля: на частку коксівних вугіль там
приходиться близько 70% запасів, причому сірки в них небагато, що дуже
важливо для якості металургійного коксу.

Досить великі і запаси бурого вугілля. Найбільш великим буроугольним
басейном у країні є Північно-Чеський, на частку якого приходиться біля
двох третин від усієї кількості запасів. У Чехії переважають родовища з
високою просторовою концентрацією запасів, велику частину яких можна
розробляти більш дешевим відкритим способом.

Ресурси металевих руд незначні, а кращі родовища в істотній мері
виснажені. Переважають бідні фосфористі залізні руди зі змістом металу
менш 30%.

Найбільші родовища кольорових і рідких металів є в Крушних горах. Дуже
багата Чехія нерудними копалинами: магнезитом, графітом і особливо
каоліном, що залягають у районі Карлових Вар і Пльзеня.

Країна буяє чудовими по своїх цілющих властивостях джерелами мінеральних
вод, у районах розташування яких виникли всесвітньо відомі курорти:
Карлові Вари, Маріанські Лазні, Франтишкові Лазні.

З рік Чехії крупніше інших Влтава і Лаба, що несуть свої води в Північне
море. Положення Чехії на головному європейському вододілі північних і
південних морів і невелика глибина території країни обумовили малу
довжину чеських рік і недостатня кількість води в них. Економічне
значення чеських рік різко знижується через те, що їх і без того
невеликі витрати води піддаються дуже сильним річним і сезонним
коливанням, що приводить до виникнення восени гострої проблеми
водопостачання ряду районів країни. Тому настільки важливе регулювання
стоку рік, причому не тільки для потреб водопостачання, але і для
судноплавства і виробництва електроенергії.

Чехія славиться своїми штучними ставками для розведення риби, багато хто
з який були створені ще в XV-XVI століттях. Тільки в Південній Чехії
нараховується близько 5 тис. ставків, площа яких складає приблизно 20
тис. га.

Чехія – країна, що буквально створена для туризму. Недарма доходи від
іноземного туризму в країну склали в 1993 році близько 1,3 млрд. доларів
США.

У світі знайдеться не так багато країн, у яких подібно Чехії, є і
мальовничі гори, і затиснуті між ними чарівні долини, і дрімучі ліси, і
грязьові сопки, що булькають, у невеликих кратерах яких кипить цілюща
вода.

3. Населення Чеської Республіки

Населення Чеської Республіки складає 10,3 млн. чоловік. З них чехи –
94,4%, словаки – 3,8%, поляки – 0,7%, німці – 0,5% і інших
національностей – 0,6%.

Більшість населення країни – католики. Існують також чимало інших
християнських громад інших конфесій, найбільш велика з який – гуситська
церква.

У 70-і роки в країні існувала демографічна проблема. Вікова структура
населення була менш сприятлива, чим у сусідніх державах. Країні
бракувало робочих рук. Тому уряд держави здійснило ряд великих заходів
для стимулювання народжуваності, що дали позитивний результат. По
щільності населення Чехія займає одне з перших помсти серед колишніх
європейських соціалістичних країн – близько 130 чоловік на 1 кв.
кілометр. Але за середніми даними по країні ховаються ще більш разючі
контрасти, якщо брати промислові райони (500 і більш людина на 1 кв.км)
і малонаселені гірські місцевості (менш 20 чоловік на 1 кв.км).

Міське населення Чехії складає більш 65% його загальної чисельності.
Найбільш великі міста по кількості проживаючих у них жителів це: Прага –
1,2 млн. жителів, Брно – 390 тис. чіл.; Острава – 330 тис. чіл.; Пльзень
– 175 тис. чіл.; Усті-над-Лабем – 106 тис. чіл.; Оломоуц – 106 тис.
чіл.; Ліберец – 104 тис. чіл. В основному переважають міста населенням у
20-50 тис.чоловік. Невеликі розміри властиві також сільським населеним
пунктам Чехії, де усе ще типові селища з 150-250 жителями.

4. Загальна характеристика народного господарства Чехії

Сучасна Чехія – порівняно невелика високорозвинена індустріальна країна,
економічно багатолика, зі складною господарською географією. Чехія
завжди славилася не тільки обсягами промислової продукції, але і її
високою якістю.

Основні галузі чеської промисловості – палив-енергетична,
машинобудування, хімічне, текстильне, харчова, виробництво скла і
порцеляни. Чехія має добре поставлене сільськогосподарське виробництво.
При невеликому розмірі земельної площі Чехія цілком задовольняє
внутрішні потреби в продовольстві. Крім того, значна частина
сільськогосподарської продукції йде на експорт.

Ведуча галузь чеської економіки – промисловість. За роки соціалізму в
країні була проведена корінна реконструкція старих індустріальних
районів і створений ряд нових галузей, що не були в наявності раніше,
промисловості. Спорудження великої кількості нових підприємств у
сполученні з реконструкцією діючих привело до значного посилення
кооперування промислових підприємств не тільки в межах традиційних
економічних районів, але й у загальнодержавному масштабі. Так склалися
Остравсько-Карвінський район, машинобудівні агломерації Праги, Брно,
Пльзеня, електроенергетичний і хімічний комплекс Північної Чехії.

Чеське народне господарство розташовує непоганою енергетичною базою. Її
основу складають теплоелектростанції, на частку яких приходиться до 90%
усієї вироблюваної електроенергії. Разом з тим, що кількість запасів
вугілля в країні різко зменшується, у Чехії надається велике значення
розвитку атомної енергетики. В колишні роки ще при сприянні Радянського
Союзу в країні було побудовано кілька атомних електростанцій у Південній
Чехії і Південній Моравії. Крім цього, великий внесок в енергетичний
фонд вносять і гідроелектростанції, що будуються в основному на гірських
ріках країни й у районах де немає покладів вугілля.

Особливими темпами в країні розвивається така важлива галузь
промисловості як машинобудування. У Чехії роблять універсальні верстати
з програмним керуванням, електровози, тролейбуси і трамваї, автомобілі й
ін.

Особливу популярність у світі одержала компанія “Шкода”, що робить
автомобілі, штаб-квартара якої знаходиться в м.Млада-Болеслав.

Компанія “Шкода” було засновано в 1925 році на базі відомої чеської
компанії “Лаурін і Клемент”. У середині 90-х років фірма “Шкода” ввійшла
в німецький концерн Volkswagen і з цього моменту почалася активна
діяльність фірми в Європі. В даний час 30% акцій компанії належать уряду
Чехії і 70% акцій німецькому концерну Volkswagen і ведуться переговори
про придбання концерном частки уряду Чехії.

Компанією випускається цілий ряд моделей сучасних автомобілів (Scoda
Oktavia, Scoda Felicia, Scoda Fabia), що відповідають міжнародним
стандартам і користаються великій популярності в багатьох країнах
Європи, у тому числі й у Росії.

Швидкими темпами розвивалася в Чехії хімічна промисловість.

Розвиток цієї галузі ускладнювалося чи недостатністю відсутністю
багатьох видів сировини, відомою напруженістю енергетичного балансу.
Подолання цих труднощів значною мірою полегшується завдяки тісному
економічному співробітництву з іншими країнами, зокрема з Російською
Федерацією, що поставляє в Чехію необхідна кількість нафти, природного
газу й інших видів сировини. Основні центри хімічної промисловості в
Чехії зосереджені в Центральній і Північній Чехії.

Традиційно високим рівнем розвитку відрізняється чеська легка
промисловість – текстильна, скляна і взуттєве виробництва.

В даний час чеська текстильна промисловість випускає різноманітний
асортимент тканин на основі натуральних волокон (вовна, льон, бавовна),
штучних волокон (віскозний шовк, поліамідні і поліефірні волокна, а
також так званих змішаних тканин, виготовлених з комбінації синтетичних
і натуральних волокон.

Чеська скляна, керамічна і порцелянова промисловості здавна одержали
світову популярність. Виробництво скла сконцентроване головним чином у
містах Яблонец-на-Нісе, Нові Бор, Подебради, Карлови Вари. Центри
керамічної і порцелянової промисловості знаходяться в Південній Моравії
і Західній Чехії. Особливу світову популярність придбало так називане
“чеське” скло випускається на скляному заводі “Богемія” у місті
Подебради. Це велике підприємство, що спеціалізується винятково на
виробництві оброблюваного вручну свинцевого кришталю.

Здавна в країні розвите пивоварство. Серед усього різноманіття сортів
пива, що варяться в броварнях Чехії, Пльзенское пиво “Праздрой”
користається високою репутацією ще із середніх століть. У багатьох
країнах намагалися робити своє “пльзенское пиво”, але це не вдавалося.
Тільки сполучення високоякісного хмелю, ячмінного солоду й особою води з
артезіанських шпар дозволяють зварити дійсний “Праздрой”.

Пиво з давніх часів було в чехів улюбленим народним напоєм, і
виготовлялося воно в точній відповідності зі строго встановленими
правилами, за дотриманням яких стежили міські радники. Якість пива
перевірялося досить своєрідно. Пиво виливалося на відполіровану дубову
лаву. Броварник сідав на розлите пиво у своїх “фірмових” шкіряних штанях
і сидів доти, поки пиво не висохне. Потім він уставав, і якщо лава
піднімалася разом з ним, то визнавалося, що пиво гарної якості.

Сучасна економіка країни висуває зростаючі вимоги до транспорту.

Основу транспортної системи Чехії складають залізниці, що забезпечують
масові перевезення вантажів на далекі відстані. Залізнична мережа Чехії
одна із самих густих у світі. В даний час більшість залізничних ліній
електрофицировани і мають другі шляхи. Важливу роль у
вантажоперевезеннях грає й автомобільний транспорт, на частку якого
приходиться біля чверті загального вантажообігу. Країна покрита густою
мережею шосейних доріг і продовжується будівництво нових автострад.

По території країни проходить ряд трубопроводів, по яких у Чехію і далі
в країни Західної Європи поставляється природний газ і нафта з Росії.

Помітну роль у внутрішнім і міжнародному пасажирському перевезеннях грає
повітряний транспорт.

З 1990 року в Чехії здійснюються радикальні перетворення з метою виходу
на параметри ринкової економіки. Особливий акцент робиться на
роздержавлення власності і формування конкурентного середовища.
Практично довершена “мала” приватизація, у ході якої на аукціонах була
продано переважна більшість підприємств торгівлі і сфери послуг. На
частку приватного сектора в 1996 році в Чехії приходилося близько 15%
товарного промислового виробництва, 44% обсягу будівельних робіт, 55%
роздрібного товарообігу.

Разом з тим країні на початку 90-х років намітився економічний спад
незважаючи на іноземні інвестиції в чеську економіку, що у 1992 році
склали близько 1 млрд. доларів США. Так у 1992 році скорочення
промислового виробництва склало 16% і в сільському господарстві 11,5%. В
даний час спостерігається період стабілізації економіки країни.

5. Зовнішньоекономічні зв’язки Чеської Республіки

Особливе значення для Чехії, як порівняно невеликої держави з
різнобічної і разом з тим спеціалізованою економікою, що бідує в імпорті
багатьох видів сировини, мають зовнішньоекономічні зв’язки. Від
успішного розвитку зовнішньоекономічних зв’язків значною мірою залежать
підтримка стійких темпів росту економіки, здійснення прогресивних
структурних зрушень, підвищення ефективності народного господарства.
Розвитку економічного співробітництва Чехії із сусідніми країнами сприяє
той факт, що по своїй галузевій структурі економіка Чехії і кожної з цих
країн у відомій мері доповнюють один одного, важливо і їхнє географічне
сусідство, наявність магістральних залізних і автомобільних доріг, що
зв’язують їх між собою. Вигідність економічного співробітництва з цими
країнами визначається ще і тим, що поблизу їхніх границь зосереджена
переважна частина підприємств ключових галузей важкої індустрії, тому
відстані між постачальниками і споживачами невеликі і виміряються іноді
всего декількома десятками кілометрів, що значно знижує транспортні
витрати. Таким чином, особливості галузевої і територіальної структури
народного господарства в сполученні з тісним сусідством створюють великі
можливості для кооперування у всіляких областях господарського життя.

        В роки існування соціалістичного табору основні взаємовигідні
економічні зв’язки в Чехії складалися із соціалістичними країнами, що
дозволяло вирішувати задачу створення необхідних передумов для
стабільного і безперебійного розвитку народного господарства.
Різноманітні зв’язки Чехії із соціалістичними країнами по лінії
спеціалізації кооперування виробництва у ведучих галузях промисловості,
наявність гарантійного ринку збуту сприяли організації крупносерійного
виробництва, зміцненню положення Чехії в системі міжнародного
соціалістичного поділу праці як найважливішого виробника й експортера
машин і устаткування.

        У широкій номенклатурі експорту продукції машинобудування
переважало комплектне устаткування – прокатні стани для чорної і
кольорової металургії, важке енергетичне устаткування, устаткування для
цукрових і пивоварних заводів. Йдуть на експорт також металорізальні
верстати, вантажні і легкові автомобілі, трактори й електровози.

В імпорті Чехії переважають паливно-сировинні товари в основному
нафто-газового комплексу. Сира нафта і природний газ надходять у Чехію в
основному з Російської Федерації по трубопроводах, побудованим ще в
рамках Ради економічної взаємодопомоги країн соціалістичного табору. У
великих кількостях також увозяться машини й устаткування. Імпорт
прогресивної техніки сприяє прискореному розвитку промисловості країни.

Після розпаду соціалістичного табору уряд Чехії взяло новий політичний
курс і основну ставку зробило на розвиток двосторонніх відносин із
країнами Західної Європи і на залучення в країну іноземних інвестицій у
чеську економіку (в основному Німеччині, Франції й Італії). Багато
підприємств Чехії були продані іноземним корпораціям, що дозволило
тісніше інтегрувати економіку Чехії в загальну економіку Західної
Європи. У 1993 р. експорт склав 12,6 млрд.доларів США, імпорт-12,4
млрд.доларів.

Використана література

Країни світу. Короткий політико-економічний довідник. 1996 р.

Чехія. Б.П.Зернов, О.Е.Лушников. Москва, “Думка”, 1982 р.

По найкрасивіших місцях Чехословакии. Л.Мотька. Praha, Sportovni a
turisticke nakladatelstvi, 1962 р.

Чехословакия: шлях до соціалізму. П.Рапош. Москва, “Прогрес”, 1988 р.

Прага (путівник). Ц.Рибар. Москва, “Планета”, 1989 р.

Універсальна енциклопедія. Кирило і Мефодій. http://mega.km.ru

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019