Курсова робота
Розміщення продуктивних сил
Ресурсно – природний потенціал Китаю та його вплив на формування
економіки Китаю
План
Вступ
Природні і екологічні фактори
Природний потенціал за виробничим призначенням генетичними ознаками і
ступенем вичерпності. Структура природно-ресурсного потенціалу.
Мінеральні ресурси, як основа розвитку провідних галузей економіки.
Земельні, водні, кліматичні ресурси
Екологічна оцінка природних ресурсів
Висновки
Список літератури.
Вступ
В цій курсовій роботі, я постараюсь висвітлити всі природні фактори,
природні умови, а саме кліматичні, земельні, природні, водні,
екологічні і який вони мають вплив на економіки держави в цілому і на
окремі галузі її економіки.
Моя курсова робота складається з 5 розділів в яких висвітлені ці
фактори і їх вплив на економіку Китаю.
Також у цій роботі є вступ, висновки і список літератури якою я
користувався при написанні цієї курсової.
Найгострішою проблемою цієї роботи це є екологічні умови, що склалися
на території Китаю.
Природні і екологічні фактори.
КНР розміщена у Центральній і східній Азії. Протяжність кордонів – 36
тис. км, в тому числі – 21.5 тис. км, сухопутні, біля 15 тис. км –
морські. . КНР межує з КНДР, Росією, Монголією, Афганістаном, Індією,
Непалом, Бутаном, Союзом мьянма, Лаосом та В’єтнамом. КНР омивається
Бохайською затокою, Жовтим, Східно-Китайським і Південно-Китайським
морями.
Географічне положення сприяє розвитку економічних зв’язків Китаю з
країнами Південно-Східної Азії, розвинутими країнами світу – Японією, з
такими великими країнами, як Індія, Росія.
КНР має сприятливі природні умови для розвитку сільського господарства,
багаті природні ресурси для розвитку сільського господарства, багаті
природні ресурси для розвитку промисловості.
Екологічні фактори а саме екологічна ситуація в КНР склалась нелегко
тому що лише Переробляється 1/5 промислових стоків, 1/3 промислових
твердих відходів. Забруднення повітря у великих промислових містах, як
правило, перевищує допустимі норми.
В атмосферу викидається кожен рік більше 10 млн. т сполук сірки,
декілька млн. т окислів азоту, що сприяє Утворенню “кислотних дощів”.
Природний потенціал за виробничим призначенням генетичними ознаками і
ступенем вичерпності. Структура природно-ресурсного потенціалу.
Природно-ресурсний потенціал. Китай – третя за площею країна світу – має
значний земельний фонд, великі запаси корисних копалин, потужні
гідроресурси, а також широкі можливості щодо освоєння ресурсів океану.
Природа Китаю багата і різноманітна. На півночі суворі гірські хребти,
покриті лісами або степами помірного поясу, прилягають до холодних
просторів Сибіру, а на півдні – гори з вічнозеленими тропічними лісами.
На рівнинах Східного Китаю, що знаходиться під впливом теплих мусонів
Тихого океану, розкинулись родючі поля, на заході -безводні простори
найбільших азіатських пустель і гори, вкриті вічними снігами.
Площа сільськогосподарських угідь у КНР становить близько 350млн
гектарів, або трохи більш як 1/3 території країни.
Ще 1/6 території зайнято лісами. Орні землі становлять близько 100млн
гектарів, або 11 % земельного фонду. Але якщо врахувати, що в окремих
районах можна збирати 2-3 врожаї на рік, посівна площа Китаю набагато
більша, ніж площа ріллі, вона оцінюється в 150-170млн гектарів.
Основна частина орних земель припадає на східні райони країни, на заході
знаходиться тільки 12 % таких земель.
Китай надзвичайно багатий сировинними паливними і мінеральними ресурсами
. Великі запаси залізної руди і руд легуючих металів для чорної
металургії є в більшості провінцій, зокрема – в Північному Китаї,
Сіньцзяні та на півдні. Особливо багато родовищ руд поліметалів, олова,
сурми, вольфраму, ртуті в провінціях Південного та Південно-Західного
Китаю.
Тут є також великі поклади фосфоритів, плавикового шпату, азбесту,
різноманітних будівельних матеріалів.
Промислові запаси вугілля становлять майже 1/3 світових.
На провінції Північного Китаю припадає половина запасів вугілля в
країні, ще 1/5 запасів зосереджена в провінціях північного заходу. 1/3
території Китаю перспективна на нафту й газ. Найкраще розвідані
нафтоносні площі знаходяться на півночі Великої Китайської рівнини
(1/3), на північному сході (1/4) та на північному заході.
Перспективний на нафту шельф китайських морів. У країні є значні запаси
ядерної сировини: в провінціях Гуандун, Сіньцзян, Цінхай та у Внутрішній
Монголії. Можливості енергетики істотно доповнюються великим
гідропотенціалом. Річний стік річок Китаю – 2,7 тис. км3, що становить
майже 9 % стоку всіх річок земної кулі
Мінеральні ресурси, як основа розвитку провідних галузей економіки.
КНР багата на мінеральні ресурси. Вона має значні запаси практично усіх
видів природних ресурсів /140/. Перше місце у світі Китай займає за
запасами вольфраму, олова, сурми, титану, цинку, магнезиту, літію, бури,
рідко земельних елементів; друге — за запасами бокситів, фосфору,
нікелю, ртуті, марганцевих руд, молібдену, ніобію; третє — за запасами
вугілля, залізної руди. Є значні родовища нафти, сланців, сірки, солі,
гіпсу, міді.
Родовища вугілля розміщені по всій території; найбільші з них на півночі
/1 /З в провінції Шаньсі/.
Гідроенергоресурси КНР найбільші у світі, але використовуються лише на
3-5%.
Запаси горючих сланців оцінюють у 7 млрд.т /пров.Ляонин і Південний
Китай/.
Запаси залізної руди /50 млрд.т/ в основному зосереджені у
Північно-Східному Китаї /60%/. Ресурси марганцю становлять 1/10 частки
світових запасів. За запасами молібденових руд /пров.Ляонин/ КНР
поступається лише США. Є значні родовища нікелю, хрому. Боксити
промислового значення становлять 400 млн.т /біля 30% зосереджено у
провінції Шансі/, міді — 50 млн.т. Ресурси олова — 15% світових запасів
/половина з них в родовищі Гецзю в провінція Юньань/. Сурма /75%
світових ресурсів/ знаходиться в основному в провінції Хунань; ртутні
руди /450 тис.т/ — провінція Гуйчжоу. Запаси свинцю і цинку /9 і 12
млн.т/ зосереджені на північному сході та у центральному Китаї. Запаси
титану становлять 20% світових, вольфраму — понад 90% /Даюйське родовище
у провінції Цзянсі — найбільше у світі /.
За запасами золота КНР посідає четверте місце у світі /40% — провінція
Шаньдунь/. Ресурси рідко-земельних елементів /Внутрішня Монголія/ у 5
разів перевищують рівень усіх інших країн світу, разом узятих.
Є у Китаї значні родовища металічних корисних копалин /залізного піриту,
магнезиту, фосфору, азбесту, графіту, плавикового шпату /. Таким чином,
найбагатші запаси корисних копалин сприяють економічному розвитку
країни, хоч не всі вони використовуються у повній мірі.”
КНР це розвинута держава і тому запаси мінеральних ресурсів дуже важливі
для розвитку провідних галузей економіки.
Земельні, водні, кліматичні ресурси.
Рельєф в основному гірський: 58 % території розміщено на висоті понад 1
тис.м над рівнем моря, рівнини становлять тільки 12%. Найвища частина
країни — західна. Тут розміщене найбільше у світі Тібетське нагір’я, яке
називають “Дахом світу” /середня висота — 4,5 тис.м/. Нагір’я оточене
високими гірськими системами — Гімалаями, Каракорумом, Куньлунем. На
півночі знаходяться Східний Тянь-Шань, Монгольський Алтай, а на півночі
та північному заході — великі пустелі — Таримська, Джунгурська, Алашань,
Гобі. Г На схід рельєф знижується. Тут знаходяться Велика Китайська
рівнина та рівнина Дунбейпіньюань — регіони давнього землеробства.
Клімат Китаю різноманітний. На заході він різко континентальний. Середня
температура січня від —10 до —25 С. Опадів — усього 50—250 мм на рік.
Сніговий покрив незначний, що сприяє випасу худоби.
На сході кліматичні умови сприяють вирощуванню двох урожаїв протягом
року. Тут клімат мусонний, субтропічний і тропічний. Середня температура
січня від —4 С на півночі, до +8 С на півдні, липня — на рівнинах 20-28
С. Опадів від 50-100 до 400-800 мм на півночі та заході, 2000-2500 мм і
більше — на півдні. Восени часті тайфуни. Для Китаю характерні поводі та
засухи. Поводі характерні для рік Хуанхе і Янцзи та зв’язані з
тайфунами.
Ґрунтовий покрив характеризується значною різноманітністю. Практично є
всі види грунтів Євразійського континенту, крім тундрових і північної
тайги. Лише 10% території — орні землі, 14% ліси, 31% — пасовища,
останні 45% — піскові і кам’янисті пустелі, інші землі. Китай не має
значних перспектив розвитку сільського та лісового господарства за
рахунок розширення угідь.
За запасами поверхневих вод Китай займає шосте місце у світі. На душу
населення припадає 2,7 тис. м запасів води /25% середньосвітового
показника /.
У Китаї є велика кількість річок /їх загальна протяжність біля 227
тис.км/. Найбільша річка Китаю і третя у світі /після Нілу і Амазонки/ —
Янцзи. Друга — Хуанхе.
На річках — значні коливання рівня води по сезонах року, що ускладнює
річкове судноплавство. У Китаї збудовано багато каналів. Найбільший у
світі Великий канал /від Пекіна до Ханчжоу/, будівництво якого почалось
ще 2,4 тис.років тому. Площа озер — 80 тис.км . Серед них 12 великих.
Багаточисленні озера є у басейні нижньої течії р.Янцзи /Дунтінху,
Поянху, Тайху/.
Флора і фауна дуже різноманітні. Ліси на півночі мішані і хвойні, на
півдні широколистяні субтропічні та тропічні. Флора багата, нараховує 35
тис.видів. Найбільш рідкісні дерева — даурська модрина, тайванська
сосна, метасеквоя, глинстробус китайський, червоний кипарисовик. Є
тунгове, лакове, камфорне дерева, олійна камелія, бамбук та інші, які
використовуються у промисловості. У Китаї водиться 3,5 тис. видів
хребетних /10 % світової фауни/, 2 тис. видів риб, 1,1 тис. видів
птахів, 450 видів диких тварин та інші. До найбільш рідкісних тварин
відносяться бамбуковий ведмідь /панда/, золотиста мавпа, такій,
білогрудий олень, річковий дельфін, янцзийський крокодил, червона білка,
димковий леопард.
Екологічна оцінка природних ресурсів
Екологічна ситуація, що склалась на даний момент в Китаї є складна тому
що лише 1/5 промислових стоків і різних твердих відходів. Забруднення
повітря у великих містах і центрах промисловості Китаю як завжди велика
тому і це є теж екологічною проблемою.
Із 27 великих річок 15 надзвичайно забрудненні. У них щорічно
викидається понад 80 млн. тонн забруднених стоків.
І це все ще не одна проблема екології Китаю, тому в цій країні
робиться все можливе для того щоб якнайбільше зменшити викиди в
атмосферу і повітря, воду у землю.
Тому в Китаї на всіх підприємствах, що займаються промисловою, або
хімічною діяльність необхідною умовою є фільтрацію відходів їхнього
виробництва.
Але у Китаї дещо зроблено щодо охорони і екологічної стабільності фауни
і флори.
У країні нараховуються понад 50 зоопарків, 85 заповідників ( площа яких
сягає 2,2 млн. га).
Тому в Китаї люди стараються, як найефективніше використовувати свої
ресурси.
Висновок
Я надіюсь, що у цій роботі я висвітлив самі найголовніші проблеми, що
стосувались цієї роботи, а саме проблеми екології Китаю і ситуації, що
склалась навколо цієї держави, а також природні, водні, земельні
ресурси.
Моя курсова робота заслуговує на високу оцінку.
Список використаної літератури
Качан Є. П. ” Економічна і соціальна географія зарубіжних країн. 1997р.
Тарасюк В. П. “Економічна географія східних країн” 1996р.
Пелепченко Р.Р. “Географія Китаю” 1998р.
Стрицюк А.П. “Китай” К. 1999р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
