.

Рекреаційне господарство Хмельницької області (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
622 3770
Скачать документ

РЕФЕРАТ

Рекреаційне господарство Хмельницької області

РЕКРЕАЦІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Турбота про охорону та зміцнення здоров’я населення є одним з
найважливіших завдань суспільства. Адже високий потенціал фізичної,
психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх
повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль
організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у
процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а
також організація їх використання. Відпочинок людини називається
рекреацією, а її поведінка, спрямована на задоволення своїх потреб під
час відпочинку, лікування, компенсації життєвої енергії, — рекреаційною
діяльністю.

Про успіхи в розвитку туризму написано дуже багато. Слід зазначити, що
доходи від туристичного бізнесу прирівнюються у світі до прибутку від
металургії, автомобілебудування та нафтової індустрії. Щороку в
міжнародному туризмі в обігу перебуває до 445 млрд доларів США,
обслуговується близько 700 млн осіб. Факти, як кажуть, свідчать самі за
себе. Однак те, що до державного бюджету першої в світі туристичної
країни — США — за рік надходить до 75 млрд доларів, а податки та збори
(обов’язкові платежі) від туристичної діяльності до бюджету України
становлять трохи більш як 1,5 млрд (разючий розрив на 50 порядків!),
примушує «засукувати рукави». Нам цього не простить українська історія і
культура. Соромно не вміти користуватися тим, що нам Богом дано. Адже
чого тільки варті (поки що не оцінені) ділянки заповідної природи
України — «золоте дно» для рекреації та екотуризму.

Зрозуміло, що на тлі двох таких проблем, як чорнобильська (на зони
екологічної біди припадає більш як 10 % території держави; навіть без
Чорнобиля Україна посідає перше місце в Європі за обсягами технічного
бруду на одного жителя) і низький життєвий рівень (Україна перебуває на
89 місці в світі за цим показником; розрив між бідними і багатими в нас
становить 50 порядків, тоді як у цивілізованому світі — 5 — 10),
особливих успіхів на рекреаційній ниві чекати не слід. Проте і опускати
рук не треба.

Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потужним рекреаційним
господарством. За масштабами рекреаційної діяльності вона значно
поступається Криму, Карпатам, Приазов’ю. Так, у 1999 р.
туристично-екскурсійні, санаторно-курортні і оздоровчі послуги, надані в
межах Хмельниччини, оцінювались загальною сумою 7660 тис. гривень (лише
3,1 % загального обсягу платних послуг у регіоні). В області діють 12
санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 9 санаторіїв-профілакторіїв, 2
бази відпочинку, 19 позаміських літніх дитячих оздоровчих таборів, 10
музеїв та ін. У 1999 р. у санаторіях та закладах відпочинку поліпшили
здоров’я 15,5 тис. громадян. В екскурсіях узяли участь 22,4 тис. осіб. У
позаміських оздоровчих таборах, за даними обласного управління
статистики, влітку відпочили 6,3 тис. дітей.

Наведені дані свідчать про поки що незадовільне використання багатющого
рекреаційного потенціалу Хмельниччини. Зокрема, в області розвідані
потужні родовища мінеральних лікувальних вод типу нафтуся, миргородська,
радонових та інших. Запаси цих вод становлять 2548 м3/добу, які за
бальнеологічним ефектом прирівнюють до славнозвісних мінеральних вод
Кавказу, Карпатського регіону і Криму.

За запасами мінеральних вод область займає одне з провідних місць в
Україні, але використовуються вони недостатньо. Територіальне розміщення
їх є нерівномірне. На правобережжі р. Горинь розташовані:

1) Теофіпольське родовище мінеральної води типу миргородська із запасами
190 м3/добу (санаторій «Колос»);

2) Полянське родовище радонової мінеральної води із запасами 300
м3/добу;

3) Шепетівське родовище радонової мінеральної води із запасами 900
м3/добу.

Найбільш перспективними не тільки для Хмельниччини, а й для всієї
України є родовища мінеральних вод, розміщені в басейнах річок Збруч і
Мукша:

1) Збручанське родовище мінеральних вод. Ділянка збру-чанської
мінеральної води має запаси 257 м3/добу, ділянка бромних хлорид
но-кальцієво-натрієвих вод високої мінералізації — 96 м3/добу, смт
Сатанів, санаторії «Товтри», «Збруч», «Берізка»;

2) Зайчиківське родовище мінеральних вод. Ділянка мінеральної води
«Товтри» типу збручанська має запаси 288 м3/ добу, ділянка бромних
хлорид-но-кальцієво-натрієвих вод високої мінералізації —100 м3/добу
(профілакторій Волочиського машзаводу);

3) Маківське родовище мінеральних вод. Ділянка мінеральної води Перлина
Поділля типу збручанська має запаси 43 м3/добу, ділянка мінеральної води
типу миргородська — 60 м3/добу (с. Маків, санаторій «Україна»);

4) Мукшинське родовище мінеральної води типу збручанська із запасами 70
м3/добу (санаторій «Лісова пісня»);

5) Волочиське родовище мінеральної води типу збручанська із запасами 144
м3/добу;

6) Кам’янець-Подільське родовище бромних хлоридно-кальцієво-натрієвих
вод високої мінералізації із запасами 100 м3/ добу (санаторій «Поділля»,
водолікарня).

Однією з найбагатших на цілющі джерела на Поділлі є ділянка, яка охоплює
Сатанів, Сатанівську Слобідку, Крин-цилів, Іванківці.

Як довели вчені, сатанівська мінеральна вода — збручанська нафтуся — не
має рівних за ефективністю. Відзначається жовчогінною, сечогінною,
протизапальною та дезінфекційною дією] Збручанська вода типу нафтуся
прозора із слабким запахом сірководню. Це
гідрокар-бонатно-магнієво-натрієва (0,8 — 0,9 г/дм3) вода, подібна до
трускавецької нафтусі. З усіх мінеральних вод збручанська типу нафтуся
єдина містить фосфор, цінні мікроелементи, що входять до складу мозку і
кісткової тканини. На відміну від неї, збручанська вода містить йод,
бром, мідь, марганець, фтор, двовалентне залізо, метаборну кислоту,
фосфор.

Інститутом геологічних наук НАН України визначено загальні перспективні
запаси мінеральних вод типу нафтуся Хмельницької області та в межах
долини р. Збруч, які досягають 190 тис. м3/добу. Такі величезні запаси
цінних мінеральних вод зумовили необхідність виділення в межах території
їх формування спеціалізованої зони екологічно безпечного господарювання
і створення спеціальної програми рекреаційного розвитку території, яка
охоплює південно-східну частину Тернопільської та південно-західну
частину Хмельницької області,

Збручанська вода типу нафтуся залягає на глибинах 25— 150 метрів. Ще
глибше (438— 640 м) виявлено хлоридно-натрієво-бромні води високої
мінералізації, до 38 г/дц3. Свердловину введено в експлуатацію в грудні
1998 p., і вода використовується у санаторії «Товтри» для лікувальних
ванн. Завдяки збручанській нафтусі Сатанів перетворюється в один з
важливих курортів України.

Санаторій-профілакторій «Берізка» на 75 ліжок започаткував місто-курорт
над Збручем. Влітку 1989 року почав працювати санаторій «Товтри»,
розрахований на 500 місць. Поряд функціонує санаторій «Збруч» на 100
ліжок. Будується новий санаторій «Оксамит Поділля». Тільки в санаторії
«Товтри» щороку може оздоровитися 7—8 тис. відпочиваючих. Сатанів уже
став містом-курортом загальнодержавного значення і може перетворитись у
справжню лікувальну мекку.

Природна цінність Сатанівських Товтр базується не тільки на мінеральних
водах. Унікальність (природна і господарська) цієї ландшафтної ділянки
полягає в тому, що тут найкраще збереглися характерні для Подільських
Товтр біоценози, у структурі яких особливе значення мають лісові. Одну з
найбагатших ділянок тут займають якраз букові ліси. Крім того, в межах
цієї ділянки товтрову пасмо перетинає р.Збруч, утворюючи неповторне
поєднання долинно-річкових і товтрових ландшафтів. І, нарешті, це єдина
поки що ділянка Подільських Товтр, де господарське (переважно
рекреаційне) освоєння відповідає її природній суті.

У зв’язку з великим природним, кліматологічним, бальнеологічним та
рекреаційним значенням Товтр Указом Президента України в 1996 р. було
створено національний природний парк Подільські Товтри. За умови
оптимального освоєння Сатанівської ділянки Товтри можуть стати еталоном
раціонального природокористування. Поряд з карпатськими та
чорноморськими курортами Поділля — це в перспективі третій значний
курортний район України.

За висновками науковців Інституту експериментальної патології, онкології
і радіобіології та Інституту геологічних наук збручанські мінеральні
води протягом місячного терміну дії різко зменшують кількість
радіонуклідів в організмі, відновлюють функцію кістково-мозкової
тканини, сприяють нормалізації крові, активізації імунної системи всього
організму.

Нещодавно санаторій «Україна» курорту Маків відзначив 20-річчя, а
санаторії «Товтри» і «Збруч» курорту Сатанів — 10-річчя. Ці курорти
порівняно з іншими молоді, проте показники їх діяльності свідчать про
динамічний розвиток курортної справи на Хмельниччині. На замовлення
облдержадміністрації Київський проектний інститут «Діпромісто» розробив
генеральний план розвитку курорту Сатанів та детальне його планування із
перспективою створення санаторно-курортних комплексів на 15 тис. місць.
За цим планом уже підготовлено проектно-кошторисну документацію і
розпочато будівництво відомчих оздоровниць, об’єктів сфери послуг.

Великі запаси збручанських родовищ дають реальну можливість спорудити на
їх базі систему потужних оздоровниць з місткістю щонайменше 100 тис.
чоловік. Мережа таких оздоровниць простягнеться уздовж Збруча в межах
Товтр і на територіях Волочиського, Городоць-кого, Чемеровецького,
Дунаєвецького, Кам’янець-Подільського та Новоушицького районів. Доцільно
також організувати розлив та реалізацію мінеральних вод у пляшках. Така
перспектива стає дедалі ближчою реальністю. Адже за даними Міністерства
охорони здоров’я України 9 млн жителів страждають хворобами органів
травлення та сечостатевої системи, а 3,5 млн — зазнали наслідків
катастрофи на ЧАЕС.

За дорученням Президента України розробляється пакет документів щодо
створення курортополісу «Товтри» туристсько-рекреаційного типу із
запровадженням у ньому спеціального режиму інвестиційної діяльності.
Зручне географічне розташування, екологічно чиста територія, благодатні
ландшафтно-кліматичні умови, розгалужені шляхи сполучення, придатні для
забудови землі, густонаселені райони з розвинутим агропромисловим
виробництвом, а основне — унікальні мінеральні води, потужні рекреаційні
ресурси національного природного парку Подільські Товтри, безцінні
пам’ятки національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець»,
які територіальне і функціонально увійдуть до курорто-полісу «Товтри», —
усе це багатство працюватиме на соціально-економічний розвиток області,
органічно поєднає зручний і комфортний відпочинок, лікувальний процес із
задоволенням туристично-пізнавальних запитів співвітчизників та
зарубіжних гостей.

Із зазначеного випливає висновок про взаємозв’язок питань рекреаційної
діяльності і збереження природно-заповідних територій та об’єктів. Адже
досягнути успіху у справі рекреації неможливо, не розв’язавши конфлікту
між необхідністю збереження для відпочиваючих незабруднених повітря,
води, незайманого, «дикого» ландшафту і посяганням на їх чистоту та
мальовничість (атрактивність) з боку підприємств, самих відпочиваючих,
туристів. Отже, розвиток рекреації залежить від стану довкілля та
ефективності природоохоронної роботи. Однак, якщо площа земель,
потенційно придатних для рекреаційного освоєння, за різними даними,
становить 12— 15 % території України, то природно-заповідних — лише 4,2
%, з яких тільки частина є рекреаційними. Це свідчить про значення
заповідних територій, які потребують особливої уваги.

На 1 січня 2001 р. природно-заповідна мережа України охоплювала 7010
територій та об’єктів загальною площею 2 647 818,5 га. До вищих
категорій заповідання належать 4 біосферні і 17 природних заповідників,
12 національних природних парків (Указом Президента України від 14
травня 2002 р. створений Національний природний парк «Гуцульщина»), які,
без перебільшення, є справжніми перлинами нашого краю, діамантами
природно-заповідного фонду (ПЗФ). Крім них, природним національним
надбанням є 2556 заказників, 3028 пам’яток природи, 35 дендрологічних
парків, 529 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 22 ботанічні
сади, 12 зоологічних парків, 37 регіональних ландшафтних парків, 759
заповідних урочищ.

До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науково-дослідних
установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать
національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою
поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному
рівні практично розв’язується суперечність між збереженням земної
природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така
форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та
економічно вигідною.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020