.

Проблеми і перспективи розвитку металургії України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1287 10366
Скачать документ

Реферат на тему:

Проблеми і перспективи розвитку металургії України

Центральноукраїнський район характеризується нерівномірністю рівнів
розвитку окремих його частин. Якщо Київська область має високий рівень
розвитку (відносно середнього показника в Україні), Черкаська — рівень
вище середнього, то Житомирська і Чернігівська — нижче середнього.
Наданням інвестиційних пільг треба вирівняти перепад у рівнях
економічного розвитку.

Дефіцит ресурсів спонукає до їх раціонального використання за рахунок
запровадження енергозберігаючих технологій, а також шляхом обмеження
розвитку енергомістких виробництв.

До проблем Західноукраїнського економічного регіону відносяться
наступні.

Проблемою найбільш загального характеру є помітна індустріальна
відсталість більшості областей регіонів. Це виявляється в недостатньому
поки ще розвиткові галузей “верхнього поверху”, особливо складного
машинобудування, верстатобудування. Виробництво валового продукту на
душу населення тут менше, ніж у середньому по Україні. Найбільш відсталі
в своєму розвитку області — Волинська, Рівненська, Хмельницька,
Тернопільська, Закарпатська. Нижче середнього рівня розвиток Вінницької,
Івано-Франківської, Чернівецької областей. Лише Львівська область має
рівень вище середнього. Отже, потенційні можливості регіону далеко не
вичерпані. При активізації інвестиційної діяльності він може розвиватися
за рахунок нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших
працемістких виробництвах.

Надмірне перевантаження в структурі економіки галузей важкої індустрії
Донецько-Придніпровського економічного району призвело до серйозних
соціально-економічних диспропорцій.

Район має застарілу структуру промисловості, яка вже не відповідає
вимогам науково-технічного прогресу. Переважає металомістке
машинобудування, недостатня частка працемісткого, особливо електронного,
верстатобудування, приладобудування.

Металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал
країни, характеризується технологічною відсталістю.

У виробництві сталі переважає мартенівський спосіб, частка
електроплавильного — лише 10%. Мало виготовляється спеціальних сортів
сталі. Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується
через брак енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для
екстенсивного розвитку металургії вичерпано; належить її докорінно
модернізувати.

Дефіцит енергоресурсів зумовлює потребу енергозберігаючих технологій.
Екологічна проблема має розв’язуватися за рахунок часткової
територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови
промисловості.

До проблем удосконалення економіки Північно-Східного району відносяться
такі.

Ресурси району обмежені, а тому треба істотно підвищувати продуктивність
праці. За рахунок великих капіталовкладень слід модернізувати основні
фонди промисловості, завершити індустріалізацію сільського господарства
на новій основі.

Необхідна територіальна деконцентрація виробництва, особливо в
Харківському і Кременчуцькому вузлах, економічна активізація малих і
середніх міст, зокрема на Сумщині.

Основною проблемою Причорноморського району є розміщення промисловості.

На території Причорноморського району промисловість розміщується
нерівномірно: найбільше розвинуті Одеська й Миколаївська області.
Промисловість зосереджується у великих містах, а частка малих міст у
виробництві продукції, чисельності промислово-виробничого персоналу,
вартості основних виробничих фондів — недостатня.

За останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система
Причорномор’я; особливо забруднені Чорне й Азовське моря. Це призводить
до збитків у рекреаційному господарстві, зменшує приплив туристів,
негативно впливає на здоров’я мешканців. Проблема має бути вирішена за
рахунок технологічного переобладнання промислових підприємств і
спорудження ефективних очисних споруд.

Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств
для їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства
кольоровими металами. Нещодавно відкрито п’ять родовищ золота
промислового значення поблизу Кривого Рога та п’ять родовищ — у
Донецькій області, невелике родовище золота — у Закарпатській області.
Провадяться підготовчі роботи з експлуатації їх. За попередніми
прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота
щороку. Проте й сьогодні Україна ще залишається великим споживачем
кольорових металів, які надходять з інших держав.

Чорна металургія України відстає від світового рівня з багатьох причин,
найважливішою серед яких було рішення центральних органів Радянського
Союзу двадцятирічної давності, за яким були переадресовані інвестиції на
розвиток тільки східних і центральних підприємств Росії, що призвело до
технічного та соціального відставання металургії Донбасу та
Придніпров’я.

Чорна металургія України є прибутковою галуззю. Продукція її
гірничодобувної промисловості — основна стаття валютних надходжень.

Проте перед чорною металургією країни у перспективі стоять невідкладні
завдання перегляду її структури на користь найрента-бельніших
виробництв, докорінного поліпшення якості і збільшення ефективних
виробів металопродукції. Доцільно випереджувальними темпами розвивати та
удосконалювати киснево-конверторний процес, підвищувати частку
агломерату та окотків у залізорудній частині шахти при виплавленні
переробного чавуну, реконструйовувати і модернізовувати устаткування,
інтенсифікувати технологічні процеси, механізувати й автоматизувати їх,
поліпшити технології прокату і труб, особливо обсадних, придатних для
глибокого буріння нафти ,та природного горючого газу, спеціальних видів
труб, в тому числі багатошарових для газопроводів, освоїти випуск нових
марок феросплавів, підвищити якість металопродукції і розширити її
сортамент. ,

Сучасному машинобудуванню України потрібний не просто* метал, а його
найефективніші високоекономічні види: холоднокатаний металевий прокат,
гнуті профілі, прокат з антикорозійним покриттям, стальна холоднокатана
стрічка, високоякісні метизи, порошки з легованих сталей і сплавів, а
також металокераміки.

Останніми роками у світовій практиці з’явилася тенденція до будівництва
невеликих заводів неповного циклу потужністю 50— 500 тис. т, оснащених
електропечами, машинами неперервного розливу сталі і сортовими станами.
Вони перспективні й в Україні, оскільки спиратимуться на ресурси
металевого брухту і задовольнять попит споживачів на різні ефективні
види прокату.

Поряд з цим у чорній металургії знизилися темпи зростання продуктивності
праці у гірничодобувному виробництві, що пов’язано з поглибленням
гірничих робіт, збільшенням гірничого тиску, повільними темпами
технічного переоснащення підприємств. Певний “період у чорній металургії
України спостерігається систематичне зниження капітальних вкладень та
основних виробничих фондів, зумовлене погіршенням природних умов
видобутку рудної і нерудної сировини, експлуатацією родовищ з низьким
вмістом заліза в рудах і збільшенням собівартості основних виробничих
фондів, що пов’язано з охороною навколишнього середовища. Успішне
розв’язання цих питань має велике економічне і соціальне значення.

Висновки

Сучасна металургія посідає одне з чільних місць у народному господарстві
країни і є матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії України.

Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей народного господарства
України як найголовніший споживач палива й електроенергії, води.Чорна
металургія впливає на формування таких потужних промислових районів і
підрайонів, як Донбас, Придніпров’я, Криворіжжя.Розвиток чорної
металургії зумовив і стимулював зростання виробництва в ряді галузей
промисловості, особливо в залізорудній і кам’яновугільній, у видобутку
мінеральної сировини.

Кольорові метали надзвичайно потрібні для високорозвиненого народного
господарства.Кольорова металургія включає видобуток, збагачення,
металургійну переробку кольорових руд, дорогоцінних і рідкісних металів,
у тому числі виробництво сплавів, прокат кольорових металів, переробку
вторинної сировини і видобуток кольорового каміння. Кольорова металургія
в Україні розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями.
Це зумовлено нестачею покладів різних кольорових руд. В умовах
науково-технічного прогресу значення кольорової металургії зростає,
оскільки їй належить значна роль у створенні конструкційних матеріалів
високої якості. Провідними галузями кольорової металургії України є
алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікелева.

Найпоширенішою формою організації виробництва в чорній металургії є
комбінати.

Специфічні риси розміщення характерні для якісної металургії, а саме
виробництво феросплавів (сплави заліза з легованими металами) та
електросталей, які одержують як у доменних печах, так і електротермічним
способом відповідно на металургійних комбінатах повного циклу або на
переробних заводах. Феросплави електротермічним способом виплавляють на
спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність легуючих металів є
основними факторами розміщення таких заводів.Виробництво електросталей
зорієнтовано на райони з достатньою кількістю електроенергії й
металевого брухту.

Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом,
марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Залізні руди збагачують на
Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому
гірничозбагачувальних комбінатах.

В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних
руд (понад 20 млрд. т) — здебільшого залізистих кварцитів у
Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і
Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопільський район
Придніпровського марганцеворудного басейну.

Флюси і вогнетривкі глини є складовою частиною металургійного галузевого
комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Ча-сів’ярському,
Новорайському і Веселинівському родовища (Донецька обл.), високоякісні
флюсові вапняки й доломіти — у Донецькій (Докучаєвську, Комсомольську,
Первомайську), Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці
Крим.

В Україні металургійні заводи розміщені в Донбасі, Приазов’ї поблизу
джерел палива, а також у Придніпров’ї — біля родовищ залізних руд і
марганцю та джерела водопостачання — Дніпра.

Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл
виробництва, найбільші з них “Криворіжсталь”, “Азовсталь”,
“Запоріжсталь” і “Дні-проспецсталь”.

Для кольорової металургії характерним є комплексне використання рудної
сировини та її висока здатність комбінуватися з іншими галузями
промисловості. На розміщення підприємства кольорової металургії
впливають сировинний та енергетичний фактори. До джерел сировини тяжіють
виплавлення ртуті, нікелю, рідкісних металів. Алюмінієве,
титаново-магнієве і цинкове виробництво розміщуються в місцях
одержання дешевої електроенергії. У структурі виробництва кольорових
металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що
складається з виробництва глинозему і алюмінію.

Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких на Україні невеликі.
Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і
Смілянське (Черкаська обл.) родовища.

Найбільші родовища алунітів є в Закарпатській області (Берегівське і
Беганське). Алюмінієва промисловість в Україні має новий великий
глиноземний завод, збудований в Миколаєві, який працює на бокситах
Гвинеї, Запорізький завод, завод алюмінієвих сплавів у Свердловську
(Луганська обл.). Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні
родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші),
мілководні водойми Приазов’я і Причорномор’я (Сиваш), що містять у
розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. у Калуші
збудовано магнієвий завод у виробничому об’єднанні “Оріана”, у Запоріжжі
– магнію і титану. На Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті
виробляють титановий (ільменітовий) концентрат, на Верхньодніпровському
гірничо-металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську
(Дніпропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменітовий
концентрати, цирконій знезалізений, двоокис цирконію. Комбінат збудовано
на базі Малишевського родовища титанових пісків. Запорізький
титаново-магнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий германій,
магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне титанове
литво.

Дефіцит ресурсів спонукає до їх раціонального використання за рахунок
запровадження енергозберігаючих технологій, а також шляхом обмеження
розвитку енергомістких виробництв. Найбільш відсталі в своєму розвитку
області — Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська,
Закарпатська.

Металургійна промисловість, що дає значний внесок в експортний потенціал
країни, характеризується технологічною відсталістю.

Надмірне перевантаження в структурі економіки галузей важкої індустрії
Донецько-Придніпровського економічного району призвело до серйозних
соціально-економічних диспропорцій: металургійна промисловість, що дає
значний внесок в експортний потенціал країни, характеризується
технологічною відсталістю.

Подальший розвиток чорної і кольорової металургії стримується через брак
енергоносіїв і води, особливо в Донбасі. Можливості для екстенсивного
розвитку металургії вичерпано; належить її докорінно модернізувати.
Дефіцит енергоресурсів зумовлює потребу енергозберігаючих технологій.
Екологічна проблема має розв’язуватися за рахунок часткової
територіальної деконцентрації виробництва й технологічної перебудови
промисловості. Перед металургією країни у перспективі стоять невідкладні
завдання перегляду її структури на користь найрента-бельніших
виробництв, докорінного поліпшення якості і збільшення ефективних
виробів металопродукції.

Література

Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів //
Економіка України. – 1999. – №5. – С.12.

Гальчинський А. Складним шляхом реформ // Економіка України. – 1999. –
№6. – С.4.

Гончаров Ю., Долгоруков Ю., Бондаренко А. Про формування промислової
політики //Економіка України. – 1999. – №3. – С.31.

Ковалевський В., Голодников О., Григорак Н., Косарев О., Кузьменко В.
Про підвищення рівня енергетично-екологічної безпеки України //
Економіка України. – 2000. – №10. – С.34.

Мазур В., Смірнова О. Шляхи розвитку гірнично-металургійного комплексу
України // Економіка України. – 2000. – №4. – С.4.

Пила В., Абрамов В. Деякі підсумки і перспективи розвитку регіонів
України // Економіка України. – 1999. – №1. – С.40.

Розміщення продуктивних сил / за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Міхайлюк,
В.Ф. Семенова. – К., 2000.

Розміщення продуктивних сил України / за ред. Е.П. Качана. – К., 1997.

Ставровський Е. Про формування державного сектору економіки // Економіка
України. – 1999. – №7. – С.12.

Стасовський Ю.Економічні аспекти споживання і виробництва металів в
Україні//Економіка України.–1999-№10– С.50.

Шагіна Н. Створення регіональної ринкової інфраструктури // Економіка
України. – 2000. – №11. – С.43.

Яковенко Л. Теоретичні проблеми промислової політики // Економіка
України. – 1999. – №10. – С.45.

Картосхема “Металургійна промисловість України” – С.11.

PAGE

PAGE 6

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020