Реферат з РПС
Подільський економічний район.
План характеристики регіону
Територіальна структура, галузі спеціалізації, природні та економічні
передумови розвитку.
Промисловий комплекс району, його галузева структура, сучасний стан
розвитку та особливості розміщення галузей.
АПК, його основні галузі, сучасний стан розвитку, природні передумови та
перспективи розвитку.
Транспортний комплекс району, його галузева структура, сучасний стан та
перспективи розвитку.
Соціальний комплекс району, його значення, галузева структура, сучасний
стан та перспективи розвитку.
Основні проблеми розвитку економіки та оптимізації галузевої структури
району.
1. Подільський район включає три області Правобережної України:
Вінницьку, Тернопільську і Хмельницьку.
Поділля – чудовий край м’яких чарівних пейзажів височинної лісостепової
рівнини. Край золотих пшеничних нив, мальовничих річкових долин,
заливних луків, численних балок та рівчаків, що поросли лісами. Край
запашного різнотрав’я Подільських Товтр, дивної своєю красою долини ріки
Смотрич, притоків Дністра, численних пам’яток історії та природи.
Територія району становить 10% території України; у ньому проживає
близько 9% її населення, виробляється 7,6% валового внутрішнього
продукту, 4,8% промислової та 14,7% сільськогосподарської продукції
країни. Його транспортно-географічне положення досить сприятливе. Район
межує з найбільш економічно розвинутими регіонами України –
Київським(Центральним), Придніпровським, Карпатським, Причорноморським.
Правда, віддаленість від зарубіжних країн дещо ускладнює розвиток
міжнародних контактів Поділля. Однак через його територію проходять
магістральні міжнародні залізничні та автомобільні шляхи, які з’єднують
район з іншими країнами Європи.
Важливим фактором соціально-економічного розвитку району є його
інтегральний, перш за все природо- і трудоресурсний потенціал. У цілому
ж за масштабами інтегрального потенціалу Поділля займає серединне
положення в ієрархії регіонів України. За своєю структурою інтегральний
потенціал дещо обмежений. Тут зосереджені досить одноманітні мінеральні
ресурси, незначне поширення мають ліси. Не може зрівнятися з провідними
районами і науково-технічний потенціал Поділля, помітно примножений в
останні десятиліття.
Цілісність та відносну однорідність району визначає головним чином його
географічне положення. Майже повністю, за винятком крайньої
північно-західної частини, Поділля розташоване в одній – лісостеповій –
природно-географічній зоні. Це зумовило однотипність його природних умов
і ресурсів. Основна частина Поділля належить до Подільської височини. Це
зумовило інтенсивний розвиток таких несприятливих природно-техногенних
процесів, як змив та ерозія, на заході – карст, у долині р. Дністер –
підтоплення.
Клімат тут помірно континентальний, з м’якою зимою та теплим і вологим
літом. Середня температура січня –4оС -6°С, липня + 18°С +20°С. Опади
розподіляються нерівномірно. Вони зростають від 500мм у південно-східній
до 600мм у північно-західній частині.
На Поділлі густа річкова сітка. Тут близько 400 річок довжиною більше
10 км, багато озер та невеликих водосховищ. Основні ріки належать до
басейнів Дніпра, Дністра, Прип’яті та Південного Бугу. Це один із
небагатьох районів України з таким розмаїттям басейнової орієнтації
річок. Така своєрідна гідрографія визначається тим, що Поділля
розташоване на одному з основних водороздільних плато Правобережної
України.
Природно-ресурсний потенціал тут достатньо різноманітний і, за винятком
мінеральних та лісових ресурсів, потужний. Він представлений земельними,
агрокліматичними, водними, рекреаційними, і, в значно меншій мірі,
лісовими і мінеральними ресурсами. Основне багатство Поділля – земля.
Більше половини земельних ресурсів складають цінні чорноземи. Як і
всюди, в лісостепу, питома вага розораних угідь досягає місцями
70-75%.Частка природних кормових угідь – пасовищ та сіножатей –
невелика. Мінеральні ресурси представлені, переважно, численними
родовищами сировини для виробництва будівельних матеріалів. Міжрайонне
значення мають цінні кам’яні облицювальні матеріали (граніти),
високоякісні каоліни, цементна сировина.
Запаси лісових ресурсів тут невеликі і мають переважно природоохоронне
та рекреаційне значення. Під лісом зайнято приблизно 8% площі району.
Основні породи – граб, дуб, ясен, липа та ін.
За винятком найпівденніших окраїн, район належать до відносно
водозабезпечених. Тут значні запаси поверхневих і особливо підземних
вод.
Заселення краю, формування його демографічного потенціалу проходило під
великим впливом не лише природних умов, але й історичних особливостей
розвитку. Історична доля Поділля дуже складна. Уперше край починає
згадуватися у літописах та інших історичних документах з початку нашого
тисячоліття. Причому до XIX ст. його називали Пониззям. Упродовж століть
окремі території району перебували під владою різних держав: Польщі,
Литви, Туреччини, України. Однак історична розрізненість областей не
вплинула на господарське освоєння Поділля, не змінила способу життя його
мешканців. Зараз населення Поділля становить 4,5 млн.чол. Національний
склад однорідний, українці складають більше 92% жителів. Район історично
сформувався як один із щільно заселених в Україні. Тут густа мережа
сільських поселень. Рівень урбанізації невисокий. Питома вага міського
населення нижча від середнього показника по Україні (46,4%). Міст на
Поділлі відносно небагато. У народному господарстві зайнято близько
половини населення, серед них переважають зайняті у сільському
господарстві. За цим показником Поділля випереджає усі інші регіони
країни. Якщо в промисловості тут зайнято 7% від усіх зайнятих у цій
галузі, то в сільському господарстві – 14% від усіх працівників цієї
галузі в Україні. Така структура зайнятості зумовлює і деякі особливості
інтегрального потенціалу району. Крім значної природно-ресурсної
складової, у ній важливе місце займає виробничий, перш за все
сільськогосподарський потенціал. Відносно невелика кількість наукових,
навчальних та культурних центрів республіканського значення
відобразилась на недостатньому розвитку його науково-технічного та
інтелектуального потенціалу.
Поділля—єдиний район у країні з аграрно-індустріальною спрямованістю
господарства. Район характеризується нижчими за середньорегіональні
показниками економічного розвитку та інтенсивності реформаційних
процесів. Так, частка ВВП тут становить лише 7,6%, експортної складової
– лише 5% загальноукраїнського показника. Уповільнено тут проходять
процеси приватизації (8% від загальноукраїнської кількості
приватизованих об’єктів), дуже незначні обсяги інвестування, необхідного
для вирішення досить складних соціально-економічних проблем (2,5% усіх
надходжень в Україну). Співвідношення продукції промисловості та
сільського господарства становить майже 1:1.
2. Промисловість Поділля характеризується менш розгалуженою
галузевою структурою, ніж в інших районах. У ній явно переважають
трудомісткі переробні галузі. Частка добувних виробництв тут набагато
нижча, ніж у середньому по країні. За винятком промисловості будівельних
матеріалів, майже не розвинені галузі мінеральної орієнтації.
Провідне місце у структурі промисловості займають машинобудування та
харчова, в меншій мірі легка промисловість. На їх долю припадає понад
75% товарної промислової продукції. Поряд із сільським господарством,
вони формують спеціалізацію району в республіканському поділі праці. До
основних виробництв промислової спеціалізації належать електротехнічне,
сільськогосподарське машинобудування, випуск ковальсько-пресового
обладнання, виробництво цементу, кам’яних будівельних матеріалів,
цукрово-бурякова, масложирова, м’ясомолочна, плодоовочеконсервна
промисловість та ін.
Машинобудування району формувалось випереджувальними темпами у
післявоєнні роки. Це багато в чому пояснює його більш прогресивну та
достатньо розгалужену структуру. Воно представлене електронною,
радіотехнічною промисловістю, приладо- та станкобудуванням, випуском
обладнання для сільського господарства, харчової промисловості. Найбільш
наукоємні галузі машинобудування розвиваються у Вінниці – основному
науковому та культурному центрі Поділля. Серед інших центрів галузі –
Хмельницький, Тернопіль, а також Камінець-Подільський.
На основі місцевої сільськогосподарської сировини добре розвинута у
районі харчова промисловість. Вона характеризується розгалуженою
структурою. У територіальному поділі праці беруть активну участь
цукрове, борошномельно-круп’яне, м’ясне, маслосироробне,
плодоовочеконсервне, спиртогорілчане та інші виробництва. Основні центри
– Вінниця, Тернопіль, Хмельницький, Могнлів-Подільський,
Кам’янець-Подільський та ін.
Легка промисловість є однією з провідних у районі. Основні її галузі:
текстильна, швейна, взуттєво-шкіряна, галантерейна, а також хутряна та
ін. Підприємства галузі широко розповсюджені по території. Основні
центри: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький та ін.
У районі представлені й окремі виробництва хімічної промисловості:
основної та побутової хімії, пластмасових виробів. Основні центри цієї
галузі: Вінниця (суперфосфатний завод) і Хмельницький.
Значно інтенсивніше, на основі наявної мінеральної сировини,
розвивається промисловість будівельних матеріалів. Її структура
диверсифікована. Це виробництво цементу, кам’яних будівельних
матеріалів, залізобетонних, стінових конструкцій тощо. Перші два
виробництва, а також фарфоро-фаянсова промисловість, що інтенсивно
розвивається, беруть активну участь у територіальному поділі праці.
Поділля – єдиний район в Україні, де паливно-енергетичний комплекс
представлений практично лише однією галуззю-електроенергетикою. Тут
працюють велика Ладижинська ГРЕС і Хмельницька АЕС. Вони забезпечують
енергією й інші області центральної і північно-західної України.
Мальовничі пейзажі Поділля з давніх-давен надихали людей, були джерелом
багатьох художніх традицій. І зараз тут розвиваються місцеві художні
промисли: плетіння з лози, художня вишивка і ткацтво, виготовлення
виробів з кераміки та скла.
3. Основною галуззю виробництва краю було і залишається сільське
господарство. Надзвичайно сприятливі природні умови, багатовікові
навички населення визначили активний розвиток цієї галузі на межі XXI
століття. Частка сільськогосподарської продукції району в країні більше,
ніж у 1,3 рази пепевищує його частку в земельних угіддях України.
Середньодушове виробництво цієї продукції також у півтора рази вище, ніж
у середньому по країні. У складі сільського господарства практично
рівнозначно розвиваються рослинництво і тваринництво. Основне місце у
структурі сільськогосподарських культур району займають: зернові (озима
пшениця, ячмінь, кукурудза), цукровий буряк, соняшник, овочеві, плоди,
виноград, тютюн. У тваринництві провідну роль відіграють м’ясо-молочне
скотарство, вівчарство, свинарство. Розвинуті птахівництво,
кролівництво, бджільництво і рибальство.
4. У транспортній системі взаємодіють два основних види
транспорту: залізничний та автомобільний. Мережа доріг тут достатньо
розгалужена. Основні транспортні вузли: Вінниця, Хмельницький,
Тернопіль, Жмеринка та ін. По території району проходять
транснаціональні магістралі Москва-Вінниця-Тернопіль-Львів-Братіслава
(Відень, Будапешт); Москва-Київ-Вінниця-Кишинів-Бухарест (Софія, Афіни)
та ін. Тут пролягають найбільші газо- і нафтопроводи: “Союз” і
Уренгой-Помари-Ужгород.
5. Поділля – один із наймальовничіших куточків
лісостепової України. Район має прекрасні можливості для розвитку
рекреації і міжнародного туризму. Тут поєднуються сприятливий клімат,
мальовничі, інколи унікальні за красою, природні ландшафти, швидкі ріки
і численні озера. Широко розповсюджені джерела лікувальних мінеральних
вод, лікувальні грязі і т.д. У районі понад 400 пам’яток природи, безліч
історичних пам’ятників. Унікальні ландшафти заповідника Медобори, долин
Дністра та Південного Бута.
Неповторне своїми історичними пам’ятниками, які є спадщиною багатьох
культур, одне із найстаріших міст Поділля – Кам’янець-Подільський. Він
розташований у мальовничій долині ріки Смотрич (притоки Дністра). На
Поділлі діють широко відомі у країнах СНД здравниці – Хмельник, Немирів.
Усього нараховується понад 30 санаторіїв, безліч туристичних баз. Поряд
із сільським господарством, рекреація може стати важливим фактором
зростання району.
6. Для Поділля характерні помітні територіальні відмінності в
економіці, соціальний сфері і т.д. Провідну роль відіграє Вінницька
область (табл. 1.). Обсяг її валового суспільного продукту вищий, ніж у
Тернопільській та Хмельницькій областях і близький до середнього по
країні. Місто Вінниця – найбільший економічний та науковий центр краю.
У районі, крім обласних центрів, є міста, які можна розглядати як
перспективні центри росту. Це Могилів-Подільський, Жмеринка, Шепетівка,
Кам’янець-Подільський, Полонне. Фактори їх подальшого промислового
розвитку, розміщення тут невеликих підприємств машинобудування, легкої,
харчової промисловості – це зручне економіко-географічне положення,
достатнє забезпечення трудовими, сільськогосподарськими, водними
ресурсами. Не перешкоджає економічному розвитку цих міст і відносно
сприятлива екологічна ситуація.
Однак і цей гарний, багатий край має гострі екологічні проблеми:
зниження родючості грунтів; високе промислове забруднення в окремих
промислових центрах, особливо поблизу Хмельницької АЕС; замулювання і
пересихання малих річок, інтенсивні ерозійні процеси та ін.
До найважливіших завдань пода-льшого розвитку продуктивних сил району
потрібно віднести:
??забезпечення його соціально-економічної і екологічної збалансованості;
??структурну перебудову господарства із створенням “кінцевих ланок”
точного машинобудування, розвитку сучасного сільськогосподарського
машинобудування, зокрема засобів малої механізації, імпортозамінних
виробництв тощо;
Соціально-економічна характеристика Подільського району.
Таблиця 1.
Подільський
район
Територія, тис. км2
60,3
13,8
20,6
26,5
Населення,млн.чол.
4,5
1,2
1,5
1,9
М іське населення, частка в населенні району,%
43,0
23,5
35,7
40,3
Сільське населення, частка в населенні району,%
52,0
28,0
30,6
41.4
Зайнятість, частка в Україні, %
3,1
2,2
3,2
3,7
Безробітні, частка в Україні, %
9,8
3,1
3,8
2,9
ВВП, частка в Україні, %
7,6
1,7
2,7
3,2
ВВП, тис.грн/1 чол.
2633,6
800,5
969,2
916,9
Обсяг промислової продукції, частка з Україні, %
4,8
0,7
1,9
2,1
Обсяг с/г продукції, частка в Україні, %
14,7
3,6
4,7
6,4
Експорт,частка в Україні, %
4,3
0,9
1,6
2,3
Імпорт, частка в Україні, %
2,4
0,5
0,3
1,1
Капітальні вкладення, частка в Україні, %
6,5
1,5
2,3
2,7
Іноземні інвестиції, частка в Україні, %
2,5
1,3
0,9
0,3
Частка приватизованих підприємств у загальній іх кількості в Україні, %
7,8
2,2
2,5
3,1
Література:
І.О. Горленко, Л.Л. Тарангул “економічні рійони України”
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
