Реферат
на тему:
Карпатський економічний район
Географічне положення Карпатського економічного району
Карпатський соціально-економічний район охоплює крайню західну частину
України та включає Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку та
Закарпатську області. Загальна його площа складає 56.5 тис. км2, або 9,4
% території держави.
Карпатський соціально-економічний район об’єднує південно-західні
області України і межує на півночі з Волинським, на сході – з
Подільським соціально-економічними районами. На заході й півдні його
межі збігаються з державним кордоном України. Це, у свою чергу, дає
змогу розвивати на території району галузі, які б виробляли експортну
продукцію чи забезпечували її транзит.
Господарський комплекс регіону виробляє майже 12% промислової продукції
України, в тому числі продукції машинобудування і металообробки –11%,
електроенергетики – 7, %, хімічної та нафтохімічної – 13 %, лісової,
деревообробної та целюлозно-паперової промисловості – 35 %. За випуском
автобусів, автонавантажувачів, алмазних інструментів, сірки, калійних
добрив район виступає монополістом в державі.
Саме таке розташування обумовлює вигідні риси економіко-географічного
положення району. Таке близьке до європейських держав, прикордонне
положення сприятливо впливає на формування кооперативних зв’язків на
рівні як підприємств, так і цілих галузей.
Населення.
На території району проживає 6,1 млн. осіб, що складає 13 % населення
України. Слід зауважити, що в районі розташована найменша за чисельністю
населення та площею адміністративна область – Чернівецька (відповідно
911,5 тис. осіб і 8,1 тис. км2). Щодо щільності населення, то вона є
досить значною – близько 107,5 осіб/км2.
В районі природний приріст є від’ємний (-1,9 ‰), але цей показник більш
ніж в чотири рази нижчий від пересічноукраїнського. За ним район займає
перше місце в Україні.
У віковій структурі особи працездатного віку складають 57,2 % (а в
Закарпатській області – 58,5 %), що перевищує пересічноукраїнські
показники.
За національним складом у Карпатському соціально-економічному районі
переважають українці – 83,6% усього населення краю. Проживають тут також
росіяни, євреї, поляки, угорці, словаки, румуни та представники інших
національностей.
Район характеризується одним з найнижчих в державі показників
урбанізованості – менше 40 %, а в Закарпатській області – менше 30 %.
Рівень безробіття складає 10,1 %.
Природні умови та ресурси.
Територія району відзначається різноманітністю природних умов і
ресурсів. Рельєф – горбистий, височинний та гірський у південній і
центральній частинах району. Закарпаття лежить у межах Придунайської
низовини.
Територія району розташована в атлантико-континентальній кліматичній
області і характеризується теплим помірно-вологим кліматом. Середні
температури січня коливаються по території залежно від рельєфу в межах –
3 …-6°С, а липня – від 14 до 21 °С, суми активних температур – від
1600 °С (Рахівщина) до 3200 °С (Закарпаття). Опадів найбільше випадає в
Карпатах (на найвищих хребтах 1600-2000 мм), зменшення їх
спостерігається до 650-700 мм на Прикарпатті та Закарпатті.
Територія Карпатського соціально-економічного району добре забезпечена
водними ресурсами. Найбільші ріки – Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса.
У межах району є значні запаси мінеральних вод, зокрема в Прикарпатті та
Закарпатті. Вони використовуються ще недостатньо.
Дуже різноманітний грунтовий покрив: гірські ділянки вкриті переважно
бурими гірсько-лісовими грунтами в поєднанні з дерново-буроземними,
гірсько-лучними та лучними. У Подільській частині переважають чорноземи
опідзолені, світло-, темно-сірі та сірі опідзолені грунти.
У Передкарпатській частині переважають дерново-підзолисті грунти, на
Закарпатській низовині домінують дернові опідзолені суглинкові грунти та
оглеєні їх види з незначними домішками лучних, дернових, супіщаних та
бурих гірсько-лісових з дерново-буроземними грунтами. У Чернівецькій
області, у долині р. Прут поширені лучно-чорноземні та лучні грунти.
Найстрокатіший грунтовий покрив у центральних і північних районах
Львівської області. Там переважають світло- й темно-сірі опідзолені
чорноземні грунти.
Карпатський соціально-економічний район добре забезпечений лісовими
ресурсами – покрита лісом площа становить 60 %. Ліси дають сировину для
галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче
й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук. ялина.
Надра Карпатського соціально-економічного району багаті на корисні
копалини. Найбільше значення мають паливні ресурси (нафта і газ, кам’яне
і буре вугілля, торф і горючі сланці) та сировина для хімічної та
будівельної промисловості.
У Передкарпатській нафтогазоносній області розробляється 37 нафтових і
нафтогазоконденсатних родовищ. За час їх експлуатації видобуто близько
100 млн. т нафти. Найбільшими є Орів-Уличнянське й Долинське нафтові,
Битків-Бабченське та Північно-Долинське нафтогазоконденсатні родовища.
У новій газоносній області – Закарпатському прогині, виявлено родовища
газу, але запаси незнані.
У північній частині району розміщена частина Львівсько-Волинського
кам’яновугільного басейну (промислові запаси – 650 млн. т). Глибина
залягання вугільних пластів – від 300 до 900 м. Родовища бурого вугілля
не розробляються через вичерпаність запасів (крім Ільницького у
Закарпатті).
Найбільші поклади торфу у північній частині району, він
використовується для місцевих потреб.
У районі близько 800 дрібних озокеритових промислів, озокеритова шахта
є поблизу Борислава.
Металевими корисними копалинами район не забезпечений. У Рахівському
масиві виявлено нікелеві та мідні руди. Перспективні площі для розвідки
й подальшого видобутку ртуті відкрито в Закарпатті, в районі Торуні.
Відомі також родовища магнію, свинцю, олова, цинку, міді, ртуті,
вісмуту. На Закарпатті (Берегівське та Беганське родовища) виявлено
свинцево-цинкові руди, а також запаси алунітів. Розпочато промислову
розробку Мужіївського родовища золота.
Родовища самородної сірки (Новий Роздол, Яворів) повністю забезпечують
потреби України. Сірконосні пласти потужністю до 25 м залягають на
глибині 350-2000 м. Вміст у них сірки – до 45 %. Площа басейну 5 тис.
км2. Експлуатуються Роздольське, Подорожнянське, Язівське та Немирівське
родовища.
Нині розвідано 21 родовище калійних солей, найбільші за запасами
Калуш-Голинське та Стебницьке родовища.
Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені
андезит, базальт, перліт, ліпарит, мармур, вулканічні туфи.
Особливо чільне місце в структурі природно-рекреаційного потенціалу
Карпатського соціально-економічного району займають мінеральні води. В
цьому відношенні це найперспективніший курортно-рекреаційний регіон
України, що має найбільше лікувальних мінеральних вод.
В Карпатському районі нараховується близько 800 джерел і свердловин
лікувальних вод, з них понад 500 – у Закарпатській області.
Господарський комплекс
району характеризується складною та диверсифікованою структурою. В
районі значного розвитку набуло машинобудування, хімічна промисловість,
рекреаційний комплекс, лісовиробничий, паливно-енергетичний комплекси,
легка, харчова промисловість та сільське господарство. Розвиваються вони
на основі трудових і природних ресурсів.
До паливно-енергетичного комплексу Карпатського економічного району
належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і
використання палива та виробництво електроенергії (переважно на теплових
електростанціях).
Традиційними на Прикарпатті є нафтова й газова галузі промисловості (20
% видобутку в країні). Видобуток нафти та газу в районі в останні роки
має тенденцію до зниження, що пояснюється вичерпанням розвіданих
ресурсів.
Нафтопереробка сконцентрована на підприємствах в Дрогобичі, Надвірній,
Львові, Бориславі.
Провідною галуззю є електроенергетика. Вона представлена Бурштинською,
Добротвірською ДРЕС, Бориславською, Львівською, Калуською ТЕЦ,
Теребле-Ріцькою та Дністровською ГЕС.
’
”
”
EjFU®VX>YEYIZ] `?boooooooooooooooooooooooooooo
Машинобудівний комплекс району – це приладобудування, виробництво
телевізійної техніки, електроламп, радіоелектронної і медичної
апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних
інструментів. Він зорієнтований на висококваліфіковану робочу силу,
наукову інфраструктуру Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода і
розвивається в умовах високої технічної культури.
Виробництво точних машин, механізмів, приладів та інструментів
сконцентровано в Львові, Чернівцях, Ужгороді, електротехнічне
машинобудування – у Міжгір’ї, Львові, Коломиї, Ужгороді,
Івано-Франківську, Береговому.
Радіоапаратуру, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, радіоприймачі,
магнітофони, програвачі виробляють радіотехнічний заводи у Чернівцях,
Львові, Івано-Франківську.
У районі відносно високий рівень розвитку транспортного
машинобудування: виробництво автобусів (ЛАЗ), автомобілів спеціального
призначення, мопедів (Львів).
Верстатобудування представлене в Рахові, Львові, Івано-Франківську.
Новою у районі, як і в Україні, є годинникова промисловість: настільні,
наручні, кишенькові годинники та хронометри (Чернівці).
Хімічна промисловість представлена виробництвом хімзасобів для
сільського господарства, зокрема калійних добрив (Калуш), сірки (Новий
Розділ); миючих засобів (Снятинський район), барвників, фарб та ін. У
Львові продукують парфумерні й косметичні вироби, фармацевтичні
препарати.
Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість району
здійснює заготівлю, механічну обробку й хімічну переробку деревини. До
її складу входять галузі, котрі відрізняються одна від одної технологією
виробництва і призначенням продукції, яка випускається, об’єднані однією
сировиною. Лісозаготівля (здебільшого в Карпатському регіоні), визначає
в цілому розвиток лісового комплексу району.
Великими центрами лісозаготівельної і деревообробної промисловості є
Сколе, Радехів, Славське, Верхнє Синьо видне, Старий Самбір, Турка,
Тересва, Красноїльськ, Ужгород, Воловець, Міжгір’я, Перечин, Усть-Чорна,
Бурштин, Хуст, Берегомет, Солотвино, Болехів, Вигода, Коломия, Кути,
Делятин, Ворохта, Брошнів, Осмолода.
Композиційну деревину й фанеру виготовляють Радехівський, Городоцький,
Бродівський держлісгоспи, Брошнівський, Сторожинецький, Надвірнянський
лісокомбінати, деревну стружку й волокна – у Старому Самборі та
Сколівському районі, Путилі. Столярні будівельні вироби виготовляють
заводи будівельних виробів у Львові, Сколе, Надвірній.
Меблева промисловість зорієнтована на споживача; центри – Львів,
Золочів, Івано-Франківськ, Берегове, Тисмениця, Коломия, Борислав,
Свалява, Перемишляни, Ужгород, Стрий та ін.
Найбільшим виробником паперу є Жидачівський целюлозно-паперовий
комбінат, фабрика “Бібльос” (Львів), паперова фабрика (Коломия). Шпалери
виготовляє концерн “Оріана” (Калуш). Картонні фабрики діють у Сколе,
Львові, Рахові, Золочеві.
Рекреаційний комплекс представлений системою закладів
санаторно-курортного лікування, турбаз, екскурсійних станцій, баз,
будинків відпочинку та пансіонатів. Основними районами рекреації є
Українські Карпати. Тут існує густа мережа санаторіїв – 112, що
розраховані майже на 38 тис. лікувально-оздоровчих місць. Найвідомішими
місцями відпочинку й оздоровлення є Вузлове, Східниця, Черче, Кваси,
Рахів, Ясиня і Кобилецька Поляна, Трускавець, Хуст, Моршин, с. Ясень
(дитячий санаторій) та ін.
Промисловість будівельних матеріалів району представлена підприємствами
з видобутку і первинної обробки будівельної сировини; з виробництва
в’яжучих матеріалів; з виробництва стінових матеріалів та конструкцій.
Виробництво цементу й сировини для нього зосереджене у Миколаєві та
Ямниці, гіпсу, шпаклівки і вапна – у Львові, Долині та ін. Там же
сконцентровано виготовлення виробів з бетону, збірних бетонних
конструкцій і будівельних компонентів.
Цеглу виробляють повсюдно.
Виробництво керамічних і фарфорових виробів для домашнього побуту й
промислового використання налагоджене на керамічно-скульптурному та
керамічному заводах Львова, Мукачева, Хуста, Стрия.
Легка промисловість орієнтується як на місцеву, так і на привізну
сировину. У її структурі найбільшу частку становить продукція
текстильної, швейної та хутрової підгалузей.
У Бориславі, Львові, Долині, Чернівцях виготовляються рослинні волокна,
бавовняно-паперові, шерстяні й ворсові, шовкові тканини, в Іршаві –
конопляні, джутові й паперові. Тканини для промислового використання,
мотузки, вишивка, килимки, доріжки, скатерті, покривала виробляють
підприємства Івано-Франківська, Косова, Коломиї, Львова. Пошивом
готового одягу та трикотажних виробів займаються підприємства Львова,
Чернівців, Івано-Франківська, Золочева, Борислава, Городка, Снятина,
Коломиї, Червонограда.
Шкіряний одяг виробляють у Львові, хутра – у Тисмениці, Ясині.
Харчова промисловість. Орієнтується переважно на переробку місцевої
сировини. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією
його в промисловик вузлах та потужною сировинною базою.
Підприємства молочної промисловості є у Львові, Дрогобичі, Яворові,
Миколаєві, Мукачевому, Ужгороді, Чернівцях, Долині, Івано-Франківську,
Городку, Мостиськах, Самборі та ін.
Борошномельно-круп’яна промисловість відіграє провідну роль у
забезпеченні населення та інших галузей харчової промисловості борошном
і крупами. Підприємства галузі є в усіх міських, населених пунктах
району.
У лісостеповій зоні району розвинена цукрова промисловість, що
зумовлено тяжінням переробки сировини до сировинних баз.
Плодоовочевоконсервна промисловість зорієнтована на продукцію
овочівництва і садівництва. Фрукти й овочі сушені та консервовані
випускають консервні заводи у Береговому, Великому Березному,
Виноградові, Тячеві, Ужгороді, Хусті, Мукачеві, Дрогобичі, Городенці,
Бродах, Жовкві, Золочеві, Коломиї та ін.
Олійно-жирова промисловість представлена Львівським жировим комбінатом,
а також підприємствами у Чернівцях, Золочеві, Дрогобичі, Ужгороді.
Сільське господарство Карпатського соціально-економічного району
спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків, льону-довгунця,
м’ясо-молочному і м’ясо-вовняному тваринництві.
Серед зернових найбільше значення мають озима пшениця, ячмінь,
кукурудза, вирощують також жито, овес, гречку, із зернобобових – сою,
горох, вику та ін.
Провідна технічна культура в подільській частині району – цукрові
буряки, у передкарпатській – льон. Вирощують картоплю переважно у
домашніх та підсобних господарствах.
Важливими галузями сільськогосподарського виробництва у районі стало
садівництво, виноградарство. Найбільша їх площа у Закарпатській і
Чернівецькій областях.
Тваринництво має такі основні напрямки – молочно-м’ясне скотарство,
свинарство, птахівництво, у гірській частині району розвинуте вівчарство
м’ясо-вовняного напрямку. В Карпатах широкого розвитку набуло
бджільництво, а показники продуктивності ставкового рибництва – одні з
найвищих серед регіонів України.
Транспортний комплекс.
Провідний вид транспорту району – залізничний, мережа якого має більшу
щільність, ніж в Україні загалом: на 1000 км2 припадає 50,4 км
залізниць, найбільша вона у Львівській області – 60 км.
Прикордонність положення території обумовлює найвищу в країні щільність
автомобільних шляхів. На 1000 км2 їх припадає 323 км.
У районі добре розвинений трубопровідний транспорт. Основні газопроводи
Дашава – Стрий – Дрогобич, Дашава – Львів, Дашава – Київ. Газова система
“Братерство” постачає газ у Чехію, Словаччину, Польщу. Діють
нафтопроводи Долина – Дрогобич, Битків – Надвірна, “Дружба”. Функціонує
також потужний етиленопровід Калуш – Тисауйварош (Угорщина).
Для зовнішніх та внутрішніх перевезень використовується також
авіаційний транспорт, роль якого особливо велика в напрямку захід – схід
(Львів – Київ, Львів – Харків, Львів – Донецьк).
Література
1.Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний
посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. –
572 с.
2.Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів
України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 293 с.
3.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: Вища
школа. – 1997 р.
4.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.:
2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
