РЕФЕРАТ
На тему:
Хіміко-лісовий комплекс.
ПЛАН
Народногосподарське значення хіміко-лісового комплексу .
Хімічна промисловість. Розміщення галузей хімічної промисловості.
3. Лісова та деревообробна просило вість.
1. Народногосподарське значення хіміко-лісового комплексу
Він охоплює галузі промисловості, які виробляють сировину та
конструкційні матеріали. Хімічна промисловість комбінується з
нафтопереробкою, коксуванням вугілля, чорної та кольорової металургією,
лісовою промисловістю. Хімічна промисловість поділяється на неорганічну
(основну) хімію, хімію органічного синтезу, гірничо-хімічну
промисловість.
Неорганічна хімію виробляє напівфабрикати, виняток становлять лише
мінеральні добрива. Органічна хімія складається з виробництва
вуглеводної сировини, органічних напівфабрикатів, синтетичних
матеріалів. Сировинною базою для неорганічної хімії є гірничо-хімічна
промисловість.
Важливим фактором розміщення фармацевтичної промисловості являється
наукова база та сировина. Виділяють також лісову, деревообробну та
целюлозно-паперову промисловість. Хімічна промисловість – основа
виробничого потенціалу України.
2. Хімічна промисловість. Розміщення галузей хімічної промисловості
У хіміко – лісовий комплекс входять галузі народного господарства, які
продукують сировину та конструкційні матеріали (хімічна та лісова
промисловість).
Хіміко – лісовий комплекс забезпечує народне господарство матеріалами з
потрібними наперед визначеними властивостями у кількості, яка потрібна.
Хімізація проявляється у використанні мінеральних добрив в АПК,
впроваджені хімічних технологій у промисловості.
У структурі хімічної та нафтохімічної галузі виділяють наступні
падгалузі:
Гірничо – хімічна;
Основна хімія;
Хімія огранічного синтезу;
Мікробіологічна;
Фармацевтична.
Територіальную організацію хімічної промисловості обумовлюють наступні
фактори:
міжгалузеві, внутрішньогалузеві звязки;
широкий асортимент продукції;
використання великої кількості палива, енергії, води.
Сировинні ресурси є визначальними у розміщенні підприємств гірничо –
хімічної промисловості. Впливає також фактор науково – технічного
прогресу та утворення різноманітних відходів. Як матеріаломістка галузь
хімічна промисловість використовує допоміжні матеріали.
Сировинна база хімічної промисловості включає корисні копалини,
сільськогосподарську сировину, вторинні продукти промислової переробки,
синтетичні хімічні матеріали, повітря, воду, що обумовлює спеціальний,
економічний аналіз при обгрунтуванні виробу джерел сировини.
Склад сировинної бази України для хімічної промисловості є наступний:
родовища самородної сірки (Прикарпаття);
родовища калійних солей (Донбас, Закарпаття, Прикарпаття, Причорноморя,
Крим);
запаси каоліну, вогнетривких глін, вапняків, доломітів, графіту, інших
нерудних копалин;
вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази, нафта.
Спеціалізацію у хімічній промисловості доцільно здійснювати разом з
кооперуванням.
Нафтопереробна промисловість зосереджена у місцях добування нафти та
нафтопереробних заводах. Гумова промисловість представлена
Дніпропетровським та Білоцерківським шинним заводами, Київським АТ “Київ
– Рума” та ін. Фосфорні добрива виробляють на Вінницькому та
Костантинівському заводах, Сумському ВО “Хімпром”, азотні – “Азот” у
Черкасах і т. д., калійні – у ВО “Оріана” (Калуша) та Стебниківський
завод.
3. Лісова та деревообробна промисловість
Для України характерна невисока залісненість. Структура
сільськогосподарського комплексу є наступною:
лісогосподарський підкомплекс;
целюлозно – паперовий підкомплекс;
деревообробний підкомплекс;
лісохімічний підкомплекс.
Лісове господарство займається лісовідтворенням. Лісогосподарський
комплекс складається з підгалузі лісового господарства та підгалузі
лісозаготівельної промисловості.
Ліси України поділяються на наступні групи:
водоохоронні, захисні, санітарно – гігієнічні, оздоровчі ліси,
заповідники, національні нарки, спеціальні ліси;
ліси, які мають захисне та обмежене експлуатаційне знічення.
Лісогосподарський комплекс включає заготівлю грибів, дикорослих плодів
та ягід, лікарських рослин, березового соку, меду.
Центрами лісопиляння є Бранків, Рожкотів, Вигода, Надвірна у Івано –
франківській області, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій області, Рахів
і Свалява у Закарпатській, Костопіль і Сарки у Рівненській, Ковель та
Камінь – Каширський у Волинській, Малин, Овруч та Коростень у
Житомирській областях.
Фанерна промисловість сконцентрована у Львові, Києві, Чернівцях,
Оржеві, Костополі. Найбільші меблеві фабрики розташовані у Києві,
Харкові, Львові, Ужгороді, Мукачеві, Одесі, Луганську, Дніпропетровську,
Донецьку, Івано – Франківську, Чернівцях.
Целюлозно – паперова промисловість розвинена недостатньо, що є чинником
дифіциту паперо – картонних виробів (Львівська, Закарпатська області).
Лісохімічний комплекс обєднує підприємства, які виробляють деревне
вугілля, оцтову кислоту, каніфаль, скипидар, ефірну олію, формалін,
карбамід, метиловий спирт, кормові дріжджі (Закарпатська та Житомирська
області).
На перспективу доцільно:
зменшити використання ділової деревини;
поглибити комплексну переробку деревини;
розширити використання деревозамінників;
збільшити виробництво картону, паперу, дерево – стружкових плит, меблів.
Література
Статистичний щорічник Тернопільської області: Корот. стат. довід.
Тернопільське обласне управління статистики: Під ред. В.Г. Кирича.
Ковтун В.В. Горда України: Економіко-географічний справочник.-К,: Вища
школа. – 1990. с. 208-217.
Тернопілля – погляд зблизька: Корот. стат. довід. Тернопільська обласна
державна адміністрація.
Географія Тернопільської області: Навчальний посібник для учнів 8-9
класів.-Тернопіль, 1994. 88с.
Економічна географія Росії, навчальний посібник, частини I, II-III,
Москва 1996
Автомобільна промисловість, № 7, 1993
“Розміщення виробничих сил” за редакцією Кистанова В.В. і Копылова
Н.В., М.1994
“Географія промисловості СРСР” Хрущев А.Т., “Вища школа” М.1990
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
