Реферат на тему:

Херсонська область

Коротка статистична та історична довідка

Херсонщина — розвинута індустріально-аграрна область на півдні України.
Площа області — 28,5 тис. кв. км, що складає 4,7% території України.
Адміністративно область поділена на 18 сільських та 3 міських райони у
м. Херсоні. На території області розташовано 9 міст, з яких 3 —
обласного значення, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених
пунктів.

Основними природними ресурсами області є Азовське та Чорне моря,
лікувальні грязі м. Голої Пристані. На область припадає 120 км морської
берегової лінії. Природнокліматичні умови, наявність рекреаційних
ресурсів сприяли створенню широкої мережі пансіонатів, будинків
відпочинку, санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів.

Місто Херсон — адміністративний, економічний і культурний центр області
— засновано в 1778 році як фортецю і верф Російської імперії. Нині в
обласному центрі живе 328 тис. чол.

Станом на 1 січня 2003 року чисельність населення області складала
1161,4 тис. осіб, у т. ч. міського — 699,2 тис. (60,2%), сільського —
462,2 тис. (39,8%). Для області характерна низька щільність населення,
яка становила 41 чол. на кв. км.

За цього в області складається несприятлива демографічна ситуація.
Приміром, за січень-листопад 2002 року тут було зареєстровано 9160
новонароджених і 16688 померлих.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

На початок липня 2003 року на Херсонщині було зареєстровано 77 обласних
організацій політичних партій. За офіційними даними, членами партій у
регіоні є 103243 херсонці.

Перші осередки політичних партій з’явилися в області на зламі 80-90-х
років: у грудні 1989 року був створений осередок Народного руху України,
наступного року виникли осередки Української республіканської партії та
Партії демократичного відродження України. У жовтні 1991 року як
тимчасовий притулок політично невизначених «справжніх» комуністів була
створена обласна організація Соціалістичної партії. Через півроку
Херсонщина стала батьківщиною власної всеукраїнської політичної партії —
саме в цьому регіоні була створена Селянська партія України.

Формально новітня партійна історія в області починається з прийняття в
1992 році закону «Про об’єднання громадян» й офіційної реєстрації перших
обласних організацій партій. І відразу головним рушієм партійного
будівництва в регіоні стає календар парламентських виборів: за півроку
до дня голосування в області зростає кількість нових політичних партій
(див. табл. 1), а чисельність членів старих різко збільшується.
Наприклад, тільки за ІІ половину 2001 року кількість членів усіх
політичних осередків області зросла на 23 тис. чол., що більше, ніж за
останні три роки після виборів до парламенту 1998 року.

На початку 90-х років найбільш чисельними на Херсонщині були партійні
осередки лівих партій, однак усередині табору лівих існували особливі,
не завжди дружні відносини. Наприклад, з появою комуністів обласна
організація Соцпартії різко скоротилася. Більшість її членів перейшли до
лав КПУ, відновивши в ній своє членство.

Під час перших парламентських виборів за змішаною системою (1998 рік)
проявилася ще одна особливість функціонування партій в області:
найбільшу зацікавленість у створенні нових партій та в розбудові
партійних структур виявляла київська еліта, яка й стимулювала появу
регіональних осередків та зростання лав партійних організацій. Відтак
обласні партійні осередки в більшості своїй діяли як передвиборні штаби
чи PR-команди під час виборів і переставали функціонувати після виборів
або ж функціонували на папері як формальні представництва. За даними
моніторингу політичної активності, який постійно проводить Херсонська
обласна організація Комітету виборців України, у міжвиборчі періоди лише
невелика частина партій епізодично здійснює власні акції та фінансує
окремі заходи, а також намагається розбудовувати свою структуру та
впливати на місцеве політичне життя. Це в першу чергу партії лівого
(КПУ, СПУ) і національно-демократичного спрямування (НРУ, ПРП) та
різноманітні варіації «партій влад» — НДП, АПУ, СДПУ(о), «Демсоюз»
зразка 1999-2001 років, «Жінки за майбутнє» (2001-2002 роки) тощо. Але
скандали, що раз-у-раз спалахують навколо «особливостей» розбудови
окремих партійних організацій (у 1997 році в списках членів окремих
районних організацій ЛПУ було виявлено значні приписки, а в 2001-му в
пресі обговорювалися деякі сумнівні методи залучення нових членів до лав
місцевих осередків СДПУ(о), демонструють віртуальність багатьох існуючих
місцевих партійних осередків. Цю ж віртуальність засвідчують і
результати виборів. Адже іноді за окремі партії в області голосують
навіть не всі їх офіційні члени.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів
влади

Процес формування місцевих та регіональних органів влади на Херсонщині
демонструє поступальне відлучення політичних партій від участі в роботі
влади. Його визначальною особливістю став фактор, який Президент України
Л. Кучма, перебуваючи в Херсонській області, назвав «кадровою чехардою».

На першому етапі незалежності (приблизно до 1996 року) на Херсонщині, що
була й залишається складовою «червоного поясу», серйозний вплив
справляла прокомуністична регіональна еліта, яка спиралася на народні
симпатії, підтримувала партії лівого спрямування й мала широке
представництво не тільки серед місцевих депутатів, а й у всіх місцевих
органах влади. У той час господарства регіону фінансово й організаційно
підтримували осередки партій лівого спрямування, в багатьох районах
області видавалися власні партійні комуністичні газети тощо.

Починаючи з 1996 року вплив лівої регіональної еліти було поступово
обмежено шляхом активних кадрових перестановок місцевих керівників. Саме
в 1996 році були замінені 10 із 18 глав районних держадміністрацій, які
мали великий досвід управлінської діяльності, набутий іще за часів
радянської влади. Протягом наступних 8 років в області було звільнено 8
глав обласної та 55 глав районних держадміністрацій. Найбільшу кількість
районних керівників звільнювали в період виборів.

Відтак не політичні партії ведуть пошук шляхів формування органів влади,
а представники влади шукають партію, яка б змогла стати їм своєрідним
дахом від гільйотини «кадрової чехарди». Починаючи з 1997 року виникало
чимало проектів «партій влади». У 1998 році так звана номенклатура (або
місцева регіональна еліта) підтримала в області три вірогідні партії
влади — НДП, АПУ та опозиційну «Громаду». Хід політичних подій
продемонстрував хибність сподівань регіональної еліти, отож наступним її
кроком стала спроба відмежування адмінресурсу від конкретних ознак
партійності. Тодішній херсонський губернатор О. Вербицький підписав у
2000 році швидко забутий лист губернаторів про департизацію влади.

Робились і спроби об’єднати всі помірковані партії. В області була
створена Асамблея «За процвітання Херсонщини» на чолі з тогочасним
губернатором, до якої ввійшли всі помірковані партії й громадські
об’єднання, був також створений і варіант для обласного центру —
громадське об’єднання «Наше місто — наш дім», яке очолив заступник глави
Херсонської облдержадміністрації. Тим самим влада почала формувати
власний список партій, залучаючи можливі фінансові інвестиції у власну
передвиборну боротьбу. За цього в 2000-2002 роках місцеві керівники
намагались утримати паритетність можливих нових варіантів «партій
влади». Так, напередодні виборів 2002 року два заступники глави
Херсонської облдержадміністрації очолили обласні організації двох
впливових партій — «Демсоюзу» та Партії регіонів, в адміністраціях
різних рівнів працювали й керівники інших поміркованих партій — від
СДПУ(о) до «Солідарності жінок України».

Та якраз напередодні виборів 2002 року «свій шлях» у пошуках «партії
влади» закінчився для обласного керівництва черговою кадровою
перетасовкою, і новим главою Херсонської облдержадміністрації було
призначено міліцейського генерала Ю. Кравченка.

На рівні обласного центру вийшло більш вдало: об’єднання «Наше місто —
наш дім» перемогло на виборах міського голови й до міської ради,
повністю сформувавши владну вертикаль у місті й утворивши найбільшу
фракцію у міськраді. Таким чином, уперше представники влади, політичних
партій та громадських організацій змогли перемогти на виборах та
сформувати владу в обласному центрі.

На рівні ж області триває пошук компромісів. Так, навесні 2003 року
відразу 2 заступники глави облдержадміністрації стали членами СДПУ(о).
Станом на 2003 рік СДПУ(о) є єдиною партією, яка якнайширше представлена
в керівництві обласної державної адміністрації.

Виборчі процеси в регіоні

Херсонщина славиться лівими та протестними настроями. Так, у 1998 році
КПУ, блок СПУ та СелПУ, ПСП разом з опозиційною «Громадою» здобули 54,6%
голосів виборців.

Наступного року попри численні кадрові зміни в державних адміністраціях
районів області на Херсонщині в обох турах президентських виборів
переміг Петро Симоненко, який набрав у першому турі 35,11% голосів, а в
другому — 52,88%.

Лідируючі позиції ліві партії зберігали й під час виборів-2002.
4-відсотковий бар’єр перетнули в області 6 партій та блоків, і серед них
КПУ (31,59%), СПУ (8,21%), виборчий блок Юлії Тимошенко (4,33%).
Несподіванкою для багатьох стала перемога блоку Віктора Ющенка «Наша
Україна», за який проголосувало 11,82% виборців. Ніколи раніше партії,
що входили до блоку, не набирали сукупно стільки голосів в області, хоча
на парламентських виборах 1998 року Народний рух України здобув понад 30
тис. голосів і ввійшов до п’ятірки найпотужніших партій області, а за
ПРП проголосувало близько 10 тис. херсонців.

Парламентські вибори стали також безумовним успіхом і для місцевих
соціал-демократів: за СДПУ(о) в області проголосувало 7,94% виборців, що
майже втричі більше, ніж на минулих парламентських виборах.

Вибори 2002 року закріпили тенденцію до роздвоєння симпатій виборців.
Голосуючи за партійними списками, вони підтримують здебільшого ліві та
протестні сили, однак під час заповнення бюлетенів по одномандатних
округах і на місцевих виборах віддають перевагу багатим та успішним
кандидатам (щоправда, за цього кількість недійсних бюлетенів зростає,
що, на думку деяких спостерігачів, свідчить про вірогідні зловживання
під час підрахунку голосів).

Отже, якщо в 1994 році до Верховної Ради пройшли 7 лівих депутатів (з
10), то в 1998 році тільки 3 із 6 депутатів були лівого та протестного
спрямування. А в 2002 році лише в 1 з 5 виборчих округів Херсонщини
перемога дісталася лівому кандидатові (члену СПУ, нині голові
парламентського Комітету з питань науки і освіти Станіславові
Ніколаєнку). Відповідно, в 1998 році 2 із 6 депутатських місць дісталися
бізнесменам, а в 2002 році підприємцями були вже 4 з 5 депутатів (член
Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України Микола
Баграєв, президент закритого акціонерного товариства «Концерн «Регіони
України», президент АКБ «Прем’єрбанк» Олег Беспалов, заступник голови
правління закритого акціонерного товариства «Торговий дім
«Укртатнафта-Південь» (м. Херсон) Володимир Демьохін, радіофізик, а нині
член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Володимир
Фіалковський).

Спостерігається поступове розширення участі партій у роботі органів
місцевого самоврядування. Головна маса депутатів місцевих рад області
теж є позапартійними, однак із кожними виборами місцеві осередки
політичних партій дедалі активніше пробують боротися за депутатські
мандати. Цю тенденцію можна простежити на прикладі місцевих виборів у
Херсоні. У 1994 році з дюжини міських осередків політичних партій у
місцевих виборах взяли участь лише 5 (КПУ, НРУ, СПУ, кілька майбутніх
народних демократів та хлопці з УНА). Найбільш чисельною була група
кандидатів-комуністів (30 осіб). У 1998 році вже 84 претенденти з 360-ти
були представниками 8 політичних партій (ПРП, НРУ, КПУ, НДП, ПЗУ,
СДПУ(о), ПНЕРУ, «Громади»). А в 2002 році про бажання поборотися за
депутатські мандати на місцевих виборах заявили 31 політична партія та
15 громадських організацій.

У результаті виборів-2002 до Херсонської обласної ради пройшли
представники 9 партій: 7 членів АПУ, по 6 членів КПУ та СПУ, 5
представників «Демсоюзу», по 1 члену Селянської партії України, СДПУ(о),
Партії регіонів, ПНЕРУ та НРУ. Але, як і раніше, більшість у раді
складають позапартійні.

У Херсонській міській раді засідають представники 10 політичних партій
(це є абсолютним рекордом для цієї ради): 8 членів КПУ, 6 — СДПУ(о), 4 —
«Демсоюзу», по 2 — Партії регіонів, НДП, ПЗУ, по 1 — ДемПУ, УНП, ПРП,
«Трудової України». Але й тут більшість становлять позапартійні (47
депутатів). До речі, з 9 міських голів у Херсонській області членом
партії є лише один — мер Херсона. Він очолює Херсонську обласну
організацію Партії регіонів.

Основні типи політичних конфліктів у регіоні

Серед політичних конфліктів у регіоні можна виділити два головних типи:
конфлікти на рівні районних рад і територіальних громад міст районного
значення та селищ міського типу і конфлікти між міськими та сільськими
головами і місцевими депутатами та окремими категоріями виборців,
передовсім підприємцями. Причинами цих конфліктів є, з одного боку,
процес формування місцевих бюджетів (минулого року по області
прокотилася хвиля судових справ, зумовлених суперечками між міськими і
районними радами з приводу вирішення грошових питань), з іншого —
перерозподіл власності, наведення порядку на ринках, наявність великої
заборгованості по комунальних платежах, земельних проблем. За цей час в
області було зроблено кілька спроб ініціювати кампанії з відкликання
міських і сільських голів (найбільш резонансними були події в Херсоні,
Новій Каховці, Скадовську), організувати акції протесту незадоволених
підняттям тарифів на комунальні послуги виборців. В окремих випадках ці
акції підтримувалися політичними силами («Громадським контролем», КПУ,
партіями блоку «Наша Україна»).

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

У зв’язку з постійними кадровими перестановками в області немає
авторитетних регіональних лідерів, які б могли впливати на рішення
обласної виконавчої влади. До того ж парламентські вибори 2002 року, які
проходили також і під знаком спроб посилення регіональних еліт,
продемонстрували слабкість місцевої еліти. Відтак із 5 парламентських
місць 3 отримали кияни, ще 2 — херсонці, які живуть переважно в Києві.

Однак останні події в області продемонстрували, що в регіоні з’явилися
нові лідери, які набувають вагомого авторитету. Так, глава Херсонської
облдержадміністрації Анатолій Юрченко припинив традиційні довготривалі
конфлікти обласної виконавчої влади із незалежною пресою, під час
вересневих акцій протесту він був чи не єдиним регіональним керівником,
який вийшов до демонстрантів із розповіддю про владу. Всі ці публічні
події допомагають зростанню авторитету виконавчої влади.

Херсонський міський голова, керівник обласного відділення Партії
регіонів Володимир Сальдо попри триваючі конфлікти з опозицією теж є
значною фігурою в регіоні.

Серед опозиційних регіональних лідерів необхідно відзначити незмінного
першого секретаря обкому КПУ Георгія Найду, соціаліста, депутата ВР
трьох скликань Станіслава Ніколаєнка, лідера «Громадського контролю»
Сергія Кириченка.

Динаміка показників економічного розвитку області

Протягом 2002 року промислові підприємства області виробили продукції в
діючих цінах на суму 1502,3 млн. грн., у порівняних — на 2576 млн. грн.,
що перевищує обсяги виробництва за 2001 рік на 4,6%. Це сталося завдяки
стабільній роботі таких провідних підприємств, як ВАТ «Каховський завод
електрозварювального устаткування» (темпи росту склали 115,1%), ВАТ
«Херсонський бавовняний комбінат» (142,2%), ВАТ «Херсонський
нафтопереробний комплекс» (100,3%), ВАТ «Електромашинобудівний завод»
(104,7%), ЗАТ «Красень» (104%), ЗАТ «Чумак» (148,4%), ДП «Херсонський
суднобудівний завод» (174,1%).

Збільшення обсягів виробництва відбулося майже в усіх провідних секторах
економіки області: нафтопереробному — на 0,3%, машинобудівному — на
13,4%, металообробному — на 11,4%, легкої промисловості — на 20%.
Вагомим був внесок підприємств харчової та переробної промисловості, які
складають 42,8% у структурі промисловості: приріст обсягів їх
виробництва за 2002 рік становив 11%.

У 2002 році збільшилося виробництво товарів народного споживання
(приріст склав 10,5%) — за рахунок приросту виробництва продовольчої
групи товарів (питома вага якої складає 70,6% в загальному обсязі
випуску товарів) на 11,2%, алкогольних напоїв — на 6,1%, товарів
непродовольчої групи — на 9%, товарів легкої промисловості — на 17,1%.

Високими залишаються темпи виконання завдань програми виробництва
товарів народного споживання. За 2002 рік вони склали по області 109,2%,
у тому числі по продовольчих товарах — 111,9%, товарах непродовольчої
групи — 100,6%, алкогольних напоях — 108,5%.

Основні промислові галузі Херсонщини — машинобудування та металообробка
(2 суднобудівних і судноремонтний заводи, АТ «Херсонські комбайни»,
електромашинобудівний завод, заводи карданних валів, «Прибій»), хімічна
і нафтохімічна (заводи «Дельта», нафтопереробний, гумотехнічних
виробів), скляна і керамічна промисловість (заводи скловиробів і
керамічних виробів), виробництво будівельних матеріалів (ВО
«Херсонзалізобетон», «Об’єднання будматеріалів»), легка та харчова
промисловість.

За 9 місяців 2002 року підприємствами та організаціями-забудовниками
всіх форм власності введено в дію основних фондів фактичною вартістю в
132,6 млн. грн. Забезпечено зростання обсягів інвестицій у капітальне
будівництво на 32,7% проти 9 місяців 2001 року, освоєно капітальних
вкладень на суму 186,7 млн. грн. У порівнянні з відповідним періодом
2001 року обсяги інвестицій у будівництво нових, розширення,
реконструкцію та технічне переозброєння діючих об’єктів усіх галузей
економіки зросли в 14 районах та містах, у т. ч. в м. Новій Каховці — на
41,3%, у Великоолександрівському, Верхньорогачицькому, Високопільському,
Генічеському районах — більш ніж удвічі.

Основним джерелом інвестицій залишаються власні кошти підприємств та
організацій (у 2002 році вони становили 51,2% від загального обсягу
капітальних вкладень, а обсяги капітальних вкладень за рахунок
державного бюджету склали 8,9%).

Оцінка бюджетних процесів та міжбюджетних відносин в області

За 2002 рік надходження до бюджетів усіх рівнів склали 535,2 млн. грн.
(106,9% доведеного завдання). До державного бюджету надійшло 271,5 млн.
грн. (103,7% від плану), а до місцевих бюджетів — 228,4 млн. грн.
власних та закріплених доходів (101,3%). У порівнянні з 2001 роком
надходження зросли на 39,1 млн. грн., або на 20,7%, в основному за
рахунок прибуткового податку з громадян і плати за землю.

p

r

r

?

?За цього заборгованість по платежах до місцевих бюджетів зросла в
порівнянні з початком 2002 року на 8,2 млн. грн. і станом на 1 січня
2003 року складала майже 22 млн. грн.

Дотації з державного бюджету надійшли в сумі 158,7 тис. грн., тобто в
повному обсязі, запланованому Міністерством фінансів України. Крім того,
завдяки перевиконанню доходів загального фонду державного бюджету, за
рахунок яких здійснюється перерахування дотацій місцевим бюджетам,
область отримала додаткову дотацію в сумі 9,6 млн. грн.

Зовнішня торгівля та інвестиційний розвиток

Оборот зовнішньої торгівлі області послугами становив у 2002 році 18
млн. дол. США, що на 5,8% більше, ніж у 2001 році. За цього експорт
послуг зріс на 7,9%, імпорт зменшився на 49,1%, що склало відповідно
17,7 та 0,3 млн. дол. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами
дорівнювало 17,4 млн. дол. США проти 15,8 млн. у 2001 році.

Суб’єкти господарської діяльності області здійснювали в 2002 році
зовнішньоекономічні операції з послугами з партнерами із 74 країн світу.

З початку процесу інвестування загальний обсяг прямих іноземних
інвестицій в економіку області станом на 1 січня 2003 року сягнув 55,8
млн. дол. США, що на 23,8% більше, ніж на відповідну дату попереднього
року. Інвестиції надійшли з 22 країн світу.

Найбільш інвестиційно-привабливими в області залишаються такі види
економічної діяльності, як харчова промисловість та переробка
сільськогосподарських продуктів — 24,3 млн. дол. США (43,6% до
загального обсягу інвестицій), оптова торгівля і посередництво в
торгівлі — 8,4 млн. дол. (15,1%), сільське господарство та пов’язані з
ним послуги — 6,6 млн. дол. (11,9%).

Загалом підприємства промисловості області отримали 35,1 млн. дол. США
(62,9%). Іноземні інвестиції вкладено в 65 підприємств. Сума кредитів та
позик, отриманих підприємствами від прямих інвесторів, на 1 січня 2003
року склала 25,3 млн. дол. Загальний обсяг портфельних інвестицій
нерезидентів, що входять до статутного фонду підприємств, становить
247,2 тис. дол.

Розвиток малого та середнього бізнесу

Останніми роками в регіоні відмічається тенденція до зростання числі
суб’єктів малого підприємництва. На 1 січня 2002 року кількість
юридичних та фізичних осіб дорівнювала 44913, що складає 109,5% у
порівнянні з 2000 роком. Відтак на 10 тис. населення Херсонщини припадає
49 підприємств малого бізнесу (по Україні — 48).

Протягом 2002 року на території області зареєстровано 9665 новостворених
суб’єктів підприємницької діяльності (112,9%). Найбільша активність у
створенні суб’єктів підприємництва відзначалась у Цюрупинському й
Голопристанському районах та в містах Каховці і Новій Каховці.

У всіх районах та містах створені ради підприємців як постійно діючі
громадські дорадчі органи. Створена та функціонує обласна координаційна
рада для сприяння реалізації державної політики у сфері розвитку
підприємництва та здійсненню регуляторної політики. Зареєстровано
Херсонську обласну організацію Ради молодих підприємців України. На базі
Херсонського державного університету утворено бізнес-інкубатор з метою
підготовки молоді до започаткування підприємницької діяльності. Для
забезпечення спрощення системи реєстрації суб’єктів підприємницької
діяльності й одержання дозволів на відкриття об’єктів виробництва та
сфери послуг у вересні 2002 року в м. Херсоні відкрито реєстраційну
палату, що уможливлює отримання пакета необхідних документів протягом
декількох днів (раніше така палата діяла лише в м. Івано-Франківську). У
січні 2003 року було відкрито реєстраційну палату й у м. Новій Каховці.

Стан приватизаційних процесів

У 2002 році в області роздержавлено 106 об’єктів, у т. ч. 28 державної і
78 комунальної власності. З 61 підприємства приватизовано 42 об’єкти
групи А (мала приватизація) при плані 2, що в 21 раз більше річного
прогнозу, 9 — групи Ж (об’єкти соціальної сфери) при плані 3, або втричі
більше річного завдання, 1 — групи В (цілісні майнові комплекси), 9 —
групи Д (об’єкти незавершеного будівництва), що становить 90% прогнозу.
За 2002 рік від приватизації об’єктів державної та комунальної власності
отримано коштів у сумі 9,5 млн. грн., або 107% до 2001 року.

Надходження від оренди майна до бюджетів усіх рівнів становить 3 млн.
грн., або у 3,7 разу більше, ніж за 2001 рік, зокрема від оренди
державного майна надійшло 834,5 тис. грн., що у 2,9 разу більше річного
прогнозу.

Проблемним залишається питання приватизації об’єктів незавершеного
будівництва. Гальмує цей процес висока стартова ціна, розташування
об’єктів у віддалених населених пунктах та низький рівень їх готовності
(20-30%). За 2002 рік оголошено про проведення 25 аукціонів, на яких
пропонувалося до продажу 20 об’єктів незавершеного будівництва (53
лоти), але приватизовано було лише 9, з них 7 — державної власності та 2
— комунальної, в результаті чого до державного бюджету надійшло 223,4
тис. грн., до місцевих бюджетів — 416,4 тис.

Загальна оцінка рівня забезпеченості населення соціальними послугами

Херсонська область є регіоном, де наявні гострі соціальні проблеми,
зумовлені об’єктивними соціально-економічними чинниками: кризою в
сільському господарстві, підтопленням населених пунктів, занепадом
промислових підприємств, наявністю великої кількості населення
пенсійного віку тощо.

Кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності,
складає 496,1 тис. чол. Пенсіонерів в області нараховується 318,8 тис.
осіб, тобто 27,2%, з них 232 тис. отримують пенсію за віком, 44,7 тис. —
по інвалідності. 19% населення області молодше працездатного віку.

У 2002 році до обласного центру зайнятості звернулося 86 тис. осіб, що
на 19 тис. більше, ніж у 2001-му. З них було працевлаштовано 18 тис.,
тобто 21%. В обласному центрі середній показник безробіття втричі
нижчий, ніж по області. Більше половини з тих, хто має статус
безробітного, — жінки. За інформацією облдержадміністрації, в
економічній сфері за період із січня по квітень 2003 року було створено
5,2 тис. нових робочих місць, з них у сільській місцевості — лише 1,9
тис.

За офіційними прогнозами керівників обласного центру зайнятості,
кількість безробітних в області у 2003 році може досягти 100 тис.
чоловік. На рівень безробіття впливає стан великих промислових
підприємств області. Приміром, наприкінці 80-х років на Херсонському
бавовняному комбінаті працювало 23 тис. трудівників, нині — тільки 6
тис., на Херсонському суднобудівному заводі в 1996 році було 12 тис.
працівників, тепер — лише 5 тис., тощо.

За цього вже сьогодні на фоні зростання безробіття спостерігається
дефіцит кваліфікованих робітників.

Для Херсонської області залишається гострою й проблема виплат
заборгованості по зарплатні. Так, станом на січень 2003 року населенню
ще не було виплачено понад 52 млн. грн., у т. ч. в обласному центрі —
більше половини цієї суми, а понад 25 млн. грн. складала заборгованість
найбільших підприємств своїм працівникам. На кінець 2002 року своєчасно
не отримував зарплату кожен шостий працюючий, а середня сума
заборгованості складала 1393 грн., або 4,1 місяці. Через півроку
проблема заборгованості на промислових підприємствах залишилася такою ж
гострою: станом на 1 червня 2003 року вона склала 31,4 млн. грн., тобто
в порівнянні з початком року зменшилася на 1,6% і становила 53,2% від
загальної суми заборгованості по області. Більше 75% від загальної
заборгованості по промисловому комплексу складає заборгованість чотирьох
підприємств — ДП «Херсонський суднобудівний завод» (10 млн. грн.), ВАТ
«Південелектромаш» (7,1 млн. грн.), «Херсонські комбайни» (4,3 млн.
грн.), «Херсонський бавовняний комбінат» (2,3 млн. грн.).

Проблемним залишається й рівень забезпеченості соціальними послугами
населення області. Наведемо найбільш показовий приклад: починаючи з 1992
року в області діє система центрів соціальних служб для молоді, яка
виконує 6 комплексних державних програм та 21 місцеву програму з надання
соціальних послуг молоді. За період з 1996 по 2002 рік кількість наданих
фахівцями цих центрів соціальних послуг населенню області зросла в 4
рази.

У 2002 році центрами соціальних служб для молоді було надано населенню
області близько 90 тис. соціальних послуг. Середня кількість клієнтів на
1 центр становить 5324 особи, навантаження на одного штатного працівника
— 1587 клієнтів, що значно перевищує нормативи за стандартами соціальної
роботи. За цього кількість соціальних центрів станом на 1 травня 2003
року складає 70,8% від запланованих до відкриття, а фінансуванням вони
забезпечені лише на 35,5%. Цей приклад характеризує загальний стан справ
із наданням соціальних послуг населенню.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

В області простежується стійка тенденція до збільшення кількості
місцевих засобів масової інформації. За останні п’ять років кількість
друкованих засобів масової інформації зросла на чверть. Нині на
Херсонщині стабільно виходять 85 видань загальним разовим накладом
близько 486 тис. примірників. Засновниками 24 з них є державні органи,
23 — комерційні структури, 9 — трудові колективи та підприємства, по 6 —
релігійні та галузеві організації, по 5 — партійні осередки та приватні
особи, 4 — навчальні заклади, 3 — громадські й профспілкові організації.

З початку року в області зареєстровано близько 20 нових періодичних
видань. Незалежна преса складає 62% від загальної кількості видань.
Більшість незалежних газет виходять на 16, а деякі — на 24 сторінках з
матеріалами інформаційно-рекламного та політичного спрямування. Істотно
змінилися зміст і стиль подання матеріалу.

Практично всі районні, міськрайонні, міські газети, співзасновниками
яких є органи місцевої державної влади та місцевого самоврядування
(їхній наклад сягає понад 53 тис. примірників), підтримують курс на
реформування суспільства, об’єктивно, правдиво інформують населення про
події, що відбуваються в країні і регіоні, подають оцінки їх
соціально-економічного стану, описують події громадського життя,
вміщують чимало життєво важливої і необхідної для людей інформації.

Найвищий рейтинг серед цих видань мають газети «Вісник Олешшя»,
«Придніпровська зірка», «Слава праці», «Нова Каховка», «Каховська зоря»,
«Трудова слава», «Голопристанський вісник». Серед обласних друкованих
видань можна відзначити громадсько-політичну газету Херсонської обласної
ради «Наддніпрянська правда» (тижневий тираж — понад 11 тис.
примірників), громадсько-політичну газету Херсонської
облдержадміністрації «Поле» (10 тис. прим.), інформаційно-економічний і
культурно-просвітницький тижневик «Гривна» (близько 80 тис. прим.),
громадсько-політичну газету «Новий день» (близько 36 тис. прим.), газету
херсонського регіону Причорномор’я «Новий погляд» (близько 6 тис.
прим.), газету незалежної телерадіоорганізації «Булава» (13 тис. прим.),
інформаційно-рекламний тижневик «Ефір» (понад 8 тис. прим.),
громадсько-політичний тижневик «Херсонський вісник» (близько 5 тис.
прим.), громадсько-політичний тижневик «Такі справи» (5 тис. прим.).

В області налічується 52 телерадіоорганізації (7 ефірних, 7 — кабельного
телебачення, 7 — FM-мовлення, решта — районне, міське, заводське та інше
проводове радіомовлення). У передачах незалежних радіокомпаній та
організацій переважають комерційна інформація і розважальні програми.

Розвиток третього сектора регіону

На Херсонщині зареєстровано 686 громадських організацій (загальна
кількість осередків громадських організацій становить 335). Найбільшу
кількість серед них складають фізкультурно-спортивні (129), організації
ветеранів та інвалідів (83) та молодіжні спілки (74).

У регіоні функціонують 162 громадські організації обласного рівня.
Більшість із них співпрацюють з органами виконавчої влади. Діє обласна
Рада з питань розвитку українського козацтва, до складу якої залучено
представників Херсонського обласного об’єднання козацької паланки
Війська Запорозького Низового. Запроваджено механізми часткового
фінансування з бюджету соціальних програм молодіжних громадських
організацій, працює консультативна рада з молодіжних питань при обласній
державній адміністрації. Натомість обласні осередки організації
ветеранів Збройних Сил України, Всеукраїнського союзу робітників,
Комітету виборців України, «Союзу Чорнобиль України», «Русского движения
Украины», ГО «Діти Чорнобиля», Української спілки колишніх малолітніх
в’язнів фашизму, «Союзу нащадків російського дворянства — дворянського
зібрання Херсонської губернії» активно підтримують заходи опозиційних
сил. Однак найбільший вплив вони мають в обласному центрі.

До найбільш впливових громадських об’єднань можна віднести також
Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я, ГО «Дія», УСПП, ХГО
«Громадський інститут розвитку місцевого самоврядування», ППМБ
«Консолідація».

В області збільшилася кількість ініційованих громадськими організаціями
громадських слухань з актуальних питань місцевих громад. Є досвід
створення успішних коаліцій громадських організацій, узгоджені дії яких
принесли позитивні результати. Серед них необхідно відзначити коаліцію
правозахисних громадських організацій «Партнерство за прозоре
суспільство», ініціативну групу з активізації прав членів територіальних
громад «Толока» тощо.

Проте за цього кількість та рівень розвитку громадських організацій в
області залишається недостатнім, а їх вплив організацій на процеси в
суспільстві — вельми незначним.

Органи самоорганізації населення

У Херсонській області існує система квартальних та вуличних комітетів
іще радянського зразка, які є несамостійними та повністю керованими
додатками до органів місцевих виконкомів рад через незабезпеченість
організаційними та фінансовими ресурсами для виконання своїх функцій.

Після прийняття закону «Про органи самоорганізації населення» окремі
місцеві ради ініціюють реформування органів самоорганізації населення і
намагаються частково фінансово забезпечити їх діяльність. Цікавим є
досвід Новокаховської міської ради, яка внесла в статут своєї
територіальної громади зобов’язання не тільки створити органи
самоорганізації населення, а й організаційно та фінансово їх
підтримувати. Суворівська районна в м. Херсоні рада нещодавно теж
прийняла власну програму розвитку органів самоорганізації населення, що
стимулює системний розвиток цієї важливої ланки місцевого
самоврядування.

Аналіз міжсекторної співпраці

У Херсоні більше року діє програма регуляторної реформи BIZPRO, яка чи
не вперше в області не тільки поставила проблеми секторної співпраці між
владою, бізнесом і громадськими організаціями, а й намагається ці
проблеми вирішувати. У кількох містах області систематично проводяться
громадські обговорення нормативних актів, що регулюють підприємницьку
діяльність у територіальних громадах, є й приклади успішного вирішення
проблем. Однак поки що цим міжсекторна співпраця й обмежується.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Особливістю національного складу населення Херсонської області є його
багатонаціональність. За даними всеукраїнського перепису, в області
проживають представники понад 115 національностей і народностей, зокрема
961,6 тис. українців (82%) та понад 211 тис. представників інших
національностей. Серед них найбільшу за чисельністю групу складають
росіяни (165,2 тис. осіб, або 78,3%), друге місце посідають білоруси
(8,2 тис., або 0,7%).

Серед найбільших національних меншин також татари (5,4 тис., або 0,46%),
вірмени (4,5 тис., або 0,39%), молдовани (4,2 тис., або 0,35%), турки
(3,7 тис., або 0,32%), кримські татари (2,1 тис., або 0,17%).

Особливістю етнічної ситуації стало кількісне зростання в області
окремих національних меншин. Так, чисельність вірмен збільшилась у 3,8
разу, азербайджанців і таджиків — в 1,7, корейців — у 2,9 разу.
Переселення на Херсонщину турків, що розпочалося на зламі 90-х років,
зумовило збільшення їх кількості в 467 разів: у 2001 році тут проживало
3736 осіб проти 8 в 1989 році. Основним місцем їх проживання стали
Чаплинський та Генічеський райони (відповідно 61% і 13% від усієї
чисельності турків в області). У той же період здійснювалося переселення
в область курдів, унаслідок чого їх чисельність зросла в 42 рази (із 7
до 296 осіб).

У регіоні активно діє обласний громадсько-просвітницький центр
турків-месхетинців «Ахалцихе», поступово збільшується кількість
зареєстрованих мусульманських громад. У 2003 році їх налічувалося 4% від
загальної кількості релігійних громад. У травні 2003 року в с. Нижні
Торгаї (Нижньосірогозький район) було побудовано ще одну мечеть. Також
належить відзначити діяльність обласних осередків Товариства німців
України «Відергебурт» та польського товариства «Полонія», Херсонського
товариства греків, Херсонського міського товариства ромів.

Останнім часом налагоджуються стосунки херсонських російських культурних
товариств із консульством Російської Федерації в Одесі, проводяться
екскурсії школярів до Москви та Санкт-Петербурга, російськомовним школам
надається необхідна навчальна література.

Загалом можна констатувати, що в області відсутні конфлікти на
міжнаціональному грунті.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Нинішнє становище Херсонщини не дає підстав для особливого оптимізму.
Адже частка людей похилого віку в регіоні перевищує показники
народжуваності, що зумовлює виникнення небезпечних процесів і негативних
наслідків як для економіки, так і для соціальної сфери області.

Відсутність вкладень у капітальне будівництво, високий рівень зношеності
наявних споруд, доріг та інженерних комунікацій теж дають підстави для
невтішних прогнозів. Екологічні та природні негаразди посилюються разом
із спробами реанімувати застарілі виробництва.

Існує загроза, що внаслідок проведення в Україні
територіально-адміністративної реформи Херсонська область перестане
існувати як така. Проте деякі економічні показники області доводять, що
вона має достатньо значний невикористаний резерв як у промисловості, так
і в аграрному секторі.

Хоча нині регіон перебуває серед найвідсталіших областей України (тут
даються взнаки постійні кадрові перестановки в керівництві області
впродовж останніх років), його унікальне географічне положення створює
можливості для подальшого розвитку підприємств агропромислового
комплексу, переробної промисловості, машинобудування. За умови
стабільності кадрів змінюватимуться в бік зростання й показники
економічного росту.

Водночас за умови проведення комплексного й грунтовного аналізу наявних
негативних тенденцій і розробки комплексних програм їх подолання та
розвитку регіону, зокрема чіткого визначення пріоритетних для регіону
галузей, створення найвигідніших умов для розвитку приватної ініціативи,
малого та середнього бізнесу, існує реальна можливість для підйому
Херсонщини і зростання практично всіх показників її
соціально-економічного розвитку.

Похожие записи