.

Харчова промисловість як основа забезпечення продовольчих потреб людини і суспільства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3378
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Харчова промисловість як основа забезпечення продовольчих потреб людини
і суспільства”

Харчова промисловість є основною переробною ланкою АПК (рис. 1). її
галузі – м’ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп’яна, консервна,
олійна і крохмале-патокова Основними чинниками розміщення галузей є
чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації
виробництва, транспорт, об’єктивними – природні умови та
науково-технічний прогрес. За дією основних чинників галузі харчової
промисловості поділяють на такі, що орієнтуються:

на джерела сировини – цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна;

місця споживання готової продукції – молочна, кондитерська;

одночасно і на сировину, і на споживача – м’ясна,
борошномельно-круп’яна.

У харчовій промисловості України діють 2000 підприємств (30 галузей), її
частка в колишньому Союзі становила 23%. За останні роки обсяги
виробництва скоротилися на 40-50%. Існуючі технології і застаріле
обладнання не забезпечують конкурентоспроможності продукції.
Фондозабезпеченість одного робітника менша, ніж у Франції, у 180,
Австрії – у 136 разів. У західних країнах частка харчової промисловості
у структурі АПК 60-70%, в Україні – лише 25-30%.

У розпорядженні підприємств галузі 17,4 тис. вантажних автомобілів, 3,4
тис. причепів і напівпричепів, проте більш як 15% з них перебувають у
технічно несправному стані. Загальні по Україні втрати продукції
харчової промисловості через це становлять понад 20%.

Зниження витратне галузі та збереження якості продукції залежать від
розвитку таро-пакувального господарства. А поки що розфасована продукція
становить лише 25-30%, тоді як у країнах з розвиненою ринковою
економікою 80-90%. Тому невідкладним завданням має бути створення
власної промислової І сировинної бази для виготовлення тари й упаковки
на підприємствах України.

Понад 200 підприємств харчової промисловості стали партнерами німецької
фірми «Хан». Це співробітництво дало змогу освоїти новітні технології,
придбати обладнання, потрібну сировину, випускати нові види продукції не
нижче європейських стандартів.

Ведуче місце в складі АПК України займає зерно-промисловий комплекс. Він
об’єднує галузі, що займаються виробництвом зернових, їхньою заготівлею,
переробкою, обслуговуванням сільськогосподарського і що переробляє
ланок. Сільськогосподарська ланка уявлена вирощуванням зернових культур.
Хлібоприймальні підприємства здійснюють заготівлю і зберігання зерна. В
склад ланки ,що переробляє входять мукомольно-круп*яні, комбікормові і
хлібопекарні виробництва.

Основу комплексу складає зернове господарство . Зерновим культурам
належить важлива роль в усіх областях України, особливо в областях
Степової і Лісостепової зон. Навіть в Закарпатській і Івано-франківській
областях, де частка зернових культур є самою низькою в Україні, вони
займають біля 40% посівних площ.

Рис. Харчова промисловість України

Головна зернова культура в Україні — озима пшениця. Найбільш сприятливі
грунтово-кліматичні умови для її вирощування склалися в областях
Степовій і Лісостеповій Зон, де ця культура займає половину площ,
відведених під зернові. В областях Полісскої зони питома вага посевів
озимої пшениці значно нижче.

Важливою зерновою культурою є озиме жито. Ця культура займає друге місце
(після пшениці) за розмірами посівних площ під озимі. Основні райони
вирощування озимого жита знаходяться на Полісся і в західних областях
Лісостепової Зони.

Велике продовольче значення мають гречиха, просо і рис, хоча в структурі
посівних площ зернових культур вони займають лише біля 5%.

В Лісостепі розміщене більш 3/4 посевов цукрового буряка. Частка їх в
посівних площах досягає 9-II%. Середня урожайність в останні роки
коливається в кордонах 300 — 320 ц/га. Найбільшими виробниками цукрового
буряка є Вінницька, Черкаська і Полтавська області, що дадуть біля 25%
загального проведення цієї культури.

Розвиток бурякосіяння в Україні спирається на потужну технічну базу
цукрової промисловості. Всього в Україні діє 194 цукрові заводи, що
переробляють в середньому за рік біля 44.0 млн т буряка. В середньому за
добу один цукровий завод переробляє 2.3 тис т цукрового буряка. Обсяг
випуску цукру-піску складає біля 3.5 млн т.

Найбільшими в Україні виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька,
Черкаська, Полтавська, Одеська і Кіровоградська області. Виробництво
цукру-рафинада зосереджене в основному в Одесі, Черкасах, Бердичеві,
Ходорове і Вінниці. Деякі цукрові заводи суміщають виробництво цукру з
виробництвом молочних консервів, спирту, лимонної кислоти і кормових
дріжджів. Такі підприємства називаються цукровими комбінатами.

В склад плодоовочеконцервного комплексу України входить вирощування
овочів, фруктів і ягод, підприємства концервної і плодоовочеконцервної
промисловості, а також обслуговуючі і допоміжні підприємства.

Овочеводство розповсюджене по всій території України, але рівень його
концентрації і спеціалізації в різних регіонах різний. На Полісся,
наприклад, вирощують здебільшого огірки, морква, столовий буряк і
капусту, в Лісостепі — огірки, помідори, цибуля, в Степі — помідори,
перець, баклажани. Самая більша концентрація посівов овочевих культур в
тих господарствах, що входять в склад сировинний зони концервного
заводу, а також розміщені навколо більших міст.

Важлива роль в постачанні населення міст свіжими овочями в міжсезонний
період належить парниково-тепличним господарствам. Найбільші площі
закритого ґрунту відводяться під овочі в Криму, навколо Києва, Харкова,
Донецька, Одеси, Львова.

Садівництво розвивається по всій території України. Тут розповсюджені
такі плодово-ягідні культури: яюлука, груші, сливи, вишні, черешні,
полиниця, малина. В південних районах вирощують абрикоси, персики,
инжир. Особливо сприятливі умови для садівництва склалися в Криму,
Переднестровье, в південному Степі і Закарпатті.

Основні посіви соняшника як теплолюбивої культури зосереджені в
основному в південних областях України (рис. 48). Більше всього соняшник
розповсюджений в північних і центральних районах Степу. Декілька менші
площі займає він в Лісостепі і південного Степу і зовсім незначні — на
Полісся і в передгорних районах Карпат.

Маслобійно-жирова промисловість представлена маслоекстракционними,
маслопрессовими, маргариновими і миловареними заводами, а також
маслобойно-жировими і жировими комбінатами. Виробництво постного масла
належить до матеріалоемкого, тому маслоекстракціоні заводи розміщені в
районах вирощування соняшника. Біля третини всього виробленого постного
масла використовується при виготовленні маргарина і мила. В Україні
маргаринові заводи розміщені в Києві, Донецьку, Ужгороді.

Значне розповсюдження в маслобойно-жировой промисловості отримало
комбінування. Тепер на маслобойно-жирових і жирових комбінатах
виробляється 50% постного масла, основна частина маргарина, мила, що
мостять засобів. Потужні маслобойно-жировие і жирові комбінати розміщені
в Дніпропетровськові, Полтаве, Харкові, Одесі, Запорожье, Чернівцях,
Вінниці і Львові.

Спеціалізовані тваринницько-промислові комплекси є важливою ланкою
агропромислового комплексу України. Вони суміщають виробництво і
промислову переробку сировинних ресурсів тваринницького походження,
реалізацію готової продукції підприємства і організації. В межах
тваринницько-промислових комплексів виникають, як правило, прямі
виробничі зв’язки між сільськогосподарськими підприємствами, що
виробляють продукцію тваринництва, і промисловими підприємствами, що її
переробляють. В результаті агропромислової інтеграції тваринництва з
іншими галузями в Україні сформувалися такі спеціалізовані
тваринницько-промислові комплекси: мясопромисловий, молокопромисловий і
птахопромисловий.

Мясопромисловий комплекс України діє на основі розвитку тваринництва
м’ясного і м*ясомолочного напрямків і переробки його сировини. В його
склад входять також обслуговуючі галузі: виробництво обладнання для
тваринницьких ферм і м’ясної промисловості, комбікормова промисловість,
кормовиробництво і виробництво тари.

Основою формування м*ясопромислового комплексу України є м’ясне
скотарство, птахівництво, вівчарство.

Значення скотарства — ведучої галузі тваринництва в усіх природних зонах
України не обмежується виробництвом яловичини. Воно є основним
постачальником кожевенного сировини для легкой промисловості і
органічних добрив для рільництва.

Найбільша щільність великої рогатої худоби на 100 га
сільськогосподарських угідь в передгірських і гірських районах Карпат, в
Лісостепі і на Полісся, т. Е. В зонах, добре забезпечених природними
кормовими угіддями і високою щільністю сільського населення. Що
стосується Лісостепу, те підвищенню щільності поголівя’ великої рогатої
худоби сприяє розвиток бурякосіяння і цукрової промисловості з її
відходами (жом, меласса)

Скотарство України, в залежності від природно-економічних умов,
характеризується певними територіальними відзнаками в виробничій
спеціалізації. На Полісся і в Лісостепі розвивається молочно-м’ясне і
м’ясо-молочне скотарство. В Степі переважає – м’ясне і м*ясомолочне. В
приміських зонах, особливо найбільших і більших міст, — молочно-м’ясне.
Розводять в Україні здебільшого симентальську, червону степову, сіру
українську, чорно-пегую і інші породи.

Свинарство як скороспіла галузь тваринництва розвивається в усіх
природно-економічних зонах України. Відмінності в рівні його розвитку
визначаються передусім характером кормових ресурсів і наявністю
достатньої кількості кормів ,що концентрувалися. Найбільш розвинуте
свинарство в Лісостепі і Степу. Здебільшого розводять білу українську
породу.

Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. За 1981-1991 гг. Поголівя’
вівців зменшилося з 8.8 млн голов до 7.9 млн голов. Особливо інтенсивно
вівчарство розвивається в Степі і в Карпатах. Воно забезпечує сировиною
текстильну, смушковохутряную і кожевену промисловість. М’ясо вівців
характеризується високою калорійністю. Крім Того, вівчарство
відрізняється прискореним оборотом череди, що створює сприятливі умови
для збільшення вовни і баранини. Однак в Україні його розвитку
приділяють мало уваги.

Виробництво м’яса в убойній вазі склало 4.4 млн т, а промислове
виробництво (включаючи субпродукти 1 категорії (1990 г.) — 2.8 млн т. В
структурі виробництва м’яса і мясоизделий ведуче місце займає яловичина.
Далі ідуть свинина, м’ясо птаху і баранина.

Найбільші м*ясокомбінати України розміщені в більших містах. Нові
потужні мясокомбинати, що орієнтувалися на місцеві сировинні ресурси,
побудовані також в Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Хмельницкій і
Тернопольській областях.

Молокопромисловий комплекс — один з найважливіших агропромислових
комплексів України. Основою його формування є сприятливі природні і
економічні умови.

Птахопромисловий комплекс серед тваринницьких комплексів менш всього
залежить від землі. Важливим чинником його розміщення є райони
споживання продукції, в основному біля більших міст, в промислових і
курортних зонах. Промислове птахівництво розвивається в усіх
природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м’яса і яєць
є Степові області, серед яких виділяється Крим (перше місце в Україні) .

За останні роки в харчовій промисловості намітилася тенденція до
збільшення обсягу виробництва продукції. Так, за 2004 р. він зріс на
7,8%. Позитивно вплинули на стабілізацію галузі реструктуризація
підприємств та їх адаптація до умов ринкової кон’юнктури (табл. 1).

Через надмірне забруднення природного середовища актуальною нині є
проблема виробництва екологічно чистої харчової продукції, загалом
екологізації агропромислового виробництва, тобто постійного поліпшення
природних умов для його розвитку з метою нарощування виробництва
екологічно чистої, вітамінізованої, внсокопожпвної продукції
землеробства й тваринництва. Для цього повинні запрацювати всі можливі
економічні механізми стимулювання її виробництва, насамперед ціновий. На
екологічно чисті продукти ціни, безперечно, мають бути значно вищими,
ніж на звичайні Інвестиції треба спрямовувати на впровадження технологій
з виробництва екологічно чистої продукції.

Екологізація розвитку продуктивних сил і насамперед сільського
господарства повинна стати стратегічним напрямом державної політики і
господарської діяльності населення.

Література:

Розміщення продуктивних сил України / за ред. Качана Є.П. – К., 2000.

Соціальна та економічна географія світу та України. / За ред. Шаблія
О.І. – Львів, 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020