Реферат
Гірничо-металургійний комплекс України, сучасний стан
Металургійне виробництво
Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) є базовою галуззю промисловості
України. Металургія складаеться з цілого ряду потужни виробництв:
гірничо-збогачувального; коксо-імічного; вогнетривкового,
Чавуно-ливарного, сталеплавильного, прокатного; металеви
виробів(метизів) і труб.
На сьгоднішній день ГМК є,так би мовити, «валютним цеом» нашої країни.
Валютні надодження, завдяки експорту металлу до 117 країн світу,
складають більше 40% від загальни валютни надоджнь України. Разом з Тим
металургійне устаткування знчно зношене, що потребуе велмки витрат для
підтримки його в робочому стані.
За останні три десятиріччя в Україні здійснено будівництво
сортопрокатного стану 550-2 на Дніпропетровському металургійному заводі
ім.Петровського, який призначено випускати прокат для автомобільної
промисловості та сільсько-господарського машинобудування; проведена
реконструкція станів 250-1 та 250-2 Макіївського металургійного
комбінату, призначеного для виробництва катанки діаметром 5 мм; на
Дніпропетровському металургійному комбінаті ім .Дзержинского та
Єнакієвському металургійномк заводі було впроваджено тенологію
безперервного розливу металлу, Але ля збереження експортного потенціалу
ГМК цу, безумовно мало.
Частка безперервно розлитого металу в Україні не перевищуе 20% від його
загального виробництва, коли у розвинути країнах цей показник сягає
95-99%. Залишаеться низьким обсяг електропічної виплавки сталі (до 4%),
що стримує збільшення випуску якісни марок і сталі стабільного хмічного
складу. Металургійна галузь випускае в оновному рядовий вуглицевий
мутал. Таке становище не влаштовуе споживачів у звязку зі зростаючими
вимогами до якості виробів із металлу.
Галузева наука
Існують складності і в науці, яка обслуговуе гірничо-металургійний
комплекс України. На цей час в ГМК функціунує 27 галузевих інститутів з
загальною численістю до 6000 чоловік (численість співробітників на стан
1989 року складала більше 30000 чоловік). Процес скорочення штатів
продовжуеться. ООсновний науковий склад-це люди передпенсійного та
пенсійного віку, тому практично не відбуваеться передача знань. Во
основному виконуються незначні роботи, які не здійснюють необідного
впливу на розвиток металургійної галузі. Ряд інститутів мають борги із
заробітної плати, виплат до бюджету, за комунальні послуги.
Такий стан призводить до жорсткої кризи галузевої науки, вимагае
негайого кардинального реформування та концентрації зусиль
Впровадження систем управління якістю
Одним із ефективних засобів підвищення конкурентноспроможності
відчизняної продукції є розробка та впровадження системи управління за
якістю (СУЯ), згідно з вимогами міжнародни стандартів ISO 9000.
Підриемства ГМК перщими в Україні почали здійснювати сертифікації
продукції та систем якості, згідно з вимогами міжнародни стандартів,що
зумовленно високою ліквідністю металопродукції, великим попитом
зарубіжних покупців.
Через відсутність національної системи сертифікації металургійні
підприемства, починаючи з 1990 року, Були вимушені здійснювати
сетифікацію продукції та систем якості за допомогою, закордони фірм,
таких як Бюро Верітас(франція) ТЮФ (Німеччина) ін. , які пріцюють на
українському ринкові таки послуг і по цей час.
У період відновленя відчизняної системи сертифікації УкрСЕПРО
у 1992-1995 роках були створені органи з сетифікації продукції та систем
якості: УкрНДІМЕТ-СЕРТ (м.Харків), ДонСЕРТ(м.Донецьк), ВНІТІ ТЕСТ
(м.Дніпропетровськ)
На сьогоднішній день в Україні сертифіковано системи якості більше ніж
на 1200 підприемствах, из них майже 400 сертифікатів видано закордонними
оганізаціями, а у РФ – 2400 підприемств, 800 із них за участю зарубіжних
фірм. Багато це чи мало? Якщо порівнювати з розвинутими країнами, у яких
рахунок підприемств з сертифікованими СУЯ складае десятки тисяч, то це,
безумовно мало.
Не дивлячись на Указ Президента від 23.03.01 №113 «Про заходи щодо
підвищення якості Вітчизняної продукції» та розпорядження Кабінету
Міністрів від 26.03.01. №463-р «Про першочергові заходи та впровадження
систем уравління якістю на підприемствах України», процесс впровадження
СУЯ здійснюється невеликими темпами. Чому? Є дкілька основни причин.
Недостача фінансів. На превеликий жаль, чимало підприемств не мають
достатньо коштів для того щоб оплатити послуги консалтікови фірм та
органів з сертифікації. Тут потрібна державна підтримка.
Позиція перших керівників підприемств. Досвід показуе, якщо перші
керівники підриемства безпосередньо не підтримають необідність розробки
і впровадження СУЯ, то такі роботи ,як правило, виконуються з великими
труднощами і часто приречені на провал. Сьогодні не достатньо
проводиться розяснювальна робота щодо передачі досвіду розвинених країн,
підвищення кваліфікації, відповідного підбору кадрів.
Визнання національної системи сиртефікації і акредитації заребіжними
країнами Треба визнати що національні систкми сертифікації УкрСЕПРО та
акридитації органів з оцінки відповідності на цей час у значній мірі
поступається зарубіжним у плані міжнародного визнання. Такий стан
склався через затримку гармонізації міжнародних документівіпроблеми із
акредитацією органів з сертифікації продукції, та випробовульнами
лабораторіями міжнародно визнаними органами.
`
????i
???????????? ?еогування і подвльшого вдоскона лення системи.
Державне підприемство «укрНДІМ-СЕРт» як науково-методичний центр,
проводить підготовку аудиторів з нутрішньої перевірки СУЯ. Завдики
проведенню семінарів,тому чилі на підприемства, т еоретичний курс
пройшли 117 аудиторів, згідно з вимогами ГР 3 006-2 000 , 17 пройшли
повний цикл підготовки звідповідною атестацією Мінпром політиків
України.
Метрологічне забезпечення
Одна з сеттеви проблем метрології ГМК-проблема з державними стандартними
зразками для встановлення хімічного складу матеріалів. Як відомо,
підриемства з виробництва таки стандартних зразків знаодяться в РФ. Один
на Уралі(м.Екаткренбург) для вмзнвння хімічного складу чорних металів;
другий в Московський обл. (м. Мценск) для визначкння імічного складу
кольорових металів і сплавів
Через відсутність національної бази з випуску державних стандартни
зразків. Піприемства ГМК змушені ї купувати за кордоном, витрачаючи при
цьому значні кошти. Термін дії державни стандвртни зразків на багатьох
підприемства вичерпано, що ставить у скрутне становищще випробувальні
лабораторії в часності дотовірності визначення хіміяного сладу
матеріалів, що особливо вжливо при постачанні металопродукції на
експорт. Таке становище характерне і для інших галузей промисловості
України
Майбутнє
Для забезпечення розвику ГМК виводу його на сучасний світовий
організаціно-технічний рівень, збереження експортного потенціалу
небохідно знайти рішення низки невідкладних завдань.
Виведення із стагнації та подальше вдосконалення галузевої науки
Назріла необідність обєднати 27 інститутів галузі у корпорацію «центр
прикладних досліджень гірнично-металургіного комплексу Украіни» (ЦПД
ГМКАУ) з чісельністю персоналу до 5 000 тис. Чоловік. Ценр управління
доцільно розмістити у Харкові, оскільки у цьому місті функціонують
важливі галузеві інститути. Центральний офіс може бути створенно на базі
Українського-науково досліднього інституту металів- головного інституту
Міністерства чорної металургії колишнього СССР.
Корпорація має стати науково-дослідною і проектною організаціею зі своєю
дослідною базою яка взаємодіятиме з міністерством промислової політики
України, Іншими державними центральними органами влади, фундамньтальною
академічною наукою (НАН України), навчальними закладами, фінансо
промисловими групами, банками , технопарками , підприємствами
металоспоживчих галузей.
Вона мае працювати на принципах самоокупності часково на бюджетній
основі -20% Кошти отримані від виконання національних комплексних
програм основний обсяг – 80% кошти від виконання господарських договорів
Створення подібного цільового системного комплексу забезпечить
саморозвиток і самовдосконалення складових структур, дасть можливість
солідно представляти галезеву науку ГМК України на міжнародному рівні
та виконувати важливі проекти з участю закордонних партнерів, у тому
числі в рамках европейських програм ТАСІС, ІНТАС тощо.
У РФ вже накопичено досвід роботи подібної корпорації виробників і
споживачів чорних металів. Ця установа координуе впровадження наукових
розробок, організацію і управління новими виробництвами з вирішенням
проблем захисту навколишнього середвища, веде до пошуку інвесторів для
фінансування науково-дослідних, проектних робіт та впровадження нових
розробок на підприемтвах
Є подібний позитивний досвід і у розвинутих Європейських країнах.
Наприклад: у Голандії свого часу також було створено тенологічний
інститут що нині входить до пятірки найбільших інститутів світу такого
профілю, він обєднав основні галузеві інстути промисловості з
чисельностю 5 000 співробітників. Річний обсяг його робіт складає
близько 400 млн. дол. США
Забезпечення фінансуванням
Цілком зрозуміло, що без коштів реалізація необхідни програм розвитку
ГМК неможлива і вони залишаються лише на папері.
Тому в цьому напрямку неохідно:
Створити банк реконструкції та розвику ГМК України, який би мав
достатньо коштів для кредитування;
Сконцентрувати кошти підприемств ГМК, які необхідні для розробки та
впровадження наукоемних, ресурсо заощаджувальних технологій;
Залучити кошти фінансово-промислових груп, банків;
Забеспечити бюджетне фінансування національних програм, які стосуються
ГМК України
Залучити іноземний капітал
Здійснити інноваційну та інвестиційну політику.
Висновок
им чином, реалізація поставлених завдань буде спряти скорішому виходу
ГУМК України на світовий технічний рівень, підвищенню якості та
конкурентноспроможності металопродукції, розширенню та оптимизаціїї її
асортименту, зменшеню залежності від імпорту металу; розвитку
металоспоживчих галузей промисловості, та внутрішнього ринку
металопродукції та нарешті, зміцненню економіки України та підвищенню
добробуту її громадян.
Список використаної літератури
-Економіка України 2005р. 2-4 ст. 29-37 –Журнал
-Держспоживчстандарт України ст. 58-60 –Технічний журнал
-Ринок металопродукції і розвиток гірничо-металургійного комплексу
України Загорська Т.П. Економіка і прогнозування 4 2005 рік ст. 34-38
-Макогон Ю. Гірничо-металургійний комплекс України// «Дзеркало тижня»-
2005р. 3-вересня №-34 (562)
-Михайленко О. Методичні аспекти структурування нац.економіки і
нац.ринку// Економіка України 2003 №-5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
