.

Чернівецька область (реферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1038 14608
Скачать документ

Реферат на тему:

Чернівецька область

Історія регіону

Вперше назву “Буковина” зареєстровано в одному з актів молдовського
господаря Романа І від 30 березня 1392 року, але стосувалася вона
“букової діброви”, а не сучасної території Чернівецької області. Місто
Чернівці згадується вперше в одній із грамот молдовського господаря
Олександра чел Буна 1408 року.

За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу
різних держав: впродовж 415 років (1359-1774 рр.) вона перебувала у
складі Молдовського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.)
– Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період
1918-1940 та 1941-1944 рр.) – Румунії. Майже 48 років (1940-1941 та
1944-1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української
РСР, а відтак і СРСР. З 1991 року Чернівецька область – складова
незалежної України.

Демографічні характеристики краю

На 1 січня 2003 року чисельність населення області становила 918,4 тис.
осіб. За 2002 рік вона скоротилася на 3,3 тис. осіб, що становить 3,3
особи на тисячу населення. У загальному скороченні населення частка
природного скорочення склала 93,3% (3049 осіб), а міграційного – 6,7%
(220 осіб). У порівнянні з 2001 роком обсяг природного скорочення
населення зріс у 2002 році на 11,4% (313 осіб).

Природне скорочення населення спостерігалось у 8 районах області та в м.
Чернівцях. Його значення коливалось від 0,6 особи на 1000 населення в
Глибоцькому районі до 11,9 в Кельменецькому. Рівень природного
скорочення у сільській місцевості (4,0‰) був набагато вищим, ніж у
міських поселеннях (2,3‰). Уперше від 1991 року в 2002 році зросла
кількість народжених – у порівнянні з попереднім роком на 83 особи
(0,9%). Кількість померлих зросла в порівнянні з 2001 роком на 3,4% (396
осіб). Смертність сільських жителів була значно вищою, ніж міських:
14,8‰ проти 10,6‰.

Рівень урбанізації

Територія області поділяється на 11 адміністративних районів і має у
своєму складі 11 міст (2 міста обласного підпорядкування), 8 селищ
міського типу і майже 400 сільських населених пунктів. Адміністративним
центром області є м. Чернівці, територію якого утворюють 3 міських
райони. За чисельністю населення область є найменшою в Україні, але
однією з найгустіше заселених. Понад 40% населення проживає в містах.

Домінуючі соціальні групи населення регіону

На Буковині зайняті різними видами економічної діяльності близько 166
тис. осіб, у т. ч. 33 тис. – у сільському господарстві, 30 тис. – у
промисловості, 11 тис. – на транспорті, 31 тис. – в освіті, 21 тис. – у
сфері охорони здоров’я, 10 тис. – у сфері державного управління. 70 тис.
громадян незайняті. Крім того, в області налічується 233 тис.
пенсіонерів.

Результати соціологічних досліджень свідчать про наявність в області
кола проблем, які досі не вдалося вирішити. Найактуальнішими серед них є
відсутність достатньої кількості робочих місць в області (18%
опитуваних) та масовий виїзд буковинців за кордон (18%), корупція (14%),
розпаювання землі (9%), несанкціонована вирубка лісів (8%), злочинність
(6%), несвоєчасна виплата зарплат, пенсій та стипендій (3%),
міжнаціональні та міжконфесійні відносини (1%), а також інші негаразди
(23%).

Аналіз політичної структуризації регіону

Кількість легалізованих осередків політичних партій в області станом на
1 січня 2003 року сягнула 1273. За результатами виборів до ВРУ 2002 року
“Наша Україна” здобула підтримку 46,27% виборців Буковини, СДПУ(о) –
10,07%, КПУ – 8,17%, блок Юлії Тимошенко – 7,25%, “За єдину Україну!” –
5,51%, СПУ – 2,67%, блок Наталії Вітренко – 2,09%, ВПО “Жінки за
майбутнє” – 1,77%, “Команда озимого покоління” – 1,01%, КПУ(оновлена) –
0,94%.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів
влади

У 1998 році до складу обласної ради було обрано 96 депутатів, серед них
6 від НРУ, по 3 – від КПУ, СДПУ(о) та СПУ, по 2 – від ДПУ, ЛПУ, НДП і
ПРВУ, 1 – від АПУ. Решту 72 становили позапартійні. До місцевих рад було
обрано 5570 депутатів: 48 від НРУ, 47 – від КПУ, 35 – від АПУ, 26 – від
НДП, 24 – від СДПУ(о), 10 – від СПУ, 9 – від ЛПУ, 7 – від ДемПУ, 3 – від
ПРВУ та ін.

Вибори-2002

Владні структури, використовуючи надане їм право на організацію
виборчого процесу, створювали перешкоди, публікували в місцевій пресі
матеріали, які завдавали шкоди “неугодним” кандидатам та принижували їх
авторитет.

За результатами виборів 2002 року румунська національна меншина вже не
має представництва у Верховній Раді України. Крім того, активна й
відверта підтримка кандидата від влади в робочий час та відкрите
використання адмінресурсу (працівників, транспорту, телефону,
приміщень), тиск на ЗМІ, включення до списків кандидатів двійників та
фальсифікація результатів голосування як до обласної ради, так і до
парламенту, призвелися до того, що навіть по мажоритарному виборчому
округу № 204, в якому компактно проживає румуномовне населення, не зміг
пройти до ВР досвідчений політик, фахівець у галузі прав людини і
національних меншин, постійний член делегації України до Ради Європи
І.Попеску, а до обласної ради – І. Зегря, П. Постевка, Л. Русу та ін.
Інші національні меншини кандидатів узагалі не висували.

Використовуючи технології чорного піару, у виборчому окрузі № 204
кандидатові в народні депутати України Івану Попеску – чинному тоді
депутатові-представникові румун – підібрали “дублера” Володимира
Попеску, прізвище якого було надруковано в бюлетені попереду
“оригіналу”. За цього бюлетені для голосування не перекладалися, як це
належало зробити, румунською мовою, оскільки відповідно до румунської
абетки прізвище Івана Попеску було б розташоване в документі вище за
прізвище кандидата-фантома, який не мав жодної зустрічі з виборцями і не
вів ніякої агітації, проте завдяки такій плутанині отримав понад 4
тисячі голосів, що їх виборці помилково віддали за нього, будучи певні,
що голосують за Івана Попеску. За цього, як засвідчили результати
виборів, у цьому виборчому окрузі виявилося понад 11 тис. зіпсованих
бюлетенів.

Прізвища кандидатів у депутати до обласної ради Г. Апетрі, районної ради
І. Авасілоає та ін. були надруковані в бюлетенях для голосування з
помилками, і лише після втручання політичних сил в останню ніч перед
виборами було видруковано бюлетені з правильними прізвищами.

У ході виборчої кампанії представники виконавчої влади створювали
перешкоди для проведення зустрічей з виборцями. Приміщення відкривалися
тільки для висуванців влади, для всіх інших вони закривались. Отож їм і
доводилося зустрічатися з людьми під відкритим небом (так було зокрема в
селах Остриця, Годинівка, Буда, Горбово Герцаївського району).

Політичні партії під час виборів

На виборах 2002 року демократична опозиція в особі “Нашої України”,
блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії Олександра Мороза отримала в
Чернівецькій області сукупно понад 56% голосів. Зокрема блок Віктора
Ющенка здобув 46,27%, БЮТ – 7,25%, СПУ – 2,67%. За цього незаперечну
перевагу ці сили мали в усіх без винятку районах області. Слід
відзначити Вижницький район, виборці якого віддали демократичній
опозиції близько 80% голосів, Заставнівський – понад 60%, Кельменецький
– понад 57%, Путильський – понад 66%, Сторожинецький – понад 70%,
Чернівці – 55%.

У ряді районів значний відсоток голосів отримав і блок Юлії Тимошенко.
Це передусім райони, які входили до Кіцманського виборчого округу:
Путильський (10,1%), Вижницький (8,3%), Кіцманський (7,1%),
Сторожинецький (6%). Такі результати деякі представники місцевої влади,
пояснюють тим, що “гуцули голосували лиш би назбитки”. Водночас значні
симпатії блок Юлії Тимошенко має і на сході області: в Сокирянському
(8,8%) та Хотинському (6,2%) районах, а також у м. Чернівцях (13,6%), де
БЮТ упевнено вийшов на друге місце після “Нашої України” (37,8%).

За цього результати голосування за третю ліву силу в складі
демократичної опозиції виявилися невисокими: Соцпартія здобула в області
всього 2,67%.

Результат блоку “За єдину Україну!” – 5,51% голосів, зокрема в Чернівцях
– трохи більше 3%.

Значно втратила свої позиції на Буковині Компартія, здобувши тут лише
8,17% голосів виборців на фоні загальноукраїнських 20%. Найбільшу
підтримку прихильники Петра Симоненка мали в східних районах області:
Кельменецькому (11,9%), Новоселицькому (12,6%), Сокирянському (16,3%) і
Хотинському (14,1 %), а також у Чернівцях (9,2%), Герцаївському (8,1%)
та Глибоцькому (6,1%) районах.

Натомість обласний здобуток СДПУ(о) в 10,07% значно випереджає її
загальноукраїнський показник (6,27%), хоч і вдвічі менший від
запланованого. Найкращі позиції партія мала, знову-таки, у східних
районах: Герцаївському (16,3%), Глибоцькому (13,7%), Заставнівському
(8,5%), Кельменецькому (7,2%), Новоселицькому (14,5%), Сокирянському
(11%), Сторожинецькому (9,9%), Хотинському (13,6%) та в місті Чернівцях
(10,1% – тут це третій результат).

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

До числа регіональних лідерів можна віднести депутатів Верховної Ради,
обласної ради, керівників місцевих державних адміністрацій, органів
місцевого самоврядування, лідерів осередків політичних партій. Населення
області віддає перевагу не так посадовцям, які мають можливість
розпоряджатися фінансовими і матеріальними ресурсами, як сильним
особистостям із сучасними демократичними поглядами. Серед них
вирізняються депутат ВР України ІІ і ІІІ скликань, член ПАРЄ, лідер
румунської національної меншини Іван Попеску, голова обласної ради
декількох скликань, член Конгресу місцевих і регіональних влад Європи
Іван Шилепницький, мер м. Чернівців Микола Федорук, генерал міліції,
народний депутат України Віктор Король.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

Обсяг виробництва продовольчих товарів народного споживання в області
становить майже 60% загального обсягу споживчих товарів.

За 2002 рік промисловими підприємствами області відвантажено продукції і
надано послуг на 776,5 млн. грн., з них на 29,1 млн. грн. (3,7%) – на
бартерних умовах, а 677,8 млн. грн. (87,3%) склали грошові надходження
(за 2001 рік ці показники становили відповідно 10,0% і 84,3%).

За 2002 рік за рахунок усіх джерел фінансування введено в експлуатацію
агрегат на Дністровській ГАЕС потужністю 13,6 тис. кВт, потужності по
виробництву м’ясних консервів на Новоселицькому птахокомбінаті та
концентрованих соків у с. Кобалчин Сокирянського району, автоматичні
телефонні станції на 5602 номери в містах Чернівцях, Кіцмані та
Новоселиці, селищах міського типу Глибока, Кострижівка Заставнівського і
Красноїльськ Сторожинецького району, сільські автоматичні телефонні
станції на 4062 номери в Глибоцькому, Заставнівському, Кельменецькому,
Кіцманському, Новоселицькому, Путильському, Сторожинецькому,
Сокирянському та Хотинському районах, сільські кабельні лінії зв’язку
довжиною 26 км у Вижницькому та Хотинському районах, волоконно-оптичну
лінію зв’язку Сторожинець – Глибока завдовжки 20,8 км, лінії
електропередач напругою 6-20 кВт довжиною 9,4 км у Вижницькому,
Глибоцькому та Путильському районах, тролейбусну лінію в м. Чернівцях
довжиною 4,3 км.

Кількість приватизованих за 2001 рік об’єктів становила 90, у 2002 році
їх було 83, в т. ч. загальнодержавної власності – відповідно 18 і 25,
комунальної – 72 і 58, приватизованих об’єктів незавершеного будівництва
– 5 і 7.

За даними головного фінансового управління, виконання доходної частини
місцевих бюджетів області за 2002 рік становить 417,7 млн. грн.,
видаткової – 416,4 млн. грн., профіцит бюджету сягає 1,3 млн. грн.

Взаємини обласного бюджету з районними та міськими бюджетами
Чернівецької області на 2003 рік складаються з огляду на цільові
субвенції з державного бюджету для надання пільг та субсидій різним
категоріям населення в сумі 82 млн. 827,5 тис. грн., у т. ч. на виплату
допомог сім’ям із дітьми, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам – 45
млн. 816,8 тис. грн.

Заборгованість перед державним бюджетом по позиках становить 23 млн. 907
тис. грн.

У 2001 році в області діяли 3569 малих підприємств, наступного року їх
кількість зросла до 3700. Середньоспискова чисельність працюючих на цих
підприємствах становила відповідно 29729 і 32000 осіб, а в 2003 році
очікується зростання до 34 тис. працюючих. Виручка від реалізації
продукції в 2002 році зросла порівняно з 2001 роком від 478,7 млн. грн.
до 510 млн.

Ринкова інфраструктура характеризується наявністю в області 7 бірж, 25
комерційних банків, 69 страхових організацій, 28 аудиторських фірм, 2
бізнес-центрів, 1 бізнес-інкубатора та Регіонального фонду підтримки
підприємництва.

За січень 2003 року темп зростання виробництва сільськогосподарської
продукції (у порівнянних цінах 2000 року) склав 104,4%. В особистих
господарствах було отримано 89% загального обсягу валової продукції,
темп приросту якої склав 5%. Натомість на сільськогосподарських
підприємствах обсяг виробництва продукції зменшився відносно січня 2002
року на 1%.

У 2002 році іноземні інвестори вклали в економіку області 3,5 млн. дол.
США прямих інвестицій (що в 1,9 разу більше, ніж попереднього року), в
тому числі з країн СНД та Балтії надійшло 0,3 млн. дол. (8,7% загального
обсягу), з інших країн світу – 3,2 млн. дол. (91,3%). Загалом прямі
іноземні інвестиції в область надійшли з 35 країн світу. Найбільші їх
обсяги були вкладені нерезидентами із США – 2,9 млн. дол. (19,2% до
загального обсягу), Ізраїлю та Італії – по 2,5 млн. дол. (відповідно
16,8% та 16,5%), Німеччини – 1,5 млн. дол. (10,1%), Великобританії – 1,1
млн. дол. (7,2%), Кіпру – 0,9 млн. дол. (5,8%), Віргінських островів
(Британія) – 0,6 млн. дол. (4,3%). На ці країни припадало 79,9%
загального обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку
області. Нерезидентами було також вилучено капіталу на 1,6 млн. дол.

Основними формами залучення капіталу були внески у формі рухомого і
нерухомого майна, які складали 2,9 млн. дол. (82,3% вкладеного обсягу),
грошові внески – 0,4 млн. дол. (10,3%), інші форми інвестування – 0,2
млн. дол. (6,5%).

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області становив
на 1 січня 2003 року 15 млн. дол. США, що склало 16,3 дол. у розрахунку
на 1 жителя області. Приріст іноземного капіталу за 2002 рік сягнув 2,1
млн. дол., що вдвічі більше порівняно з його приростом у 2001 році.

9Найбільш інвестиційно привабливими в області залишаються такі види
економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання в оренду та
надання послуг юридичним особам – 3,8 млн. дол. (25,5% до загального
обсягу), виробництво деревини і виготовлення виробів з неї – 2,2 млн.
дол. (14,4%), готелі – 2 млн. дол. (13,5%), харчова промисловість і
переробка сільськогосподарських продуктів та надання колективних,
громадських і особистих послуг – по 0,9 млн. дол. (відповідно 6,2% і
5,8%), легка промисловість (виробництво текстилю, пошиття одягу,
виготовлення шкіри та шкіряного взуття), торгівля транспортними засобами
та їх ремонт, оптова торгівля і посередництво в торгівлі – по 0,8 млн.
дол. (відповідно 5,2%, 5% і 5%).

5,5 млн. дол. (36,3%) отримали підприємства промисловості. У
підприємства колективної форми власності було вкладено іноземних
інвестицій на суму 13,6 млн. дол. (90,4% до загального обсягу), компанії
міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 1,2 млн. дол.
(8%), приватні фірми – 0,2 млн. дол. (1,6%).

У 2002 році з області було спрямовано 26,2 тис. дол. прямих інвестицій в
економіку іншої країни (Узбекистану).

Інвестування здійснювалося за рахунок внесків у формі рухомого і
нерухомого майна. Загалом обсяг інвестицій з області на 1 січня 2003
року склав 1916,2 тис. дол., у тому числі в країни СНД та Балтії – 26,2
тис. дол. (1,4%), в інші країни світу – 1890 тис. дол. (98,6%).
Інвесторами є підприємства області, що належать до таких секторів
економічної діяльності, як машинобудування та легка промисловість.

Оцінка соціальної сфери регіону

За даними головного управління праці та соцзахисту населення
Чернівецької ОДА, наявні доходи населення за останній рік зросли на 31%,
а реальні (з урахуванням цінового фактора) – на 29,2%. Упродовж 2002
року на 7,1 млн. грн., або на 29,7%, скоротилася загальна сума
заборгованості по заробітній платі, яка на 1 січня 2003 року становила
16,8 млн. грн. Середньомісячна заробітна плата на одного штатного
працівника зросла з 220,13 грн. до 348,40 грн. Співвідношення заробітної
плати до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
збільшилося з 92,7% до 107,9%. В області спостерігається тенденція до
створення нових робочих місць. У всіх сферах економічної діяльності в
2002 році було створено 8,9 тис. нових робочих місць, що на 1,7 тис.
одиниць більше, ніж у 2001 році. Однак у сільській місцевості цей
показник є значно меншим, ніж у містах.

Місцевими органами влади на підприємствах, установах та організаціях
області було заброньовано 1290 робочих місць для працевлаштування осіб,
яким держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо
працевлаштування. Впродовж 2002 року обласною службою зайнятості було
працевлаштовано 1753 особи з числа соціально незахищених категорій
населення, що складає 11,4% від загальної кількості працевлаштованих.
Основною причиною незначного рівня працевлаштування даної категорії
безробітних є непривабливість заброньованих робочих місць.

Загалом у 2002 році перебувало на обліку в державній службі зайнятості
69768 незайнятих громадян (з урахуванням тих, хто перебував на обліку на
початок року, – 23500) проти 55006 у 2001 році та 30902 у 1998-му. Отже,
в 2002 році кожен сьомий (13,5%) з числа працездатного населення
потребував допомоги в працевлаштуванні, тоді як у 2001-му – кожен
дев’ятий (10,7%), у 1998-му – кожен сімнадцятий (6%).

Чисельність громадян, зареєстрованих службою зайнятості громадян на 1
січня 2003 року, майже в 1,5 разу (на 47,8%) перевищила відповідний
показник 2001 року і становила 34744 особи. За цього було зареєстровано
26106 осіб, які проживають у сільській місцевості.

Контингент одержувачів пенсій у системі соціального захисту становить
близько 240 тис. чол., одержувачів державної допомоги сім’ям з дітьми –
62 тис. чол., інвалідів праці, війни та з дитинства – 38 тис. чол.

В області вже 5 років діє комплексна програма соціальної підтримки
малозабезпечених верств населення “Турбота”. На її виконання з обласного
бюджету в 2003 році має бути виділено 309,5 тис. грн. За рахунок цих
коштів передбачається посилити соціальний захист інвалідів. Однак через
відсутність комп’ютерної техніки сільські ради не мають можливості
створити банк даних про такі верстви населення, а також не мають
оперативного зв’язку з управлінням праці та соціального захисту
населення.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

У 2001 році в області виходило в світ 12 журналів накладом 35 тис.
примірників, наступного року їх стало 13, а наклад зріс до 40 тис.
примірників.

У 2001 році в області випускалося 112 газет, у т. ч. 5
загальноукраїнських, 91 обласна, 16 міських і районних, а в 2002 році їх
стало виходити 119, зокрема 5 загальноукраїнських, 97 обласних та 17
міських і районних.

Найпопулярнішими виданнями є газети “Чернівці” з накладом 51657 прим.,
“Свобода слова” (22687), “Буковина” (20678), “Час-2000” (16100), “Час”
(15707), “Молодий буковинець” (15600), “Libertatea cuvantului” (15087),
“Доба” (14527), “Буковинське віче” (10692), 11 районних часописів, які
виходять українською мовою, і 4 – румунською, зокрема “Zorile Вucovinei”
(8325) та “Concordia” (3650). Останні спеціалізуються в наданні
інформаційних послуг румунською мовою в місцях компактного проживання
румуномовного населення.

Середньодобовий обсяг телемовлення становить 4,5 години, з яких 4 год.
(88,9%) мовлення ведеться українською мовою і 0,5 год. (11,1%) –
румунською. Решту ефірного часу займає центральне телебачення.

Для підвищення якості послуг зв’язку та Інтернету необхідне збільшення
місткості телефонних станцій на 2,6%, у тому числі в сільській
місцевості – на 4,6%, та введення в експлуатацію магістральних і зонових
волоконно-оптичних ліній зв’язку.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського
суспільства в регіоні

В області функціонує 545 легалізованих громадських організацій, у т. ч.
3 із статусом міжнародних, 2 – усеукраїнських. Серед них 1 громадський
рух, 21 об’єднання національних та дружніх зв’язків, 86 молодіжних
об’єднань (7 студентських, 10 дитячих), 24 жіночих та інших організації,
46 об’єднань ветеранів та інвалідів, у т. ч. 25 – ветеранів та інвалідів
війни, 70 об’єднань професійної спрямованості, 18 об’єднань охорони
природи, 5 об’єднань охорони пам’ятників історії та культури, 71
оздоровче та фізкультурно-спортивне об’єднання, 7 об’єднань по захисту
населення від наслідків аварії на ЧАЕС, 7 науково-технічних товариств і
творчих об’єднань, 33 освітніх, культурно-виховних об’єднання, 146 інших
громадських об’єднань. Крім того, діють 2 спілки об’єднань громадян та
74 благодійних громадських організації.

Центр ринкових реформ постійно проводить заходи за участю представників
влади, бізнесу та громадських організацій.

Кількість профспілкових організацій становить 1315. В області діють
районні, обласні галузеві комітети та обласна рада профспілок.

Населення області виявляє підвищену активність під час проведення
виборів, підтримуючи демократичні зміни в державі.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Викладання мовами нацменшин у загальноосвітніх навчальних закладах
здійснюється у 85 школах, де вчиться 22927 учнів, у т. ч. румунською
мовою – в 83 школах (21672 учні, або 17% учнів області), російською
мовою – у 2 школах (231 учень, або 0,2%). Крім того, функціонують 15
навчальних закладів мішаного типу, які охоплюють 6218 учнів. У 8 з них,
де вчиться 2934 учні, або 2,3%, навчання ведеться українською і
румунською мовами; в одній – українською, румунською і російською (517
учнів, або 0,4%); у шести – українською і російською (2762 учні, або
2,1%).

Польська меншина, яка становить 0,5% населення області, не має жодної
школи з польською мовою викладання. Вивчають польську мову як предмет у
3 школах. У м. Чернівцях існує недільна школа, де вчаться 6 груп (100
учнів), які утримуються за рахунок історичної батьківщини.

Німецька меншина має 1 недільну школу з 3 групами (35 учнів).

Єврейська меншина має 1 школу, де мова ідиш вивчається як предмет.

Румуномовне населення області, яке становить майже 20%, раніше мало 86
шкіл з румунською мовою навчання. 2003-го року таких шкіл стало 83
(школа в с. Кам’янка Глибоцького району була закрита, а заклади в с.
Багринівка Глибоцького та у с. Форосна Новоселицького району стали
школами мішаного типу з українською та румунською мовами викладання).
Отже, наявна тенденція до скорочення кількості румуномовних навчальних
закладів.

У місцях компактного проживання румуномовної національної меншини –
найбільш чисельної нацменшини в Чернівецькій області і другої за
чисельністю в Україні після росіян – відсоток охоплення дітей освітою
румунською мовою в 2001-2002 навчальному році був менший за відсоток
населення цієї національної меншини.

Охоплені вивченням румунської мови:

– у м. Чернівцях – 2,71% учнів;

– у Глибоцькому районі – 38,28%;

– у Новоселицькому районі – 62%;

– у Сторожинецькому районі – 32%.

Але в Герцаївському районі, де румуномовне населення становить 93%,
відсоток учнів, охоплених навчанням румунською мовою, був більший і
становив 95%.

Право представників цієї меншини на здобуття вищої освіти рідною мовою
було підкріплене підписанням міждержавного договору про співпрацю між
Україною і Румунією, який передбачає відкриття в Чернівцях
полікультурного університету. Відповідні міністерства домовилися також
про відкриття лінії з румунською мовою викладання на базі Чернівецького
національного університету, однак запровадження на кожному факультеті
груп з викладанням тільки окремих предметів рідною мовою, на думку
фахівців Міносвіти України, не може бути ефективним засобом підготовки
висококваліфікованих педагогічних кадрів для національної румунської
меншини. Раніше представники меншини отримували освіту в Молдові, тепер
набагато менша їх кількість може навчатися рідною мовою в Румунії. Отож
проблема підготовки кадрів залишається найнагальнішою.

Представницькі органи національних меншин в області відсутні.

Жодна національна меншина на території Чернівецької області не робила
спроб самоорганізації своєї спільноти – окрім румунської меншини, яка 7
червня 1992 року провела з’їзд й ухвалила програму діяльності, хоча
юридичної реєстрації не відбулося.

У двох із 4-х районів, де компактно проживає румунське населення –
Герцаївському та Глибоцькому, – головами районних рад обрані
представники цієї меншини. У Герцаївському та Сторожинецькому районах
представники румунської національної меншини призначені главами районних
державних адміністрацій.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Основні завдання на 2003 рік для забезпечення ефективного функціонування
сфери матеріального виробництва полягають у:

1) забезпеченні подальшого розвитку пріоритетних галузей економіки:

– агропромислового комплексу;

– харчової, легкої, деревообробної промисловості, машинобудування та
металообробки;

– туристично-рекреаційного комплексу;

2) забезпеченні фінансової стабільності галузей економіки, ефективного
використання існуючого виробничого потенціалу, а також технічного і
технологічного переоснащення підприємств виробничої сфери;

3) посиленні соціальної спрямованості виробництва, збільшенні обсягів
виробництва і реалізації товарів народного споживання;

4) розширенні регіональної сировинної бази для переробної промисловості;

5) сприянні впровадженню ресурсозберігаючих технологій у промисловому та
сільськогосподарському виробництві;

6) подальшому розвитку внутрішньої торгівлі та сфери надання побутових
послуг з урахуванням світового досвіду і практики державного регулювання
в умовах ринкових відносин;

7) сприянні оновленню основних фондів у промисловості та
агропромисловому комплексі;

8) сприянні збільшенню обсягів кредитування агропромислового комплексу;

9) забезпеченні конкурентоспроможності продукції промисловості,
передусім продукції з високим ступенем переробки, на внутрішньому та
зовнішньому ринку;

10) підвищенні інвестиційної привабливості промислового та аграрного
секторів економіки;

11) посиленні контролю за розрахунками за використані енергоресурси;

12) підвищенні ефективності і прозорості процесу державних закупівель;

13) стимулюванні розвитку інноваційної інфраструктури.

Для підвищення рівня життя населення, поліпшення його соціального
захисту є необхідними:

1) підвищення рівня доходів населення та зменшення рівня його
розшарування за рівнем доходів;

2) реалізація заходів обласної комплексної програми “Турбота” на
2001-2003 роки;

3) зниження напруги на ринку праці та забезпечення продуктивної
зайнятості населення;

4) вдосконалення механізмів подання адресної допомоги соціально
незахищеним верствам населення;

5) ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати;

6) розширення доступності якісної освіти для молодого покоління;

7) зниження рівня смертності та усталення принципів здорового способу
життя населення;

8) збільшення обсягів введення в експлуатацію житла за рахунок усіх
джерел фінансування та оптимізація собівартості цін і тарифів на
житлово-комунальні послуги;

9) розвиток мережі закладів культури.

Для формування конкурентного середовища та вдосконалення відносин
власності слід добиватися:

1) оптимізації процедури державної реєстрації суб’єктів підприємництва,
вдосконалення дозвільної системи;

2) виконання органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування положень і норм законів та інших нормативних актів,
спрямованих на розвиток та підтримку малого і середнього бізнесу;

3) скорочення кількості і підвищення ефективності перевірок суб’єктів
підприємницької діяльності з боку державних контролюючих органів;

4) прискорення темпів підготовки об’єктів до приватизації та підвищення
інвестиційної привабливості об’єктів, що приватизуються.

У напрямку раціонального використання природних ресурсів, поліпшення
екологічної ситуації є невідкладними:

1) реалізація заходів обласної Комплексної програми охорони довкілля,
раціонального використання природних ресурсів та забезпечення
екологічної безпеки “Екологія” на 2000-2005 роки;

2) відтворення і збереження навколишнього природного середовища, суттєве
скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, припинення скидання
неочищених промислових і побутових відходів у відкриті водоймища;

3) налагодження діяльності щодо лімітування, розміщення та знешкодження
відходів, зменшення обсягів їх утворення, ведення належного обліку
кількості, типу та складу відходів, недопущення зберігання та вивезення
відходів у несанкціонованих місцях, налагодження повнішого використання
відходів, що мають ресурсну цінність.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020