Реферат на тему:
Агропромисловий комплекс
план
Значення АПК у народному господарстві. Галузева та соціальна
інфраструктура АПК.
Сільскогосподарське виробництво.
3. Харчова та переробна промисловість.
1. Значення АПК у народному господарстві. Галузева та соціальна
інфраструктура АПК
АПК складається з 3 сфер: I, II, III. Перша сфера включає підприємства,
які виробляють засоби виробництва. Друга сфера це безпосередньо
сільськогосподарські підприємства різних форм власності. Третя сфера –
підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію.
Для успішного розвитку галузей АПК формуються нові форми організації
сільськогосподарського виробництва: агропромислові обєднання,
агрокомбінати, агрофірми, асоціації, виробничі та науково – виробничі
системи.
2. Сільськогосподарське виробництво
Найважливішою ланкою АПК є аграрний сектор. Вартість основних виробничих
фондів у сільському господарстві на кінець 1995 року становили 1691,0
млрд. крб., вироблялося понад 53% вартості продукції.
Провідними галузями є рослинництво та тваринництво. Критерієм
економічної родючості земельних угідь та збільшення виробництва
сільськогосподарської продукції є меліорація.
Інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва супроводжується
зниженням затрат живої праці на виробництво одиниці продукції.
Частка рослинництва у вартості продукції сільського господарства складає
51,7%. Земля є основою розвитку рослинницьких галузей.
Посівні праці у 1995 році становили 30,1 млн.га. Зернові культури в
основому вирощуються у лісостеповій та степовій зонах. Основними
зерновими культурами є озимі пшениця та жито, крупяними – просо, гречка,
рис, зернофуражними – ячмінь, кукурудза та овес, зернобобовими – горох.
Основними технічними культурами є цукрові буряки, соняшники, льон –
довгунець. З ефіроолійних культур поширені троянда, мята, коріандр,
лаванда. З лікарських рослин вирощують шавлію, валеріану, звіробій,
беладонна, ромашка.
Досить поширеним є овочівництво та баштанництво. Помідори, перець,
баклажани, кавуни, дині переважно вирощують у південних областях, огірки
– у північній частині Лісостепу.
Виноградні насадження сконцентровані у Криму, Закарпатті, Одеській,
Херсонській, Миколаївській областях.
Тваринницька галузь посточає населенню продукти харчування, цінну
сировину для легкої, харчової та фармацевтичної промисловості, є цінним
джерелом органічних добрів.
Окремі галузі тваринництва територіально та економічно привязані до
галузей харчової та переробної промисловості.
Структура галузей тваринництва є наступною:
скотарство;
свинарство;
птахівництво;
вівчарство;
конярство;
хутрове звірівництво;
бджільництво;
ставкове рібництво;
шовківництво.
В Україні виділяють наступні зони спеціалізації сільського господарства:
Полісся (молочно – мясне скотарство, свинарство, льонарство,
картоплянство, зернове господарство);
Лісостеп (цукровобуряково – зернова зона, мясо – молочне скотарство,
свинарство);
Степ (зернові, оліні культури, розвинене овочівництво, баштанництво,
виноградарство, молочно – мясне скотарство, свинарство, вівчарство);
Передгірські та гірські райони Українських Карпат (велика рогата худоба,
вівчарство, зернові, технічні культури);
Передгірські та гірські райони Криму (вівчарство, садівництво,
виноградарство, овочівництво, тютюнництво, ефіроолійні культури,
високоякісне виноградарство, субтропічні культури).
3. Харчова та переробна промисловість
Продовольчий комплекс складається з наступних підкомплексів:
зернопродуктовий;
картоплепродуктовий;
цукровобуряковий;
плодо – овочеконсервний;
виноградно – виноробний;
мясний;
молочний;
олійно – жировий.
Основними факторами розміщення галузей харчової промисловості є:
чисельність населення;
склад населення;
сировинна база;
форми організації виробництва;
транспорт;
природні умови;
науково – технічний прогрес.
У залежності від дії основних факторів виділяють наступні групи:
орієнтація на джерела сировини (цукрова, консервна, крохмале – патокова,
олійна промисловість);
тяжіння до споживачів готової продукції (молочна, кондитерська);
косплексна орієнтація на сировину та споживача (мясна, борошкомельно –
крупяна).
Молочна промисловість складається з маслоробної, сировинної, молочно –
консервної галузі, виробництва продуктів з незбираного молока. Найбідьші
підприємства розташовані у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі,
Львові.
В Україні працює 190 цукрових заводів, хоча виробництво цукру спало з
7,0 до 1,5 млн. тонн. На розміщення борошно – мельних підприємств
істотно впливають наявність споживачів та сировини (Київ, Харків,
Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів).
Консервна промисловість залежить від сировини (Одеса, Сімферополь,
Херсон, Ізмаїл, Черкаси, Ніжин, Камянець – Подільський).
Олійна промисловість привязана до сировини, адже для виробництва 1 тони
олії затрачається 3 – 8 т. насіння олійних культур. З соняшнику
добувають приблизно 90% загального виробництва олії. Центрами
виробництва олії є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Кіровоград,
Вінниця.
Крахмале – потокова промисловість виробляє крохмал переважно для потреб
харчової промисловості. Для отримання 1 т. крохмалу потрібно біля 6 тон
картоплі. Крохмаль виробляють у Чернігівській та Житомирській областях.
Література
Україна і ринок в контексті міжнародного досвіду. – К.: Товариство
“Знання” України, 1991. – 48 с.
Україна у цифрах у 1996 році: Кор. стат. довід. / Міністерство
статистики України / Відповідаль-ний за випуск В.В. Самченко – К.:
Наукова думка, 1997. – 176 с.
Український інвестиційний журнал “Welcome”. – Київ. – 1997. – Лютий. –
№1-2.
Український інвестиційний журнал “‘Welcome”. – Київ. – 1997. – Січень. –
№1-2.
Управление экономическим и социальным развитием области. / Отв. ред.
Чумаченко Н.Г.: В 2-х т. – К.: Наук. думка, 1987. – 304 с.
Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії. –
Львів: Світ, 1994. – 304 с.
Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994.
– 606 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter