Захисна промова С. Ткаченка у справі В. Губаєва

Вельмишановні судді!

Моя думка і думка прокурора у даній справі діаметрально протилежні.
Прокурор абсолютно впевнений, що підсудний вчинив злочин, а я впевнений
у тому, що злочину не було.

Де ж істина?

9 березня 1987 року в райвідділ Старокиївського району м. Києва надійшло
повідомлення від Плієва Валерія про пропажу у нього грошей в сумі 3700
крб. Ці гроші взяв Губаєв Валерій, який знаходиться нині на лаві
підсудних. Його звинувачують у крадіжці особистого майна громадянина
Плієва, що завдала значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні злочину,
відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 140 КК України.

Крадіжка — це корисливе посягання на особисте майно громадян. Винний
керується при цьому корисним мотивом і переслідує корисну мету
—збагатитися. Крадіжка передбачає таке вилучення речей, при якому винний
намагався позбавити власника фактичної можливості володіння,
користування або розпорядження річчю назавжди, а не на тимчасове
позичення. Відсутність у діях особи корисливих спонукань і мети виключає
визнання їх крадіжкою.

5 березня 1987 року в м. Києві на вулиці Хрещатик біля ресторану «Метро»
брати Плієви Валерій і Герман познайомилися з Валерієм Губаєвим.
Зав’язалася дружня бесіда, в ході якої з’ясувалося, що Валерій Губаєв
проживає у тому ж місті, що й брати Плієви, в м. Орджонікідзе. Брати
Плієви приїхали до Києва за покупками, Валерій Губаєв — до своєї
знайомої дівчини Ольги Слинько, з якою мав намір одружитися. В той же
день брати запросили Губаєва Валерія до себе в гості.

Наступного дня Губаєв знову був гостем Плієвих. Вони разом прогулювалися
містом, відвідували ресторани. В ході цих зустрічей, дружніх бесід
з’ясувалося, що у Плієвих і Губаєва є багато спільних друзів і знайомих.

8 березня Плієви і Губаєв знаходились у готелі. В цей же день Герман
Плієв, перераховуючи гроші в присутності Губаєва, поклав їх у
«дипломат», а останній — на шафу. Ввечері Герман Плієв пішов гуляти.
Десь о 23 годині ЗО хвилин він зателефонував до готелю і повідомив, що
ночувати не прийде і Губаєв може лишитися в номері до ранку. Валерій
Губаєв цю пропозицію прийняв.

Вранці 9 березня о 7 годині ЗО хвилин, коли Плієв ще спав, Губаєв
піднявся, взяв із «дипломата» пакунок з грішми і поїхав до Москви. При
цьому Губаєв залишив записку, в якій було сказано: «Я взяв гроші.
Поверну через місяць». У розписці були вказані його адреса і місце
проживання батьків. Так, це були гроші, які належали Плієву Валерію, а
не Герману, як про це думав Губаєв. Це були гроші, в яких Губаєв
відчував гостру потребу; вони потрібні були йому для весілля.

Через тиждень Губаєв повернувся з Москви до Києва. Тут у нього лишилася
кохана дівчина, залишилися друзі — брати Плієви. По приїзді до Києва він
зателефонував Герману в готель, і вони домовилися про зустріч. Під час
цієї зустрічі Губаєв віддав Герману 2500 крб.

Батько Губаєва повернув Валерію Плієву решту боргу.

0

2

D

H

a u 2

Однак далеко не безспірним є мотив і мета, якими керувався Губаєв.

З показань свідка Богомолової Наталії видно, що Губаєв дійсно збирався
одружитися з її подругою Слинько Ольгою. Таким чином, Губаєв не обманює,
що гроші йому потрібні були для весілля.

Чи була насправді розписка?

Свідок Герман Плієв на це питання відповів у суді, що розписка була;
потерпілий показав, що розписки він не бачив. Однак він не стверджує, що
її не було.

Із змісту розписки, показань підсудного видно, що наміру позбавити
Плієва цих грошей назавжди у Губаєва не було. Гроші він обіцяв повернути
через місяць. І дійсно, вони були повернені в межах цього терміну. В
справі є заява Плієва про те, що претензій матеріального характеру до
Губаєва він не має. Цю заяву оголошено в суді.

Те, що подібного наміру у Губаєва не було, підтверджується характером
його дій. Навіщо людині, яка вирішила збагатитися за рахунок іншої,
залишати свої дані, розповідати про своїх батьків? Навіщо йому їхати із
Москви знову до Києва і телефонувати тому, у кого він викрав гроші?

Вельмишановні судді!

Губаєв обвинувачується в тому, що хотів збагатитися за рахунок друзів,
позбавити їх назавжди цих грошей. Однак весь хід судового слідства,
показання підсудного, свідків, досліджені документи свідчать про інше.
Такої мети у Губаєва не було, тобто відносини, які виникли між підсудним
Губаєвим і потерпілим Плієвим Валерієм, регулюються цивільним правом, а
не кримінальним.

Закон вимагає, щоб у процесі кримінального судочинства кожен, хто вчинив
злочин, зазнав справедливого покарання, і жоден невинний не був
притягнутий до кримінальної відповідальності та засуджений, щоб у кожній
справі була встановлена істина, а обвинувальний вирок фунтувався на
переконливих і безспірних доказах.

Якщо ви, шановні судді, винесете із залу суду таке ж переконання, як і
я, якщо мої доводи підтвердять у вас ці переконання, то я думаю, що не
далі, як через кілька годин підсудний почує з ваших уст виправдувальний
вирок.

ЛІТЕРАТУРА

Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916.

Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989.

Античные риторики. — М., 1978.

Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978.

Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978.

Арістотель. Поетика / Пер. Б. Ієна. — К., 1967.

Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.

Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика.
Коммуникация. Стиль. — М., 1983.

Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980.

Бондаренко 77. С. Судова промова. — Львів, 1972.

Васильев А.Н. Основы культуры речи. — М., 1990.

Введенском Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984.

Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за
законодавством України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1992.

Виклади давньослов’янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф.
Головацьким. — К. 1991.

Похожие записи