Реферат

на тему:

Патентування та ліцензування торгової діяльності

ПЛАН:

1. Поняття торгового патенту та його види.

2. Порядок придбання та використання торгового патенту.

1. Поняття торгового патенту та його види.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта
підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу займатися
певними видами підприємницької діяльності.

Тільки при наявності торгового патенту можливо займатися наступними
видами підприємницької діяльності:

торговельною діяльністю;

діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою;

діяльністю у сфері грального бізнесу;

діяльністю з надання побутових послуг.

Перелік видів діяльності, які підлягають патентуванню, є вичерпним.

Суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню згідно Закону “Про
патентування…”, є:

фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

юридичні особи.

їх відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо).

Тобто, торговий патент повинен мати кожен пункт продажу товарів (торгова
точка): магазин, кіоск, палатка, автомагазин, розвозка, лоток, прилавок,
їдальня, ресторан, кафе, баз та ін.

Дія Закону “Про патентування…” не розповсюджується на торговельну
діяльність та діяльність по наданню побутових послуг:

Підприємств і організацій Укркоопспілки, військової торгівлі, аптек, що
знаходяться у державній власності, а для торгово виробничих підприємств
відділів робітничого постачання тільки для тих, які знаходяться в селах,
селищах та містах районного підпорядкування.

Суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, які:

здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків в межах ринку і
сплачують ринковий збір;

сплачують податок на промисел;

здійснюють продаж вирощених на особистому підсобному господарстві або
ділянках продукцію рослинництва, тваринництва, бджільництва, як у живому
вигляді так і у вигляді первинної переробки;

сплачують державне мито за нотаріальне засвідчення договорів відчуження
власного майна (не частіше одного разу на рік);

сплачують фіксований податок.

Суб’єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями
інвалідів (які мають податкові пільги) та здійснюють торгівлю виключно
продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією,
виготовленою на підприємствах Українського товариства сліпих та
Українського товариства глухих.

Без придбання торгового патенту мають право здійснювати торговельну
діяльність суб’єкти, які здійснюють продаж виключно товарами
вітчизняного виробництва, згідно переліку, встановленого Законом “Про
патентування…”: хліб та хлібобулочні вироби; борошно; сіль, цукор,
олія соняшникова та кукурудзяна; молоко та молочна продукція та ін.

Види торгового патенту:

звичайний торговий патент.

пільговий торговий патент – патент, який видається суб’єктам
підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю виключно товарами
вітчизняного виробництва вказаними у Законі “Про патентування…”:
поштові марки, конверти, періодичні видання, проїзні квитки, товари
народних промислів, готові лікарські засоби, вугілля, дрова, мило
господарське, сірники, насіння овочевих культур та квітів і ін. Крім
цього пільговий торговий патент видається підприємцям, які здійснюють
торговельну діяльність на території військових частин виключно товарами
військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців. У
пільговому патенті обов’язково дається перелік товарів, якими
здійснюється торгівля. Вартість пільгового торгового патенту 25 грн. на
весь термін дії патенту.

короткостроковий торговий патент – на строк від 1 до 15 днів. Його
необхідно придбати для торгівлі на ярмарках, виставках-продажах та інших
короткострокових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товару.
Вартість короткострокового торгового патенту за один день торгівлі 10
грн.

спеціальний торговий патент – державне свідоцтво, яке засвідчує право на
особливий порядок оподаткування. Такий патент мають право придбати
торговці, які здійснюють торговельну діяльність в одному приміщенні,
будівлі або його частині, окрім ринків, при умові, що всі суб’єкти
підприємницької діяльності придбають спеціальні торгові патенти.
Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами
місцевого самоврядування щорічно.

Суб’єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий
патент не сплачує деякі види податків та зборів: на додану вартість, на
доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств, комунальний збір,
ринковий збір та деякі інші.

Юридичні особи, які придбали спеціальний торговий патент ведуть
бухгалтерський облік відповідно до існуючого законодавства, а фізичні
особи – вести книгу обліку доходів і витрат у порядку встановленому
центральним податковим органом.

Фізичні особи, які займаються виключно такими видами підприємницької
діяльності, які вказані в патенті, звільняються від обов’язку подання
декларації як суб’єкти підприємницької діяльності і подають декларації
про свої доходи як громадяни, які не займаються підприємницькою
діяльністю.

2. Порядок придбання та використання торгового патенту.

Торговий патент видається за плату суб’єктами торговельної діяльності
державними податковими органами за місцезнаходженням пункту продажу
товару, а ті, що здійснюють торгівлю через пересувну мережу – за місцем
реєстрації.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, в якій повинні
містити такі реквізити:

найменування суб’єкту підприємницької діяльності;

юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності;

для структурного підрозділу – довідка органу, який погодив
місцезнаходження структурного підрозділу;

вид діяльності;

найменування документу про сплату вартості торгового патенту.

Вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого
самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та
асортиментного переліку товарів.

Вартість торгового патенту на календарний місяць встановлюється у межах
таких граничних рівнів:

на території міста Києва, обласних центрів – від 60 до 320 гривень;

на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім
обласних центрів) і районних центрів – від зо до 160 гривень;

на території інших населених пунктів – до 80 гривень.

Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності
становить 12 календарних місяців.

Торговий патент повинен бути розміщений :

на фронтальній вітрині магазину, а у разі відсутності — біля касового
апарату;

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці – для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної
торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів
торгових точок.

Торговий патент має бути відкритим і доступним для огляду. Торговий
патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта
підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження торгової
точки. Передача торгового патенту іншому суб’єкту або структурному
підрозділу не дозволяється.

Торговий патент, виданий для здійснення пересувної торгівлі, дійсний на
території України.

Податок на прибуток суб’єкта підприємницької діяльності, який підлягає
сплаті до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів.

Ліцензування торговельної діяльності.

Ліцензія – це офіційний документ дозвільного характеру, який дає право
на заняття певними видами господарської діяльності, що відповідно до
законодавства підлягає обмеженню.

В Україні торговельна діяльність, яка підлягає ліцензуванню регулюється
Законами: “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від
1.06.2000 р.та «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами» в тому числі торгівля:

вогнепальною зброєю та набоями до неї, холодною зброєю, пневматичною
зброєю калібром більше 4,5 міліметрів та швидкістю польоту кулі більше
100 метрів за секунду;

виробами із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;

лікарськими засобами;

ветеринарними медикаментами та препаратами;

пестицидами та агрохімікатами;

спеціальними засобами самооборони, які заряджені речовинами сльозогінної
та дратівної дії;

алкогольними напоями;

тютюновими виробами.

Для отримання ліцензії, суб’єкт підприємницької діяльності повинен
звернутися з письмовою заявою встановленого зразку до органу
ліцензування. Перелік таких органів затверджений Кабінетом Міністрів
України Постановою від 14.11.2000 року. Так, ліцензії на здійснення
торговельної діяльності у межах своїх повноважень мають право видавати:
МВС, Мінфін, Державні департаменти ветеринарної медицини, з контролю за
якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів, з питань
адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом
підакцизних товарів. Ліцензії видані центральним органами виконавчої
влади дійсні на усій території України, а видані місцевими органами
влади – на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в
її видачі в термін не пізніше десяти робочих днів з дня отримання заяви
про видачу ліцензії, копії свідоцтва про державну реєстрацію та інших
документів, які додаються до заяви. Перелік таких документів
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, наприклад, для отримання ліцензії на реалізацію медикаментів
необхідно додатково представити такі документи:

документ на право власності або договір на оренду приміщення;

санітарний паспорт аптеки, виданий держсанепідемнаглядом;

договір з контрольно-аналітичною лабораторією про державний контроль за
якістю медикаментів, їх зберіганням та реалізацією;

нотаріально засвідчене свідоцтво органу статистики;

договір на обслуговування аптеки провізором;

нотаріально завірені копії документів, які підтверджують рівень освіти
та кваліфікацію спеціаліста, а також копії трудових книжок;

згоду місцевого органу державної влади на створення аптечного закладу;

згоду обласного (міського) управління охорони здоров’я на отримання
ліцензії.

Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

недостовірність відомостей у представлених документах;

невідповідність заявника згідно поданих документів ліцензійним умовам
для даного виду діяльності.

Термін дії ліцензії на проведенні певного виду господарської діяльності
встановлюється Кабінетом Міністрів України але не менше ніж на три роки.
Разом з тим, згідно Закону України “Про державне регулювання виробництва
і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями
та тютюновими виробами” в редакції від 21.01.2001 року (ст.15) ліцензія
на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами
видається на один рік і підлягає обов’язковій реєстрації у податкових
органах.

Для кожної філії та окремого підрозділу видаються зареєстровані копії
ліцензії. Передача ліцензії іншій фізичній або юридичній особі не
дозволяється.

За видачу ліцензії береться плата, розмір якої всиновлюється Кабінетом
Міністрів України. Так, річна плата за ліцензію видану центральним
органом виконавчої влади становить 20 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, місцевими органами виконавчої влади – 15. але для
здійснення окремих видів діяльності встановлено інші розмірі плати за
ліцензію. Так, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями вона складає
300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а тютюновими виробами
–150 за кожне місце торгівлі ( Постанова КМУ №1755 від 29.112000) ( а в
Законі України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними та тютюновими виробами” в
редакції від 11.01.2001 року – 100 та 50 НМДГ).

Ліцензія видається в термін трьох днів після отримання документа про
сплату за ліцензію.

Ліцензія може бути анульована у разі ліквідації суб’єкта підприємницької
діяльності, смерті фізичної особи, порушення ліцензійних умов та в
деяких інших випадках.

Література

Попов А.А. „Торговое право”. – Харьков , „РА-Каравелла”,2000.

Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под
редакцией Саниахметовой Н.А. – Харьков.:”Одиссей”,2000. – 560с.

Хозяйственное право: Учебник для вузов/ Под редакциєй Мамутова В.К. –
К.: Юринком Интет, 2002.

Крысенко Т.В. Торговля: организация, налоговый и бухгалтерський учт:
Практическое пособие/ Крысенко

Т.В., Шингур И.М. – К.: Редакция газеты „Бухгалтерия. Налоги. Бизнес”,
2002. – 240с.

Единый налог. Нормативно-правовая база./ Энциклопедия бухгалтера и
экономиста. Приложение. Сентябрь 2001. – Харьков, ООО Центр „Консульт”,
20001

Захист прав споживачів. Збірник документів. (З можливістю копіювання). –
К.: СПЛАЙН, 2000. – 80 с.

Новиков С. Выездная торговля: Правила и организация выездной торговки. –
Харьков, ООО Центр „Консульт”, 2002

Похожие записи