Шаповалова Наталія Юріївна, методист, викладач суспільних дисциплін,
спеціаліст І категорії. Комунальний вищий навчальний заклад
«Бериславський педагогічний коледж» Херсонської обласної ради.

У даній статті розкривається система роботи з патріотичного виховання
студентської молоді з допомогою інформаційно-комунікаційних технологій
та методу проектів.

Виховний потенціал інформаційно-комунікаційних технологій та методу
проектів у патріотичному вихованні студентів ВНЗ І-ІІ рівнів
акредитації.

Людство вступило в ХХ століття з надією на те, що майбутні сто років
будуть роками миру, але тим надіям не судилося збутися. В ХХ столітті
людству довелось пережити, крім великої кількості великих і малих війн,
дві світові криваві війни, які принесли страшні страждання і горе
декільком поколінням землян.

З признання цього факту починається преамбула до Уставу ООН. До речі,
написана рукою видатного діяча міжнародного комуністичного і робітничого
руху Д.З.Мануїльського, який був в той час Наркомом закордонних справ
УРСР. На алтар перемоги у Великій Вітчизняній війні, радянський народ
поклав життя 27 мільйонів своїх синів і дочок і вніс вирішальний вклад в
розгром гітлерівської навали. Визнання даного факту зафіксовано на
скрижалях історії. Як нашими друзями так і нашими ворогами. Один з
видатних мислителів нашого часу, член Британської академії ,
Американської академії наук і мистецтв, почесний доктор десятків
університетів багатьох країн світу Є.Хобсбаун недавно відмітив: «…
Перемога над Гітлерівською Німеччиною була, безсумнівно, отримана
Червоною Армією, яка тільки і могла це зробити… Без цієї перемоги
західний світ сьогодні можливо, складався б ( за межами США) з
різноманітних варіацій авторитарних та фашистських країн, а не з набору
ліберально-парламентських держав…». Не погодитись з професором зі
світовим ім’ям неможливо.

Сьогодні складно уявити собі, якими вони були – воєнні роки. Так, багато
творів написано про Велику Вітчизняну війну, віршів і пісень складено,
та й фільмів про війну знято теж немало. Але яким був той час, якими
були ті люди… З кожним роком ми все далі від тих років, втрачається
минуле в умисно геройських або, напроти, в принизливо недбалих постатях.
Саме тому так складно зрозуміти той час. Не завчити послідовність
проведених військових операцій, а просто зрозуміти, що відчуваєш, коли
йдеш в атаку, коли втрачаєш рідних, коли потрапивши в полон намагаєшся
залишитись Людиною.

Сучасне покоління як ніколи далеке від тих подій. Війна, в уяві,
постійна частина їхнього життя, бо нескінченні відеоігри, фільми
«штампують» воєнні постаті, вкладають нашим дітям в руки віртуальну
зброю і спонукають їх насолоджуватись віртуальним убивством. Поняття
того, що війна — це страшно ( а «страшно» — це не просто слово),
відсутні. Та й звідки взятись такому розумінню? Судячи з фактів,
сучасна молодь або взагалі не сприймає війну, або сприймає як навчальну
програму з нудними уроками, або бачить в ній таку собі грізну романтику,
період героїчних можливостей. В останньому випадку все одно, хто і за що
воював, навіть хто переміг, важливіше, хто був «крутішим».

Якими ж були ті люди, молоді хлопці, які добровільно пішли на фронт,
дівчата, які бачили землю з ілюмінаторів військового літака, хлопчаки,
які безстрашно ходили в розвідку? Насправді це не так складно, як
здається. Існують книги, фільми. І не тільки елементи «радянської
пропаганди», як зараз модно говорити, наші російські сусіди знімають
велику кількість художніх фільмів про Велику Вітчизняну війну, знову і
знову намагаючись нагадати молодому поколінню про ті жахливі роки.

На нашу думку, одне з найцінніших джерел знань про Велику Вітчизняну
війну – це очевидці: ветерани та діти війни. В Україні залишилось біля
двох мільйонів ветеранів, очевидців Великої Вітчизняної війни. З кожним
днем їх стає все менше і менше. І саме навчальний заклад повинен стати
тим місцем де можуть зустрітись два покоління, щоб розвіяти недоречний
романтизм війни.

Події останнього часу підтвердили, що політична нестабільність
попередніх років, соціальна диференціація суспільства, духовна криза
зробили негативний вплив на суспільну свідомість більшості соціальних і
вікових груп населення країни, різко понизили виховну дію культури,
мистецтва в утворенні важливих чинників формування патріотизму. Стала
все помітніша поступова втрата нашим суспільством традиційної
патріотичної свідомості. Суб’єктивні і об’єктивні процеси істотно
загострили національне питання. Патріотизм подекуди став перероджуватися
в націоналізм. Багато в чому втрачено істинне значення і розуміння
інтернаціоналізму. У суспільній свідомості отримали широке поширення
байдужість, егоїзм, індивідуалізм, цинізм, мотивована агресивність,
нешанобливе відношення до старшого покоління. У цих умовах є очевидною
невідкладність заходів з патріотичного виховання підростаючого
покоління.

Ця проблема і спонукала нас активізувати свою роботу. Саме тому у
Бериславському педагогічному коледжі громадянсько-патріотичному
вихованню приділяється велика увага. Адже ми виховуємо педагогів, людей,
які в свою чергу будуть зобов’язані формувати морально-духовні цінності
своїх майбутніх вихованців.

Патріотичне виховання, будучи складовою частиною виховання в цілому, є
систематичною і цілеспрямованою діяльністю педагогічного колективу
коледжу виховання високої патріотичної свідомості, готовності до
виконання громадянського і конституційного обов’язку є наскрізним в
усьому навчально-виховному процесі коледжу.

Це особливо важливо зараз, коли у багатьох людей втрачені ціннісні
орієнтири, втрачено почуття любові до своєї Батьківщини. Важко
усвідомлювати, що в нашому сучасному суспільстві громадяни не пов’язують
себе, своє життя з процвітанням і могутністю Вітчизни, забули її
історію, не розуміють, що «без минулого немає сьогодення, не може бути
майбутнього, що без любові до Батьківщини немає і не може бути любові
до Людства».

Із сторінок журналів, газет, з екранів телебачення, по — суті, зникла
тема Батьківщини, замовчується або очорняється її минуле, перекручуються
багато фактів. Нам все частіше намагаються вселити такі думки, як,
наприклад, ідеї про те, що головний вклад в перемогу над фашизмом внесли
США, і саме їм ми зобов’язані тим, що змогли звільнити свою Батьківщину
і поставити прапор Перемоги над рейхстагом. Країна забула своїх героїв,
забула тих, кому вона зобов’язана своїм існуванням. У сучасних
навчальних програмах, дуже мало годин відводиться темі Великої
Вітчизняної війни.

Маючи досвід з підготовки та проведення заходів з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій, присвячених Перемозі у Великій
Вітчизняній війні, пропоную систему роботи з даної теми.

У своїй роботі з патріотичного виховання ми використовуємо той
величезний потенціал, який несе в собі краєзнавчий матеріал : знання про
свою малу Батьківщину, свою родину сприяють формуванню любові до неї,
дбайливому відношенню до всього, що дісталося від попередніх поколінь.
Виховання патріотизму, повага до старших, їх долі, будується на
конкретному історичному ґрунті, тому для того, щоб підлітки змогли
внутрішньо сприйняти ідею патріотизму, зуміли відчути радість пізнання
нового про свою сім’ю, про свою малу Батьківщину, випробувати радість
передачі здобутих самостійно знань своїм одноліткам і старшим товаришам,
потрібно постійно включати їх у цю роботу, ростити громадянина не на
абстрактних ідеалах, а на прикладах з життя батьків, городян, на подіях
з історії свого міста.

Подібні заняття мають величезний емоційний вплив на підлітків,
викликають почуття гордості за своїх близьких — учасників найбільших
подій історії і, спонукають пишатися подвигом Батьківщини, що врятувала
світ від загрози фашизму.

У методичній літературі важко знайти матеріал, присвячений питанням
виховання патріотизму (якось не прийнято у нас говорити і писати про
любов до Батьківщини!). Тому ми у своїй роботі намагаємось якомога
більше уваги приділяти цьому питанню. При цьому треба завжди пам’ятати
слова Сухомлинського, який писав: «…сила і ефективність патріотичного
виховання визначається тим, як глибоко ідея Батьківщини захоплює особу,
наскільки яскраво бачить людина світ і самого себе очима патріота». [7,
с.129] Найбільш результативний матеріал по вихованню любові до
Батьківщини містять в собі заняття та позаурочні заходи, присвячені темі
Великої Вітчизняної війни.

Чи не найкраще, у такій діяльності як виховання патріотизму, може
допомогти метод проекту. Творчі роботи, пошуково-дослідницькі і
презентаційні проекти виконуються студентами як індивідуально, так і в
творчих групах. Результат роботи презентується на заняттях з історії,
тематичному класному часі, на науково-практичних конференціях , а також
під час виховних заходів коледжу. Розв’язання завдань інформатизації під
час проведення різних навчальних предметів, зокрема історичних
дисциплін, пов’язане з визначенням теоретичних засад організації
процесу навчання із застосуванням ІКТ у психолого-педагогічному,
дидактичному й методичному аспектах.[4,с.199] Можливість використання
ІКТ та Інтернет-технологій на заняттях історії і в позаурочній роботі
стимулює і студентів і викладачів до проектного методу роботи.
Пошуково-дослідницька робота студентів з використанням ІКТ та
Інтернет-технологій, дає позитивну мотивацію при вивченні усіх
навчальних предметів. Головна перевага застосування інформаційних
технологій — це можливість перейти від заучування навчального матеріалу
до його розуміння.

Головними напрямами позаурочної роботи з історії є:

розвиток дослідницької діяльності студентів;

закріплення і розвиток знань про історичну науку;

розвиток історичного мислення;

вироблення уміння поповнювати знання з різноманітних джерел інформації;

зв’язок з регіональним компонентом;

поширення досвіду творчої діяльності студентів;

набуття досвіду публічних виступів.

ae

ae

ae

&

&

gdHTS особисту відповідальність за достовірність поширюваної інформації;
повага прав інших і уміння відстоювати свої права в питаннях
інформаційної безпеки особистості.

Система роботи з використанням ІКТ та Інтернет — технологій має ряд
переваг :

вона дозволяє зменшити непродуктивні витрати праці викладача, який в
цьому випадку перетворюється на «технолога» сучасного навчального
процесу, де провідна роль відводиться не стільки і не лише повчальній
діяльності педагога, скільки навчанню самих студентів;

дає студентам можливість вільного вибору власної траєкторії вчення в
процесі освіти. Звідси змінюється роль студента, який замість пасивного
слухача стає особою активною, здібною використати ті засоби інформації,
які йому доступні;

припускає диференційований підхід до студентів, заснований на визнанні
того факту, що у різних підлітків попередній досвід і рівень знань в
одній області різні, кожен приходить до процесу оволодіння новими
знаннями зі своїм власним інтелектуальним багажем, який і визначає міру
розуміння ним нового матеріалу і його інтерпретацію;

підвищує оперативність і об’єктивність контролю і оцінки результатів
навчання;

гарантує безперервний зв’язок в стосунках «викладач — студент»;

сприяє індивідуалізації навчальної діяльності (диференціація темпу
навчання, труднощі навчальних завдань і т.д.);

підвищує мотивацію навчання;

розвиває у студентів продуктивні, творчі функції мислення,
інтелектуальні здібності, формує операційний стиль мислення.

За умови систематичного використання інформаційних технологій в
навчальному процесі у поєднанні з традиційними методами навчання можна
значно підвищити ефективність навчання. [1,с. 19]

Поєднання методу проектів та ІКТ, на мою думку, дозволяє більш
продуктивно, усвідомлено, доступно та емоційно ознайомити з матеріалами
теми. Процес вивчення теми «Велика Вітчизняна війна», починається з
роботи над проектом «Моя родина в роки війни» (один із варіантів роботи
можна переглянути за адресою:
http://www.proshkolu.ru/user/skrabina/folder/37721/). Заздалегідь
оголошується тема проекту, мета, необхідність даної пошукової
діяльності, а також мотивації, наголошуючи, що війна торкнулася кожної
сім’ї, у тому числі і вашої, прийшла в кожен будинок. В якості наочності
використовуються ксерокопії документів і нагород, фотографії і медалі
членів своєї сім’ї, що брали участь у війні, також можна використати
результати пошукової діяльності попередніх років.

Далі робота над проектом може проходити таким чином:

Етапи роботи над проектом Зміст роботи студентів Очікуваний результат
розумової діяльності студентів

I етап. Вибір теми. Аналіз вивчених на заняттях з історії фактів,
визначення питань, що цікавлять підлітків, постановка (формулювання)
проблеми дослідження. Вияв особової інтересу до тієї або іншої
історичної події. Можливість поставити проблему, наприклад:

розуміння зв’язку епох (Велика Вітчизняна війна — наші дні);

розуміння значущості історичного досвіду для студента;

можливість навчитися вживатися в образ іншої людини, уміти «встати на
його місце», міркувати з його точки зору;

відчуття зв’язку епох і поколінь;

розуміння жахливості війни;

усвідомлення того, що самовідданість і наполеглива праця народу
дозволили захистити Вітчизну і зберегти його незалежність.

II етап. Пошукова робота. Збір матеріалу. Робота в районних музеї і
архіві, зустрічі і бесіди з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
свідками подій, складання питань для інтерв’ю з членами родини.

Знайомство з конкретними долями людей, повсякденністю, побутом тих
років; співвідношення фактів місцевої історії з подіями історичного
значення, визначення місця і ролі подій, що відбувалися в районі, місті,
селі в загальній історичній картині, — усе це призводить до появи
почуття причетності до подій вітчизняної історії.

III етап. Складання сценарію презентації. Вибір сюжету для розповіді,
відбір інформації, складання плану її викладу. Аналіз інформації,
отриманої в ході пошукової роботи. Узагальнення фактів. Якщо на 2 етапі
використовувався дидактичний принцип «від загального до особистого», то
тепер відбувається реалізація принципу «від близького до далекого, від
особистого до загального». Тільки тепер отримані узагальнення мають
особистий сенс для підлітків.

IV етап. Створення презентації. Оформлення слайдів текстовою, графічною
звуковою інформацією. Створення анімації. В ході роботи учасники проекту
ніби стають на місце своїх героїв, «проживають» їх долю. Це викликає
сильні емоційні почуття. В результаті студенти приходять до глибшого
розуміння епохи, що вивчається, вчинків представників минулих поколінь.

V етап. Захист презентації Захист проекту і подальша демонстрація
презентації в пам’ятні дні, на лінійках, тематичному класному часі,
заняттях інформатики та історії, для студентів інших курсів,
використання на педагогічній практиці. Студенти отримують задоволення
від:

виконаної творчої роботи;

можливості донести до інших свої висновки, почуття, переживання;

усвідомлення необхідності і корисності своєї праці;

знаходження однодумців.

Ми вважаємо, що на заняттях з історії завдання мають бути орієнтовані
на творчо-пошуковий рівень пізнавальної діяльності, на розвиток у
студентів умінь аналізувати, зіставляти тексти документів, отриману
інформацію, висловлювати і обґрунтовувати власні оцінки і судження з
даної проблеми. Досягнення цього неможливо без вивчення документів,
історичних першоджерел, документальних свідчень очевидців, художніх
творів. Заняття побудовані на самостійній роботі студентів з
інформацією, є успішнішими, якщо в їх основі лежить конкретна програма
дій підлітка, побудована відповідно до певного дидактичного завдання і
змісту навчального матеріалу, з урахуванням підготовленості студента до
роботи. Це дозволяє їм виробити своє власне відношення до даної
проблеми. Навчальний процес набуває дослідницького характеру.
Змінюється і функціональна діяльність викладача : він виступає переважно
як організатор і координатор самостійної роботи студентів.

З досвіду роботи можна відмітити, що саме в результаті проектної
діяльності відбувається накопичення історико — краєзнавчих знань у
студентів, формується почуття патріотизму не лише в учасників проекту, а
і в слухачів.

Таким чином, організація роботи студентів над проектом «Моя родина в
роки війни», на мою думку, дозволяє створити умови для вирішення
наступних завдань :

знайомство студентів з подіями, що відбувалися в роки Великої
Вітчизняної війни на території області, району, міста, села, окремої
родини;

конкретизація ними теоретичних знань, отриманих на заняттях історії;

усвідомлення підлітками ролі рідних та близьких в захисті Вітчизни від
фашистських загарбників;

формування у студентів почуття причетності до історії рідної країни;

зміцнення взаєморозуміння між представниками різних поколінь.

Все це допомагає духовно-моральній орієнтації підлітків у житті, їх
соціальній адаптації, розвитку і саморозвитку особи в цілому.[ 3, с.29]
Крім того, інтеграція двох напрямів — гуманітарного і технічного (робота
з комп’ютером) — сприяє:

активізації розумових процесів; розвитку мислення;

розширенню рамок творчої діяльності;

формуванню практичних навичок пошуково-дослідницької роботи;

розвитку ключових компетенцій, передусім інформаційної;

отриманню досвіду емоційно-ціннісного відношення до історії і людей
рідного краю.

У результаті відбувається формування таких якостей особистості, які
сьогодні особливо необхідні майбутньому педагогу: діалогічність
мислення, уміння вести інтелектуальний діалог, самостійність у процесі
набуття знань, творча активність. А в сукупності усі відмічені чинники
створюють те середовище, в якому відбувається становлення патріотичної
особистості, що усвідомлює цінності рідної історії і культури, має чітку
громадянську позицію, готового своєю працею примножувати благополуччя
рідної землі. Так використання ІКТ в історико-пошуковій діяльності
стає ефективним засобом цивільно-патріотичного виховання підростаючого
покоління.

Завдяки впровадженню інтерактивних методів, методу проектів та ІКТ
формується нова інформаційна культура суспільства. Дуже важливо, щоб
культуру майбутнього педагога складала сукупність професійних,
соціальних і етичних норм поведінки людини в новому,
високоавтоматизованому інформаційному місці існування людей XXI
століття.

Не можна змусити любити Батьківщину. Але можна і треба постійно
виховувати у підростаючого покоління гордість за свою країну і свій
народ, повагу до його минулого, поступово формувати у молоді активну
громадянську позицію, усвідомлення свого місця в суспільстві.

Список використаної літератури:

Життєтворчі проекти в навчанні історії України.Посібник для вчителів./
К.О.Баханов, В.А.Нищета.-Х.:Вид.група «Основа», 2008.-109с.

Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід,
перспективи / Н.В. Вовковінська, Ю.О. Дорошенко, Л.М. Забродська, Л.М.
Калініна, В.С.Коваль та ін.; За ред.. В.М. Мадзігона, Ю.О. Дорошенка. –
К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних
технологій.-Х.:Вид.група «Основа», 2010.-127с.

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования:
Учебное пособие для студентов пед.вузов и системы повыш. квалиф.
пед.кадров/ Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под
ред.Е.С.Полат.-М.: Издательский центр «Академия», 2001.-272 с.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч.посіб.-2-ге вид.,
допов. і переробл.-К.:Вища шк..,2005.-343с.:іл..

Пометун та інші. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.
– метод. Посіб. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред.. О.І. Пометун. –
К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с. : іл.

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві.-К.:Рад.шкл.,1988.-304с.

Хуторской А. Практикум по дидактике и современным методикам обучения. –
Санкт-Петербург, 2004. – 539 с.

PAGE \* MERGEFORMAT 1

Похожие записи