Відділ освіти Монастирищенської РДА

Монастирищенська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Диференціація навчання як умова розвитку обдарованих учнів в умовах
допрофільного

і профільного навчання

Підготували:

директор школи – Г.М.Поліщук,

заступник директора з навчально-виховної роботи –
Л.І.Назарець

2009 р.

Анотація

Даний матеріал висвітлює питання реалізації в школі концепції
профільного навчання (сутність, мета, принципи і форми організації),
питання профільного навчання, як виду диференційованого навчання, який
передбачає врахування здібностей, нахилів і потреб учнів. Тому в цьому
матеріалі також дані рекомендації, як вирізнити обдарованих дітей серед
інших учнів, етапи роботи з ними, форми і методи роботи вчителів над
формуванням і поглибленням дитячих здібностей.

Диференціація – одна з ключових проблем організації сучасної школи. Вона
є об’єктом гострої полеміки серед педагогів у багатьох країнах світу.
Різні і навіть протилежні погляди на ідею диференційованого навчання
певною мірою відображають різні тенденції у розвитку сучасної науки,
виробництва й освіти. Одна з них – інтеграція, яка обумовлена
об’єктивними процесами взаємозв’язку і взаємозалежності різних наукових
дисциплін, що потребує від кваліфікованого працівника широкої загальної
культури й обізнаності у багатьох суміжних галузях.

Загальна тенденція розвитку старшої школи – орієнтація на широку
диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної й
допрофесійної освіти.

Диференціація – ключова проблема організації сучасної школи.
Диференціація навчання передбачає розвиток творчих здібностей
обдарованих учнів. Як же виявити в учнів обдарованість? Адже на основі
їх нахилів здібностей і уподобань створюється в школі профільне
навчання.

Ідея розвитку природних здібностей дитини, розкриття її творчості
одночасно відповідає інтересам учня й суспільства, загальнодержавним
запитам.

Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, її інтелектуальна еліта,
гордість і честь України, її світовий авторитет. І завдання вчителя на
етапі модернізації змісту освіти в умовах особистісно орієнтованого
підходу полягає в тому, щоб дбайливо ростити нові таланти.

Окреслимо коло питань щодо обдарованості учнів та роботи педагогів з
ними.Сучасне розуміння обдарованості стверджує, що в її основі лежить
домінуюча пізнавальна мотивація і пошукова творча активність, яка
проявляється в знаходженні нового, постановці та розв’язанні проблем.

Під обдарованістю розуміється „сукупність високого рівня природних
задатків і схильностей як передумова розвитку здібностей до певних видів
діяльності”.

Для обдарованих дітей характерними є висока активність розуму, підвищена
схильність до розумової діяльності, інтерес до певного виду діяльності,
прояв самостійності в процесі пізнання. Тому головним завданням учителя
в цьому напрямку є розкриття дитячої обдарованості, створення системи
роботи з обдарованими учнями, використання різноманітних методик
виявлення інтересів і розвитку здібностей дітей.

У більш старшому (шкільному) віці ознаками обдарованості є:

потреба дитини в колекціонуванні та класифікації;

гарне почуття гумору;

сформованість навичок логічного мислення;

оригінальність асоціативного мислення;

здібність до чіткого планування діяльності;

розвиненість навичок спілкування;

прихильність до складних завдань;

відкритість;

активність;

наполегливість;

енергійність;

здатність до ризику;

незалежність у твердженнях і поведінці;

гнучкість у концепціях, у способах дії, соціальних ситуаціях.

У навчальній діяльності обдаровані діти відрізняються тим, що:

бажають досягти успіхів у навчанні й здобувати знання, не сприймаючи це
як насильство над собою;

здібні до самостійних дій завдяки розумовим навичкам, набутим раніше;

вміють практично оцінювати дійсність і збагнути суть явища;

занурюються в філософські проблеми, які стосуються питань життя і
смерті, релігії;

не задовольняються поверхневими поясненнями, навіть якщо вони здаються
достатніми для їх однолітків;

постійно прагнуть до самовдосконалення і намагаються все робити добре.
Звідси – постановка завищеної мети та хвилювання у випадку неможливості
її досягнення;

можуть повністю концентрувати увагу й заглиблюватися в проблему;

здібні фіксувати свій досвід і оперативно застосовувати його в різних
ситуаціях;

урок для них особливо цікавий, коли має місце пошукова ситуація,
імпровізація, парадокси;

вміють виділяти головне в проблемі й у житті, необхідне в даний момент
для самореалізації;

здатні краще від однолітків розкривати відношення між явищами і
сутністю, використовувати логічні операції, систематизувати і
класифікувати матеріал;

гостро переживають несправедливість у випадку порушення моральних норм і
стосунків.

Одним із основних принципів роботи загальноосвітньої школи є розкриття в
процесі навчання дитячої обдарованості. Зміст роботи з обдарованими
дітьми включає ряд завдань, а саме: сприяння творчому розвитку кожної
особистості, вчасне виявлення обдарованості, створення умов для
самореалізації.

Важливим підходом до пошуку юних обдарувань варто визнати комплекс
медичних, фізіологічних, психологічних, педагогічних заходів,
спрямованих на виконання цих завдань сім’єю і школою. Існують методики
виявлення інтересів і здібностей дітей, подальшого спостереження за
їхніми успіхами.

Наведемо орієнтовні етапи роботи з обдарованими учнями:

1. Виявлення обдарованих дітей

На цьому етапі враховуються відомості від батьків і педагогів про високі
успіхи в одній із сфер діяльності дитини. Можуть бути використані також
результати групових тестувань, соціологічних опитувань. Це дозволить
окреслити коло дітей для більш поглиблених досліджень.

2. Діагностичний.

На цьому етапі проводиться індивідуальна оцінка творчого потенціалу й
особливостей нервово-психічного статусу дитини психологом і вчителем. З
огляду на результати першого етапу можливе обстеження дітей за допомогою
набору психологічних тестів залежно від переваги того чи іншого варіанта
потенційних можливостей.

3. Формування і поглиблення дитячих здібностей

На цьому етапі роботи основну роль мають виконувати педагоги, завданням
яких є формування і поглиблення дитячих здібностей. Реалізується ця
вимога за допомогою широкого спектра педагогічних прийомів і методів:

організація позаурочної роботи з предмета;

включення в навчальний план додаткових предметів за рахунок варіативної
частини;

робота з обдарованими учнями за індивідуальним планом;

залучення сім’ї до роботи з дитиною;

взаємодія вчителя з психологом та класним керівником;

створення умов для самореалізації – залучення дитини до участі в
різноманітних інтелектуальних змаганнях, МАН, конференціях, зборах,
турнірах, олімпіадах, конкурсах, фестивалях тощо;

розробка навчальних програм стосовно цього напрямку діяльності;

розробка альтернативних підручників, збірників задач, методичних
посібників для учнів і для вчителів-початківців;

рецензування навчальної літератури;

залучення обдарованих випускників до роботи зі школярами;

участь у міжнародних проектах;

створення експериментального майданчика для апробації нових методів
роботи та ін.

Саме обдаровані учні є „стержнем”, основою організації профільного
навчання в школі.

Перехід на 12-річне навчання в загальноосвітній школі поставив на
порядок денний цілий ряд питань, одним з яких є організація профільного
навчання в школі. Відходять у минуле часи, коли тисячі українських шкіл
відрізнялись одна від одної хіба що за назвою: стандартними були
навчальний зміст, форми і методи роботи. Систему освіти сьогодні слід
будувати в напрямі від учня до мети, змісту і технології навчання й
виховання, а не навпаки. Навчальний процес має виконувати щонайменше дві
функції: функцію підготовки учня до самостійного володіння знаннями
(навчатись вчитись) і функцію вміння трансформувати набуті знання у
важливу життєву компетентність.

Вибір профілю навчання – найголовніше питання для школяра, батьків і
вчителів. Як правильно зробити вибір? Що можна зробити, аби наступний
вибір напрямку професійної підготовки у вищому навчальному закладі
точніше відповідав уподобанням, інтересам, здібностям учнів? Проблема
виявлення таланту в школяра – це основна проблема вибору професії,
профільної підготовки і професійної орієнтації, раціональне використання
уподобань та обдарувань.

V

&

h

&

&

gd«O¤ вання освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення
умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного
самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті,
структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу
учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової
допрофесійної підготовки, непервної освіти впродовж усього життя,
виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання
й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок
самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності,
розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних,
соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

— створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і
професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи
в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки ;

— виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього
життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до
свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

— формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної,
технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування
молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

— забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і
професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання грунтується на таких принципах:

— фуркації ( розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами,
потребами, здібностями і нахилами);

— варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій
навчання і навчально-методичного забезпечення);

— наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і
профільним навчанням, професійною підготовкою);

— гнучкості ( змісту і форм організації профільного навчання, у тому
числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

— діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з
метою їх обгрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Профільне навчання – процес „зростання” протягом усього перебування
учня в школі. Та особливої уваги він набуває із 8-го класу – допрофільне
навчання і з 10-го – профільне. Протягом цієї активної фази
розвитку учня формується певна філософія профілю.

Початковий етап диференціації починається в старших класах базової
школи, де вона має попередній орієнтований характер.

Допрофільна підготовка здійснюється в 8-9 класах з метою професійної
орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напрямку профільного навчання у
старшій школі. Форми її реалізації – введення курсів за вибором,
поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до
організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення
напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин
варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за
підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має
сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних
здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються
одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними
програмами і підручниками, або за модульним принципом – програма
загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють
відповідні теми. Допрофільна підготовка має здійснюватись також через
факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію
наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації.

В Монастирищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 у 8-9
класах функціонують гуртки: „Природодослідники”, „ У світі прекрасного”,
„Знавців історії рідного краю”, „Цікава математика”.

У навчальний план варіативної частини введено міжкласні факультативи:
„Фізичний експеримент”, „Екологічними стежками”, „Прикладна математика”.
Учні відвідують курси за вибором: „Математична логіка”, „Цікава фізика”,
„Таємниці хімічного досліду”, „Рідне слово”. Це дає змогу остаточно
визначитись учням із профілем навчання в старшій школі.

Вагому роботу по визначенню профільного навчання в нашій школі проводить
шкільна соціально-психологічна служба, яка систематично агалізує
проведену діагностику і анкетування в 7-9 класах. Визначаються
пізнавальні інтереси і творчі здібності учнів, також проводиться
анкетування батьків. Всі матеріали систематизуються і опрацьовуються
адміністративною групою, на основі цих матеріалів робляться висновки по
уподобаннях і здібностях учнів, визначається профільне навчання в
старшій школі (додаток).

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої
діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи,
профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних
інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю
та інтересами мікроколективів (класів, груп).

Але це не означає, що для всіх учнів, які будуть навчатися в старшій
школі буде єдиний профіль навчання протягом великого терміну. Адже
уподобання і контингент учнів змінюється, потреби суспільства також.
Так у 2004 році у нашій школі був визначений біолого-географічний
профіль. До введення цього профілю школа вела підготовку 4 роки. Це і
поглиблене вивчення біології в окремих класах, і введення міжкласних
факультативів та курсів за вибором, анкетування учнів і батьків. Робота
по профілізації дала гарні результати: учні займали призові місці з
біології і географії не тільки на районному, а й на обласному рівні,
якісний показник знань учнів з біології і географії профільного класу
значно перевищував знання учнів загальноосвітніх класів, 65% учнів, які
навчалися у профільних класах, пов’язали свої майбутні професії із
профільними предметами.

Але змінюється час і суспільство, аналіз діагностичних спостереджень
виявив, що з часом зацікавленість до поглибленого вивчення природничих
дисциплін учнів змінився на потреби в математичних знаннях. Учні більше
стали займатися в гуртках, факультативах , курсах за вибором
математичного нахилу. Тому школа перейшла в 2006 році на
фізико-математичний, математичний і технічний профілі, де учні вивчають
поглиблено математику, фізику, економіку, технології.

Це створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей,
інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи
інший вид майбутньої професійної діяльності, для розвитку обдарованості
учнів. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно
орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі
власної освітньої траекторії. Профільна диференціація навчання
здійснюється за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін
певного профілю.

Додаток

Структура профільного навчання

Список використаної літератури

1. Концепція профільного навчання в старшій школі.

2. Вовк С.П. „ Організація роботи з обдарованими учнями…”

Математика в школах України, № 28, 2005.

Назарець Л.І. „Активізація роботи в школі щодо професійної орієнтації
учнівської молоді”. (Виступ на серпневій конференції.2009)

PAGE

PAGE 11

Основні напрями профілізації

Суспільно-гуманітарний

Природничо-математичний

Технологічний

Навчальні профілі:

інформатика, менеджмент, побутове обслуго-вування, агротехно-логічний та
ін.

Спортивний

Художньо-естетичний

Навчальні профілі:

музичний, образо-творчий, хореогра-фічний, театраль-ний,
мистецтво-знавчий та ін.

Навчальні профілі:

атлетика, гімнастика,

спортивні ігри, туризм та ін.

Навчальні профілі:

фізико-матема-тичний, біологіч-ний, географічний, медичний, екологічний
та ін.

Навчальні профілі:

філологічний, історико-правовий, економічний, юридичний та ін.

Похожие записи