Індивідуалізація та диференціація навчання.

Люлько С.В.,

методист Черкаського

міського методичного кабінету

Під диференціацією навчання розуміють таку форму індивідуалізації, коли
учні, схожі за певними індивідуальними особливостями, об’єднуються в
групи для окремого навчання.

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно –орієнтованого
навчання, що значно розширює можливості учня у створенні власної
освітньої траєкторії.

Стрімке збільшення обсягу інформації в сучасному світі, постійне
розширення сфери людської діяльності унеможливлюють засвоєння людиною
інформації в повному обсязі. Це приводить до необхідності спеціалізації
людини в конкретній сфері, а тому – до спеціалізованої підготовки на
рівні шкільної освіти. Профільна диференціація освіти направлена на
вирішення цієї задачі.

Можна зауважити, що радянська школа хоч і формувала носіїв певних
суспільних цінностей та ідеалів, але все ж таки забезпечувала предметну
диференціацію, оскільки орієнтувала своїх випускників на вступ до вищих
навчальних закладів.

В чому полягає новизна і практична гострота цих проблем в наш час? Для
відповіді, перш за все, необхідно визначити сам термін «диференціація
навчання». На мій погляд це – створення найбільш сприятливих умов для
розвитку особистості учня як індивідуальності.

Як наслідок цього:

Диференційоване навчання — це не мета, а засіб розвитку
індивідуальності.

Проектування диференційованого навчання неможливе без знання
індивідуальності кожного учня.

Тільки знання індивідуальності кожного учня забезпечує побудову
особистісно-орієнтованої системи навчання.

Тому, початкова позиція в організації такого навчання – розкриття
індивідуальних особливостей і можливостей кожного учня в розвитку.
Тільки диференційовані форми навчання створюють для цього найбільш
сприятливі умови.

Педагогіка індивідуального підходу передбачає пристосування форм і
методів педагогічного впливу до індивідуальних особливостей школяра з
метою забезпечення запроектованого рівня розвитку особистості. Під
диференціацією розуміють таку форму індивідуалізації, коли учні, схожі
за певними індивідуальними особливостями, об’єднуються в групи для
окремого навчання. У педагогічній літературі є два терміни: «зовнішня
диференціація» і «внутрішня диференціація». Терміном «зовнішня
диференціація» позначають таку організацію навчального процесу, за якої
для задоволення різнобічних інтересів і нахилів учнів створюються
спеціальні диференційовані класи, школи. Термін «внутрішня
диференціація» застосовують до такої організації навчального процесу, за
якої розвиток індивідуальності здійснюється в умовах роботи вчителів у
звичайних класах.

Внутрішня диференціація здійснюється під час уроків. Необхідність у ній
тим більша, чим різноріднішим є склад учнів. Навчання тут погоджується з
можливостями різних груп учнів. Загальна програма розрахована на
підвищення рівня всіх школярів. Найефективнішою є групова диференціація.
У всіх типах загальноосвітніх навчальних закладів учні класів
об’єднуються в групи. У такій групі учень може вільніше висловлювати
свої думки, активніше брати участь у розв’язанні навчальних завдань
відповідно до своїх інтересів і здібностей. Групи формуються учителем на
основі рівня розвитку дітей і побажань самих учнів.

Зовнішня диференціація навчання здійснюється за двома напрямками:

шляхом створення класів і шкіл на основі спеціальних здібностей,
інтересів і професійних нахилів учнів (профільні та спеціалізовані
навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих предметів);

шляхом створення шкіл і класів за певним рівнем загального розумового
розвитку учнів і стану здоров’я учнів (школи для обдарованих дітей,
школи для дітей з відхиленням у здоров’ї).

n

p

t

v

t v „ d

n

p

r

t

????U

????????????

????U

????????U?в недалекому майбутньому забезпечать прогрес країни в науці,
виробництві, мистецтві.

Диференціація розпочинається здебільшого на старшому ступені середньої
загальноосвітньої школи та у 7-9 класах спеціалізованих шкіл, ліцеїв,
гімназій, коледжів, колегіумів. Головною ознакою диференціації в цих
навчальних закладах є програми. Міністерство освіти і науки України
розробило і запропонувало педагогам близько 60 варіантів навчальних
програм для диференціації навчання.

11.09. 2009 року Міністерство освіти і науки України затвердило наказ

№ 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у
старшій школі».

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі
забезпечує виконання Закону України «Про загальну середню освіту»

(654-14), Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11. 2000 р.

№ 1717 (1717-2000-п) «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів
на новий зміст, структуру і 12- річний термін навчання». Вона
ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти
(12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини
розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04 2002
р.

№ 347/2002 (347/2002).

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в
старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме
сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і
потреб учнів, для формування у школярів уявлення про вид їх майбутньої
професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип
особистісно –орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня
у створенні власної освітньої траєкторії.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного
доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та
початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього
життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного
зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Основними завданнями профільного навчання є:

створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і
професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи
в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього
життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до
свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної,
технологічної компетенцій учнів на до профільному рівні, спрямування
підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і
професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне вирішення питань,
пов’язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, організаційним
та нормативно-правовим забезпеченням профільної школи.

Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої
модернізації вищої педагогічної освіти, а також системи підвищення
кваліфікації педагогічних кадрів.

Література:

Закон України «Про загальну середню освіту» 1999, № 28 (654-14).

Наказ Міністерства освіти і науки України № 854 «Про затвердження нової
редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»

від 11.09. 2009 р.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11. 2000 р.

№ 1717 (1717-2000-п) «Про перехід загальноосвітніх навчальних
закладів

на новий зміст, структуру і 12- річний термін навчання».

Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной

школе. М., 1996.

Похожие записи