Коваль Н.П., вчитель початкових класів,

Лисянський навчально-виховний комплекс

Лисянської районної ради

Гурткова робота у Лисянському НВК

як засіб обдарованості молодшого школяра

Якщо Ви бажаєте, щоб діти творили,

створювали художні образи, перенесіть

з вогника своєї творчості хоча б одну

іскру в свідомість дитини. Якщо Ви

не вмієте творити, або Вам здається

пустою забавою спуститися до світу

дитячих інтересів, — нічого не вийде.

В.О.Сухомлинський.

У наш час проблема виявлення, розвитку і навчання обдарованих дітей
викликає значний інтерес у школах. Багато досліджень особливостей
розвитку дитячих особистостей у цьому напрямку підкреслюють актуальність
цієї проблеми у нашій країні.

Чітких критеріїв обдарованості дотепер не вироблено, хоча більшість
фахівців погоджуються з думкою, що обдарованим дітям притаманний
випереджальний розвиток, тобто випередження своїх однолітків за низкою
психічних параметрів. У пізнавальній сфері це виявляється у надзвичайній
допитливості, здатності стежити за декількома процесами одночасно,
активно досліджувати навколишній світ, сприймати зв’язки між явищами і
робити відповідні висновки, створюючи в уяві альтернативні системи.
Перевищення середньовікових норм на стадії “прийому” інформації
поєднується з відмінною пам’яттю і раннім мовленнєвим розвитком, що
сприяють накопиченню та інтенсивному використанню значного обсягу
інформації. Крім того, обдарованих дітей, зазвичай, відрізняють
зосередженість і велика завзятість у розв’язанні поставлених завдань,
винахідливість і багата фантазія.

Д.Б.Богоявленська у своїх роботах дає таке визначення обдарованості:
“Обдарованість – це системна якість психіки, що розвивається протягом
життя і визначає можливість досягнення людиною більш високих
незвичайних, неабияких результатів в одному або декількох видах
діяльності порівняно з іншими людьми.

Як же виявити вчителю обдаровану дитину? Таким дітям, як правило,
бракує емоційного балансу, вони бувають нетерплячими, гіпердинамічними,
часто їм властиві перебільшені страхи і підвищена уразливість.

У навчанні вони демонструють легкість засвоєння навчального матеріалу;

тривалу концентрацію уваги, багатий словниковий запас, здатність до
абстрактного мислення;

схильність до дискусії з учнями і педагогами, неприйняття суворих вимог
дисципліни;

допитливість, винахідливість, наполегливість, цілісність, високі ідеали;

підвищене почуття гумору, гостра реакція на несправедливість.

За такими критеріями ми, вчителі, й визначаємо здібності дитини. Вони
проявляються ще з раннього дитинства, коли в дитячому садочку, починаючи
з другої молодшої групи, діти навчаються малювати нетрадиційними
методами. Гроно калини вони малюють пальчиками, вмокаючи в червону
фарбу. Залюбки на “клумбі” заквітнуть тюльпани від пофарбованих
долоньок. З яким задоволенням відвідував гурток мій син, на якому діти
робили різні вироби з солоного тіста. Дуже полюбляють дітлахи і
танцювальний гурток, з нетерпінням чекаючи виступу перед глядачами.

В початкових класах учителі продовжують розвивати та виявляти
обдарованих дітей, рівень творчих можливостей, інтереси та нахили;
розробляють навчальні матеріали для розвитку обдарованої дитини в
початковій школі. Визначають методи, що сприяють розвитку можливостей
самовираження обдарованої дитини. Сприяють прояву і реалізації захоплень
дитини. Спільно з батьками підтримують дитину в реалізації інтересів у
школі та сім’ї, проводять різноманітні заняття та гуртки для розвитку
творчої обдарованості дитини. Творча обдарованість – це, перш за все,
нестандартне сприйняття світу, оригінальність мислення, насичене
емоційне життя. Такі діти різко виділяються серед ровесників розумовим
розвитком. Саме з такими можливостями учні відвідують гуртки, які
постійно діють в Лисянському НВК. Один із них – театральний, який
відвідує 12 дітей другого класу, керівник Коваль Н.П. Жоден комп’ютер,
кіно, телебачення не замінить шкільний театр. “Без творчості нема
життя,” – писав Павло Тичина. Справжня творчість – це талант плюс
наполеглива, важка, але радісна праця. Намагатися розкрити цей талант,
навчити розуміти радість такої праці – одне з основних завдань
театрального гуртка. Мета його – забезпечити опанування вихованцями
елементів акторської майстерності, сценічної мови і культури; розвиток
пам’яті, мислення, фантазії, створення можливостей для самовираження;
виховання культури поведінки; розширення і поглиблення знань про
навколишній світ.

Найбільше діти люблять робити виступи з іграми-виставами за мотивами
українських народних казок: “Лисиччин подарунок”, “Котик та Півник”,
“Ріпка”, “Рукавичка”.

Наші вистави – це результат спільних зусиль керівника, дітей та їхніх
батьків.

Гуртківці не розділені на кращих і гірших, на талановитих і не-
талановитих, усім знаходиться справа до душі. А якщо в свою маленьку
працю дитина вкладає багато зусиль, значить ми по правильному шляху
крокуємо з нею.

&

(

t

?

?

(

t

?

?

x

??A?ть з дитячого садочку в неї не було ніяких проявів таланту. Та ось
керівник дала їй роль Червоної Шапочки. Сталося диво — Софійка ніби
ожила, почастішали посмішки на її обличчі, покращилися результати знань,
А як гарно вона лялькою виконує всі рухи і вміло їх озвучує. “Ожила”
Софійка і її лялька. Лялька є “оживленням” неживої матерії за допомогою
дитячих рук. Герої, що ожили, збуджують уяву дитини, народжують нові
образи, які впливають на дитину: починає діяти розумовий процес.
Мистецтво лялькового театру починається там, де лялька вносить “нове” у
життя: новий образ, нову пластику, новий звук.

На гуртках “Своїми руками” (кер. Петриченко В.Ф.), “Обдаровані
пальчики” (кер. Пасічник І.О.), “Орігамі (Куліш В.В.), “Чарівна ниточка”
(кер. Осипенко І.О.) діти з захопленням виготовляють різні вироби
своїми руками з бісеру, природного матеріалу, беруть участь у шкільних
виставках, конкурсах. Як справжні майстри, виготовили “валентинки” та
подарунки мамам: вази, виготовлені методом модульного орігамі та квіти
гіацинти – торцюванням. А яка красуня-ялинка, виготовлена з ялинкових
шишок учасницею гуртка Наталочкою із своєю бабусею, красувалася в класі
під час новорічних свят. Здається, фантазії немає меж. Гуртки
“Математичний вузлик” (кер. Артеменко В.М.) та “Дізнайся, відгадай,
обчисли” (кер. Рукавець О.С.) мають виконувати завдання, що вимагають
розумових зусиль, розвивають логічне мислення, формують навички швидких
обчислень, розвивають образне мислення. Керівники гуртків Артеменко В.М.
та Рукавець О.С. проводять цікаві ігри “Брейн-ринг”, “Поле чудес”,
конкурси “Найрозумніший”, “Юний математик”. О.В.Власюк веде цікавий
гурток “Маленький літератор”. На шкільних лінійках діти часто декламують
свої вірші. Нещодавно в закладі відбувся конкурс читців віршів у
авторському виконанні. Неодноразово друкувалися твори учасників цього
гуртка і в районній газеті “Понад Тікичем”. За допомогою їхнього
керівника видавалася газета, в якій друкувалися твори юних поетів.
Більшість школярів надають перевагу окремим навчальним предметам, або
гуртковим заняттям, такі захоплення можуть проявлятися до закінчення
початкової школи. Тому протягом навчання учнів у навчальному закладі
вчитель повинен розвинути в них інтерес і до інших предметів.

Таким чином виявити у дітей сильніші сторони, що потрібно підтримувати
і розвивати. Так можна і підвищити їхню впевненість у собі, скорегувати
самооцінку, подолати байдужість до навчальних предметів, організувати
дозвілля.

Неправильний підхід до талановитих дітей у родинному колі, їх
обожнювання призводять до негативних наслідків. А.Макаренко у “Книзі для
батьків” наводить цікавий приклад виховання єдиного сина в сім’ї
Кетових. Завдяки детально продуманій системі виховання, Вітько швидко
випередив однолітків у навчання. У п’ять років він правильно говорив
російською і німецькою мовами, в десять – почав ознайомлюватися з
класичною літературою, у дванадцять – читав в оригіналі Шекспіра,
“перескочив” через десятий клас, а в сімнадцять — вступив на
фізико-математичний факультет університету, вразив професорів своєю
обдарованістю та ерудицією. Проте він сформувався як егоїст, холодний
цинік, байдужий до всіх і до всього. Головним для нього були його успіхи
й задоволення, тому він навіть бездушно відмовився принести з аптеки
ліки хворому батькові.

Отже, щоб позбутися негативних наслідків, надамо кілька порад для
батьків.

Будинок обдарованої дитини – це тил, у якому на неї чекає турбота,
захист, підтримка, розуміння.

Підтримуйте здібності дитини до творчості.

Будьте терплячими до особливих, інколи безглуздих ідей, поважайте
допитливість.

Пам’ятайте, що обдаровані діти все люблять робити самостійно.

Допомагайте дитині поважати себе та свої ідеї, а також ідеї та думки
інших.

Допомагайте у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки,
любові, поваги до себе та оточуючих).

Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу.

Перед учителями початкових класів постає основне завдання: сприяти
розвитку кожної дитини. Тому важливо встановити рівень здібностей та їх
різноманітність у наших дітей, але не менш важливо вміти правильно
здійснювати їхній розвиток.

В обдарованих дітей чітко виявляється потреба в дослідницькій і
пошуковій активності – це одна з умов, що дозволяє учневі зануритися в
творчий процес навчання і виховує в ньому жагу до знань, прагнення до
відкриттів, активної розумової праці.

Саме тому методи і форми роботи вчителя повинні сприяти розв’язанню
поставлених завдань. Для цієї категорії дітей застосовуються такі
методи роботи:

дослідницький;

частково-пошуковий;

проблемний;

проектний.

Форми роботи:

класно-урочна (робота в парах, у малих групах), різнорівневі завдання,
творчі завдання.

консультації за проблемою, що виникла.

наукові гуртки;

дискусії;

ігри.

Ефективними є такі форми роботи, як:

різні конкурси і вікторини;

словесні ігри і забави;

проекти з різної тематики;

рольові ігри;

індивідуальні творчі завдання.

Ці методи і форми дають можливість обдарованим дітям обрати відповідні
форми і види творчої діяльності.

У нашій школі ведуться пошуки в галузі педагогічних інновацій, розробки
різних психолого-педагогічних технологій, спрямованих на розвиток
особистості дитини, при цьому важливе місце посідає особистісно
орієнтовний підхід у навчанні дітей.

Робота з обдарованими учнями розв’язує одне із завдань сучасної школи –
завдання індивідуалізації та диференціації навчання школярів.

Похожие записи