Взаємодія учнів та вчителів у патріотично спрямованій діяльності//
Карпенко Вероніка Володимирівна, заступник директора з
навчально-виховної роботи, учитель історії Харківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 123 Харківської міської ради Харківської області

Анотація

Головна мета патріотичного виховання, на наш погляд, —
відродження в суспільстві громадянськості й патріотизму як
найважливіших духовно-моральних і соціальних цінностей, формування та
розвиток підростаючого покоління, що володіє найважливішими активними
соціально значущими якостями, здатного проявити їх у творчому процесі в
інтересах нашого суспільства.

Громадянську спрямованість навчально-виховному процесові надає
громадянсько-орієнтована комунікативна взаємодія вчителя з вихованцями

Вчитель не має морального права навчати дітей тим якостям
громадянина, якими не володіє сам.

Отже, пропонуємо: тест для діагностики громадянської
самосвідомості вчителів та анкету для діагностики методів впливу на
громадянську сферу учнів

Взаємодія учнів та вчителів у патріотично спрямованій діяльності

Патріотизм — категорія моральна. Він є моральною основою
життєздатності держави і виступає в якості важливого внутрішнього
мобілізуючого ресурсу розвитку суспільства, активної громадянської
позиції особистості, готовності її до самовідданому служінню своїй
Батьківщині. Патріотизм як соціальне явище — цементуюча основа існування
та розвитку будь-яких націй, народів і самої державності

Недооцінка патріотизму як найважливішої складової суспільної
свідомості громадян приводить до ослаблення соціально-економічних,
духовних і культурних засад розвитку суспільства і держави. 

Головна мета патріотичного виховання, на наш погляд, —
відродження в суспільстві громадянськості й патріотизму як
найважливіших духовно-моральних і соціальних цінностей, формування та
розвиток підростаючого покоління, що володіє найважливішими активними
соціально значущими якостями, здатного проявити їх у творчому процесі в
інтересах нашого суспільства, у зміцненні та вдосконаленні його  основ,
в тому числі і в тих видах діяльності, які пов’язані із забезпеченням
його стабільності та безпеки.

У зв’язку з цим навчально-виховний процес має бути спрямований на
формування громадянської позиції учнів.

Громадянську спрямованість навчально-виховному процесові надає
громадянсько-орієнтована комунікативна взаємодія вчителя з вихованцями.
Щоб така взаємодія була ефективною, педагогові треба бути для дітей
референтною особою. Це означає, що учні не лише одержують від нього
певну інформацію, але й засвоюють її оцінку з позицій громадянськості.
Якщо вчитель є громадянсько не визначеним, пасивним, це буде негативно
впливати на розвиток громадянського світогляду учнів. В цій
комунікативній взаємодії педагог повинен бути не лише простим
ретранслятором цікавої та патріотично-спрямованої інформації, але й сам
повинен бути високосвідомою та високоморальною особистістю, повністю
відповідати вимогам до справжнього громадянина держави. Вчитель не має
морального права навчати дітей тим якостям громадянина, якими не володіє
сам.

Для того, щоб продіагностувати громадянську самосвідомість вчителів
можна скористатися тестом, запропонований Ігнатенком П. Р. в книзі
“Виховання громадянина”.

Тест

для діагностики громадянської самосвідомості вчителів

Зазначте в кожному питанні найпринятніший для Вас варіант відповіді.

На Вашу думку, публічні прояви громадянських властивостей членів
колективу є доречними та природними?

а) так, я вважаю ці прояви доречними і нормальними в будь-якій
колективній діяльності

б) я не схвалюю ці прояви, оскільки вони вносять фальш у життя колективу

в) подібні прояви допустимі, але не повинні бути частими

Як Ви ставитесь до публічного засудження громадянської спрямованості
вчинків людей?

а) вважаю, що така форма засудження корисна усім членам колективу, аби
не забули про свої індивідуальні інтереси

б) вважаю, що подібним способам необхідно давати рішучу відсіч

в) не визнаю внутрішньо подібних засуджень.

Чи вважаєте Ви, що для кращої громадянської ідентифікації необхідно:

а) володіти державною мовою

б) розуміти і трохи знати державну мову

в) не звертати увагу на знання державної мови.

Як Ви ставитесь до психології українського етносу?

а) намагаюсь об’єктивно оцінювати його позитивні та негативні якості

б) як правило, афішую позитивні і замовчую негативні риси цього етносу

в) більше помічаю негативні і менше – позитивні риси.

Чи згодні Ви з тим, що різноетнічний народ України за своїм психічним
складом, менталітетом має переваги над іншими?

а) так, безумовно

б) дивлячись над якими

в) не впевнений.

Оцінюючи громадянина іншої держави в цілому негативно, чи намагаєтесь Ви
знайти у нього хоча б якісь позитивні риси?

а) так

б) ні, оскільки не бачу в цьому сенсу

якщо погано його знаю, то нмагаюсь.

Негативно оцінюючи громадянина іншої держави, чи чи намагаєтесь Ви
дотримуватись “Певної міри”?

а) так, намагаюсь підкреслити один найвиразніший національний “недолік”

б) ні, я завжди кажу про всі недоліки даної нації

в) намагаюсь говорити лише про ті недоліки, які виявляються саме тут і
зараз.

Чи задумувались Ви над такими рисами українських громадян, які або
недорозвинені, або відсутні взагалі, але дуже необхідні в умовах
сьогодення?

а) так

б) ні, бо вважаю, що це справа спеціалістів або вищого керівництва

&

&

в) недоліки бачу, але сказати – сучасні вони чи ні – важко.

Яка Ваша перша реакція на образу українських громадян?

а) намагаюсь відразу ж дати відсіч

б) образу переживаю мовчки, від відповіді намагаюсь ухилитись

в) спочатку обдумаю відповідь, а потім – реагуюЯким чином Ви реагуєте на
критику Української держави?

а) визнаю критику, навіть коли вона не в усьому об’єктивна

б) критикую того, хто критикує державу, акцентуючи увагу на його
етнічній та громадянській приналежності

в) намагаюсь відвести критику.

Чи важко Ви переносите образу себе як громадянина Української держави?

а) так

б) ні, не дуже

в) зважаючи на те, від кого чую образу.

Чи з’являється у Вас антипатія до людей, які допускають випади проти
Української держави?

а) так

б) дуже рідко

в) так, коли ці випади необгрунтовані або дуже різкі й образливі.

Як надалі Ви будуєте свої стосунки з людьми, які вчинили випади проти
Української держави?

а) при нагоді намагаюся “державно” образити доступними мені засобами

б) деякий час намагаюсь не вступати з ними в контакт

в) як і раніше

Як Ви ставитесь до іноземних громадян, які критикують власну державу?

а) вважаю їх перекотиполем

б) ставлюсь як до нормального явища

в) схвалюю, якщо ця держава не з авторитетних. Як Ви розцінюєте процес
розбудови Української держави?

а) цей процес йде дещо сповільнено й непослідовно

б) розбудова відбувається нормально

в) у розбудові не спостерігається прогресу

Яке висловлювання з громадянського питання Вам є найближчим?

а) громадянська психологія – це те, що потрібно знати й постійно
враховувати кожному

б) громадянська психологія має певну значущість, але її не треба
перебільшувати

в) громадянська психологія – це неістотне явище.

Номер питання Варіант відповідей, балів

А Б В

1 3 1 2

2 1 3 2

3 3 2 1

4 2 3 1

5 3 2 1

6 2 3 1

7 2 3 1

8 3 1 2

9 3 1 2

10 1 3 2

11 3 1 2

12 3 1 2

13 3 2 1

14 3 1 2

15 3 1 2

16 3 2 1

Комплекси:

Громадянський індеферентизм – 16-24 бали

Громадянська самосвідомість – 25-36 балів

Громадянський патріотизм – 37-48 балів

В підлітковому та юнацькому віці учні, виступаючи вже як суб’єкт
громадянського виховання, співвідносять власні громадянські орієнтації з
подібними ж орієнтаціями вчителя і якщо їх збіг зафіксовано, особа
вчителя стає для них значущою та референтною.

При цьому учні вже добре розрізняють, де вчитель просто транслює
матеріал, з відповідною громадянською наповненістю, а де він виступає з
власною авторською позицією. Щоб легше відбувався збіг подібних
орієнтацій між учнями та вчителем, не повинно існувати відстані між
трансльованими вчителем поняттями і особистою його громадянською
позицією.

З метою діагностики стану розвитку громадянськості учнів вчителям
можна запропонувати анкету, яка містить перелік методів впливу на
громадянську сферу учнів, де вони мають визначити ті методи, які
використовують в роботі з учнівським колективом.

Анкета

для діагностики методів впливу на громадянську сферу учнів

Які методи і як часто Ви їх використовуєте з метою розвитку
громадянськості учнів?

Назва методу часто рідко Не використовую

Інформування про факти громадянської поведінки з преси, літератури та
мистецтва

Інформування про факти громадянської поведінки з прикладів оточуючої
дійсності

Роз’яснення суті громадянських та негромадянських вчинків; їх
класифікація

Розкриття перспектив розвитку Української держави

Ознайомлення з системою понять, що стосуються громадянськості: держава,
суспільство, етнос та ін.

Інформування про громадянські права та обов’язки

Інформування про організацію і прийоми самовиховання громадянських
якостей

Заохочення і згуртування школярів до громадянських справ

Прояв обурення антигромадянськими вчинками (в масштабах держави та
шкільного колективу)

Стимулювання розвитку високих громадянських почуттів: патріотизму,
гуманізму тощо

Підкреслення ролі успіхів у навчанні з громадянської позиції

Зняття покарання за невдалі дії, продиктовані громадянськими мотивами

Наказ брати участь у громадянських справах

Стимулювання появи або актуалізація громадянських почуттів
змістовно-методичною основою навчання

Випробування громадянськими дорученнями

Спільна участь із учнями у виконанні корисних громадянських справ

Покарання за антигромадянські дії та громадянську пасивність

Пропонування тестових завдань, в яких виявлялася б громадянська реакція

Подібне анкетування, на наш погляд, дає можливість спланувати
змістовну методичну допомогу педагогічним працівникам в оволодінні
основних засад громадянської освіти: порадити літературу з даної
проблеми; теми для самоосвітньої діяльності тощо.

Оскільки цілком зрозуміло, що реалізація Концепції громадянської
освіти в Україні щодо формування національної самосвідомості громадян,
світоглядних орієнтацій особистості, вироблення у неї власної філософії
життєдіяльності в контексті спільноти, громадянського суспільства
залежить передусім від педагога, його професіоналізму, спроможності
створити умови для становлення й розвитку творчої особистості
громадянина України, його духовного, інтелектуального, національного
саморозвитку.

Похожие записи