Реферат на тему:
Збирання цукрових буряків
Практика показує, що пізніше викопування з грунту коренеплодів значно
поліпшує технологічну якість цукристості.
Збирання не має бути надто раннім. Водночас треба враховувати можливості
збиральної і транспортної техніки, щоб своєчасно закінчити викопування
та вивезення врожаю. З урахуванням стану посівів, прогнозу
агрометеорологічних умов на осінь та графіка проведення польових робіт
слід передбачити закінчення процесу викопування буряків до 20–25 жовтня,
а вивезення сировини на цукрові заводи та приймальні пункти — до 1
листопада. Адже в другій декаді жовтня цього року значно зростає
імовірність заморозків у повітрі та на поверхні грунту. Що пізніше
розпочнеться масове збирання врожаю, то необхідніше забезпечити його
вищі середньодобові темпи (табл.1).
З урахуванням показників прогнозу погодних умов на серпень і вересень
передбачається, що середній господарський урожай цукрових буряків в
цілому по Україні цього року становитиме 195–215 ц/га. При цьому врожай
культури в зоні Степу може дорівнювати 165–185, Лісостепу — 195–215, на
Поліссі — 200–220 ц/га. Враховуючи стан посівів, який створився на
кінець липня, та прогноз метеорологічних показників на серпень і
вересень, передбачається, що площа збирання цукрових буряків може
зменшитися і становитиме 730–754 тис.га, а валовий збір коренеплодів —
14,2–16,2 млн т (табл. 2).
Рекомендації. На плантаціях цукрових буряків догляд за посівами має
забезпечити утримання площ чистими від бур’янів, не слід допускати
механічних пошкоджень коренеплодів та їхнього зрідження, а також сприяти
збереженню листкового апарату для його якомога більш тривалого та
продуктивного функціонування. Слід також ретельно вести спостереження за
появою і зростанням чисельності шкідників та хвороб. Якщо їхня щільність
досягла рівня економічного порогу шкодочинності, вкрай потрібно
проводити захисні заходи.
Особливої уваги потребують ті поля, на яких порушувалася технологія
вирощування, а для сівби використовували іноземні сорти та гібриди.
Для підвищення цукристості та збільшення виходу цукру посіви за 25–30
днів до початку збирання при сухій погоді бажано обробити розчином
натрієвої солі малеїнової кислоти. Якщо цього препарату немає, то за
місяць до збирання доцільно провести позакореневе підживлення цукрових
буряків (хлористий калій, суміш хлористого калію з борною кислотою або
бурою).
Для раціонального використання комплексу бурякозбиральних машин треба
насамперед створити сприятливі агротехнічні умови для якісної і
високопродуктивної їх роботи, а саме: напередодні збирання провести
агротехнічну оцінку плантацій, за якою визначають ширину основних і
стикових міжрядь, густоту рослин, урожайність коренеплодів і гички, їхні
розміри й масу, положення головок коренеплодів відносно поверхні грунту,
відхилення їх від основних ліній рядків. Ця оцінка допоможе розрахувати
реальну потребу в технічних засобах для збирання та вивезення буряків,
обрати тип і режим роботи машин, провести технологічне налагодження
робочих органів на регулювальному майданчику. Такі заходи дадуть змогу
значно знизити втрати врожаю культури, які в окремих господарствах, що
використовують стару розлагоджену техніку, можуть сягти 35%, а також
заощадити більше часу та палива при масовому збиранні цукрових буряків.
Для цукрових буряків застосовують технологію роздільного збирання, за
якою біологічний урожай (гичка і коренеплоди) збирають за два проходи
окремих агрегатів. Для цього використовують комплекс 6-рядних машин:
причіпну гичкозбиральну машину БМ-6А; БМ-6Б; МБП-6; МБП-3; начіпний
двовалковий очисник ОГД-6 в агрегаті з тракторами ЮМЗ-6АЛ або МТЗ-80;
самохідні коренезбиральні машини КС-6Б; КС-6В; РМК-6-02; МКК-6-02;
КС-6Б-02 та інші модифікації.
Для зниження втрат і пошкодження коренеплодів у процесі збирання на
важких і дуже ущільнених грунтах, а також для полегшення роботи
коренезбиральних машин найефективнішим прийомом є пошарове розпушування
грунту в міжряддях на загальну глибину 10–12 см агрегатом у складі
трактора і культиватора УСМК-5,4 А(В) із встановленням на його секціях
стрільчастих лап з різницею глибини їхнього ходу 3–4 см одразу ж після
проходу гичкозбиральної машини БМ-6А(Б). Такий спосіб збирання цукрових
буряків значно полегшує роботу коренезбиральних машин у важких умовах і
дає змогу скоротити втрати коренеплодів машиною РКС-6 в 1,5, а КС-6Б — в
1,7 раза.
?????????)?ь-М”, “Штоль”, ФАУ 202, МПА/ТЕ120, МША/ТЕ120 та інші.
Втрати під час збирання зазначеними машинами становитимуть лише 5%. За
вологості грунту в межах 15–20% зарубіжні комбайни за рахунок
подовженого шляху очищення (12–15 м) краще очищають коренеплоди від
землі.
Тому особливість пошуку шляхів зменшення втрат урожаю під час збирання,
збереження технологічних якостей коренеплодів, зниження вартості
збирання має грунтуватися на комплексному підході до вирішення всіх
питань, що пов’язані зі збиранням, транспортуванням та переробкою
бурякової сировини із застосуванням технічних засобів.
Збирати гичку машиною БМ-6А (Б) слід на такому зрізі, після якого
забрудненість бурякової сировини зеленою масою і відходи маси головок
коренеплодів не перевищували б нормативів, — відповідно, 3 і 5%. Цим
нормативним параметрам відповідають основні регулювання різальних
апаратів. У цьому разі після проходу БМ-6А (Б) недоцільно
використовувати двовалковий очисник ОГД-6 в агрегаті з окремим
трактором, оскільки це потребує додаткових витрат палива і
матеріально-технічних ресурсів. До того ж, у цьому разі збільшуються
втрати коренеплодів майже втричі через вибивання їх з грунту енергоємним
очисником. Окрім того, це призводить також до руйнування структури
поверхневого шару грунту, утворення об’ємних валків з грунту і рослинних
решток, що негативно впливає на однорідність розвитку рослин наступних
культур сівозміни.
Двовалковий очисник доцільно застосовувати на дуже забур’янених
дільницях при нерівномірному розміщенні коренеплодів, підвищеній густоті
рослин. Використовувати його слід, коли регулюванням робочих органів
машини БМ-6А(Б) не можна досягти бажаної якості бурякової сировини, що
відповідає вихідним вимогам. При цьому доцільно збирати гичку за
допомогою БМ-6А(Б) без очисника, а після їх проходження включати в
роботу двовалковий очисник в агрегаті з окремим трактором.
У разі збирання коренеплодів комбайнами або самохідними
коренезбиральними машинами типу КС-6Б, КС-6В, РМК-6 та іншими втрати
коренеплодів та залишеної частини їх у грунті й на поверхні не повинні
перевищувати 1,5%; дуже пошкоджених коренеплодів — 5% за масою.
Повнота підбирання коренеплодів при навантаженні їх із польових кагатів
буряконавантажувачем типу СПС-4,2 А має бути не меншою від 99%, а
кількість дуже пошкоджених коренеплодів при цьому — не більш як 3%.
Основний спосіб збирання (потоковий) забезпечує мінімальні витрати праці
й коштів, високу якість бурякової сировини та меншу втрату й пошкодження
коренеплодів за рахунок безпосередньої доставки їх на цукровий завод,
зникає потреба у тимчасовому зберіганні сировини в польових кагатах.
Зібрані цим способом коренеплоди краще зберігаються в призаводських
кагатах. Втрати їхньої маси від загнивання в 1,5–3 рази менші, ніж у
коренеплодів, зібраних перевалочним способом.
Треба також мати на увазі, що забрудненість і значне подрібнення коренів
погіршують умови їх зберігання в кагатах і не дають змоги продувати
кагати повітрям, утруднюють підтримання передбаченого технологією
зберігання температурно-вологісного режиму в кагаті.
У кагатах заввишки 2,0–2,5 м і завширшки 5–6 м спостерігаються найменші
втрати маси і цукру в коренеплодах. А укладання коренеплодів у подовжені
валки на полі призводить до значних втрат маси й цукристості
коренеплодів, особливо у разі збільшення часу між викопуванням і
підбиранням їх з валків. При тимчасовому зберіганні їх у відкритих
валках, сформованих з 6,12 і 24-х рядків за врожайності 380 ц вони
можуть за перші 3–4 дні втрачати 7–8% своєї маси або близько 2% за день.
Для подачі буряків з кагатів краще використовувати бурякоподавач Ш1-ПСП,
який практично не подрібнює коренеплодів, а подачу їх забезпечує
ритмічно і рівномірно.
Перевалочний спосіб збирання слід застосовувати лише в екстремальних
умовах (дуже вологий або сухий, твердий грунт, підвищена забур’яненість
плантацій) і коли ворох коренеплодів значно забруднений землею та
рослинними рештками.
Навіть за добре налагодженого комплексу збиральних машин збирання
цукрових буряків слід проводити переважно потоковим способом, особливо
при застосуванні коренезбиральних машин з дисковими викопувальними
органами.
Збираючи буряки, вкрай потрібно суворо дотримуватися такої вимоги: всі
викопані коренеплоди мають бути негайно вивезені на цукровий завод.
Несвоєчасне вивезення цукрових буряків з полів може призвести до
погіршення їхньої якості ще в полі — щодобові втрати цукру можуть
становити 0,3% маси буряків, і це також — додаткові витрати палива.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
