Реферат на тему:

Захист запасів зерна від шкідників

Господарства України під час зберігання збіжжя щороку через шкідників,
які пошкоджують зерно й зернову продукцію, втрачають від 5–10 до 30%
зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні
якості.

Найпоширеніші шкідники запасів такі: комірний (Sitophilus (Calandra)
granarius L.) і рисовий (Sitophilus (Сalandra) oryzae L.) довгоносики,
малий борошняний (Tribolium confusum Duv.) і булавовусий (Tribolium
castaneum Hrbst) хрущаки, суринамський (Oryzaephilus surinamensis L.) та
коротковусий рудий (Laemophloeus ferrugineus Steph.) борошноїди,
зерновий шашіль (Rhizopertha dominica F.), гороховий зерноїд (Bruchus
pisorum L.), південна комірна (Plodia interpunctella Hb.) та млинова
(Ephestia kchniella Zell.) вогнівки, зернова міль (Sitotroga cerealella
Oliv.), борошняний кліщ (Acarussiro L.), звичайний волохатий кліщ
(Glycyphagus destructor Ouds.).

Дещо рідше бувають (але не менш шкідливі) такі види: кукурудзяний
довгоносик (Sitophilus (Calandra) zea mays Motsv.), мавританський кузька
(Tenebrioides mauritanicus L.), великий борошняний хрущак (Tenebrio
molitor L.), квасолевий зерноїд (Acanthoscelides obtectus Say.),
сочевицевий зерноїд (Bruchus lentis Frol.), зерноїди-товстонiжки
(Bruchophagus gibbus B.), хлібний шашіль (Stegobium paniceum L.),
прикида-злодій (Ptinus fur L.), шинковий шкіроїд (Dermestes lardarius
L.), видовжений кліщ (Tyrophagus noxius A. Zach.), кліщ Родіонова
(Caloglyphus Rodionovi A. Zach.), сіноїди (Psocoptera) тощо.

Дотепер на території України не виявлено таких небезпечних видів
шкідників запасів зерна та зернопродуктів: капровий жук (Trogoderma
granarium Ev.), трогодерма строката (Trogoderma vercicolor G.),
китайський зерноїд (Callosobruchus chinensis L.), чотирикрапковий
зерноїд (Callosobruchus quadrimaculatus F.), єгипетський гороховий
зерноїд (Bruchidius incanatus B.), широкохоботний комірний довгоносик
(Caulophilus latinasus Say.) тощо. Ці види шкідників поширені в країнах
Азії, Америки, Африки, Європи, з якими Україна має торговельні
відносини, тому існує небезпека їхнього завезення.

Стратегія захисту зернових запасів від шкідників грунтується на
особливостях їхнього поширення, розвитку, розмноження й шкодочинності,
залежить від умов, способів і режимів зберігання зерна й зернопродукції
та поєднує комплекс карантинних, профілактичних і винищувальних заходів
на всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.

Ми розглянемо профілактичні й винищувальні заходи.

Профілактичні заходи, спрямовані на убезпечення запасів зерна й
зернопродуктів від шкідливих комах та кліщів, проводять до засипання
зерна в склади. Це звичайна підготовка технічної бази й дезінсекція
зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання
потрібного санітарного режиму в зерносховищах та на прискладській
території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна)
для розвитку й розмноження шкідників.

Для забезпечення надійного зберігання зерна й зернопродуктів
зерносховища мають відповідати технічним і санітарним вимогам. Тож
будувати їх потрібно на сухому, ізольованому від грунтових вод місці.
Вони мають бути герметичними, щоб можна було проводити фумігаційні
роботи, й недоступними для гризунів і птахів.

Особливу увагу слід приділити ретельній підготовці складських приміщень
до засипання зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від
зерна, що в ньому зберігалося, й зернових відходів, сміття; очистити
місця, де оселяються й розмножуються комірні шкідники (підлога, стіни,
опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тара, інвентар,
обладнання), та прискладську територію.

Зметені зразки треба перевірити на наявність шкідників, щоб правильно
визначитися з дезінсекцією. Зібране сміття вивезти й знищити (спалити
або закопати). Приміщення складів провітрити, просушити, побілити
розчином хлорного вапна та провести дезінсекцію.

Знезараження порожніх зерносховищ хімічними препаратами — це одночасно
профілактичний захід (зерна в складі немає) і винищувальний
(знешкодження шкідників, які оселилися в приміщенні, обладнанні та на
прискладській території).

Дезінсекцію порожніх складів здійснюють вологим способом, з допомогою
фумігації та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом
рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені не стійкими проти
інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). В
зерносховищах, де виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та
інших небезпечних і стійких проти інсектицидів шкідників, слід провести
фумігацію або аерозольну обробку. Обробляти склади перед засипанням
зерна треба за температури не нижче 12°С, коли шкідники перебувають в
активному стані.

Для дезінсекції порожніх складів вологим способом використовують
контактні інсектоакарициди:

— Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., (піриміфос-метил, 500 г/л) — 0,5 г/м2;

— Арріво, к.е., (циперметрин, 250 г/л) — 0,8 г/м2 (крім кліщів);

— Карате 050 ЕС, к.е., (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 мл/м2;

— К-обіоль, 2,5% к.е., (дельтаметрин, 25 г/л + піпероніл буксид, 250
г/л) — 0,2 мл/м2;

— Простор 420, к.е., (біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л) —
0,12–0,35 мл/м2;

— Фастак, к.е., (альфа-циперметрин, 100 г/л) — 0,2 г/м2;

— Фуфанон 570, к.е., (малатіон, 270 г/л) — 0,8 мл/м2.

Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку,
інвентар, транспортери, тару. Витрата робочої рідини під час обробки
складів становить 200 мл/м2. Під час дезінсекції прискладської території
норму витрат робочої рідини збільшують удвічі.

Допуск людей і завантаження складів дозволяється: за використання Карате
— через 72 год; Фастаку — через 20 днів, інших препаратів — через 24
год. Тож, якщо треба спішно провести якісь роботи в обробленому
зерносховищі, слід застосовувати препарати, що швидко розкладаються. За
можливості довготривалої консервації зерносховища можна проводити
обробку препаратами Фастак і Карате.

Для фумігації герметичних порожніх зерносховищ застосовують:

— Фостоксин або Детіа-Газ-Екс-Т, круглі таблетки, пелети (фосфід
алюмінію, 560 г/кг) — 1–3 таблетки або 5–15 пелет/м3;

— Магтоксин, круглі таблетки, пелети (фосфід магнію, 282 г/кг) — 1–3
таблетки або 5-15 пелет/м3;

— Дегеш плейтс /стрипс, плити, стрічки (фосфід магнію 560 г/кг) — 1–3
пеллети на 30 м3 або 1–3 стрічки/600 м3;

— Алфос, таблетки (фосфід алюмінію, 560 г/кг) — 1–2 таблетки (3–6)/м3;

— Геліофос, таблетки, пелети, порошок (фосфід алюмінію, 58 ± 2%) — 6
г/м3;

— Фостек, таблетки (фосфід алюмінію, 570 г/л) — 3–4 таблетки/м3.

Тривалість фумігації за температури: 5…10°С — десять діб; 11…15° — сім;
16…20° — шість; 21…25° — п’ять; понад 26°С — чотири доби. Оптимальна
температура проведення фумігації — близько 15°С. Якщо температура буде
нижчою, таблетки з фумігантом повністю не розкладуться, що може
призвести до появи покоління комах, стійких до Фосфіну.

Допуск людей і завантаження складських приміщень дозволені після повного
провітрювання (дві-п’ять діб).

Якщо фумігаційні роботи виконати не можна (недостатня герметичність
складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), тоді застосовують
аерозольний спосіб дезінсекції Актелліком (0,04 г/м3) з витратою робочої
рідини 20 мл/м3, експозиція — 24 години. Завантажувати склади можна
після провітрювання протягом доби по закінченні експозиції.

Однак, попри високу ефективність інсектицидів хімічного походження, слід
наголосити, що вони небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того,
за тривалого застосування препаратів, що містять одну діючу речовину, в
шкідників може спостерігатися адаптація та підвищення резистентності до
їхньої дії. Тому існує потреба у пошуку альтернативних способів захисту
зерна від шкідників під час зберігання. До них належать препарати
біологічного та рослинного походження.

У відділі захисту рослин Інституту зернового господарства проведено
низку дослідів із вивчення ефективності й можливості використання для
вологої обробки порожніх складів біопрепарату Актофіт, 0,2% к.е., діючою
речовиною якого є аверсектин С — продукт життєдіяльності грунтового
гриба Streptomyces avermitis; антисептичного фітопрепарату Ганоль,
в.с.р. (30% екстракт полину гіркого); їхніх сумішей між собою та з
інсектицидом Актеллік. Встановлено високу токсичну дію (100% смертність)
проти комплексу шкідників зернових запасів препарату Актофіт (2 мл/м2)
та сумішей Актеллік (0,25 мл/м2) + Актофіт (1 мл/м2), Актеллік (0,25
мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2), Актофіт (0,1 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2).

Отже, для зменшення пестицидного навантаження та поліпшення
санітарно-гігієнічного стану порожні зерносховища слід обробляти
біопрепаратом Актофіт (2 мл/м2) або комбінувати Актофіт із Ганолем чи з
інсектицидом Актеллік за зменшення вдвічі норм витрати кожного
препарату. Вже підготовлено документацію на введення Актофіту й Ганолю
до переліку препаратів, дозволених для боротьби зі шкідниками запасів.

Комплекс заходів із захисту зернопродукції від шкідників під час
зберігання передбачає не лише профілактичну обробку й дезінсекцію
зерносховищ, а й якісну підготовку зерна та стратегію інтегрованого
контролю шкідників. Слід дотримуватися системи методів, правил і
процедур, спрямованих на мінімізацію сприятливих умов для
життєдіяльності, репродукції й розвитку шкідників хлібних запасів. Мета
такого контролю полягає в уникненні як непотрібних обробок, так і
недопустимих рівнів зараження комірними шкідниками. Моніторинг популяції
комах і кліщів — це фундаментальна частина контролю за якістю зберігання
зернопродукції.

Для контролю життєдіяльності комах і кліщів у зерні (перш ніж закласти
його в сховище на зберігання) треба здійснити такі заходи: просушити
зерно, штучно охолодити, витримати в контрольованій атмосфері,
знешкодити шкідників фізико-механічними або хімічними методами.

Підготовка зерна до зберігання — це вчасне збирання врожаю за
оптимальної вологості, очищення його від насіння й решток бур’янів,
нестиглих зерен та інших домішок, сортування й просушування. Зерно
потрібно розміщувати й зберігати за категоріями натуральної маси,
засміченості, вологості. Свіжозібране зберігають окремо від зерна
минулих років, насіннєве — окремо від продовольчого й фуражного.

Окремо треба складувати зерно з різною вологістю: сухе (до 14%
вологості); середньої вологості (14,1–15,5%); вологе (15,6–17,0%); сире
(17,1–19,0%). Змішування зерна різної вологості в одну партію може
спричинити самозігрівання й створити сприятливі умови для розвитку
шкідливих комах і кліщів та збудників пліснявіння.

Вологість зерна має важливе значення для профілактики заселеності
шкідниками, тому потрібно його просушувати до вологості 13%, а під час
підготовки до тривалого зберігання — на 1,0–1,5% нижче. Дотримання
вологості на такому рівні може значною мірою стримувати розвиток,
розселення й шкодочинність шкідників запасів у складських приміщеннях.
Для кожного виду визначено поріг вологості зернопродукції, коли шкідник
і шкоди не завдає, і не розмножується. Кліщі вибагливіші за комах до
вологості зерна. Нижче подано параметри оптимальної і мінімальної
вологості зерна для розвитку деяких найпоширеніших видів.

Зберігання зерна з вологістю, нижчою за мінімальну, унеможливлює
розвиток і шкодочинність того чи іншого виду відповідно до його
біологічних особливостей.

Після того як зерно відповідно підготували, його завантажують у завчасно
підготовлені зерносховища. Зерно, призначене для тривалого зберігання,
обробляють інсектицидами Актеллік або Фастак (тільки насіннєве зерно) з
нормою витрати 16 г/т, Простор — 15 мл/т. Зерно обприскують
безпосередньо під час його переміщення стрічковим транспортером,
навантажувачем або в падаючому потоці з допомогою спеціальних форсунок
(витрата робочої рідини — 500 мл на одну тонну зерна). Цей захід
забезпечує повну загибель усіх наявних видів шкідників запасів, у тому
числі й прихованих стадій довгоносиків, зернового шашеля, зернової молі
та гарантує захист зерна від них протягом кількох місяців. Інсектициди
розпадаються і втрачають свою токсичність швидше за підвищеної
температури та вологості зерна. І, навпаки, в сухому зерні (кондиційна
вологість) за помірної температури токсичність і захисна дія препаратів
зберігається шість-дванадцять місяців. Реалізовувати зерно на
продовольчі та фуражні цілі дозволяється за умови, що залишки препаратів
не перевищують максимально допустимого рівня. Для продуктів дитячого й
дієтичного харчування зерно має бути без залишків.

gdOyv

Н попередні дані свідчать, що надійний захист від комплексу шкідників на
рівні еталонних інсектицидів Актеллік і Простор (100% смертність)
забезпечує обробка зерна біопрепаратом Актофіт, (100–150 мл/т), а також
сумішшю біопрепаратів Актофіт, (100 мл/т) + Ганоль, (400 мл/т).

Винищувальні заходи застосовують у разі виявлення появи шкідливих
мікроорганізмів у зерні під час зберігання. Тому слід постійно стежити
за його станом, контролювати температуру, вологість, наявність
шкідників, ураженість пліснявінням. Для звичайного зерна проби
відбирають і аналізують не рідше одного разу на місяць, сортового —
двічі на місяць. У разі виявлення осередків самозігрівання та шкідників
вдаються до заходів захисту фізико-механічними або хімічними методами.
До перших належать: очищення зерна із застосуванням віялок, сепараторів,
сортувалок, транспортерів, просушування, прогрівання, охолодження,
проморожування тощо.

Під час сепарування зерна на очисно-сортувальних машинах видаляються
кліщі, борошноїди, хрущаки, їхні личинки й лялечки, личинки та лялечки
молей і вогнівок, а також імаго довгоносиків. Для видалення кліщів
використовують сита діаметром 1,5–2,5 мм; довгоносиків, борошноїдів та
інших дрібних комах — сита з отворами розміром 2,0х2,5 мм (із жита),
2,2х2,5 мм (із пшениці), 2,5х2,5 мм (із ячменю й вівса). За допомогою
сепарування можна знизити заселеність зерна шкідниками на 80–90%. Наші
спостереження засвідчили, що після того як через очисно-сортувальну
машину пропустили насіння соняшнику, в одному кілограмі якого містилося
50,5 личинки південної комірної вогнівки, кількість шкідника зменшилася
до 3,0 екз./кг. Але за допомогою цього заходу неможливо відокремити
зерно з прихованими формами заселення комірними та рисовим
довгоносиками, зерновим шашелем, гороховим і квасолевим зерноїдами,
зерновою міллю, розвиток яких відбувається всередині зернівок. Слід
також враховувати, що за температури повітря, вищої за температуру
зерна, сепарування може бути неефективним, оскільки зерно прогріється, й
шкідники, які залишилися в ньому, швидко розмножаться.

На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний
режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених
межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для
розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває в межах
18…32°С. Тривалі мінусові й мінімальні позитивні температури стримують
їхній розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх
температурних порогів, комахи та кліщі поступово гинуть. За таких умов
можна зберігати зерно й без дезінсекції. Нижній температурний поріг
розвитку основних шкідників зернових запасів такий (°С):

6 — кліщі;

10 — комірний довгоносик, зернова вогнівка;

11 — млинова вогнівка;

13 — рисовий довгоносик, зернова міль;

14 — південна комірна вогнівка;

15 — булавовусий і малий борошняні хрущаки;

16 — суринамський борошноїд, зерновий шашіль.

Тому за найменшого похолодання зерносховище потрібно провітрювати,
відчинивши вікна й двері, чи вдатися до активного вентилювання з
допомогою стаціонарних і пересувних агрегатів, або переміщення зерна
транспортерами, пропускання через зерноочисні та інші агрегати з
продуванням холодним повітрям.

Надійний спосіб обмеження кількості шкідників — проморожування зерна.
При цьому треба враховувати їхню стійкість до низьких температур.

Широке використання штучно охолодженого повітря (до 5…10°С) в деяких
країнах (Австралія, США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція,
країни узбережжя Середземного моря) дає змогу відчутно збільшити
тривалість безпечного зберігання зерна, в тому числі й з підвищеною
вологістю. Наприклад, за допомогою мобільних холодильних установок у
Німеччині та інших країнах щороку охолоджують близько 700 млн т зерна.
Це ефективний засіб боротьби зі шкідниками зернових запасів як у
профілактичному плані, так і для пригнічення їхньої життєдіяльності.
Охолоджене сухе зерно саме не розігрівається, в ньому не розмножуються
шкідники, отже, немає потреби в його переміщенні з однієї ємності в
іншу, що зменшує додаткові витрати. Насіннєве зерно за охолодження краще
зберігає схожість.

Методом біологічного регулювання фізіологічних і біохімічних процесів у
зерні, життєдіяльності популяції комах, кліщів і мікроорганізмів може
слугувати контрольована атмосфера в сховищі. Зберігання зерна в
контрольованій атмосфері розглядають як нехімічну альтернативу
традиційним технологіям хімічної фумігації. Позитивний ефект
контрольованої атмосфери протягом зберігання зернопродукції проявляється
в уповільненні біохімічних і фізіологічних процесів, в усуненні чи
пригніченні життєдіяльності шкідників і мікроорганізмів — основної
причини псування зерна. В Україні роботи зі створення контрольованої
атмосфери доведено до експериментального впровадження.

Контрольована атмосфера в зерносховищі створюється завдяки зміні
нормального складу повітря на модифікований з таким співвідношенням
компонентів: 1–3% О2 + 97–99% N2 + …СО2. Висока концентрація N2 або
СО2 у комбінації з низьким вмістом О2 забезпечують високу загибель
шкідників зернових запасів. Концентрація азоту 99,0% об’ємних (об.), а
кисню 1,0% об. забезпечує загибель 95% переважної більшості видів
шкідників у всіх стадіях розвитку за температури 20°С протягом 20 діб.
Для окремих видів такий склад атмосфери спричинює 100% смертність за три
доби.

Зберігання зерна в умовах контрольованої газоподібним азотом (97%)
атмосфери зумовлює повну загибель кліщів за 18 діб. Найвитриваліші серед
шкідників запасів зерна комірний і рисовий довгоносики, тому для них
слід застосовувати значно тривалішу експозицію в контрольованій
атмосфері.

Використання контрольованої атмосфери дає змогу:

— збільшити термін зберігання зерна без погіршення його якісних
показників;

— уникнути використання токсичних хімічних сполук, тобто досягти того,
що процеси зберігання зерна й боротьби зі шкідниками будуть екологічно
чистими й безпечними для довкілля;

— уникнути проблеми резистентності популяцій шкідників запасів зерна,
яка існує під час використання інсектицидів і фумігантів, тому що
аеробні організми не здатні під впливом мутацій перетворюватися в
анаеробні.

Крім того, цей метод має низку інших переваг порівняно з традиційними
технологіями зберігання зернопродуктів.

Одним з альтернативних заходів захисту зерна від шкідників під час
зберігання є використання мікрохвильового електромагнітного поля. За
даними спеціалістів Південного філіалу відділення промислової
електроніки МАІ, дія електромагнітного поля зумовлює ефект біостимуляції
насіння різних культур, пригнічує й знищує насіннєві фітопатогени без
застосування хімічних препаратів. Мікрохвильове опромінення насіння
гороху перед закладанням на зберігання дає можливість повністю знищити
горохового зерноїда. Серед інших шкідників зернових запасів найменш
стійким проти дії мікрохвильового поля виявився комірний довгоносик,
загибель якого сягала 80%, стійкішими були імаго суринамського
борошноїда (40% загиблих). Рисових довгоносиків і булавовусих малих
хрущаків гинуло, відповідно, 45 і 50 відсотків.

Для сигналізації появи та обмеження кількості деяких шкідників зернових
запасів використовують екологічно чисті феромонні клейові пастки. Якщо
застосувати одну пастку на 150–200 м3 приміщення, це дасть можливість не
тільки виявити наявність лускокрилих і підрахувати їхню чисельність, а й
зменшити кількість шкідника, виловлюючи самців і створюючи “самцевий
вакуум”.

Якщо в зерні, що зберігається, виявлено шкідників, кількість яких
перевищує економічний поріг шкодочинності, та створюються сприятливі
умови для їхнього розвитку, варто провести дезінсекцію зерна хімічним
методом, застосовуючи фумігацію або вологу обробку інсектицидами.

Зерно продовольчо-фуражного й насіннєвого призначення, в якому виявлено
комірного й рисового довгоносиків, зернового шашеля, хрущаків,
борошноїдів, приховані форми комірної зернової молі, а також насіння
гороху й квасолі, заселене зернівками, рекомендується фумігувати, що дає
змогу знищити шкідників на всіх стадіях розвитку.

Зерно в складах фумігують одночасно з приміщенням, а також під
газонепроникними синтетичними плівками чи брезентами. У герметичних
складах за висоти насипу зерна не більше 1,5 м його не накривають, а
розраховують витрату фуміганту на весь обсяг сховища. Над насипом зерна
або штабелем мішків роблять каркас із щитів, дошок та іншого підсобного
матеріалу, залишаючи між верхівкою зерна й плівкою або брезентом
20–30-сантиметровий простір для випаровування фумігантів.

У разі фумігації зерна, яке зберігають насипом, норми витрати фумігантів
на 1 т становлять: Алфос, Булава, Геліофос, Десалп, Фоском, Фосміній,
Фосфір, Фуміфос — 9 г; Магтоксин і Фостоксин — 2–6 таблеток, або 10–30
пеллет; Фостек — 4–6 таблеток; Дегеш плейт/стрипс — 1–3 плити на 15 т
або 1–3 стрічки на 300 тонн.

У разі фумігації зерна, затареного в мішки, на 1 т витрачають: Алфос —
3–9 г (1–2 таблетки); Булава, Десалп — 3–6 г; Магтоксин і Фостоксин —
1–3 круглі таблетки або 5–15 пелет; Дегеш плейт/стрипс — 1–3 плити на 30
м3 або 1–3 стрічки на 600 кубічних метрів.

Режим фумігації такий самий, як і для порожніх складів: тривалість за
температури 5…10°С — десять діб; 11…15°С — сім діб; 16…20°С — шість діб;
21…25°С — п’ять діб, понад 26°С — чотири доби. Продукцію можна
реалізовувати через 20 діб після фумігації за умови, що залишки
препаратів не перевищують максимально дозволений рівень.

Якщо проведення фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність
складу, наближеність до житлових приміщень ближче 50 м) або зерно
потрібно зберігати тривалий час, застосовують дезінсекцію інсектицидами.
Зерно, яке треба звільнити від наявних шкідників та вберегти від
повторного заселення, переміщують з одного силосу або бункера елеватора,
складу чи контейнера в інший за допомогою стрічкового транспортера. Над
транспортером монтують пристрій зі спеціальними розпилювальними
форсунками, з допомогою яких на зерно наносять інсектицид у вигляді
дрібнодисперсної робочої рідини (500 мл на 1 т зерна). Для обробки
продовольчого зерна є сенс застосувати інсектициди, в яких норми витрати
наближено до МДР (максимально дозволений рівень). Препарати Актеллік (16
г/т) та Простор (15 мл/т) застосовують для знезараження продовольчого,
фуражного й насіннєвого зерна; Фастак (16 г/т) — лише для насіннєвого
зерна.

Невеликі партії зерна (20–30 т в засіку) можна надійно захищати від
шкідників з допомогою пошарової обробки поверхні насипу інсектицидами.
Робочий розчин препарату наносять на кожний шар зерна завтовшки 0,3–0,5
м до заповнення засіку. Захисна дія інсектициду зберігається протягом
шести-восьми місяців (залежно від його токсичних властивостей) і
протягом тривалого часу унеможливлює повторне заселення шкідниками.

Особливої уваги потребує зберігання зернопродукції, яку затарено в
мішки. У таких складах потрібно систематично підтримувати чистоту, не
тримати ніяких предметів, порожніх і напівзаповнених мішків тощо.

Періодично, особливо в літні теплі місяці, весь склад (стіни, підлога,
стеля) та обладнання слід обробляти інсектицидами контактної дії. На
поверхню мішків треба нанести “бар’єр” у вигляді краплиннорідкої робочої
рідини або аерозолю препарату. На поверхні мішковини залишається плівка
інсектициду, який зберігає свою токсичність протягом кількох місяців і
не дає можливості для повторного заселення шкідниками.

Отже, існує дві принципово різні технології знищення шкідників у зерні.
Одна з них — фумігація, що передбачає використання газоподібних речовин,
які проникають в організм комах і кліщів через органи дихання. Для
знищення шкідника треба підтримувати в міжзерновому просторі потрібну
концентрацію токсичного газу протягом певного часу, щоб його організм
отримав летальну дозу. Технологія фумігації передбачає проведення
дезінсекції тільки в герметичних умовах. Після дегазації зерно може бути
повторно заселене шкідниками, це слід враховувати в разі тривалого
зберігання.

Інша технологія — нанесення інсектицидів на поверхню зерна. За контакту
комах і кліщів з обробленим зерном отрута проникає в їхній організм і
спричинює параліч та загибель. Інсектицид протягом кількох місяців
зберігається на зерні та забезпечує тривалий захист від шкідників.

Зерно, оброблене інсектицидами, на продовольчі потреби дозволяється
використовувати за умови, що залишки препарату не перевищують
максимально допустимого рівня, а для продуктів дитячого й дієтичного
харчування — тільки чисте.

Роботи з хімічної дезінсекції можуть виконувати тільки спеціально
підготовлені люди, суворо дотримуючись правил безпеки, які обумовлено
відповідними інструкціями.

Похожие записи