Реферат на тему:

Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України

Значної шкоди в лісових та плодових розсадниках, садах та ягідниках
лісостепової зони України завдають жуки з родини платівковусих (східний
травневий, західний травневий, червневий, волохатий хрущі і кравчик, або
головач).

Найбільш шкодочинним серед цих видів є західний травневий хрущ (близько
93% всього видового складу платівковусих), який шкодить у стадії личинок
та імаго. Особливо великих збитків завдають личинки, що підгризають
корені лісових і плодово-ягідних насаджень, спричинюють загибель і
значне зрідження вегетуючих рослин, сприяють ураженню їх кореневим
раком, значно знижують вихід садивного матеріалу. Останніми
десятиріччями спостерігалося значне збільшення шкодочинності хруща, і це
спричинило необхідність детального вивчення біологічних особливостей
його розвитку і розробки нових прийомів проти нього з урахуванням
біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних насаджень.

У 1992–2002 роках у дослідному господарстві Мліївського інституту
садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН проводилися дослідження, якими було
встановлено, що найчисельнішим і найшкодочиннішим видом в агробіоценозі
плодового розсадника є травневий західний хрущ. Цей фітофаг заселяв
близько 89% усіх площ сівозміни.

Встановлено, що біологічний розвиток цього виду триває 4 роки.

Відомо, що відповідно до тривалості генерації в тій чи тій місцевості
спостерігаються так звані “льотні” роки хруща, які рівномірно
повторюються. В інші періоди часу чисельність жуків є незначною. За роки
досліджень невисока чисельність імаго хруща спостерігалася в 1993, 1994
і 1996 роках.

Вихід жуків із грунту (початок льоту шкідника) розпочинався в третій
декаді квітня або першій декаді травня (1994 p., 1998 р.) за
середньодобової температури повітря 8,6°С і вище, середньої вологості
повітря 61,4–68,9% і температури грунту на глибині 20 см 7,3°С. У разі
промерзання грунту до 80 см (грудень 1993 р., 1977 р.) вихід імаго
шкідника затримувався на 8–12 днів, а загибель личинок у грунті
становила 42,5–65,8%.

Встановлено, що вихід жуків на поверхню грунту, а також інтенсивність і
тривалість льоту особин перебуває в прямій залежності від погодних умов,
закрема температурного фактора. Так, за роки спостережень літ імаго
шкідника тривав з кінця третьої декади квітня — весь травень — першу
декаду червня з помітним ослабленням із середини третьої декади травня.
Але за різкого зниження в першій декаді травня 1999 і 2000 років
температури повітря до -3,8…-4,2°C і нa поверхні грунту до
-1,1…-6,7°С літ особин тривав до кінця другої декади червня.
Спостерігалося зниження інтенсивності льоту жуків, самки й самці
заривалися в грунт чи сиділи на деревах, заціпенілі від холоду.
Встановлено, що у травні 1999 і 2000 років загибель дорослих особин
шкідника, відповідно, становила 71,4 і 79,7%, а 75,6 і 84,2% самок на
закінчення льоту мали недорозвинені яйця.

Масовий літ хруща тривав 9–12 днів і спостерігався впродовж
першої-другої декад травня (1992, 1995,1997, 1998, 2002 pр.) за
середньої температури повітря за період льоту 12,0°С і середній
відносній вологості 70,8%.

Активний літ жуків проходив увечері після заходу сонця. Вдень жуки
сиділи на окремих деревах, особливо в хмарну погоду, зрідка перелітаючи
з одного дерева на інше. Спостереження свідчать, що увечері (після 21-ї
години) чисельність жуків у полі зору впродовж 10 хв досягала від 43
(1999 p.) і 12 (2002 р.) до 247 (1992 p.) і навіть 318 особин (1997 p.).
Під час активного льоту на окремих 10–15-річних деревах сливи, черешні,
клену, тополі пересічно нараховувалося від 125 до 345 і навіть до 610
особин на дерево (1997 p.). Взагалі, залежно від ходу температур та
додаткового живлення, тривалість льоту особин хруща становила близько
5–6 тижнів. Було зафіксовано літ окремих жуків на початку липня (1998
p.) і навіть 20 липня (1999 p.).

Спарювання розпочиналося одразу після виходу жуків на поверхню грунту і
тривало до закінчення льоту імаго. Через 8–17 днів після додаткового
живлення самки починали відкладати яйця (кінець першої — друга декада
травня) під кронами дерев у незагущених садах, полях розсадників,
молодих захисних лісосмугах. Відкладення яєць відбувалося на глибині
20–40 см, їх знаходили на глибині 10–20 і 40–60 см.

Встановлено, що жуки заселяли лісосмуги й садові насадження та окремі
дерева як по периферії, так і в центрі масиву. Найбільше — дерева таких
порід, як клен сріблястий, клен гостролистий, липа, тополя пірамідальна,
ясен, береза, черешня дика, антипка, дуб черешчатий, слива, абрикос,
вишня, берест.

Спостереження, які проводилися з 9-ї до 10-ї ранку впродовж 1994–2002
років, свідчать, що заселеність молодих дерев черешні в насадженнях
жуками західного травневого хруща залежить від відстані до лісосмуг, де
проходить живлення фітофага з наступним відкладанням яєць. Щільність
відкладених яєць (середня кількість яєць на 1 м площі) була різною,
залежно від відстані до лісосмуги. Результати досліджень свідчать, що
основна частина відкладених фітофагом яєць (80,7–92,8%) концентрувалася
на відстані 0–200 м від лісосмуги (видовий склад порід такий: дуб
черешчатий — 45%, черешня дика — 22%, тополя пірамідальна — 25%, інші
культури — 8%; ширина лісосмуги становила 8 м, висота дерев — 8–10 м,
вік дуба — 30 років).

Відродження личинок з яєць відбувається через 27–35 днів після початку
відкладання. Встановлено, що початок відродження личинок шкідника
(парове поле розсадника, чорнозем) спостерігається в другій-третій
декадах червня і триває до кінця другої декади липня.

Для личинок західного травневого хруща характерні вертикальні міграції,
які пов’язані із зимівлею, передусім з пошуками їжі та зі зміною
температури й вологості грунту, що зумовлено порами року. Рух личинок на
зимівлю був відмічений на початку третьої декади вересня за встановлення
середньодобової температури повітря 10°С і нижче. Він тривав до початку
листопада. На чорноземних грунтах личинки шкідника зимують на глибині
60–80 см і нижче. Відмічено, що рух личинок після зимівлі розпочинається
за встановлення температури грунту на глибині 10 см не менш ніж 8°С, а
на глибині 20 см — 7,5°С. У другій половині травня — першій половині
червня більшість личинок (до 85%) занурюється в грунт на глибину 5–25
см, там личинки посилено живляться, а потім, з другої половини червня —
початку липня, починають рухатися в нижні шари грунту (25–40 см) на
линяння й заляльковування.

У серпні — другій декаді вересня спостерігався рух личинок у нижні шари
грунту, де число їх на глибині 30–50 см становило в середньому 61,9%
популяції, що, вочевидь, пов’язано з нагромадженням в особин хруща
жирової тканини перед зимівлею. Посушливого 1999 року рух личинок у
нижні шари грунту спостерігався вже в третій декаді травня, у
серпні-вересні у верхньому горизонті грунту (0-20 см) личинки були
відсутні, а у жовтні — на початку листопада число їх у цьому шарі
становило тільки 0,7–1,1% популяції, оскільки основна маса їх була на
глибині 40–60 см.

Крім вертикальних переміщень, личинки західного травневого хруща
здійснюють також горизонтальні, що зумовлено в основному пошуками їжі.
Спеціальними дослідами було встановлено, що личинки третього віку
шкідника на суниці сортів Зенга Зенгана і Покахонтас уздовж ряду рослин
долали відстань 5,65–7,32 м від місця підсадки. При цьому рослини були
дуже пошкоджені фітофагом, і більша частина їх (89,3–94,9%) загинула.

Залялькування основної маси личинок (у середньому до 95,6%) відбувається
на глибині 35–80 см, окремих лялечок (до 4,2%) ми знаходили на глибині
85–100 см і поодиноких — на глибині 125–135 см.

Молоді жуки, які виходять з лялечок через 5–6 тижнів (кінець серпня —
початок жовтня), залишаються в грунті на зимівлю до наступної весни.

За відсутності захисних заходів проти личинок шкідника чисельність його
в шкілці сіянців досягала 3,9–7,2 екз./м2, у першому полі розсадника
яблуні — 3,1–6,4 екз./м2, у полі саджанців другого року вирощування —
4,3–6,7 екз./м2.

Загибель вегетативних і насінних підщеп яблуні становила 27,3–36,7%.
Вихід стандартних саджанців яблуні знижувався на 45–56%, груші — на
52–75%.

У заселенні полів розсадника личинками травневого хруща спостерігалася
певна закономірність. Так, 20 травня 1993 року на площі, зайнятій чорним
паром, що складалася з двох ділянок, на яких у 1992 році вирощували
саджанці груші та ярий ячмінь, заселеність личинками II–III віку на
одній відстані від лісосмуги (липа, клен, берест) була різною. На
ділянці, де вирощувалися саджанці, щільність личинок II–III віку була
більшою на 20,3–31,6%, ніж на ділянці, де вирощували ярий ячмінь. Схожі
результати були отримані 1996 року.

Отже, заселеність полів розсадника плодових культур залежить як від
відстані від лісосмуг, так і від культури, якою була зайнята попередньо
ця площа з дотриманням відповідних агротехнічних вимог до її
вирощування.

Вирішальне значення у зниженні шкодочинної дії цього небезпечного
шкідника належить хімічному методові. Проте на сьогодні у чинному
“Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в
України” (Київ, 2001 р., 2002 р.) хімічні сполуки, які можна застосувати
проти західного травневого хруща, відсутні.

gdK>3

івів забезпечується на початку росту й розвитку рослин і грунтується на
властивостях препаратів і біологічних особливостях фітофагів (М. Г.
Макаренко, 1995; М. П. Секун, Л. К. Сєдокур,1997).

Для захисту насаджень у полях розсадника плодових культур нами
запропоновано токсикацію рослин методом передпосівної обробки насіння
системними інсектицидами та кореневої системи рослин (підщепного і
посадкового матеріалів) при висадці їх у відкритий грунт.

Для пошуку інсектицидів, придатних для форми захисту рослин, було
випробувано препарати, які за класифікацією ВОЗ належать до третього
класу (середньотоксичні) — Промет 400, 40% м.с.* (фірми “Сингента”),
Гаучо, 70% з.п.* (“Байєр АГ”), які з позиції сангігієнічних вимог,
екології, механізму дії мають низку істотних переваг порівняно з іншими
інсектицидами (Фурадан, Адіфур, Маршал, Дайфуран), використовуваними для
передпосівної обробки насіння (В. В. Сахненко,1997; М. П. Секун, Л. К.
Сєдокур,1997).

Дослідження з вивчення ефективності препарату Промет 400, 40% м .с. та
Гаучо, 70% з.п. проти личинок хруща в полях розсадника яблуні та груші
проводили в 1996–2000 роках у дослідному господарстві інституту.

Насіння яблуні сорту Антонівка зазвичай обробляли препаратами Промет
400, 40% м.с. та Гаучо, 70% з.п. до сівби разом з протруйниками
Дивіденд, 3% т.к.с. і Раксіл, 2% з.п. вологим способом. Робочу суспензію
для протруєння 1 кг насіння готували так: до 90 мл води додавали 1,5 г
Раксілу чи 2 мл Дивіденду і 5–15 г Гаучо або 2–5 мл Промету. Суспензію
старанно перемішували й рівномірно покривали нею чисте насіння. У
контролі насіння обробляли тільки фунгіцидом.

Площа облікової ділянки — 0,3 га. Повторність — триразова. Попередник
шкілки сіянців — чорний пар. Сівба — в оптимальні агротехнічні строки
(перша-друга декади квітня) сівалкою СОН-2,8А на глибину 3–3,5 см
однорядним способом з міжряддям 45 см і нормою витрат насіння 35 кг/га.

Для зниження шкодочинної дії личинок хруща в поле чорного пару
наприкінці травня за рік до висіву насіння або висадки підщепного й
садивного матеріалів у грунт, на глибину 20 см, вносили 20% аміачну воду
з розрахунку 2000 л/га.

Встановлено, що ефективність застосування проти личинок хруща 20%
аміачної води в полі чорного пару до висіву насіння та висадки
підщепно-садивного матеріалів не перевищувала 47%, а цього недостатньо
для зниження шкодочинності об’єкта.

Результати досліджень свідчать, що способом передпосівної обробки
насіння яблуні Прометом 400, 40% м.с. (2,5 мл/кг) чисельність личинок
шкідника можна знизити в 13–14 разів порівняно з контролем, при цьому
загибель рослин не перевищує 4,1%.

Застосування Гаучо, 70% з.п. (8 г/кг) допомагає знизити чисельність
личинок хруща порівняно з контролем у 15–18 разів.

Не було відмічено як пригнічуючої, так і стимулюючої дії Промету і Гаучо
на початковий ріст рослин за різних норм витрат. Такий прийом
передпосівної обробки насіння дає змогу отримувати до 160 тис. сіянців
яблуні 1-го класу з 1 га.

Для вивчення ефективності дії названих препаратів проти личинок хруща в
1-му полі розсадника і в полі саджанців яблуні і груші другого року
вирощування було закладено дрібноділянкові й польові досліди.

Для проведення дрібноділянкових дослідів на інсектарній ділянці відділу
захисту рослин інституту використовували дерев’яні ящики (1,0 х 1,0 х
0,25 м) з комірками (0,25 х 0,25 м), які були закопані в землю на
глибину 0,25 м і заповнені поживним земельним субстратом, у який
висаджували по одній рослині (сіянець сорту Антонівки звичайної чи
відсадок вегетативної підщепи MM.106). Ентомологічний матеріал збирали,
проводячи розкопки у сівозмінах дослідного господарства, і підсаджували
його наприкінці травня в кожну з комірок. Внесення робочого розчину
препаратів проводили на третій день після підсадки личинок з розрахунку
по 250 мл розчину в кожну з комірок. Після обробки грунт біля кожної
рослини загортали механічним способом.

Для порівняння використовували робочі розчини препаратів Базудин, 60%
в.е., Бі-58 новий, 40% к.е. і Фурадан, 35% т.пс.

Результати досліджень свідчать, що, обробляючи кореневу систему
підщепного матеріалу яблуні такими препаратами, як Базудин, Бі-58 новий,
Фурадан, Промет 400 та Гаучо, можна значно знизити шкідливу дію личинок
хруща, загибель їх може сягати 84,6–99,9%. Найефективнішими варіантами
були: 0,2–0,3% вміст препаратів у робочій рідині Бі-58 новий, Базудин;
2–2,5% — Фурадан і Гаучо; 1,0–1,5% — Промет.

Ми вважаємо, що застосування препаратів Промет 400 (1–1,5% вміст його у
робочій рідині) і Гаучо (2–2,5% вміст його у робочій рідині) способом
нанесення на кореневу систему рослин під час висадки їх у поле
розсадника є високоефективним заходом для зниження шкідливої дії личинок
хруща. Виявлено також фітотоксичну дію препаратів Базудин та Бі-58 новий
на оброблені вегетуючі рослини. Крім того, вони, так само як Фурадан,
належать до високотоксичних сполук, що змушує відмовитися від роботи з
ними під час висадки рослин у поля розсадника, де проходить тривалий
безпосередній контакт з ними робочого персоналу.

У польових дослідах у першій-другій декадах квітня 1996–2000 років
висаджували сіянці Антонівки звичайної й відводки вегетативної підщепи
MM.106, які наприкінці липня 2000 року вічкували культурними сортами
(перше поле розсадника).

Ширина міжряддя становила 70 см, відстань між рослинами — 20 см. Перед
висадкою підщепи замочували у воді протягом доби, а потім у
сметаноподібній масі, що складалася з рудої глини, гною і води (0,7 :
0,8 :1). До цієї маси додавали Промет 400,40% м.с. (0,5–3,5% вмісту в
робочій рідині) та Гаучо, 70% з.п (1,0–3,5% вмісту в робочій рідині).
Паралельно проводили випробування препаратів у зазначених вище
концентраціях способом обприскування безпосередньо посадкових ям.

Аналогічно проведено польовий дослід із саджанцями яблуні сорту Мавка
(підщепа вегетативна MM.106) і груші сорту Улюблена Клаппа (підщепа
слаборосла айва А), отриманих за допомогою зимового щеплення й
висаджених у полі саджанців першого року вирощування.

Результати досліджень свідчать, що при внесенні Промету 400, 40% м.с.
безпосередньо в посадкову яму способом обприскування дна і стінок ями
робочою рідиною з вмістом 0,5–3,5% препарату загибель насінних і
вегетативних підщеп становила 13,9–19,8%, а ефективність дії препарату
не перевищувала 33,8–44,4%. Аналогічна картина спостерігалася при
застосуванні Гаучо, 70% з.п. (1,0–3,5% вмісту препарату в робочій
рідині). За такого способу внесення цього препарату загибель насінних і
вегетативних підщеп яблуні становила 14,2–16,1%, а ефективність дії
препарату не перевищувала 22,0–42,6%. При нанесенні робочої рідини
інсектицидів на кореневу систему підщепних матеріалів (із вмістом
1,0–1,5% Промету та 2–2,5% Гаучо) загибель рослин не перевищувала
0,2–0,6%, а ефективність дії досягала 93,1–98,5%. Фітотоксичної дії цих
препаратів на вегетуючі рослини не спостерігалося.

Схожа картина спостерігалася при обробці робочою рідиною із вмістом
1–1,5% Промету та 2–2,5% Гаучо кореневої системи саджанців яблуні сорту
Мавка першого року вирощування. Ефективність дії препаратів становила
92,5–96,8%, загибель рослин не перевищувала 0,3–0,7%, фітотоксичність не
проявлялася.

Вихід саджанців яблуні першого сорту досягав 60,2–66,9%, а другого —
25,1–38,1%. За внесення в посадкову яму робочої рідини препаратів:
0,5–3,5% Промету 400, 40% м.с. або 3,5% Гаучо, 70% з.п. загибель рослин
досягала 31,4–35,4%, а ефективність дії препаратів не перевищувала
53,7–60,7%.

Аналогічні результати отримано при обробці цими препаратами посадкових
ям кореневої системи саджанців груші сорту Улюблена Клаппа.

За результатами проведених досліджень одержано Патент України на винахід
(№ 48271, Україна, “Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками при посадці
саджанців”), препарати проходять стадію реєстрацію в Міністерстві
екології та природних ресурсів України.

Отже, застосовуючи препарати Промет 400, 40% м.с. (з 1,0–1,5% вмістом
препарату в робочій рідині) та Гаучо, 70% з.п. (з 2–2,5% вмістом
препарату в робочій рідині) способом обробки кореневої системи рослин
при висаджуванні підщепного й посадкового матеріалів можна стримувати
шкідливу дію західного травневого хруща впродовж всього вегетаційного
періоду, значно знизити його чисельність у полях розсадника й отримувати
високостандартну садивну продукцію.

Аналізуючи викладене, можна сказати, що найефективнішими заходами зі
зниження шкодочинності личинок західного травневого хруща в полях
розсадника і молодих садах будуть такі:

1. Розміщення полів розсадника й молодих насаджень не ближче 350 м від
багаторічних насаджень (лісосмуг, садів, лісу).

2. Неухильне дотримання сівозміни (чорний пар, багаторічні трави, озима
пшениця, ярий ячмінь) з відповідними агротехнічними вимогами до
вирощування.

3. У разі висіву насіння в шкілку сіянців протруєння його препаратами
Промет 400, 40% м.с. (2,5 мл/кг) та Гаучо, 70% з.п. (8 г/кг) з
додаванням фунгіцидів проти хвороб.

4. Обов’язкове замочування насінних і вегетативних підщеп, висаджуваних
у поля розсадників та саджанців у сметаноподібний масі, що складається з
рудої глини, гною і води (0,7 : 0,8 : 1) з додаванням 1–1,5% робочого
розчину Промету 400, 40% м.к.с. або 2–2,5% робочого розчину Гаучо, 70%
з. п.

Застосування зазначених заходів для зниження шкодочинної дії личинок
західного травневого хруща є більш доступними, економічно обгрунтованими
й безпечними для довкілля та працюючих. Їх можна рекомендувати
плодорозсадницьким господарствам садівничої і лісотехнічної галузей.

Похожие записи