Реферат на тему:

Забрудненість кормів нітратами і її вплив на відтворення тварин та їх
збереження

gd_f§

відмітити, що отруєння і порушення репродуктивної функції великої
рогатої худоби спостерігаються внаслідок переходу нітратів у нітрити,
які сполучаються з гемоглобіном, унаслідок чого утворюється
метгемоглобін. У результаті цього відбувається зниження
відновлювально-окисних процесів в організмі, а потім асфіксія плода, і
як наслідок, порушується репродуктивна функція тварин. Перехід нітратів
у білок через стадію нітритів і аміак можна прискорити за рахунок
збільшення рівня вуглеводів у раціоні, запобігання закисання вмісту
рубця і додавання вітаміну С. Годівля корів кормами, в яких містилося
3–4 г нітратів на 100 кг живої ваги за одну годівлю, не викликала
отруєння, а за годівлія кормами, де містилося 15 г нітратів, вміст
метгемоглобіну в крові зростав до 50%, що призводило до викидів і
загибелі тварин. Рослинні кормові нітрати перетворюються в рубці жуйних
під дією мікробів у дуже токсичні нітрити. Окисні якості нітратів
проявляють свою дію в окислюванні вітаміна А, каротину та інших сполук.
Деякі автори відмічають, що для великої рогатої худоби допустима доза —
0,2% нітратів на суху речовину корму. Інші автори свідчать про вищі дози
нітратів — до 0,5% і більше на суху речовину. Англійські дослідники
відмічають, що при наявності в раціоні до 0,5% нітратів (з розрахунку на
КNO3) у корів не спостерігалось ніяких клінічних порушень, eсі
клініко-фізіологічні показники були в нормі. Раціони, в яких містилось
0,6–1% нітратів? викликали поступове зниження молочної продуктивності
вже через 4–5 днів від початку годівлі, а вже через 6 тижнів
спостерігалось виражене нітратне отруєння. При годівлі корів кормами, в
яких містилося 1,1–1,5% нітратів, негативні наслідки проявлялись уже
через 4–5 днів, різко знижувалась молочна продуктивність, порушення з
боку шлунково-кишкового тракту тощо. У період використання кормів з
підвищеним вмістом нітратів і після їх заміни чистими кормами у корів
відмічались порушення репродуктивної функції і зниження молочної
продуктивності. Це свідчить про те, що гранично допустимий рівень
нітратів у раціоні корів повинен бути не більше 0,5% на суху речовину,
або 5–6 г нітратів на 100 кг живої ваги. У США дотримуються таких
нормативів: вміст нітратів у кормах до 0,44% на суху речовину не
шкідливий, і такі корми можна згодовувати без обмежень. Корми з вмістом
нітратів понад 1,76% не можна використовувати для годівлі тварин, їх
слід змішувати з чистими і згодовувати невеликими дозами. Деякі
вітчизняні автори відмічають, що разовими токсичними дозами нітратів для
великої рогатої худоби є 30–50 г на 100 кг живої ваги тварин. Безпечний
рівень нітратів у зелених кормах становить 0,5% на суху речовину.
Отруєння тварин і їх загибель може настати при годівлі кормами, в яких
міститься нітратів від 0,57 до 3,2%. Для одержання якісної продукції
тваринництва і збереження здорового стада необхідно, щоб у сухій
речовині раціону нітрати не перевищували 0,25%, а для молодняку великої
рогатої худоби — 0,15%. Слід відзначити, що дуже шкідливі нітрати для
молодняку великої рогатої худоби, оскільки ферментна система телят ще не
дуже розвинута, а ембріональний гемоглобін новонароджених піддається
окисленню більш ніж у дорослих тварин. У дослідах на телятах молочних
порід було виявлено, що нітрати і нітрити перешкоджають нормальному
засвоєнню каротину, відбуваються руйнування вітаміну А в рубці. Як
бачимо, допустимий рівень концентрації нітратів у раціонах годівлі
великої рогатої худоби чітко не виявлений. Це пов’язано з тим, що
токсичну дозу нітратів для великої рогатої худоби визначити нелегко,
оскільки аномалії в організмі тварин від шкідливого впливу нітратів
проявляються по-різному, ступінь виникнення яких залежить від віку
тварин, фізіологічного стану, рівня їх продуктивності, повноцінності і
якості раціонів годівлі тощо. Дослідження з розробки допустимих
концентрацій нітратів у раціонах годівлі корів показали, що для
підтримки нормального фізіологічного стану молочних корів і високої їх
продуктивності вміст нітратів у літніх раціонах не повинен перевищувати
5,4-5,5 г на 100 кг живої ваги тварин. За таких умов рівень
метгемоглобіну не підвищувався. У раціонах дійних корів рівень нітратних
сполук не повинен перевищувати 6 г на 100 кг живої ваги тварин, при
цьому в крові вміст метгемоглобіну перебував у рамках фізіологічної
норми, а в молоці концентрація нітратів становила 22–23 мг/кг. Слід
відзначити, що нітрати, незалежно від їх походження, розчиняються рідкою
фазою грунту. А тому спостерігається великий вплив опадів і зрошення на
вміст в грунті нітратів. Надмірна кількість опадів вимиває нітрати за
межі кореневої системи, і таким чином зменшується кількість нітратів у
рослинах. В умовах сухого клімату, коли спостерігається дефіцит вологи,
що призводить до висихання поверхні грунту, нітрати піднімаються до
верхнього горизонту і накопичуються в рослинах. Крім цього, дефіцит
вологи значно знижує активність ферменту нітратредуктази. Таким чином,
при несприятливих кліматичних умовах, коли літо прохолодне і посушливе,
у вегетаційний період у рослинах може накопичуватися значна кількість
нітратів навіть без внесення мінеральних і органічних добрив. Іншим
фактором зовнішнього середовища, що впливає на кількість нітратів у
рослинах, є освітлення. Вдень нітрати поглинаються інтенсивніше, ніж
уночі, але активність нітратредуктази висока, тому в цей час вміст
нітратів у рослинах нижчий ніж уночі. У темряві процес поглинання
нітратів рослинами продовжується, а активність нітратредуктази практично
рівна нулю. На накопичення нітратів у рослинах впливає також наявність
інших елементів, зокрема фаза зрілості і вид рослин. Так, у міру
дозрівання рослин вміст нітратів у них знижується. Це, мабуть, пов’язано
з тим, що нітрати накопичуються в провідній системі рослини — корінні і
стеблі, а з дозріванням рослин процеси перенесення поживних речовин у
провідній системі уповільнюються.

Похожие записи