Реферат на тему:

Забезпечення якісті зерна соризу

gdU?

ертий-п’ятий день після приморозків не менше як у 5°С і завершити за
кілька днів, щоб уникнути вилягання найпродуктивніших стебел. Такий
метод означає дуже високий ризик втратити врожай через тривале
пошкодження польовими гризунами та птахами і повну залежність від
погодних умов. Затяжні дощі та мокрий сніг, що звичайні у цей період
часу , можуть не тільки викликати “розмивання” уже сформованого
рогоподібного шару ендосперму, зниження склоподібності та твердості
зерна, а й не дати змогу проводити будь-які збиральні роботи. Роздільний
спосіб збирання дає можливість проводити скошування у валки вже у другій
декаді вересня, не чекаючи повного визрівання волотей. Суха й тепла
погода цього періоду сприяє інтенсивному достиганню зерна у валках та
підсушуванню стебел і листя. При цьому, 10—12 днів вистачає для
формування повноцінної структури крохмалю й набуття зерном необхідної
склоподібності й твердості. Крім того, стебла і листя, хоч і не
встигають повністю висохнути, але зневоджуються до такої міри, що не
зволожують зерно під час обмолоту. Слід зазначити, що зерно соризу у
валках зовсім не висипається з волотей і добре переносить навіть
затяжні, у 3—5 днів, дощі. Як показує досвід, за роздільного способу
збирання вологість зерна після обмолоту рідко перевищує 18%, підсушені
волоті краще вимолочуються, що дає змогу знизити оберти барабана до 900
за хвилину і, отже, уникнути надмірного пошкодження зерна. Проте,
невдале роздільне збирання теж може спричинити втрату зерна та зниження
його якості. Перед скошуванням слід пересвідчитися, що густота травостою
забезпечить надійну стерню заввишки до 15 см, здатну утримати порівняно
важкий валок. Відсутність такої стерні може призвести до псування
частини волотей від контакту їх з грунтом, обтяжити підсихання валків та
їх піднімання, що спричинить втрати волотей і масове надходження у зерно
мінеральних домішок. За будь-якого зі способів збирання все обмолочене
зерно слід очистити одразу після його надходження на тік та вжити
заходів щодо його тимчосового збереження та попереднього підсушування.
Як правило, названі операції проводять на току шляхом активної
вентиляції у спеціальних установках, а здебільшого — багаторазовим
перевантаженням, розстелюванням тощо. Проводячи такі роботи, важливо не
допускати механічниго пошкодження зерна робочими органами очисних та
перевантажувальних машин. Слід уникати надмірних перевантажень зерна з
місця на місце, падіння з висоти, застосовувати еластичні амортизатори
та підкладки. В умовах току за сприятливої погоди протягом тижня
вдається понизити вологість зерна соризу не більш як до 16%. Збільшувати
тривалість таких підсушувальних робіт понад тиждень недоцільно, бо
подальша втрата вологи без теплового сушіння проходить дуже повільно,
тривале перебування зерна у сирому стані загрожує його псуванням, а
тривале “перелопачування” — надмірним травмуванням. Зерно соризу можна
успішно досушити у теплових сушарках будь-якого типу, орієнтуючись на
режими, встановлені для зерна кукурудзи харчоконцентратного призначення
або рису-зерна. Порушення режимів сушіння, особливо зерна з високою
вологістю, є однією з основних причин підвищення його тріщинуватості, а
значне перевищення граничних температур може призвести навіть до
глибокої деструкції крохмалю. Гранична температура агента сушки за
початкової вологості зерна більш як 20% не повинна перевищувати 50—55°С,
а за вологості до 20% — 60—65°С за граничної температури нагрівання
зерна, відповідно, 35 і 40°С з поступовим підвищенням її наприкінці
сушіння до 45—50°С. Зниження вологості за одне проходження зерна через
сушарку має становити не більш як 3-4%. Після цього, за потреби, через 2
години процес сушіння можна повторити для доведення вологості зерна до
базисної кондиції — 14%. Охолоджувати зерно слід після останнього
проходження. Варто зауважити, що наведені режими стосуються лише
товарного зерна (не насіння). З наведеного видно, що для гарантованого
отримання зерна соризу, придатного для для використання на продовольчі
цілі в період збирання і післязбиральної обробки, слід: — Віддавати
перевагу роздільному способу збирання. — Пряме комбайнування розглядати
як вимушенний спосіб збирання, виправданий при рідкому стеблостої,
пізніх строках збирання та після природної десикації приморозками. u
Проводячи очищення зерна, тимчасове збереження та попереднє
підсушування, не допускати його механічного пошкодження. — Теплове
сушіння зерна проводити з дотриманням рекомендованих режимів.

Похожие записи