Реферат на тему:
Якісні грубі корми: як їх одержати
Продуктивність дійних корів і собівартість одержуваного молока прямо
залежать від якості грубих кормів — сінажу й силосу. Під час поїздок
Білоруссю й розмов із селянами автор дуже часто чув “нам хоч би
нагодувати всіх тварин”, проте вважає, що найважливіше під час
заготівлі кормів – якість, а також дає кілька порад, як заготовити
якісні корми та як виходити з ситуації, коли їх все ж таки бракує.
За вирощування кормів потрібно братися з більшою відповідальністю, ніж
за зернові. Зерно можна без проблем купити на світовому ринку — не дуже
дешево, але можливо. Коли ж купуєш сінаж або силос, важко відстежити
якість та й перевезення робить їх “золотими” і збільшує собівартість
молока. Тому виробництво кормів, найперше, треба добре планувати.
Скласти план виробництва кормів і щорічно його коригувати. У плані
потрібно врахувати обіг череди, сівозміни, грунтові й кліматичні умови,
середню врожайність (не завищену!) тощо. Якщо неможливо звести кінці з
кінцями, доведеться вдатися до низки заходів: збільшити площу кормових
культур, поміняти їхній склад, зменшити поголів’я тощо.
Один зі шляхів — відмова від літнього утримання тварин на пасовищах.
Дехто вважає, що цілодобове випасання корів — це найощадливіший спосіб
утримання: вигнав корів на пасовище, і немає ніяких витрат. Але
насправді вони є і досить істотні: треба за коровами возити доїльні
установки, доярок, концентрати, відвозити молоко (утруднюється гігієна
одержання молока) і все це кілька разів за день. Але найважливішим є те,
що корови затоптують чимало кормів (до 30%) — це саме та кількість, якої
бракує багатьом господарствам навесні. Багато хто міркує приблизно так:
щоб перейти на цілорічне утримання корів у корівнику, потрібно спочатку
заготувати запас кормів і тільки потім відмовитися від пасовища. На
перший погляд — логічно, але можна діяти й інакше. Немає навесні кормів?
Тоді виженіть корів на пасовище й одночасно з пасовищної порості
заготовляйте сінаж або силос. Обов’язково з використанням якісного
консерванту. Якщо спрацюєте якісно, такий сінаж можна відкрити через
тиждень — десять днів (у Чехії дехто відкриває через чотири дні). Сінаж,
коли його відкриють, повинен мати температуру нижче 30°С і рН нижче 4,8:
такий корм можна без побоювань згодовувати тваринам. Корів можна
повернути з пасовища в корівник і годувати свіжим сінажем, а з порості
від усіх пасовищ заготувати якісний сінаж. Таким способом можна протягом
одного сезону поставити череду на цілорічне утримання й заготувати
достатню кількість кормів на зимовий період. Значною перевагою
цілорічного утримання є постійна якість кормів. Корми в цьому разі ви
заготовляєте в оптимальній фазі вегетації трав.
Достатня кількість кормів на зимово-стійловий період — це, по-перше,
планування й організація праці й тільки, по-друге, — погодні умови.
Враховуйте, що погодні умови погіршуватимуться, так кажуть нині всі
вчені. Вчасно приймайте правильні рішення!!!
Найважливіша під час заготівлі кормів — якість. По-справжньому якість
кормів “перевірить і оцінить” корова, й це позначиться на виторзі за
молоко й м’ясо. Якість кормів оцінюють у лабораторії після ретельного
аналізу. Деякі підприємства вимагають аналіз 20 і більше складових.
Насправді для оцінки кормів і складання раціонів досить класичного
зоотехнічного аналізу, тобто вміст сухої речовини, протеїну, клітковини,
золи й енергії. Найбільший вміст енергії можливий у рослинах і
спостерігається перед цвітінням — це пік у житті рослини, після якого
більшість поживних речовин переходить у насіння, й рослина старіє, потім
відмирає. Логічно — що більше енергії у зеленій масі, то більше її в
сінажі і тим більше буде молока. Вміст енергії оцінюють у МДж — вміст
обмінної енергії, або НЕЛ — чиста енергія лактації. Для того щоб скласти
раціон, потрібно ще знати вміст протеїну, клітковини, жиру й цукрів. У
минулому корм оцінювали в кормових одиницях. Немає великої різниці в
оцінці кормів у кормових одиницях або в МДж. Можна обраховувати раціони
в будь-якій системі оцінки кормів. Але треба рахувати!!! Коли на
семінарах кажу, що треба збирати трави перед цвітінням, багато хто
відповідає, що зберуть мало кормів. Це теж омана. Спробуйте самі
підрахувати, наприклад, у кормових одиницях, скільки кормових одиниць
(вміст енергії) виходить із одного гектара в разі двох укосів застарілої
маси або із трьох укосів трави в оптимальній фазі?
Самі порахуєте, що кількість у кормових одиницях не різниться, але
якість кормів набагато вища за умови трьох укосів молодої трави. Думаю,
що в таблицях кожен сам розбереться і побачить, яких грубих помилок
припускається керівник, котрий чекає, доки трава підросте. Можна тільки
ще додати, що вміст енергії НЕЛ у сухій речовині вівса досягає 6,24 МДж.
Із трави й конюшини можна заготувати корм, що містить стільки ж енергії.
Практичні поради
”
Косовиця. Найважливішою є фаза вегетації, значно важливішою, ніж погодні
умови. З якісним консервантом можна починати силосування й за дощової
погоди навіть напряму.
Не слід братися за роботу рано зранку, рекомендую починати не раніше 10
години. Молочним бактеріям потрібний цукор, який рослини виробляють
удень, а вночі його рослина використовує. Тому зранку в рослині
найнижчий вміст цукру. Дайте рослинам хоч трохи часу виробити достатню
кількість цукру. Особливо це важливо під час збирання бобових. Косити
треба на висоті мінімально 5–10 см. Коли працюєте роторними косарками й
під час косовиці торкаєтеся землі, то разом із грунтом потрапляють у
силосну масу клостридії, які виробляють масляну кислоту. Менше бруду й
землі в силосній масі — менше шкідливої масляної кислоти.
Підв’ялювання. Оптимальним вмістом сухої речовини (СР) з погляду
трамбування й подальшого процесу консервації є 35% або 65% вологості.
Знаю, що раніше всі говорили про вологість 50–60%. Але така силосна маса
занадто суха, і її майже неможливо втрамбувати — видавити зайве повітря.
Такий сінаж нагрівається, а з підвищенням температури випаровується
волога, що конденсується під плівкою.
Коли відкривають сінаж під плівкою, він зіпсований пліснявою, темний, із
запахом карамелі. Корови його поїдають, але вміст поживних речовин у
ньому не дуже високий. Температура погіршує засвоюваність протеїну й
інших речовин. Молочним бактеріям для оптимальної роботи теж потрібна
достатня вологість. Не бійтеся вологих силосів!
Визначення вмісту сухої речовини ручним методом
15% СР — свіжоскошена трава;
20–25% СР — за стискання трави руки стають мокрими, із трави капає сік;
30% СР — лише за стискання руки стають помітно вологими;
35% СР — тільки відчуття вологості в руках;
40% СР — навіть у разі дуже сильного стискання руки залишаються сухими.
Збирання. Довжина нарізки залежить від вологості маси, яку солосують. За
вмісту сухої речовини близько 35% оптимальною є довжина 35–40 мм. Якщо
трава містить 40–50% СР, розмір нарізки треба зменшити до 20 мм і,
навпаки, за вмісту СР 20–25% збільшити до 70–80 мм.
Трамбування. Спочатку слід очистити траншею, підготувати плівки,
проконтролювати техніку (витікання оливи). Трамбувати треба тонкими
шарами (20–30 см) залежно від сирої клітковини, сухої речовини й довжини
нарізки. Силосну масу потрібно розподілити за шириною траншеї.
Трамбувати краще важкими колісними засобами (не гусеничними). Вузькі
колеса створюють високий тиск на кв. см. Важкий трактор-коток доцільно
використовувати без здвоєних шин, щоб максимізувати тиск на одиницю
площі. Тиск повітря в шині має бути вищим за 2 bar. Кожну тонну силосу
трамбувати 2–2,5 хв, їздити повільно (максимально — 3 км/год) із трьома
проїздами по кожному сліду.
Закриття. Cилосну масу потрібно закрити відразу після останнього
проїзду! Траншеї рекомендується закривати трьома плівками. Нижню тонку
(40–50 мікрон) укласти безпосередньо на силосну масу. Головна плівка
(150–250 мікрон) має бути газонепроникною й еластичною. Захисна решітка
захищає плівки від механічного ушкодження й додатково їх ущільнює.
Зверху треба покласти мішки з піском, старі шини, бетонні плити, які
разом із плівкою створять герметичний бар’єр. Не рекомендую, замість
мішків, використовувати торф,пісок та інші розсипчасті матеріали. Коли
силос набиратимуть, вони потраплятимуть у сінаж і сприятимуть вторинній
ферментації — нагріванню. Чув таку думку, що по сінажу, замість плівки,
потрібно сіяти ячмінь або жито. Втрати сінажу без плівки сягають 30%!
Завжди треба використовувати плівку.
Консервація й використання консервантів. Сінаж консервують органічними
кислотами, особливо молочною кислотою і, якоюсь мірою, оцтовою. Молочна
кислота знижує рН, і шкідливі бактерії гинуть. Молочну кислоту
виробляють молочнокислі бактерії із цукру. Працюють без доступу повітря.
Молочних бактерій на рослинах живе дуже мало, якщо порівняти з іншими
бактеріями, яким для їхньої життєдіяльності теж потрібний цукор — 1:100.
Крім того, молочні бактерії нерухливі на відміну від інших. Звідси
висновок: у силосній масі має бути достатня кількість цукру й не має
бути повітря. У бобових культур недостатньо цукру й великий вміст
протеїну. Протеїн розкладається на аміак — луг — і нейтралізує молочну
кислоту й тим самим гальмує силосний процес аж до повного псування
кормів. Біологічний консервант — це спеціально підібрані молочні
бактерії з великою активністю. Додаючи їх у силосну масу, можна змінити
співвідношення зі шкідливими бактеріями на користь молочних і одержати
якісний силос із культур, які важко силосувати, а також заготовляти
силос за складних погодних умов, навіть під час дощу. Використання
якісного консерванту різко скорочує процес силосування й тим самим
зменшує втрати поживних речовин і, що особливо важливо, зберігає енергію
корму. Якісний консервант підвищує м’ясо-молочну продуктивність.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
