Реферат на тему:
Вплив годівлі на відтворну функцію молочної худоби
?????????\? не завершенням попередньої. Для цього періоду характерні
швидкий ріст плоду, поступове зниження споживання корму, зростаюча
потреба в енергії, білку, вітамінах, мінеральних речовинах, воді. Нижче
наведено симптоми вад у новонароджених телят, спричинених нестачею
окремих поживних речовин у раціоні тільних сухостійних корів (табл. 2).
Оптимальна тривалість сухостійного періоду для корів різних молочних
порід становить 55–70 днів. Менш ніж 40-денна тривалість його недостатня
для регенерації тканин вимені і призводить до зниження надоїв у наступну
лактацію на 6–10%, а за його відсутності — на 20–40%. Сухостійний
період, довший за 70 днів, не сприяє збільшенню надоїв і може призвести
до надмірної вгодованості і ускладнень, що звідси випливають. Пересічне
споживання сухої речовини сухостійними коровами за 60–40 днів до
отелення становить 1,9–2,4% від живої ваги, а за 20–10 днів — 1,6–1,8%.
Тільних сухостійних корів і нетелей годують тими самими кормами, що й
дійних, але за дещо іншої структури раціону. Оптимальна концентрація
поживних речовин в 1 кг сухої речовини така: кормових одиниць —
0,83–0,90, обмінної енергії — 9,3–10,5 МДж, сирого протеїну — 12–15% ,
сирої клітковини — 22–26%. За елементами живлення рівень у раціоні на
добу має становити: кальцію — 80–100 г, фосфору — 40–60 г, вітаміну А —
75–100 тис. МО, Д — 25–35 тис. МО, Е — 600–1000 МО; оптимальне
співвідношення Са/Р — 2,5–1,5:1 після запуску і 1,4–1,1:1 — за два тижні
до отелення корів; за співвідношення більше 2,5:1 і нижче 1:1
спостерігається схильність тварин до захворювання на родильний парез.
Основні вимоги до годівлі тільних сухостійних корів.
Об’ємні корми в раціоні корів і нетелей мають становити не менш ніж
1,6–1,8% живої маси, із них не менш ніж 1% припадає на злаково-бобове
або трав’яне сіно. Згодовувати концентровані корми в перші чотири декади
після запуску слід лише в кількості, що має забезпечити потребу в
енергії та протеїні. Споживання бобових трав з високим вмістом кальцію,
калію і натрію краще обмежити. Кукурудзяний силос у раціоні має
становити менше ніж 50% сухої речовини раціону. Раціон має містити таку
кількість мінеральних добавок, яка здатна покрити нестачу їх в основних
кормах. Тільним коровам і нетелям слід згодовувати: 5,0–8,0 кг сіна,
12–16 силосу, 10–15 сінажу, 40–50 зелених і 1,5–3,0 кг концкормів. У
сухостійний період коровам забороняється згодовувати недоброякісні або
мерзлі корми, а також жом, барду, їх не слід напувати холодною водою, з
ними не можна грубо поводитися. Від запуску і до отелення корів
утримують безприв’язно, окремо від дійних упродовж 40–45 днів після
запуску. Тільним сухостійним коровам організовують 2–3-годинний активний
моціон. Слід уникати різких змін у складі раціонів корів — особливо за
тиждень до і через тиждень після отелення. Організація годівлі корів у
сухостійний період має забезпечити збільшення живої ваги не менш ніж на
10–12%. Цього можна досягти за середньодобових приростів 0,8–1,0 кг за
добу. До цеху отелення корів і нетелей переводять після зважування,
санітарної обробки і ветеринарного огляду. Тут тварин утримують на
прив’язі протягом 7–14 днів до отелення і стільки ж після нього. Коровам
згодовують високоякісні об’ємні корми. Через 1–1,5 години після отелення
корові доцільно дати пійло (на відро теплої води 0,5–1 кг пшеничних
висівок і 100–120 г кухонної солі). Слід пам’ятати, що холодна вода може
викликати передчасне закриття матки і затримати відділення посліду.
Найкращими кормами в перші дні після отелення є доброякісне сіно,
висівки, вівсяна дерть, макуха. З третього-четвертого дня, контролюючи
стан вимені, вводять до раціону сінаж, а згодом — доброякісний силос,
щоденно збільшуючи даванку кормів. На повний раціон корів переводять на
8–14 день після отелення і розпочинають їх роздоювати. Перший період
лактації є дуже відповідальним, адже він супроводжується різким
підвищенням рівня молочної продуктивності і, водночас, відновленням
відтворної функції на тлі недостатнього забезпечення поживними
речовинами внаслідок низького споживання корму. Через це більшість корів
має негативний енергетичний баланс. Організм корови покриває дефіцит
енергії із жирових відкладень, обмежену кількість протеїну — із м’язової
тканини, кальцій і фосфор — із тканин кісток. Такий фізіологічний
механізм підтримання продуктивності зумовлює зниження живої ваги і
вгодованості тварин. У перший період лактації втрати живої ваги в корів
не повинні перевищувати 0,5 кг за добу. Встановлено, що стан балансу
енергії впродовж перших трьох місяців після отелення є важливим у
визначенні початку статевої активності корів. Корови, які різко знижують
живу вагу після отелення, мають запліднюваність значно нижчу, ніж ті, що
використовують резерви тіла поступово. Принципова схема годівлі корів у
перший період лактації.
Через 8–14 днів після отелення раціони корів поступово доводять до норми
відповідно до надою та стану здоров’я. Упродовж 3–4 місяців лактації
раціони розробляють з “авансом” 2–4 к. о. на добу для роздоювання.
Підвищують споживання кормів раціону шляхом застосування різних прийомів
підготовки їх до згодовування, як-от: підвищення концентрації енергії в
1 кг сухої речовини, поліпшення якості, структури раціону.
Високопродуктивним коровам, які швидко втрачають живу вагу, згодовують
добавки жиру. Контролюють вміст мінеральних речовин і вітамінів.
Запобігають стресовим ситуаціям. Концентровані корми коровам згодовують
не менш ніж двічі на добу за разової даванки не більш ніж 3 кг. Із
загальної потреби концкормів на весь період лактації в першу її третину
коровам згодовують 44–46%. Свідченням правильної годівлі і догляду за
тваринами в перший період лактації є стійкість лактаційної кривої,
плідне (високий рівень штучного запліднення) осіменіння та оптимальний
стан вгодованості. Діагностика проблем годівлі не може грунтуватися
тільки на аналізах раціону або на загальній статистиці відтворної
функції стада. Необхідно також оцінювати організацію годівлі худоби та
інші причини зниження відтворної функції, які мають бути встановлені ще
до аналізу стосовно повноцінності годівлі тварин. Оцінка годівлі тварин
має бути підтверджена вибірковими діагностичними дослідженнями.
Проведення хімічного аналізу кормів та щомісячна ретельна оцінка
поживності раціону, хоча й є невід’ємною складовою у постановці діагнозу
“зниження відтворної функції тварин”, але все-таки недостатня, щоб
діагностувати всю проблему в цілому. Слід проводити біохімічний аналіз
крові і молока тварин для оцінки перебігу обмінних процесів та причин
зниження відтворної здатності, фактори годівлі. Отже, однією з головних
умов підтримання оптимальної функції відтворення є годівля тварин
різноманітними кормами високої якості згідно з деталізованими нормами.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
