Реферат на тему:

Вплив біологічно активних препаратів на молочну та репродуктивну функцію
тварин

Відомо, що молочна продуктивність тварин насамперед залежить від
повноцінної годівлі, а також утримання і раціонального використання
маточного поголів’я. Особливо негативно впливає на рівень продуктивності
корів і їхню відтворювальну здатність незбалансованість зимових раціонів
за кислотно-лужними еквівалентами, тобто згодовування силосу з
підвищеним вмістом масляної та оцтової кислот, коли порушується
фосфорно-кальцієве співвідношення. Цьому сприяє також недостача мікро- і
макроелементів, каротину та вітаміну Д, що, як правило, призводить до
загального порушення кислотно-лужної рівноваги, тобто обмінних процесів
в організмі тварин.

Загальні симптоми дефіциту мікроелементів в організмі тварин

Як підкреслював у своїх роботах П. Пшеничний, для підтримання у корів
сталої високої молочної продуктивності потрібна міцна конституція
тварини і її добре здоров’я. Організм лактуючої корови повинен
поповнювати фізіологічні затрати, що використовуються на виробництво
молока. А тому в раціоні тварин слід мати достатню кількість білка,
вуглеводів, жирів, макро- і мікроелементів. У разі їх недостачі організм
витрачає на утворення молока поживні речовини свого тіла — як наслідок,
настають структурні зміни в м’язово-кісткових тканинах і виникають
захворювання, наприклад, остеодистрофія.

Мінеральні речовини потрібні передусім для підтримання функцій
центральної нервової системи, гіпофізу, щитоподібної та інших залоз, які
регулюють секрецію молока. Встановлено, що в молоці міститься понад 30
мікроелементів, які є нормальною його складовою. Найбільше в молоці
заліза, цинку, кобальту, міді, марганцю. Це біологічно активні речовини,
які беруть участь у біохімічних процесах в організмі.

Слід зазначити, що коли в організмі не вистачає вказаних мікро- і
макроелементів, то утворення ферментів, вітамінів і гормонів
пригнічується, а отже, знижується рівень загального обміну речовин.
Мікроелементи сприяють також синтезу білків, посиленню дихання, кращому
кровотворенню, повнішому засвоєнню поживних речовин корму. Завдяки їхній
ефективній дії, посилюються ріст і розвиток тварин, підвищується їх
запліднювальна здатність і продуктивність.

Застосовувати суміші мікроелементів недоцільно без попереднього вивчення
в конкретній місцевості вмісту кожного компонента в рослинах і грунті.
Велике значення має не тільки абсолютний вміст мікроелементів у раціоні,
а й правильне їх співвідношення.

Ефективність використання мікроелементів для годівлі тварин різної
продуктивності можна значно підвищити, якщо їх поєднати з іншими
біологічно активними речовинами (вітаміни, адаптогени рослинного
походження тощо).

В умовах екологічної недостачі окремих мікро- і макроелементів значно
уповільнюється обмін речовин, що призводить до різних патологічних змін
в організмі, в тому числі і до зниження продуктивності та якості
одержаної продукції. З їх допомогою можна впливати на вуглеводний,
жировий, білковий і мінеральний обміни в організмі.

Висока фізіологічна роль мікроелементів в організмі тварин
характеризується тим, що вони тісно пов’язані з дією основних регулюючих
систем: гормонів, ферментів, вітамінів — і в такий спосіб активізують
їх.

Мікроелементи активно з’єднуються з білками, внаслідок чого в разі
з’єднання металів з органічними речовинами (особливо білками)
утворюються нові речовини, які мають високу активність в організмі. Якщо
в організмі не вистачає мікроелементів, то утворення гормонів, вітамінів
і ферментів значно зменшується і, відповідно, знижується загальний обмін
речовин. Значна кількість ферментів тісно пов’язана з мікроелементами.
Так, марганець є активною складовою ферменту аргінази, з допомогою якого
розщеплюються білки. Також мікроелементи зв’язуються з білками, які не
належать до ферментів. Як наслідок, утворюються сполуки, що мають високу
біологічну активність.

Мікроелементи активізують діяльність різних вітамінів, а в окремі із них
вони входять як компоненти. Приміром, вітамін В12 містить у собі
кобальт. Вони посилюють синтез та активність окремих вітамінів. Вплив
мікроелементів на організм здійснюється в основному через ферменти,
вітаміни і гормони. Підвищуючи їх діяльність, мікроелементи значно
активізують загальний обмін речовин, білків, вуглеводів і, особливо,
мінеральних речовин, сприяють посиленню дихання, кращому кровотворенню,
синтезу білків, а також кращому засвоєнню поживних речовин корму,
завдяки чому посилюється ріст і розвиток тварин, підвищується їх
продуктивність відтворювальна здатність.

Кількість мікроелементів у молоці змінюється залежно від пори року,
тобто від кормової бази. Взимку їх вміст нижчий порівняно з літнім
періодом, коли в раціоні тварин достатня кількість зеленої маси.
Найбільше мікроелементів виділяється з молоком у молозивний період.

Мікроелементи також впливають на процес молокоутворення і, в цілому, на
весь організм через його нейрогуморальну систему, що пов’язано з
підвищенням активності ферментів.

За нашими дослідженнями, резервна лужність, загальний білок і каротин
сироватки крові у корів значно знижувались у стійловий період, тоді як
влітку ці показники крові зводилися до норми. Тобто сонячні промені,
свіже повітря, моціон і повноцінні зелені корми сприяють поліпшенню
обміну речовин в організмі тварин.

Вплив мікроелементів на організм корів у період лактації здійснюється
через залози внутрішньої секреції, оскільки вони тісно пов’язані з
секреторними процесами в молочній залозі. Важливе значення має гіпофіз,
який відіграє велику роль у регулюванні жирового і вуглеводного обміну.
В лактуючих тварин гіпофіз завжди містить більше гормону пролактину, ніж
в інших тварин. Відмічається також позитивний вплив мікроелементів на
мікробіологічні процеси в рубці жуйних та товстому відділі кишківника.

У лактуючих корів у разі незбалансованого раціону порушується
вуглеводний та жировий обмін, зменшується вміст мікроелементів, а через
це підвищується рівень кетонових тіл, і корови хворіють на ацетонемію.

Слід зазначити, що порушення відтворювальної здатності у корів не завжди
пов’язані з їх захворюванням. Часто-густо клінічно здорові корови після
отелення тривалий час не запліднюються.

Дослідженнями встановлено, що у певної частини таких корів значні
функціональні порушення в системі органів репродукції спостерігаються
внаслідок дефіциту вітамінно-мінеральних елементів у раціоні тварин.
Недостача вітамінно-мінеральних елементів особливо проявляється у
зимово-весняний періоди. Наприклад, для забезпечення своєчасного
запліднення й одержання високої продуктивності корів каротину в раціоні
повинно бути не менше 600 для сухостійних і 700–1000 мг для дійних
тварин, а тому контроль за його вмістом слід проводити щомісяця з
допомогою біохімічних досліджень крові та зоохіманалізів кормів. При
цьому потрібно виходити з того, що в середньому в 1 кг сіна міститься
20–35 мг каротину, в силосі — близько 20, а в зелених кормах —30–90 мг
каротину.У разі недостачі в організмі вітаміну А виникають функціональні
розлади в системі органів репродукції тварин, спостерігається
ембріональна смертність, аборти, мертвороди, затримання посліду,
негативні структурні зміни в яєчниках і слизовій оболонці матки, а
статевий потяг затримується на невизначений строк. Тому для одержання
високої молочної продуктивності корів і нормального функціонування
системи органів репродукції тварин раціони годівлі слід складати з
урахуванням вмісту в них кобальту, заліза, сірчанокислого цинку, йоду та
вітамінів, оскільки під впливом саме цих мікроелементів посилюються
перетворення каротину корму у вітамін А і збільшується його вміст у
молоці.

Роль окремих мікроелементів у життєдіяльності організму корів

Якщо для годівлі корів використовують корми, бідні на цинк, тоді
порушується вуглеводний і азотний обмін в організмі, значно
уповільнюється засвоєння глюкози, в шлунково-кишковому тракті знижується
активність підшлункового соку. В разі недостачі цього мікроелемента в
раціоні знижується репродуктивність тварин, бо запліднена яйцеклітина не
приживляється в матці. Короткочасне зниження вмісту цинку в організмі
тварини витримують майже непомітно, тоді як тривала його нестача веде до
значного погіршення відтворювальної здатності корів. При цьому значно
розтягується післяродовий період, після отелу затримується статевий
потяг, спостерігаються різні захворювання статевих органів, що в
кінцевому наслідку призводить до багаторазових невдалих запліднень і
яловості корів.

O

gdd b

на вуглеводний, жировий, мінеральний та білковий обміни. Використання
цинку в раціоні тварин дає можливість впливати на ріст молодняку,
підвищувати надої і жирність молока у корів, нормалізувати їх
репродуктивну функцію.

Забезпеченість потреби організму тварин в мікроелементах залежить від їх
вмісту в грунті, воді, кормах, а також від пори року, фізіологічного
стану, віку тощо. Так, кількість йоду в організмі влітку зростає, взимку
зменшується, особливо в кінці зимово-стійлового періоду. Йод у
щитоподібній залозі має зв’язок не тільки з тироксином. У ній
утворюються й інші гормони, що містять йод. Секреція тироксину перебуває
в прямій залежності від кількості йоду, що поступає в організм. Якщо
його не вистачає, зменшується кількість тироксину, і тварини хворіють на
зоб. Цей мікроелемент посилює обмін азоту, а також впливає на
кальцієво-фосфорне співвідношення. Недостатнє надходження в організм
тварин з кормами і водою йоду призводить до порушення обміну речовин,
послаблення функції репродуктивних органів, що є наслідком порушення
діяльності щитоподібної залози, і особливо гіпофіза. Як наслідок,
розвивається гормональна недостатність організму і, особливо,
порушується обмін кальцію, вуглеводів, жирів, що призводить до зниження
продуктивності тварин. У корів і телиць парувального віку
спостерігаються ановуляторні цикли, функціональні порушення системи
органів репродукції, що є основною причиною їх неплідності. Крім цього,
спостерігається ембріональна смертність і аборти, а телята народжуються
нежиттєздатними і в подальшому відстають у рості й розвитку.

Щоб підтримувати в організмі тварин на оптимальному рівні обмін речовин,
їхній раціон має бути з достатнім вмістом йоду. Для цього слід
періодично проводити лабораторне обстеження кормів і води на вміст йоду.
Добова потреба йоду для статевозрілих тварин становить 40–80, а для
дрібних тварин — 10–12 мг.

Додавання до кормових сумішей мікроелементів сухостійним коровам
позитивно впливало на приплід, який мав при народженні живу вагу на
15–16% більшу і в подальшому вирізнявся інтенсивнішим ростом порівняно з
контролем. Уведення в раціон годівлі корів йодованої солі сприяло
підвищенню молочної продуктивності та зростанню вмісту жиру в молоці, з
цією метою слід використовувати кухонну сіль і крейду. Кухонну сіль з
мікроелементами треба давати за рецептами відповідно до конкретних
природнокліматичних зон і видів тварин.

Піщані й підзолисті грунти і кормові культури, які вирощуються на них,
як правило, бідні на мікроелементи, особливо на кобальт. Нестача
кобальту в кормах призводить до зниження синтезу вітаміну В12. У жуйних
тварин його синтез відбувається в основному в рубці. Якщо в організмі
тварин не вистачає кобальту, порушується їх відтворювальна здатність. У
тільних корів відмічаються залежування, аборти, телята народжуються
слабкими, з низькою резистентністю, а потім відстають у рості й
розвитку. Часто спостерігається затримання посліду в корів, субінволюція
матки, післяродові ендометрити.

За внесення в раціон годівлі солей кобальту збільшується об’єм крові,
підвищується вміст вітамінів. Внаслідок цього підвищується стійкість
тварин до захворювань, поліпшується їх запліднюваність. Кобальт і
вітамін В12 впливають на синтез білків, що зумовлює приріст живої ваги у
тварин. Вважається, що кобальт і вітамін В12 — специфічні кровотворні
речовини. Хлористого кобальту на добу корові потрібно 40–60 мг, особливо
його потребують високопродуктивні тварини і молодняк. Кобальт відіграє
головну роль у біохімічних процесах в організмі, особливо у
кровотворній, сприяє збільшенню живої ваги, надоїв і приростів
молодняку.

Марганець бере активну участь у формуванні скелету і розмноженні тварин.
Він є активатором процесів окислення, позитивно впливає на вуглеводний
обмін, кровотворення, а також активізує дію гіпофіза і статевих залоз. У
разі недостачі марганцю в організмі спостерігаються зниження молочної
продуктивності, затримання росту і розвитку молодняку, деформація
кісток. Відмічаються дистрофічні процеси в яєчниках, що призводить до
тривалої неплідності корів.

Найбільше марганцю міститься в кукурудзяному силосі, сіні люцерни,
пшеничних висівках тощо. З лікувальною метою використовують
сірчанокислий марганець, який покращує обмін речовин в організмі тварин
і особливо широко використовується з метою підвищення їх продуктивності.

Встановлено, що продуктивність тварин підвищується, якщо додавати в
раціон мікроелементи, яких не вистачає, водночас їх надлишок може
справляти негативну дію. Це свідчить про те, що мікроелементи впливають
на ферментативну або гормональну системи, внаслідок чого активізується
дія вітамінів, що активізує обмін речовин в організмі тварин.

Отже, використання таких мікроелементів, як кобальт, йод, сірчанокислий
цинк, сприяє підсиленню діяльності статевих органів тварин, вони краще
запліднюються, а одержані від них телята швидше ростуть і розвиваються.

Враховуючи це, деякі науковці рекомендують регулярно згодовувати дійним
коровам таку мінеральну суміш:

— хлористий кобальт — 50 мг;

— сірчанокислий цинк — 130 мг;

— сірчанокислий марганець — 130 мг;

— йод — 60–80 мг.

Дослідженнями встановлено, що така мінеральна добавка сприяє кращій
інволюції матки після родів, підвищує запліднюваність корів з першого
разу на 15–18%, а також збільшує їх молочну продуктивність на 10–15%
порівняно до контролю. При цьому значно зростає гемоглобін і лужна
ємність крові.

У літній період, коли для годівлі тварин використовують удосталь зеленої
маси, багатої на біологічно активні речовини, підгодівля мікроелементами
недоцільна, за винятком елементів, яких не вистачає в грунті і рослинах
даного регіону.

Найдоцільніше використовувати підгодівлю біологічно активними
препаратами в зимово-весняний період, коли в організмі тварин
накопичуються продукти розпаду жирів, які обумовлюють розщеплення
вітамінів А, Є, каротиноїдів тощо. Внаслідок цього порушується обмін
речовин, що негативно позначається на ембріогенезі. А в разі недостачі
вітаміну Е гіпофіз втрачає можливість виділяти гормони, тому понижується
запліднюваність тварин, а часто наступають і ембріональна смертність,
аборти.

Для підвищення запліднюваності тварин і профілактики ембріональної
смертності водночас із повноцінною годівлею тварин доброякісними кормами
слід вводити внутрім’язово вітамін Е — по 800 мг триразово з інтервалом
5–6 днів. У такий спосіб яловість корів можна знизити на 20–30%.

Дефіцит вітаміну Д в раціоні тварин призводить до порушення
фосфорно-кальцієвого обміну і їх відтворювальної здатності. Депо
провітаміну Д — зелені корми, добре сіно, силос, сінаж. Раціон корів
повинен містити не лише достатню кількість кальцію й фосфору, а й
оптимальне їх співвідношення — 1,5 : 1 до 2,3 : 1, недотримання якого
може призвести до порушення обміну речовин в організмі тварин. Особливо
такі розлади спостерігаються, коли в сонячну зимову погоду тварин не
вигонять на прогулянку.

Клінічні ознаки захворювань, пов’язаних із Д-авітамінозом у корів — це
аритмічні статеві цикли; багаторазові безрезультатні осеменіння, а якщо
корова запліднюється, то це часто закінчується ембріональною смертністю.

Під час ректального дослідження було помічено патологічні зміни в
системі органів репродукції тварин, при цьому вміст кальцію в сироватці
крові буває нижчий 70–90 мг/л. У разі недостачі вітаміну Д відмічається
часткова неплідність, тоді як хронічна недостача вітаміну Д призводить
до глибоких дистрофічних процесів у яєчниках.

Для лікування хворим тваринам з Д-авітамінозом слід давати білкові
корми, багаті вітамінами Д, А, а також макро- і мікроелементами.
Ефективні використання вітаміну Д або риб’ячого жиру і вигульне
утримання тварин у сонячну погоду.

Якщо в раціоні тварин не вистачає тільки кальцію, тоді знижується рівень
заплідненість, спостерігається затримання посліду і аборти. За недостачі
фосфору, крім яловості, знижуються надої, телята народжуються з малою
живою вагою, часто хворіють, а також спостерігаються функціональні зміни
в статевому апараті корів. Лікування направлене на повноцінну годівлю
тварин: кісткове борошно — по 30–40 г, фосфорнокислий кальцій — по
20–30, крейда — 40–60 г за день, кухонна сіль — по 100–120 г. Тільних
корів, у яких спостерігається остеодистрофія, слід запускати раніше. В
раціоні тварин значно збільшити вуглеводисті корми.

Таким чином, використання біологічно активних препаратів, і особливо
мікроелементів і вітамінів, значно поліпшує обмінні процеси в організмі
тварин, що сприяє підвищенню продуктивності й поліпшенню їхньої
відтворної здатності.

Похожие записи