Реферат на тему:

Високорентабельне виробництво продукції тваринництва

???????????мороздавачами КТУ-10К, гній з корівників видаляють трактором
з лопатою, а з приміщень для молодняку ВРХ (відгодівлі) — гідрозмивом у
відстійники (за територію ферми — до 100 м). Напування телят живою масою
до 150 кг проводять з автонапувалок, а корів та молодняк на відгодівлі —
з проточних групових поїлок. Важливим технологічним прийомом на молочній
фермі є створення родильного відділення, яке працює за принципом
“пусто-зайнято”. Тільних корів за 10 днів до отелення переводять у
родильні приміщення (цех розтелення). До раціону корів входить 5 кг
трав’яної січки, 3—4 — просяної соломи, 10 — доброякісного силосу та 5
кг сінажу. Після отелення тварини знаходяться тут до 10 днів. Далі їх
переводять в цех виробництва молока. Новонароджених телят материнським
молоком (молозивом) випоюють три рази першу добу, решту 19 днів їх
випоюють незбираним молоком від раніше розтелених корів. З 20-денного
віку (середня жива маса 30—35 кг) телят переводять на ферму з
вирощування молодняку, де їм дають замінник незбираного молока, який
виготовляють у господарстві. Готують цей замінник з відвійок, до яких за
рецептурою додають мікроелементи, яловичий жир, фосфатиди та вітаміни.
На одне теля такого замінника потрібно до 200 кг. Після досягнення
телятами середньої живої маси 65—70 кг (2,5—3 місяці) їх поступово
переводять на випоювання соєвим молоком (до 5 л/добу), яке також готують
у господарстві, до досягнення середньої живої маси 80 кг (3,5—4 місяці).
Після цього телят годують за загальним раціоном. Утримання телят —
групове, по 10—12 голів у станку, до досягнення живої маси 150 кг (7—8
місяців). При досягненні цих нормативних показників вирощування
молодняку у віці 7—8 місяців тварин переводять на відгодівельний
комплекс, де і проходить заключний етап вирощування та відгодівлі їх до
середньої живої маси не менше 400—420 кг. Характерним в колективному
господарстві є те, що телиць злучають (осіменяють) бугаями м’ясних порід
(герфордської та абердин-ангуської). Це ефективно, оскільки, по-перше,
помісні телята народжуються малою живою масою (до 20—22 кг), що
позитивно впливає на перші розтелення; по-друге, помісні телички не
йдуть на відтворення стада від первісток, а потрапляють на відгодівлю.
Крім цього, у такого молодняку кращі прирости живої маси — на 10—15%,
ніж у чистопородних, краща якість м’яса і менше споживання кормів.
Зооветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан маточного
поголів’я, лікують тварин від гінекологічних захворювань та проводять
комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та оперативне
лікування їх. Слід відмітити, що ще глибокотільним коровам у
господарстві роблять щеплення проти сальмонельозу. Для новонароджених
телят заготовляють лікарські рослини (звіробій, деревій, полин та ін.) —
усього до 40 видів, або 3—5 т на рік. У господарстві впроваджено
комплекс профілактичних щеплень молодняку ВРХ проти інфекційних хвороб.
Молодняк великої рогатої худоби і корови цілорічно утримують у
приміщеннях безприв’язно, з вільним виходом у загінки біля приміщень.
Украй важливим технологічним прийомом у годівлі всього поголів’я худоби
є згодовування концентрованих кормів у вигляді каші, яку щоденно готують
у кормоцеху з добавками мікро- і макроелементів. За добу в кормоцеху
приготовляють до 40—45 т каші, яку двічі на день (ранком і після обіду)
роздають усьому поголів’ю згідно з раціоном. Усе поголів’я великої
рогатої худоби, за винятком корів і молочних телят, у неділю, тобто 1
раз на тиждень, не годують. За станом на 1 квітня 2001 року в
господарстві утримують 7007 голів ВРХ, що на 278 голів (3,8%) менше, ніж
торік на цю дату, в тому числі корів 1500 голів, що, навпаки, на 500
голів більше минулорічного. На відгодівельному комплексі нині утримують
6038 голів великої рогатої худоби, в тому числі корів — 1500. Приміщення
для молочних корів розраховане на 300 голів з безприв’язним утриманням,
для молодняку ВРХ старше 7—8-місячного віку — по 400—450 голів також
безприв’язно в одному приміщенні, а на заключну відгодівлю (3—4 місяці)
худобу живою масою не менше 350 кг прив’язують у приміщенні. Середня
продуктивність кожної корови становить 14 кг молока із вмістом жиру
3,7—3,8%. Щоденний валовий надій молока становить 18,5—19 т, що
приносить у касу господарства 19—20 тис. грн “живих грошей”. Певні, що
збільшення кількості подібних господарств, особливо в зоні Півдня
України, дасть можливість нарощувати обсяги виробництва продуктів
тваринництва та більш повно забезпечувати ними населення України.

Похожие записи