Реферат на тему:

Вирощування та захист тютюну

В Україні тютюн вирощують переважно в АР Крим та в південних і західних
областях: Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській,

Івано-Франківській. Урожайність сухого листя сягає 16–17 ц/га,
великолистяних сортів — до 25 ц/га. Вона залежить від родючості грунту,
сортових особливостей і технології вирощування.

Тютюн (Nicotiana tabacum L., родина Solanaceae) — це культура, яка
містить та нагромаджує один із найпотужніших алкалоїдів — нікотин.
Відомо три типи тютюну: східний цигарковий, великолистяний цигарковий і
сигарний. Зелене листя є також сировиною для отримання харчового білка,
а із суцвіття виготовляють ефірну олію для парфумерії. Окислюючи нікотин
хромовою кислотою, отримують нікотинову кислоту для синтезу
фармацевтичних препаратів. Нікотин є сировиною для виготовлення
інсектицидів і багатьох хімічних препаратів.

Вирощування тютюну поділяють на два періоди.

Перший — вирощування розсади в парниках і теплицях. Цей період становить
40–50 днів до появи 5–6 справжніх листків. Слід враховувати, що насіння
тютюну проростає за температури 10…12°С, оптимальною для росту рослин
є температура 25…30°С, а за мінус 2°С воно гине.

Другий період — від висаджування розсади в полі до настання
технологічної зрілості листя верхнього ярусу. Залежно від кліматичних
умов та сорту, цей період становить 80–120 днів. Тютюн — культура
теплолюбна, посухостійка, не витримує мінусових температур, тому розсаду
висаджують у поле лише після того, як мине загроза приморозків.

Розсаду вирощують у парниках і теплицях, у теплих грядках і холодних —
для страхового фонду. З 1м2 теплих грядок отримують до 2 тис. рослин,
із холодних — 1–1,5 тис., а з 1м2 парника — до 3 тис. рослин. Догляд за
розсадою передбачає: регулярне поливання, провітрювання, підживлення
рослин.

Восени проводять напівпаровий обробіток грунту: лущення на глибину 8–10
см з одночасним боронуванням; через 20–30 днів — оранка. Навесні
рекомендується проводити раннє боронування та культивацію. За 20–30 днів
до висаджування розсади бажано провести весняне переорювання зябу на
глибину 12–15 см. Бідні грунти потребують внесення комплексних добрив.

Саджають розсаду наприкінці квітня, коли температура грунту на глибині
10 см становить не менше 10…12°С. Ширина міжрядь — 60 см, відстань між
рослинами — 18–20, для великолистяних сортів — 25–30 сантиметрів.

Розсаду тютюну в парниках та у відкритому грунті пошкоджують галові
нематоди, слимаки, мишоподібні гризуни, личинки довгоніжки, капустянка,
тютюновий трипс, персикова попелиця.

Галова нематода (Meloidogyne marioni) проникає в коріння та утворює
гали. Внаслідок цього рослини виснажуються та відстають у рості,
особливо в посушливий період. Потрапляє в парники з грунтом, посадковим
матеріалом та інвентарем.

Капустянка (Gryllotalpa grуllotalpa), рухаючись у поверхневому шарі
грунту, вивертає на поверхню висіяні насінини тютюну, а після появи
сходів перегризає коріння розсади. Личинки довгоніжки шкідливої (Tipula
paludosa) живляться підземною та надземною частинами стебла, корінням,
основою черешків, що спричинює загибель сходів.

Персикова попелиця (Myzodes persicae) і тютюновий трипс (Trips tabaci)
пошкоджують розсаду та дорослі рослини, які внаслідок цього
виснажуються, а листя жовтіє й відмирає. Крім того, живлячись соком
рослин, вони є небезпечними переносниками збудників вірусних захворювань
— Сucumber mosaic virus, Potato virus. Трипс зимує на багаторічних
бур’янах і виходить із місць зимівлі в квітні, за середньодобової
температури повітря 15…20°С. Тютюновий трипс розвивається на розсаді
та дорослих рослинах у четвертому-п’ятому поколіннях. Пік найбільшої
чисельності шкідника припадає на липень.

Розсаду тютюну в польових умовах пошкоджує комплекс багатоїдних
шкідників. У Лісостепу значної шкоди завдають личинки коваликів,
чорнишів, шкідливої довгоніжки, пластинчастовусих жуків, гусениці
підгризаючих совок. Особливо шкодочинні личинки коваликів роду Agriotes,
бо вони перегризають стебло нижче рівня грунту. Личинка ковалика
вигризає отвір у надземній частині стебла, проникає всередину й виїдає
серцевину. За чисельності личинок 10 екз. на м2 вони повністю знищують
плантації тютюну. В Степу листя та стебла тютюну пошкоджують
жуки-чорниші: піщаний, малий і кукурудзяний мідляки, — а також
жуки-довгоносики: сірий цукровий, південний сірий і чорний.

Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники тютюну, які масово
розмножуються у фази стеблування, бутонізації та цвітіння, — сисні
фітофаги: тютюновий трипс, персикова й баштанна попелиці. Їхні
пошкодження пригнічують розвиток рослин та негативно впливають на якість
листя.

Листя й генеративні органи тютюну пошкоджують гусениці бавовникової,
тютюнової і шавлієвої совок, совки-гамма, карадрини, капустяної і
люцернової совок, а також лучного метелика.

У цілому шкідлива ентомофауна тютюну розподіляється так: прямокрилі —
20%, рівнокрилі — 3, напівтвердокрилі — 3, трипси — 1, твердокрилі — 38,
перетинчастокрилі — 4, лускокрилі — 30, двокрилі — 1%.

На рослинах тютюну зареєстровано 44 захворювання, з них найпоширенішими
і найшкодочиннішими є: чорна ніжка; чорна коренева гниль; несправжня
борошниста роса; бронзовість томатів; тютюнова та огіркова мозаїка;
бактеріальна рябуха тощо.

Збудник хвороби чорна ніжка — Pythium debarinum, або Rhizoctonia solani
— призводить до того, що основа стебельця значно тоншає й чорніє, а в
зоні кореневої шийки утворюється перетяжка. Рослини, заражені збудником,
гинуть, навіть якщо їх пересадити із парника у відкритий грунт.

Збудник чорної кореневої гнилі — Thielaviopsis basicola — заражає
рослини тютюну впродовж усіх фаз вегетації і є найшкодочиннішою хворобою
в розсадний період. Уражені листочки молодих рослин спершу біліють або
жовтіють, згодом скручуються, засихають, і сходи гинуть. Коріння чорніє,
а за сильного ураження відмирає.

Суха коренева гниль — Olpidium radicis — уражує молоді рослини, при
цьому листя в’яне, корені тоншають і зморщуються. Рослини гинуть, що
спричинює значне зрідження рослин у парниках.

Несправжня борошниста роса, збудник — Peronospora tabacina. Симптоми
хвороби проявляються на листках у вигляді сіро-фіолетового нальоту або
хлоротичних плям. Уражене листя швидко втрачає тургор, в’яне й гниє.
Крім листкової форми, часто спостерігається дифузне ураження рослин, що
призводить до їхньої загибелі. Збудник зберігається у вигляді грибниці в
тканинах рослин. Ооспори збудника зосереджені в грунті, рослинних
рештках та насінні. У роки епіфітотій урожай знижується на 70 відсотків.

Борошниста роса (збудник — Erysiphe cichoracearum) уражує листя,
починаючи з нижнього ярусу, поступово захоплюючи листя середнього та
верхнього ярусів. Спочатку на верхньому боці листка з’являються невеликі
плями, вкриті білим порошковим нальотом. Згодом плями швидко
розростаються й можуть покрити всю поверхню листка. Уражені листки
стають бурими, швидко засихають і ламаються. Місцем резервації збудника
є бур’яни. Хвороба значно знижує сортність тютюну.

Альтернаріоз проявляється в другій половині літа. Інтенсивний розвиток
хвороби спостерігається в дощову погоду. Збудник — гриб Alternaria
tenuis. Симптомом хвороби є поява на листках великих округлих коричневих
плям із оксамитовим нальотом. Хвороба дуже погіршує якість листя тютюну.

вологих районах. Джерелом інфекції є неперегнилі уражені рослинні
рештки.

Бронзовість томатів, збудником є вірус Tomato spotled wilt virus.
Симптоми захворювання різноманітні. Їх об’єднують у дві форми:
карликовість тютюну (на ранніх стадіях розвитку рослини) — як наслідок
уповільнення росту — й листкова плямистість (фаза бутонізації і
цвітіння). У цьому разі верхівки листя світліють, на пластинках
утворюється сітчастий хлоротичний малюнок із некротичними плямами вздовж
жилок. Переносником вірусу є тютюновий трипс, який заражується ним
лише на стадії личинки.

Вірус (Potato virus) передається соком, з прививкою, і персиковою
попелицею. Симптоми: на листі спочатку з’являється некротична сітка,
потім хлоротичні плями, які некротизуються, внаслідок чого на листках
утворюється велика кількість дрібних білих плям.

Огіркова мозаїка, збудник — Сucumber mosaic virus — проявляється у
вигляді мозаїчності листя: темно-зелені ділянки містяться між жилками.
Часто спостерігається посвітління жилок, здуття, некротичні плями,
деформуються суцвіття. Переносником є персикова попелиця.

Тютюнова мозаїка, збудник — Tabacco mosaic virus — проявляється у
вигляді мозаїчності: чергуванні світло-зелених плям неправильної форми з
нормально забарвленими ділянками. На молодих листках з’являється
посвітління жилок і крапчастість, а на дорослих рослинах — некротичні
плями. Джерелом інфекції є рослинні рештки, сухе листя, попелиці.

Із вірусних захворювань доволі поширені біла плямистість і кільцева
мозаїка, які проявляються у вигляді дрібних світлих некротичних плям
різної форми. Джерело — інфіковане насіння, посіви картоплі, попелиці.

Вовчок (Orobanche romosa) — однорічний квітковий паразит із світлим
стеблом, листям у вигляді лусок без хлорофілу. Рослина-паразит
прикріплюється до рослини тютюну й пригнічує його ріст і розвиток,
значно зменшуючи продуктивність. Рослина-господар часто гине.

Організаційно-господарські та агротехнічні заходи вирощування тютюну

Повертати тютюн у сівозміні на те саме поле слід не раніше ніж через
п’ять років. Не варто вирощувати тютюн на полі після культур, що мають
спільних шкідників і збудників хвороб (пасльонові, баштанні культури,
соняшник, кукурудза). Кращим попередником для тютюну є багаторічні
трави, озимі колосові та зернобобові культури.

Обов’язково потрібно враховувати вибагливість тютюну до поживних
речовин. Норми внесення NPK добрив залежать від родючості грунту.

Потрібні сорти, стійкі проти хвороб і шкідників. Найпоширеніші сорти
тютюну: Тернопільський 14, Тернопільський 7, Американ 307, Дойна 211
тощо. Насіння має бути зібране зі здорових рослин без ознак хвороб.

Перед висіванням насіння в парниках і теплицях, аби убезпечитися від
галових нематод та інших грунтових шкідників, грунт потрібно знезаразити
паром за температури 100°С на глибину 25—30 см (експозиція — не менше
трьох годин) чи проморозити взимку. В разі потреби провести хімічне
знезараження грунту.

Треба дотримуватися просторової ізоляції теплиць і парників (не менш як
на 1 км) від полів із пасльоновими культурами, персикових і абрикосових
садів, тютюнових складів і сушильних споруд.

Внутрішні конструкції теплиць і парників, а також інвентар
рекомендується обробити 20%-ним розчином 40%-ного формаліну з витратою
робочої рідини 1 л/м2, потім накрити їх поліетиленовою плівкою
(експозиція — чотири-п’ять діб).

За п’ять днів до сівби насіння треба протруїти 0,2% розчином формаліну
(20 мл формаліну на 1 л води). На 1 кг насіння — 2 л розчину. Експозиція
під час замочування насіння — від 10 до 15 хв, потім його слід промити
водою й підсушити в затінку.

Потрібно дотримуватися рекомендованої оптимальної норми висіву насіння
(0,3 г/м2). Щоб запобігти розвитку збудників хвороб, потрібно
дотримуватись оптимальної густоти розсади та режиму вологості й
температури.

У разі появи симптомів пероноспорозу, кореневих гнилей, бактеріальної
рябухи та інших хвороб розсаду тютюну треба обприскати 0,3% суспензією
Полікарбацину (80% з.п.); норма витрати рідини — 0,2–0,5 л/м2. За появи
перших ознак гнилей рослини слід обробити 0,2% суспензією Фундазолу,
з.п. (1 л/м2). За перших симптомів захворювань обробку Полікарбацином чи
Фундазолом повторити (періодичність — сім-десять діб).

Догляд за розсадою: розпушування грунту, помірне поливання,
провітрювання та удобрення (із розрахунку: на 5 м2 площі — 10 л розчину,
що містить 30–40 г суперфосфату, 20–30 г аміачної селітри, 15–20 г
калійної солі).

Перед висаджуванням розсади у відкритий грунт, за високої чисельності
грунтових шкідників (личинки коваликів, довгоніжки, личинки
пластинчастовусих, чорниші, капустянка, підгризаючі совки) корені
розсади потрібно замочити в 0,2% розчині інсектициду Актара 25WG, в.г.
(тіаметоксам, 250 г/кг), експозиція — 90–120 хв за температури
18…23°С. Або на площі під тютюн як принаду висіяти овес, насіння якого
обробити Прометом 400, 40% м.к.с. (25 л/т) з нормою витрати 40–50 кг/га.
Культуру-принаду перед висаджуванням розсади знищити за допомогою
культивації. Проти тютюнового трипса рекомендується за три дні до
висаджування розсади обробити її 0,1–0,15% розчином інсектициду Бі-58
новий, к.е. (диметоат, 400 г/л), норма витрати робочого розчину — 1л/м2.

Проти однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів перед висаджуванням
розсади грунт треба обробити грунтовим гербіцидом із негайним його
загортанням або з одночасною культивацією. Рекомендується застосовувати
Трефлан 480, к.е. чи Трифлурекс 480, к.е., (трифлуралін, 480 г/л), норма
витрати — 2,0–4,0 л/га, а також Дуал Голд 960 ЕС, к.е. (S-метолахлор,
960 г/л), норма витрати — 1,3–1,6 л/га, або Стомп, к.е. (330 г/л), норма
витрати — 6,0 л/га, Нортрон, 50% с.к. (4,0–8,0 л/га).

Ефективним агрозаходом проти листогризучих совок і лучного метелика є
обсівання посадок тютюну культурою-принадою — кукурудзою. Висівають її у
першій декаді червня, щоб фаза молочно-воскової стиглості збіглася з
масовим відкладанням яєць другим поколінням совок. Потім кукурудзу
скошують на силос.

Під час вегетації за перших проявів збудника пероноспорозу та інших
хвороб тютюн потрібно обробити фунгіцидами: Ридоміл Голд МЦ 68WG, в.г.
(металаксил М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), Полікарбацин, 80% з.п.
(1,6–3,3 кг/га) або Фундазол, з.п. (Беноміл, 500 г/кг). Першу обробку
слід провести через 10-12 днів після висаджування розсади, дальші — в
разі прояву перших симптомів збудників грибних хвороб і бактеріальних
плямистостей, особливо за сприятливих для розвитку хвороб погодних умов.
Рекомендується проводити не більше трьох обробок і не пізніше як за 14
днів до збирання тютюну. Проти вовчка слід застосувати МГ-натрію, 60% п.
(5–6 кг/га) не пізніше як за 20 діб до збирання. Ефективним біологічним
методом проти вовчка є використання паразита — мухи фітомізи.

Через сім-десять днів після висаджування розсади за наявності
трьох-п’яти трипсів на десяти рослинах та інших шкідників плантації
треба обробити інсектицидами: Бі-58 новий, к.е. 0,8–1,0 л/га, Золон,
к.е. (1,6–2,0 л/га).

У разі зростання кількості фітофагів, зокрема попелиць (заселено понад
10% рослин), трипсів (5–7 екз. на 10 рослинах) та проти гусениць лучного
метелика й листогризучих совок (8–9 екз. метеликів на феромонну пастку
за 1 тиждень) рослини тютюну потрібно обробити Сумітіоном, к.е.
(фенітротіон, 50%), норма витрати — 1,0–1,4 л/га, та Золоном, к.е., чи
Бі-58 новим, к.е.

Обприскування проти хвороб і шкідників треба поєднувати, використовуючи
бакові суміші препаратів. За 20 днів до збирання врожаю хімічні обробки
проводити не рекомендується. Коли листя культури буде зібрано, стебла
потрібно подрібнити й приорати, щоб зменшити запас інфікованих трипсів
та збудників хвороб.

Похожие записи