Тема: Виробництво і виробничі системи.
План.
Класифікація і їх місце в зовнішньому середовищі.
Закон про підприємство.
Класифікація і їх місце в зовнішньому середовищі.
Класифікація підприємств в економіці проходить по 7 класифікаційних
ознаках:
мета і характер діяльності
форма власності
національна належність капіталу
правовий статус і форма господарювання
галузево-функціональний вид діяльності
технологічна цілісність і ступінь підпорядкування
розмір за кількістю працівників
I – комерційні, некомерційні
II – приватні, колективні, комунальні, державні
III – національні, закордонні, спільні
IV – одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства
(командитні)
V – промислові, с/г, будівельні, транспортні, торгові,
виробничо-торгові, банківські, лізингові, страхові,
туристичні
VI – головні, дочірні, асоційовані, філії (залежить від головної фірми)
VII – великі, середні, малі, мікропідприємства
У виробничій системі на перший план виступає промислове підприємство.
Підприємства різних галузей промисловості мають свої специфічні
особливості, які випливають із характеристики підприємства, техніки і
технології, кваліфікації кадрів. В той же час вони мають ряд спільних
признаків, які дозволяють класифікувати їх по ряду напрямків: форма
власності, галузева належність, рівень концентрації виробництва, ступінь
спеціалізації, тип виробництва, рівень механізації і автоматизації.
В залежності від організаційних форм і форм власності підприємства
діляться на:
індивідуальні, сімейні, засновані на приватній власності
колективні, засновані на колективній власності
виробничі кооперативи
акціонерні товариства
громадські організації
релігійні організації
державні, засновані на державній власності
спільні, створені на об’єднанні майна його засновників, які користуються
правом юридичної особи. В числі засновників можуть бути іноземні
юридичні особи і громадяни
орендні і інші види підприємств.
Ця класифікація підприємств використовується для розробки типових рішень
по організації виробництва.
Кожне підприємство має багаточисельні зв’язки з зовнішнім середовищем, а
також з іншими системами народного господарства.
Як свідчить світовий і вітчизняний досвід господарювання, згідно чинного
Законодавства України в Україні можуть створюватися господарські
товариства добровільні:
асоціації – з метою постійної координації господарської діяльності, але
не втручається у виробничу та комерційну діяльність
консорціум – тимчасові об’єднання промислового та банківського капіталу
(наприклад, для здійснення великого господарського проекту)
корпорації – об’єднання на засаді інтеграції науково-технічних,
виробничих та комерційних для регулювання діяльності
концерни – форма статутних об’єднань фірм, що характеризується єдністю
власності і контролю. Об’єднання відбувається за принципом
диверсифікації – тобто одне підприємство інтегрує свою роботу і всі
питання самостійності і фінансування знімаються
картелі, синдикати – об’єднання для комерційної діяльності
трести – монополістичне об’єднання в якому трест повністю керує
холдінги – не займаються виробничою діяльністю
Коли на арену виступає підприємство, як виробнича система, то воно може
створювати такі об’єднання.
Зовнішнє середовище підприємства. Підприємства можуть створювати
добровільні об’єднання.
Консорціум – це тимчасове об’єднання підприємств, організацій, які
заключили між собою договір про виробничо-збутову кооперацію або інше
об’єднання ресурсів з метою створення і фінансування єдиного великого
господарського об’єкту.
Характерний признак – в роботі приймає участь банк. В світовій практиці
“консорціум” означає тимчасова згода між декількома банками або
промисловими монополіями для проведення комерційних операцій великого
масштабу.
Сам консорціум не є юридичною особою. Він управляється по взаємній згоді
всіх учасників, які мають повну економічну і юридичну самостійність. Для
досягнення спільної мети вони відповідають тою долею, яку внесли по
обов’язках консорціуму. Якщо мета досягнута консорціум припиняє свою
діяльність.
Асоціація – доюровільне об’єднання підприємств і організацій по
галузевому, територіальному або іншому признаку. Вона носить постійний
характер. Може бути юридичною особою.
Державні виробничі об’єднання /ДВО/ – об’єднання підприємств для
дальшого підвищення рівня концентрації виробництва. Можуть створюватися
по галузевому признаку або на виробничо-територіальній основі.
ДВО – це союз рівних, воно не є вищестоячою організацією для учасників.
Міжгалузеві державні об’єднання (концерни) об’єднує підприємства по
виробничому признаку, з правом юридичної особи в цілому. Тому концерн
може бути галузевим. Управління веде головне підприємство.
Акціонерні товариства – випускають акції на всю балансову вартість майна
(або на вартість статутного фонду). Майно підприємства за рахунок
внесків акціонерів.
Якщо в інших формах питання власності не беруться до уваги, то в
акціонерному товаристві питання про власність стержневе, тому що вони
власники майна це колективна самостійна форма власності.
Закон про підприємство.
Загальні правові, економічні, соціальні основи організації підприємства
при багатограмній формі власність і його діяльності в умовах розвитку
товарно-грошових відносин і ринку визначені в Законі про підприємництво.
Закон направлений на забезпечення самостійності підприємства, визначає
його права і обов’язки, регулює відношення підприємства з іншими
підприємствами, організаціями і органами державного управління.
Закон має 7 розділів:
1 – загальні положення
2 – створення підприємства і порядок його реєстрації
3 – майно підприємства
4 – управління підприємством
5 – господарська, економічна, соціальна діяльність підприємства
6 – підприємство і держава
7 – ліквідація і реорганізація підприємства
1 розділ – загальні положення: характеристика, його завдання, форма
власності, мета і завдання, які види діяльності
2 розділ – організаційно-правові положення як створюється, де
реєструється
3 розділ – правові положення про створення і використання майна. Майно –
це основні і обігові кошти
4 розділ – загальні принципи управління і самоуправління
5 розділ – визначає господарську, економічну, соціальну діяльність,
прибуток, його розподіл
6 розділ – гарантії прав і інтересів підприємства любі рішення, які не
суперечать чинному законодавству
7 розділ – ліквідація або реорганізація
Підприємство являється створеним з моменту його реєстрації в органах
влади. Підприємство має статус – це зведені правила, які встановлюють
порядок і організацію підприємства.
Крім статуту реєструється Договір про створення підприємства.
Також підприємство має виробничо-технічний паспорт (все про
підприємство) генеральний план (це зображення графічне підприємства,
споруд, доріг).
Класифікація промислових підприємств
Промислові підприємства
По характеру спожитої
сировини
По признаку розмірів підприємства
По типу виробництва
По складності продукції
По ступені спеціалізації
По методах організації виробничого процесу
По признаку технологічної спільності
По часу роботи напротязі року
По призначенню готової продукції
По ступені охоплення різних стадій виробництва
По формах власності
По степені автоматизації і механізації
Видобувні, оброблювані
Великі, середні, малі
Спеціалізовані, універсальні, змішані
Поточні, партійні, одиничні
Виробляючи засоби виробництва, предмети споживання
З безперервним процесом, з дискретним процесом, з локанічних процесів
Сезонні, кругорічні
Масові, крупносерійні, середньосерійні, малосерійні, індувідуальні
Складні, середньої важкості, прості
З одною стадієюстадією в-ва, з рядом стадій, комплексні
Державні, колективні, спільні, змішаної форми
Комплексно-автоматизоовані,частково автоматизоовані,
комплексно-механізовані, частково механізовані, з машинно-ручним
виробництвом, з ручним виробництвом
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
