Реферат на тему:

Вимірювання праці

Сутність нормування праці. З розвитком машинного виробництва виникла
необхідність узгодження в часі дій робітників між собою, а також з
роботою устаткування. Для виготовлення кожної одиниці продукту
об’єктивно необхідним стає визначення точного часу роботи машини.
Намагання сповна використати можливості машин примушують детально
аналізувати і регламентувати діяльність робітників. Усе це означає, що
дії робітника дедалі більше зводяться до функцій однієї з частин машини.

Відомо, що організація праці на підприємстві — процес, спрямований на
оптимальне поєднання робочої сили з засобами виробництва та створення
необхідних умов для їхнього ефективного функціонування.

Принципово важливим питанням організації праці є забезпечення
відповідності трудового доходу кількості та якості праці, що вкладена в
загальний результат колективних дій. Така відповідність характеризується
як співвідношення між мірою праці та мірою заробітної плати.

Оскільки процес праці відбувається в часі, то універсальною мірою
кількості живої праці є робочий час. Проте за міру (норму) праці можна
вважати лише таку кількість робочого часу, яка об’єктивно потрібна на
виконання конкретної роботи кваліфікованими виконавцями за сприятливих
організаційно-технічних умов.

Потреба у визначенні необхідних затрат часу на одиницю роботи або
установлення кількості одиниць продукції, яка має бути виготовлена
робітником за певний відрізок часу, зумовила виокремлення функції
нормування праці як важливої складової організації трудових і виробничих
процесів.

Нормування праці — це вид діяльності з організації та управління
виробництвом, завданням якої є встановлення необхідних затрат і
результатів праці, контролю за мірою праці, а також визначення
необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп та
кількістю одиниць устаткування.

Мета нормування праці полягає в скороченні витрат на виготовлення
продукції (послуг), підвищенні продуктивності і якості, сприянні
розширенню виробництва та зростанні доходів працівників на основі
впровадження техніко-технологічних нововведень і удосконалення
організації виробничих і трудових процесів.

Завдання та зміст нормування праці. Нормування праці безпосередньо
пов’язане з проектуванням технології та трудового процесу і являє собою
ключовий елемент менеджменту, системи трудових відносин, ланку
технологічної підготовки, організації та оперативного управління
виробництвом. Пошук найвигіднішої організації праці відбувається за
допомогою нормування. Нормування праці вважається складовою
технологічної, організаційної підготовки й оперативного управління
виробництвом.

Важливим завданням нормування є підвищення не тільки технічної, а й
економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне
обґрунтування полягає у виявленні виробничих можливостей робочих місць,
то економічне — у виборі найдоцільнішого варіанта виконання роботи, а
фізіологічне — у виборі раціональних форм поділу і кооперації праці,
визначенні правильного чергування робочого навантаження і відпочинку.

У загальному випадку змістом робіт з нормування праці є: аналіз
виробничого процесу, розподіл його на частини, вибір оптимального
варіанта технології і організації праці, проектування режимів роботи
устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих
місць, режимів праці та відпочинку, розрахунок норм відповідно до
особливостей технологічного та трудового процесу, їх упровадження і
наступного коригування у міру змін організаційно-технічних умов.

Важливим є те, що в процесі нормування праці встановлюються необхідні
затрати, результати та співвідношення. На основі необхідних затрат
робочого часу на виконання конкретних робіт (операцій) установлюється
норма праці. Це означає, що норми мають відповідати найефективнішим для
умов конкретної дільниці варіантам технологічного процесу, організації
праці, виробництва та управління. Іншими словами, норми праці за умови
додержання науково обґрунтованих режимів праці і відпочинку мають
сприяти найліпшому використанню трудових і матеріальних ресурсів
виробничих підрозділів.

Об’єкт і предмет нормування. При визначенні необхідних затрат часу треба
чітко розрізняти об’єкт і предмет нормування праці. Об’єктом нормування
може бути трудовий процес у його конкретному і специфічному вияві.
Предметом нормування праці є тривалість трудових процесів у часі.

Виходячи з того, що в разі розробки норм праці враховується множина
чинників організаційно-технічного та соціально-економічного характеру,
то в цілому до об’єктів нормування відносяться умови й охорона праці,
затрати та результати праці, що відображено на рис. 5.1.

Залежно від соціально-економічних передумов, особливостей технологій,
організації виробництва до конкретних об’єктів нормування належать:
робочий час, виробнича операція, технологічна структура операції,
трудовий мікроелемент, обсяг роботи, зона обслуговування, чисельність
персоналу.

Робочий час як об’єкт нормування є одним з важливих питань
соціально-економічної політики держави. Згідно з Законом Україні про
працю за нормальних умов праці норма робочого часу становить 40 годин на
тиждень. За наявності шкідливих чинників передбачено відповідне
зменшення загальної норми робочого часу. Також скорочено робочий час для
окремих категорій громадян: підлітків, інвалідів, матерів, що мають
малолітніх дітей, вагітних жінок.

Виробнича (технологічна) операція є результатом поглибленого поділу
праці, для виконання якої у певних організаційно-технічних умовах
потрібно визначити час. Операція поряд з роллю об’єкта нормування є
одиницею планування та обліку виробництва.

Технологічна структура операцій значно впливає на точність визначення
норм та трудомісткість нормування. Структурно найскладнішими вважаються
основні операції механічної обробки металів (рис. 5.2). Для обробки
заготовки кожен з етапів операції (установлення, позиція, перехід,
прохід) може виконуватися необхідну кількість раз.

Установлення — це одноразове закріплення оброблювальної заготовки або
деталі (наприклад, токарна операція з обробки циліндричної поверхні
вала, закріпленого в центрах, здійснюється за одне, а обробка його
торців — за два установлення).

Позиція — це фіксоване положення предмета праці в просторі, де він
підлягає технологічному впливу багатопозиційного устаткування
(автоматичні лінії, агрегатні верстати тощо).

Рис. 5.1. Об’єкти нормування та структура трудових норм

Рис. 5.2. Схема технологічної структури технологічної операції
механічної обробки

Переходом називають частину операції, яка характеризується незмінністю
установлення та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту
(наприклад, проста операція штампування нескладних деталей зводиться до
одного переходу, але здебільшого їх буває кілька).

?

?

?

o?#?????????????eUUUIUUUUUU

gd?Wi

jao

+ нового шару матеріалу (наприклад, токарна операція обробки втулки може
складатися з трьох переходів: підрізування торця, розточування отвору і
обточування зовнішньої поверхні. При цьому другий і третій переходи
можуть кожен складатися з чорнового та чистового проходів.

Трудовий мікроелемент (трудовий рух) — це елементарна частка трудової
структури виробничої операції (рис. 5.3).

Визначення всіх трудових елементів виробничої операції подано в розділі
4. Розкладання операції на трудові мікроелементи дає змогу ретельного
аналізу, нормування та проектування трудового процесу.

Рис. 5.3. Схема трудової структури виробничої операції

Кожен мікроелемент вивчається окремо, виявляються всі можливі варіанти
його виконання за різних умов виробництва. Для цих варіантів
установлюється норма часу, їм присвоюється відповідна назва і шифр. Уся
ця інформація фіксується на окремих картах, у таблицях, уводиться в
комп’ютер, що дає можливість легко і швидко спроектувати будь-який
ручний або машинно-ручний процес, визначаючи час на його виконання.

Обсяг роботи за певний відрізок часу — годину, зміну, місяць — як об’єкт
нормування використовується на таких роботах, де недоцільно нормувати
кожну операцію або дрібніші її частки (наприклад, на видобувних та
апаратурних процесах, допоміжних роботах на промислових підприємствах).

Зона обслуговування як об’єкт нормування характерна для роботи
багатоверстатників у текстильній промисловості, на обробних процесах з
багатоверстатним обслуговуванням у машинобудуванні.

Чисельність персоналу стосується різних сфер трудової діяльності.
Наприклад, у матеріальному виробництві важлива необхідна кількість
персоналу для обслуговування потужних технологічних, енергетичних,
транспортних систем тощо. Для встановлення оптимальної кількості
керівників, спеціалістів та службовців також використовуються розрахунки
чисельності персоналу за певними функціями.

Система норм праці. З підвищенням технічного й організаційного рівня
виробництва, зростанням його обсягів розширюється склад норм праці,
посилюється взаємозв’язок функцій нормування, планування, організації,
мотивації та контролю.

На підприємствах використовується система норм праці, яка відображає
різні сторони трудової діяльності. Найпоширеніші з них такі: норми часу,
виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, нормовані завдання.

Норми часу (трудомісткості операцій) визначають необхідні затрати
робочого часу одного робітника або бригади (ланки) на виготовлення
одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт.

Норми виробітку визначають кількість продукції (обсяг роботи) певного
виду, що має бути вироблена (виконана) одним робітником або бригадою
(ланкою) за даний відрізок робочого часу (годину, зміну). Норми
виробітку вимірюються в натуральних одиницях (штуках, метрах тощо) і
виражають необхідний результат діяльності працівників.

Норма обслуговування визначає необхідну кількість устаткування, робочих
місць, одиниць виробничої площі та інших об’єктів, що закріплені для
обслуговування одним робітником або бригадою (ланкою).

Норма чисельності визначає кількість робітників, яка потрібна для
виконання певного обсягу робіт або для обслуговування одного чи кількох
агрегатів.

Норма керованості (кількість підлеглих) визначає кількість працівників,
які мають бути безпосередньо підпорядковані одному керівникові.

Нормоване завдання визначає необхідний асортимент і обсяг робіт, що
мають бути виконані одним працівником або групою (бригадою, ланкою) за
даний відрізок часу (зміну, добу, місяць).

Нормоване завдання, як і норма виробітку, визначає необхідний результат
діяльності працівників. Проте нормоване завдання можна встановлювати не
тільки в натуральних одиницях, а й у нормо-годинах, нормо-гривнях.

Норма праці, як у фокусі, відображає рівень техніки і технології, що
застосовуються, а також рівень організації праці і виробництва,
кваліфікації робітників, їх професійну майстерність. Обґрунтовані норми
дають змогу розрахувати необхідні витрати праці на виготовлення
продукції (виконання обсягу робіт). На їх основі раціонально
розподіляється праця на підприємстві, установлюються пропорції між
професіями, робочими місцями, дільницями, цехами.

На кожному підприємстві норми праці покладаються в основу системи
планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати
праці персоналу, обліку та аналізу затрат на продукцію, управління
соціально-трудовими відносинами тощо. За допомогою норм здійснюються
планово-організаційні розрахунки завантаження устаткування та робочих
місць, плануються обсяги виробництва цехів і дільниць.

На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності
праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові
нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджується взаємодія цехів,
бригад і відділів підприємства, досягається синхронізація роботи на
різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечуються
рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

Норми праці можуть використовуватися для визначення трудомісткості
окремих видів продукції і відповідних затрат праці для виконання
виробничої програми. Отже, норми праці є засобом визначення як міри
праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри
винагороди за працю залежно від її кількості та якості.

Література

Нормування праці: Підручник / За ред. В. М. Данюка і В. М. Абрамова. —
К.: 1995. — 208 с.

Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М.:
Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. — 928 с.

Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія,
ефективність. — К.: Вища шк., 1995. — 265 с.

Гупалов В. К. Управление рабочим временем. — М.: Финансы и статистика,
1998. — 240 с.

Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. —
200 с.

Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч.
посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. —
2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический менеджмент: В
деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие.
— М.: ИНФРА-М, 1998 — 367 с.

Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. —
Минск: Экоперспектива, 1998. — 334 с.

Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2001
— 216 с.

PAGE 136

В. Г. Васильков

Норми трудомісткості операцій

Норми підготовчо-завершального часу

Норми тривалості технологічних і виробничих циклів

Норми співвідношення кількості працюючих

Норми обслуговування

1. Норми важкості праці

2. Норми перерв

3. Норми темпу (ритму) роботи

4. Норми втомлюваності

5. Норми психофізіологічних функцій організму

1. Норми виробітку

2. Нормовані завдання

3. Норми організованості процесів (пропорційність, паралельність,
прямоточність, безперервність, автоматичність тощо)

4. Норми використання

устаткування, потужностей і т. д.)

5. Норми ефективності праці (продуктивність, рентабельність та ін.)

Робочого часу

і співвідношення

кількості працюючих

Фізичної

та нервової енергії

1. Санітарно-гігієнічні норми

2. Естетичні норми

3. Норми параметрів робочого місця

4. Норми безпеки праці

5. Норми екологічності праці

Результати праці

Затрати праці

Умови

та охорона праці

Об’єкти нормування праці та норми

Прохід 2

Перехід 2

Позиція 2

Прохід 1

Перехід 1

Позиція 1

Установлення 1

Операція

Установлення 2

Операція

Комплекси

трудових

прийомів

Трудовий рух

Трудові прийоми

Трудові дії

Трудові дії

Трудові дії

Трудові прийоми

Трудовий рух

Трудовий рух

Трудовий рух

Трудовий рух

Похожие записи