Реферат на тему:

Використання піщаних земель під сади та ягідники

?????????@? машиною (використовували машину ПЗМ-2) викопують траншеї
завширшки 2,5–2,8 м і глибиною 0,8–1,0 м. По їхньому дну спочатку
створюють водоутримуючий прошарок з місцевих глиноматеріалів – суглинку,
морени, лесу, мергелю тощо. Меліоранти завозять у траншеї самоскидами
або тракторними візками і за допомогою бульдозерів розрівнюють шаром
8–10 см. Потім завозять і розрівнюють органіку (торф) таким самим шаром.
Витрата глиноматеріалів і торфу на 1 га становить 500–530 м3 кожного
компонента. У зв’язку з низьким вмістом рухомого фосфору в суглинкових
породах і обмінного калію в торфі, ці меліоранти збагачують мінеральними
фосфорно-калійними добривами з такого ж розрахунку, що й за локального
окультурювання. Прошарки засипають піщаним грунтом, поверхню вирівнюють.
По лінії засипаних траншей проводять розмітку посадкових місць,
викопують ями (звичайних розмірів). Перед садінням їх заправляють
перегноєм або торфокомпостом (по 12–15 кг на ямку). Така передпосадкова
підготовка значно поліпшує водний і поживний режими грунту. Запаси
продуктивної вологи в його метровому шарі підвищуються на 40–74%, а
біогенність грунту — у 2–2,6 раза. Коріння дерев на окультурених
ділянках зосереджується у прошарках і під ними, тобто в глибоких
горизонтах, що робить насадження більш стійкими до несприятливих
погодних умов. Досить небезпечними шкідниками молодих садів на пісках є
личинки хруща. Для боротьби з ними на ділянці, яку виділено під
закладання насаджень, в травні вносять 20%-ну аміачну воду з розрахунку
2000 л/га, на глибину 20–30 см, плугом дообладнаним ємкостями для
рідини. На пісках можна вирощувати всі породи й сорти, районовані в
конкретній грунтово-кліматичній зоні, однак перевагу віддають більш
стійким. Високу продуктивність на піщаних грунтах показали сорти яблуні
Слава переможцям, Антонівка звичайна, Джонатан, Рубінове Дуки, Зимове
лимонне, Пепінка золотиста, Айдаред, Джонаголд, Глостер, Росавка,
Ліберті, Катерина, Флоріна, Гала, Шафран краснокутський; сливи — Ренклод
Альтана, Анна Шпет, Угорка звичайна. Визначаючи схему посадки саду,
враховують силу росту підщеп і сортів, глибину шару піску, ступінь його
окультуреності, спосіб формування дерев тощо. При формуванні площинної
крони дерева сильнорослих сортів яблуні на сіянцях Антонівки звичайної і
груші на сіянцях Олександрівки висаджують з відстанню між ними 6х4 м,
яблуні на середньорослих підщепах (МЗ 154–118) — за схемою 5х3 — 4 м, а
дерева цієї самої культури з проміжною вставкою слаборослих підщеп ПБ-9,
62–39 — 6–4 х 1,5–2,0 м. Велику роль відіграє правильний вибір способів
поливу. На пісках унаслідок їх слабкої вологоємкості і високої
вологопроникності застосовують ті, які дають змогу проводити часті
поливи невеликими нормами: дощування, крапельний і підгрунтовий. Для
дальшого підвищення родючості освоєних піщаних грунтів один раз на 3–4
роки вносять по 50–60 т/га органічних добрив і щороку — мінеральні,
особливо азотні. Внесення добрив сприяло доброму росту вегетативної маси
дерев та приростів пагонів (27–32 см). Крім того, висівають сидеральні
культури — люпин, ріпак, горох, озиме жито. Виробнича перевірка
технологій у дослідному господарстві “Дмитрівка” Інституту садівництва
та інших господарствах підтвердила їх високу ефективність. Урожайність
яблуні сортів Джонатан, Айдаред, рубінове Дуки на клонових підщепах за
ряд років на окультурених піщаних землях становила 180 ц/га проти 35
ц/га на неокультурених піщаних грунтах. Урожай малини — 50 ц/ га.
Рентабельність виробництва плодів — 300%, чистий прибуток з 1 га саду —
понад 6000 грн. У 1985–1986 рр. 4,5 га освоєних піщаних земель дали
річний економічний ефект 19–22 тис. грн. Розрахунки показують, що всі
затрати на закладання насаджень окуповуються вже на перший рік повного
плодоношення. v v v Описана технологія впроваджується у Володарському і
Бориспільському районах Київської та в Цюрупинському районі Херсонської
області.У зв’язку з розпаюванням землі і зміною форм власності на землю,
зростанням чисельності фермерських і приватних господарств, великих
кооперативів розширилися можливості окультурення малопродуктивних
піщаних грунтів під сади та ягідники.

Похожие записи