Реферат на тему:

Використання біологічних препаратів — крок до біологічного землеробства

»

собою не проміжний продукт життєдіяльності, а продукт синтезу бактерій
та грибів. Тобто процеси мінералізації органічної речовини та синтезу
гумусу в ризосфері можуть відбуватись одночасно на різних її рівнях (в
різних мікрозонах). Коли поживна база з набором конкретних сполук даної
мікрозони вичерпується, то зменшується і видова структура (популяція) та
чисельність мікроорганізмів. Ось чому ранньовесняне локальне внесення
добрив у рядки або міжряддя дає високі прибавки врожаю багатьох культур.
При локальному розміщенні поживних речовин в окремих ділянках грунтового
профілю, в яких є ризосфера, швидко формується і відповідна видова
популяція мікроорганізмів, які розкладають їх на похідні сполуки, що
засвоюються кореневою системою. Рухливість та чисельність багатьох груп
грунтових організмів залежить від переміщення та концентрації поживних
речовин в грунті. Тобто, міграція частини грунтової фауни або її
розселення з кореневої системи-ризосфери можлива лише при створенні
відповідних грунтово-кліматичних умов в інших мікрозонах грунту. Отже,
за певних умов грунт здатний до численних каталітичних реакцій,
біологічного обміну речовин, які властиві живій матерії. Мільярди
бактерій і найпростіших разом з кореневими системами рослин руйнують
одні і синтезують інші мінеральні та органічні речовини в грунті.
Макромолекулі гумусу притаманна спроможність до трансформацій розпаду на
самостійні комплекси з унікальною самовідроджувальною властивістю.
Характерно, що мікроорганізми в цьому процесі визначають параметри
обміну речовин та енергії. В свою чергу хімічні реагенти постійно
пригнічують життєдіяльність їх колоній, не дають можливості відновити і
повернути грунту використану мікробами (через недовнесення органічних
добрив) частку гумусу. Таким чином, зменшення чисельності колоній
мікроорганізмів неодмінно призводить до зменшення родючості грунту. У
зв’язку з переліченими причинами, особливої актуальності набувають
препарати біологічного спрямування. Перший зареєстрований вітчизняний
препарат такого типу Клепс було розроблено в Інституті молекулярної
біології і генетики НАН України два роки тому. Цей препарат випускається
у вигляді суспензії, до складу якої входять клітини бактерій, а також
природний мінерал цеоліт, що доповнює його біологічні властивості, тобто
сприяє інтенсифікації фізіологічних процесів росту та поділу клітин.
Крім того, цеоліт забезпечує більш інтенсивне проходження
окислювально-відновлювальних реакцій завдяки наявності в ньому цілого
ряду мікроелементів, які необхідні для росту і розвитку рослин. В
Україні виробляється також вітчизняний бактеріальний препарат
“Діазофіт”, розроблений в Інституті сільськогосподарської мікробіології
УААН, а також російський препарат “Агат”. Вищезгадані біопрепарати Клепс
та Діазофіт, до складу яких входять живі організми, завдяки їх асоціації
з кореневою системою (ризосферою) рослин, сприяють розщепленню сполук,
що містяться в грунті на похідні макро- і мікроелементи, необхідні для
живлення рослин. Але головна їх функція — синтез біологічно активних
речовин — фітогормонів, антибіотиків та інших, які своєю молекулярною
енергією стимулюють утворення потужної кореневої системи, тобто
сплетінню грунтової біоти з ризосферою, яка інтегрує різні біохімічні
процеси в природньому циклі грунт — біота — рослина, завдяки чому в
рослину регулярно надходять поживні речовини, і вона гармонійно
розвивається. Роль “Агату”, що містить неживі клітини бактерій, полягає,
в основному, у попереджені хвороб рослин. Препарати-біотрансформатори
спрямовані на підтримку життєдіяльності грибів-ендофітів. Але загальним
для них є те, що, внаслідок своєї природи, інші ендофітні
мікроорганізми, що вільно живуть в грунті, можуть самостійно проникати в
рослину і жити в її тканинах. Ендофітні мікроорганізми (як гриби, так і
бактерії) більш конкурентоспроможні, ніж ризосферні бактерії, які живуть
на корінні рослин. Тому ендофіти мають зворотний вплив на рослину
завдяки тіснішому контакту бактерій — “співжительок”. Досліди показали,
що при застосуванні препаратів на основі грибів та
мікроорганізмів-ендофітів урожайність сільськогосподарських культур
збільшується від 15 до 30% і навіть більше, крім того, на 10–15%
покращуються показники якості урожаю. Але, на відміну від
грибів-біотрансформаторів, препарати Клепс та Агат можна застосовувати
для профілактики захворювання рослин замість протруйників насіння. Слід
зазначити, що біопрепарати, на відміну від пестицидів, не є отруйними, а
механізм дії біологічних та хімічних пестицидів різний. Отже, підводячи
підсумок щодо дії згаданих препаратів, можна зробити висновок, що ці
мікробіологічні препарати не шкідливі для навколишнього середовища
(теплокровних тварин, риб, бджіл, грунтових черв’яків), не накопичуються
в грунті, а швидко утилізуються грунтовими сапрофітними
мікроорганізмами. Бактерії, які входять до їх складу, не викликають
інфекційних процесів у дослідних тваринах, не являють небезпеки для
комах-запилювачів, а, головне, сприяють оздоровленню та відновленню
родючості і екологічної чистоти наших грунтів. Отримані ж екологічно
чисті продукти харчування забезпечать здоров’я нинішнього та майбутніх
поколінь.

Похожие записи